В Україні розвивається нова модель створення стартапів. Лондонська фірма RA Capital та київський eō Business Incubators опублікували свій перший Звіт про Ukraine as Number One (UNO), в якому досліджується Seed Stage українська екосистема стартапів. Його висновки здивують багатьох.
Історії багатьох українських Seed Stage стартапів виглядають приблизно так. Їх засновники найчастіше працюють в аутсорсингових компаніях з розробки програмного забезпечення, яких в Україні багато, і отримують уявлення про проблеми бізнесу та технологічні потреби своїх клієнтів. Інші українські засновники стартапів, як і в США, отримують ідею стартапу після значної особистої події – хвороби, хобі, яке стає чимось більш серйозним, або того, що вони бачать під час закордонної поїздки. Спочатку вони самофінансують свої стартапи, або, можливо, отримують невеликий чек на суму менш як $30 тис. від друзів, родини або одного з досі рідкісних українських бізнес-ангелів. Ці невеликі кошти разом із загальним знанням методології розвитку споживачів (Customer Development) дозволяють їм невтомно допрацьовувати свій продукт до тих пір, поки вони не наблизяться до відповідності продукту ринку (Product-Market Fit).
Внутрішній український ринок надає перевагу кільком технологіям, включаючи, споживчі, агротехнічні та електронну комерцію, але дуже часто засновникам доводиться звертатися за натхненням до західних ринків США чи ЄС. Зосередження уваги на колишніх радянських ринках (Росія, Казахстан, Білорусь тощо) зараз майже вичерпала себе. Якщо ви не на ринках, де внутрішній попит України може підтримати вас (наприклад, електронна комерція), українському стартапу потрібно масштабуватися глобально, щоб вижити й процвітати. Як розповідає один німецький венчурний фонд: “Українські засновники прагнуть глобальної експансії, оскільки їх місцеві ринки невеликі. Порівняйте це з німецькими стартапами, які задоволені великим європейським ринком і мають тенденцію дивитися всередину”.
Дослідження стартапів Seed Stage
Дотепер цю теорію орієнтації на західні ринки було важко довести, але в нещодавньому Звіті лондонської дослідницької компанії RA Capital та київського eō Business Incubators з’явились, нарешті, деякі цифри, які б це підтверджували. Згідно зі Звітом UNO, 60% опитаних українських Seed Stage стартапів зареєстровані за кордоном або мають іноземну реєстрацію, яка допомагає з пошуком інвестицій й клієнтів та забезпечує правовий захист. З решти 40% стартапів, зареєстрованих лише в Україні, 65% планували в майбутньому зареєструвати компанію за кордоном.
Якщо ці цифри змушують когось в українському уряді хвилюватися, ми кажемо: “Не потрібно”. Підприємницькі амбіції не можна приборкати чи обмежити національними кордонами – вони можуть лиш померти там, особливо, якщо їм доводиться мати справу з регуляторними, правовими та фандрейзинговими пострадянськими реаліями в Україні. Це трохи сумно, але найбільшою (за капіталізацією) технологічною компанією в Україні, яка зосереджена на місцевому ринку, є Rozetka, онлайн-ритейлер. Попри те, що вони успішні на місцевому рівні, у них є невеликі шанси на глобальну конкуренцію з такими гігантами, як Amazon.
Хорошою новиною для України є те, що засновники абсолютної більшості (82%) опитаних стартапів знаходяться в Україні. “Легко здійснювати продажі та збирати Seed інвестиції знаходячись в Україні”, – цитується у звіті UNO один із засновників, який зібрав 1,5 мільйонів доларів. Інший засновник, якому вдалося зібрати 800 тисяч доларів, пояснив: “Наслідки COVID-19 змінили гру, оскільки сьогодні засновникам для того, щоб підтримувати зв’язок з інвесторами, достатньо використовувати Zoom або будь-який інший додаток для відео”.
