Pavooq: як корпоративна культура знижує витрати бізнесу?

Pavooq cover Ucluster

Якість відносин і взаємодій в середині колективу суттєво впливають на ефективність підприємства. Глобалізація бізнесу та пандемія значно збільшили кількість дистанційних співробітників. Це відчутно впливає на характер взаємодій команди. Втім, сучасні технології здатні усунути більшість недоліків віртуальної співпраці. Зокрема, цікаву та корисну розробку пропонує український стартап Pavooq, який вже здобув клієнтуру на американському ринку. Що ж вигадали вітчизняні айтівці? Як новітні технології знижують витрати бізнесу шляхом підвищення корпоративної культури?

Засновники: Олег Розвадовський, Євген Береза

Розташування: Київ, Україна

Рік заснування: 2020

Website / LinkedIn / Twitter

pavooq logo

Непораховані втрати та тренди нового світу

Незамінних працівників не буває... окрім генсека, тобто керівника. Така догма досі визначає основні риси корпоративної культури в Україні. Втім, покоління міленіалів призвичаїлося до роботи через онлайн. Завдяки цьому велика кількість з них отримала можливість співпраці із західними компаніями. Повертаючись до українського ринку роботи, віртуалізовані міленіали вимагають від роботодавців досвід співпраці, аналогічний тому, який отримали в західних компаніях. Такі фахівці, а також поступовий вплив глобалізації світу змінюють українську корпоративну культуру.

Проте досі значна кількість вітчизняних підприємств не вважають причиною плинності кадрів негативний досвід фахівця від співпраці зі своїми колегами. Аби сформувати відносно стійкий колектив, HR-менеджери намагаються підібрати працівників, спираючись більше на особисті якості, ніж на професійний досвід. Такий підхід не вирішує наявний конфлікт між персоналом. Перепоною для подолання цієї проблеми є відсутність її аналізу.

Pavooq: Intro video.

Слід зазначити, що плинність кадрів призводить не лише до відтоку кваліфікованих працівників, вона також відбивається у грошових втратах. Як показує дослідження Center for America Progress, звільнення фахівця, що отримував погодинну платню, коштує компанії понад 16% від його місячного гонорару. Втрата спеціаліста з високою кваліфікацією вартує до 213% від його місячної зарплати. Звільнення топменеджера може дорівнювати розміру річної платні працівника. Обсяг втрат ураховує не тільки витрати на пошук нового співробітника, а й ціну помилок нового працівника, тимчасове зниження його ефективності та ефективності роботи колег і всієї команди.

Ще одним трендом і викликом для українських працедавців стала віддалена робота. Як повідомляють у ЗМІ, після зняття першого локдауну в США, переважна більшість американців не захотіла повертатися до офісів з віддаленого формату праці. За даними Kastle Systems, тільки кожен третій мешканець США працює офлайн. Дослідження Bloomberg виявило, що 40% робітників готові звільнитися, якщо працедавець не вводить гнучкий або дистанційний формат роботи. В Україні також стрімко росте попит на віддаленку. За даними аналітиків від OLX Робота, дистанційка цікавить претендентів утричі більше, ніж традиційне працевлаштування. Переваги онлайн-формату очевидні. Це дозволяє не тільки знайти баланс між роботою та особистим життям, а й зменшити напругу у сімейних стосунках і збільшити заробіток. Віддалені робітники часто співпрацюють з кількома компаніями. Цей підхід також допомагає швидко та суттєво підвищити власну кваліфікацію та розширити професійний світогляд.

Засновник та CEO Pavooq Олег Розвадовський.

Втім, віртуальний тренд в Україні пасивно загострює вищезгадану проблему — слабку корпоративну культуру та плинність кадрів. Крім того, вітчизняні працедавці не надто позитивно сприймають віддаленість працівників. Причиною слугують необізнаність і неефективне використання цифрових технологій.

Щоб посилювати бізнес-культуру та взаємодії колективу, західні компанії використовують корпоративні месенджери, такі як Slack, Microsoft Teams і Google Hangouts. Від аналогічних публічних додатків вони відрізняються у першу чергу тим, що під час роботи вас не відволікатимуть коментарі хейтерів, лайки підписників і повідомлення друзів. За підрахунками розробників таких додатків, до 2027-го року кількість користувачів зросте до 1 млрд. Як свідчить аналітика від Flock, завдяки однойменному корпоративному додатку кількість електронних повідомлень і нарад скоротилася на 70%. Разом з тим зменшилися й терміни на виконання проєктів через зростання продуктивності колективів. Проте додатки не розв’язують одну важливу проблему — організацію якісних взаємовідносин і розвиток корпоративної культури. Віддаленість співробітників відчутно обмежує емоційний зв’язок між колегами, що впливає на прогрес бізнесу. Український стартап Pavooq пропонує свій спосіб розв’язання цієї проблеми.

