Війна в Україні істотно змінила економічний ландшафт. За даними уряду, втрати економіки становлять 35% ВВП. Це вдвічі більше, ніж Україна втратила від воєнних дій на Донбасі у 2014-2015 роках. Звісно, що за таких реалій бізнес відчув надпотужний удар, від якого оговтуються не всі компанії. Особливо це стосується стартапів. Йтиметься про айті-стартапи. Тож як саме вони переживають війну з росією та яку допомогу надають нині Україні – далі в матеріалі.
Проєкти на підтримку українців та допомога волонтерам і теробороні
Для багатьох стартапів війна стала вкрай серйозним викликом, що призвів до великих змін. Хтось переорієнтувався на нові ринки, хтось поставив маркетинг на паузу, а дехто ж вдався до пошуку інвестицій та прагне брати участь у грантах.
Паралельно айті-стартапи намагаються всіляко підтримувати Україну. Навіть якщо частина їхніх команд перебуває за кордоном.
«Всі члени команди у безпеці. Частина за кордоном, але фаундери залишилися в Україні. Я курсую між Тернополем та Києвом, допомагаю теробороні Київщини. Євген – мій партнер, весь час у Києві. Крім власне ІТ-проєктів, він допомагає столичним волонтерам у військовому шпиталі. Також у нас уже виникли ідеї для кількох проєктів, що спрямовані на підтримку українців у цей час і ми вже працюємо над розробкою прототипів», – розповідає Олег Розвадовський, засновник та CEO Pavooq, онлайн-платформи для аналізу взаємодії людей у бізнес-месенджерах, електронних листах тощо.
Разом із тим, війна внесла і корективи у діяльність Pavooq. Але попри все, є і позитивні моменти.
«Активна розробка Pavooq поки що поставлена на паузу, активна робота з маркетингу – теж, але попередні зусилля надалі приносять результати. Нас продовжують “фічерити” на різних порталах, наприклад, на Betalist, тож кількість активних реєстрацій майже подвоїлася за останні два місяці», – додає фаундер Pavooq.
Об’єднання підприємців задля порятунку бізнесу та допомога переселенцям і війську
Деякі IT-стартапи намагаються об’єднати підприємців задля розвитку бізнесу.
«Ми, наприклад, працюємо по SaaS-моделі, але вирішили скасувати абонплату для постачальників і маркетплейсів, які сьогодні готові продавати товари онлайн. Також не списуємо абонплату з клієнтів, які почали працювати з проектом до війни. Так, сьогодні ми не заробляємо тих коштів, як це було ще місяць тому, але ми створюємо умови для заробітку рітейлерам. Зараз це для них важливо», – стверджують у HUBBER, IT-платформі, завдяки якій рітейлери обробляють замовлення з маркетплейсів.
Також HUBBER допомагають організувати логістику товарів для переселенців та української армії.
«Якщо ви постачальник або виробник і можете надавати товари безкоштовно, зверніться, будь ласка, до менеджера HUBBER. Але можливі затримки, адже частина команди, включно з керівництвом і ТОП-менеджментом, знаходяться в територіальній обороні та лавах ЗСУ», – додають у HUBBER.
Розірвання контрактів із російськими клієнтами та пошуки інвестицій
Низка ж компаній розірвали угоди з клієнтами із РФ.
«Ми відмовилися від співпраці з усіма російськими клієнтами. Як-то кажуть, ще до того, як це стало мейнстрімом. Незважаючи на те, що від деяких клієнтів ми отримували повідомлення про те, що їм соромно й що вони не підтримують дії своєї влади. Наше рішення безповоротне. Ми написали листа всім російським контактам, в якому розповіли про все, що відбувається і що відбувалося в Україні з 2013 року і назавжди з цими контактами попрощалися», – каже Андрій Павленко, CEO Scallium, які розробляють комплексне рішення для автоматизації великих інтернет-магазинів та рітейлу.
На сьогодні Scallium у пошуках інвестицій.
«Зараз ми на етапі переосмислення нашого продукту. Становище важке. Ми шукаємо нові інвестиції та інтенсивніше працюємо над просуванням на західних ринках. Ми запропонували співробітникам опціони – це право отримувати частку прибутку бізнесу та мати голос під час ухвалення важливих рішень. І хоча частина команди залишила свої домівки, вони надалі працюють з інших міст. Деяких наших співробітників мобілізували, а хтось пішов до тероборони або долучився до кібервійськ. Але ми надалі працюємо. Ми виконуємо всі зобов’язання перед міжнародними клієнтами та готові до нових проєктів. Тому що ця війна закінчується й нам потрібно буде разом відбудовувати Україну», – зазначає фаундер Scallium.
План Б на випадок війни не спрацював, але…
Деякі компанії встигли підготувати сценарій дій в разі війни. Але передбачити всі нюанси неможливо.
«Ми мали план релокейту в разі війни і навіть заклали бюджет на це. Втім, через те, що чоловіків не випускають з України, план повністю втратив свою актуальність. Але на даний момент ми реструктуризували процеси всередині компанії, оскільки частина людей пішла у волонтерство, територіальну оборону та IT-армію. Виробництво переводимо до Азії, зараз обираємо підрядника. Софт залишили в Україні, команда працює у Дніпрі та на західній Україні. Водночас бізнес-девелопмент я веду самостійно у Нью-Йорку», – розповідає Ілля Попов, CEO ComeBack Mobility, які розробляють насадки на милиці для реабілітації людей, що зазнали травм опорно-рухового апарату.
Старперам до викликів не звикати
Команди вірять, що після війни їхній продукт буде затребуваний. І хоча це безпрецедентний виклик, стартаперам не звикати.
«Ще на початку проєкту сотні людей вам скажуть «ні», «ідея так собі» або «багато такого вже є». У стартаперів і так не було грошей. Стартапери і так годинами заповнювали заявки на гранти й конкурси і не отримали результату. Стартап – це супер складно, всі це знають. А робити стартап у війну – це взагалі звучить майже нереально. Незважаючи на всі ці труднощі, ми віримо, що Bank of Memories потрібен людям. Ми бачимо тисячі користувачів і десятки тисяч фоллоуверів. У нас було 40% росту за декілька місяців і надзвичайно ефективна маркетингова кампанія. Тому, ми будемо ризикувати далі і працювати», – каже Ірина Савицька, керівниця та співзасновниця Bank of Memories, що працює в сфері зберігання та передачі особистих даних.
Подолати стрес у команді – найважливіше
Найбільшим чинником, що може завадити стабільності стартапу під час нинішніх воєнних подій – це стресова складова.
«Головні проблеми — це фокусування та емоційний стан команди. Попри те, що всі більш-менш звикли до нинішніх подій, ще немає 100% ефективності у роботі через стрес та інші виклики. Крім того, деякі співробітники досі перебувають у найгарячіших точках. Але я вірю, що після війни Україна стане інвестиційним майданчиком для нових стартапів і наша економіка стане потужною», – зазначає Олександр Соловей, керівник та співзасновник Finmap, який являє собою онлайн-сервіс для здійснення обліку грошей, що допомагає зробити бізнес більш прибутковим.
🇺🇦Слава Україні!🇺🇦