Нова модель створення стартапів
Схоже на те, що Україна перетворюється на осередок Seed Stage стартапів, які розвивають свій початковий потенціал, отримують трохи місцевого фінансування й у разі прориву на продуктовому ринку (Product-Market Fit) отримують фінансування в США та ЄС. В багатьох випадках це закінчується релокацією принаймні одного члена-засновника до центрів західного технологічного підприємництва в США (Каліфорнія та Нью-Йорк очолюють список), ЄС (деякий час тому Естонія була популярною для реєстрацій) та Лондона, Великобританії.
Одним з активаторів діяльності у Seed Stage стартапах є фінансований українським урядом Український Фонд Стартапів (USF). Те, що зробило USF ефективним – це послідовне проведення конкурсів стартапів – раунд за раундом (зараз вони знаходяться на 31-му раунді Pitch Day #31), а також значні (за українськими мірками) безоплатні субсидії – гранти у розмірі $10, $25 та навіть $50 тисяч. Багато, якщо не більшість, стартапів, опитаних для звіту UNO, є випускниками конкурсів USF, а ми з Ucluster також використовували USF, як джерело цікавих стартапів для наших інтерв’ю. Окрім грантів, USF також посилає команди до акселераторів, включаючи програми запропоновані одним з авторів цього Звіту eō Business Incubators, що підвищує їхні шанси отримати подальше фінансування. Не дивно, що 92% опитаних стартапів погодилися з твердженням, що події в екосистемі стартапів за останні 3-4 роки зробили Україну кращим місцем для зростання стартап-бізнесу.
Однак, 100% стартапів у Звіті використовують англійські назви, що натікає про їхні глобальні амбіції. Вони також використовують технології, які зараз дуже популярні серед американських та європейських стартапів: AI/ML, Big Data, IoT тощо, що є ознакою того, що вони залишаються на зв’язку з модними словами індустрії. Але це також може бути застереженням, оскільки, як Seed Stage стартапи, вони повинні заглядати на 3-5 років вперед, коли ці технології можливо більше не будуть в тренді.
Дуже хорошим знаком є те, що 100% респондентів, мають ядро команди розробників в Україні та не планують це змінювати. Незалежно від того, чи має стартап реєстрацію компанії в Делавер, за допомогою якої вони збирають гроші, чи вони зареєстровані в Києві, доки вони зберігатимуть R&D центри в Україні, робочі місця з високою доданою вартістю залишатимуться в Україні, розвиватимуть екосистему й забезпечуватимуть майбутнє новим стартапам. Не дивно, що основною причиною (36% респондентів) підтримки української присутності, був доступ до економічно ефективних талантів. Трохи цікавіше, що 33% стартапів, які вирішили залишитися в Україні, хоча б частково згадували можливості зростання в рамках української екосистеми, а 23% зазначали своє зосередження на вітчизняному ринку. Останні 23% – це перші саджанці можливо майбутньої стартап-тенденції, коли український ринок буде достатньо великим, щоб їх утримати.
Ми заохочуємо наших читачів переглянути Звіт UNO та дізнатися більше про плани та прагнення молодих українських стартап-зірок. А потім поверніться до Ucluster, щоб прочитати наші статті про 8 стартапів, згаданих у Звіті.
Ademrius: SaaS для розв’язання проблем лікарів та пацієнтів
AutoBI: український стартап з платформою для ефективного управління парком техніки
Camdog: сервіс відеонагляду для малого та середнього бізнесів, що зберігає запис на хмарі
Mosqitter : Порятунок від смертельних хвороб з інноваційним стартапом Mosqitter
FieldBI: управління земельним банком в режимі реального часу
Recoshelf: розумні камери для ефективних продажів
Suplery: Як Suplery скорочує час на управління замовленнями у 10 разів
Якщо ви зацікавлені стати ангел-інвестором українських стартапів, розгляньте новий курс розроблений провідними американськими вченими та експертами, Ukraine as Number One (UNO). Його розробляє RA Capital у партнерстві з Silicon Valley Syndicate Club та eō Business Incubators. Для отримання квитків та огляду курсів перейдіть на сайт UNO.