Pavooq: чому це корисно?

Історія проєкту почалася кілька років тому з аналітичної статті в Harvard Business Review, яка випадково трапилася Олегу Розвадовському. У тексті йшлося про те, як аналітика поведінки працівників допомагає підвищувати корпоративну культуру та ефективність підприємства. «Я тоді подумав, чому би це не перетворити у софт, який би міг в реальному часі аналізувати корпоративну культуру на основі того, як спілкуються люди», — розповідає Олег. На той момент він роздумував над ідеєю створення соцмережі, орієнтованої на корпоративні зв’язки. Але враження від прочитаної статті та знайомство з Євгеном Березою змінили плани. Так хлопці почали спільну роботу над аналітичною платформою Pavooq.

«Саме зараз чудовий момент, щоб започаткувати подібне, тому що через перехід на віддалену роботу компанії відчувають брак розуміння того, як взаємодіють між собою працівники. Платформа Pavooq дозволяє відчувати всі ці зв’язки на кінчиках пальців», — пояснює Розвадовський.

За словами розробників, технологія Pavooq є особливо корисним інструментом для HR-менеджерів. Аналітика програми базується на метаданих, зокрема на статистиці листувань у корпоративних месенджерах. Зміст повідомлень залишається конфіденційним, аналітичний софт у нього не втручається. На основі цих даних, а також відомостей про особливості поведінки, менеджмент компанії може виявити працівників, які сформувалися у неформальні команди. Надалі таких людей доцільно об’єднувати у формальні команди для підвищення ефективності процесів. Також аналітична інформація допомагає викрити прояви дискримінації, мобінгу та інших конфліктних ситуацій і запобігти розвитку негативних подій. Ще одним корисним фактором є виявлення працівників, які планують звільнятися. Своєчасне реагування, з’ясування причин і усунення їх може зберегти цінного кадра у складі команди. Pavooq також допомагає виявити неформальних лідерів у колективі. З допомогою таких людей можна ефективніше організувати роботу компанії, забезпечити якісніший обмін інформацією та розпочати нові проєкти.

Зараз програму Pavooq можна інтегрувати у систему корпоративного месенджера Slack. Надалі розробники планують розширяти перелік доступних платформ.

Pavooq product

Також Олег Розвадовський і Євген Береза планують інтегрувати штучний інтелект у свою аналітичну платформу для передбачення і рекомендацій з метою покращення взаємодії працівників в командах і в компанії в цілому.

Зараз Pavooq є безкоштовним. У найближчому майбутньому планується запуск платної версії. Вона не тільки надаватиме статистичні дані, а також їхній аналіз, висновки та рекомендації.

На сьогодні Pavooq використовує близько 10 західних компаній. Основна частина користувачів — американські підприємства.

Стартап в Україні: важливо для кожного початківця

Олег Розвадовський і Євген Береза розпочинали проєкт за власні кошти. Засновники Pavooq наголошують, що сучасні інвестори здебільшого вкладають гроші у стартапи, які вже мають відносно широку аудиторію. Олег також зазначає, що більшість українських стартаперів роблять типову помилку — захоплюються перфекціонізмом. Не варто роками налагоджувати технічну складову проєкту, оскільки зусилля можуть виявитися непотрібними. Для користувача є важливою практична цінність, якщо ідеально запрограмований проєкт її не має, попиту не варто чекати. Тож необхідно видавати прототип у маси, оскільки зворотний зв’язок від користувачів і відстежування поведінки використання продукту дають неоціненну інформацію для розвитку.

Олег Розвадовський рекомендує стартаперам не обмежуватися українським ринком, оскільки він є дуже вузьким. Вже на початку слід просувати продукт на глобальний ринок. Це суттєво підвищує шанси на успіх. Отримавши західний досвід і певні знання, українські стартапи, такі як Pavooq, тепер можуть внести свою лепту у покращення корпоративної культури на Заході та на Батьківщині. Долучайтеся до цього процесу, покращуйте світ навколо себе заради власного та спільного добробуту.