Новий горизонт можливостей для українських DeepTech стартапів

Новий горизонт можливостей

У червні Європейська інноваційна рада (European Innovation Council – EIC) оголосила про наміри видати € 20 мільйонів грантів щонайменше 200-ам українським DeepTech стартапам. Водночас уточнивши, що вони шукають консорціум з українських та європейських організацій, які могли б стати розпорядником грантових коштів. Для того, щоб дізнатися, хто в Україні може створити такий консорціум, Ucluster поговорив з Олександром Юрчаком, генеральним директором Асоціації «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ) та координатором руху Індустрія 4.0.

Що таке DeepTech стартапи

Нерідко DeepTech стартапи з’являються після наукових досліджень у галузях енергетики, хімії, фізики та електроніки. У розробку таких продуктів зазвичай вкладено чимало грошей та ресурсів і він може бути захищений патентами. Час від часу такі стартапи з’являються в університетах, коли наукові розробки комерціалізуються.

Для DeepTech стартапу найголовніше – це інновація в продукті, в той час, як у стартапів у сфері електронної комерції або споживчих послуг найважливіше для успіху – execution, тобто, виконання стратегії. Передові країни усвідомлюють велике значення DeepTech стартапів, оскільки створюється продукт із високою доданою вартістю, що позитивно позначається на розвитку національної економіки та добробуту нації. Діптек – одна з основ хай-тек економіки, яку утверджує Індустрія 4.0; це поняття означає скоординовану приватно-державну ініціативу з прискорення технологічних змін задля утримання лідерства у світовій конкуренції. Між іншим: доволі часто DeepTech стартапи створюються в галузі промислової автоматизації, про що і піде мова далі.

Індустрія 4.0: Україна серйозно відстає від розвинених країн

Промислова автоматизація, яка є одним із фундаментів Індустрії 4.0 – передбачає впровадження систем, що дають змогу управляти процесами без особистої участі людини, але які залишають за людиною право ухвалювати найважливіші рішення. 

Уперше про Індустрію 4.0 заявили в Німеччині у 2011 році. Того ж року виникла Асоціація «підприємств промислової автоматизації України» (АППАУ). Однак тільки у 2014 й АППАУ звернули увагу на Індустрію 4.0 та почали її культивувати,  організувавши рух із такою ж назвою.

«У 2014-2015 роках через початок воєнних дій члени АППАУ включно з системними інтеграторами сильно просіли й ми почали з’ясовувати, чому так сталося. Виявилося: багато з них орієнтувалися на східні ринки. Відтак почали розбирати ці ланцюги: як вони кооперуються, що відбувається й головне – чому ця кооперація виявилася такою відчутною? У 2016 році АППАУ почала організовувати кластери, щоб зрозуміти бізнес-зв’язки наших гравців. Урешті-решт, ми вийшли на кластерну тематику», – розповідає Олександр Юрчак. 

Сам Олександр усе життя будував кар’єру в галузі промислової автоматизації. Наразі він відповідає за аналітику Індустрії 4.0 та відстежує головні тенденції. За його словами, попри свій потенціал, Україна серйозно відстає у порівнянні зі Східною Європою – навіть не беручи до уваги розвинені країни.

Високі технології потребують саме державної підтримки

Індустрія 4.0 – один із небагатьох цифрових секторів, який потребує вкрай серйозної державної підтримки, бо все базується на інноваційних екосистемах з розвиненою інфраструктурою: тест-лабораторії, серйозні науково-технічні центри, технопарки – жоден приватний інвестор просто так, за свої гроші, цього не створює, пояснює Олександр і додає – в Європі, Америці та Китаї все це створюється за допомогою держави. Словом, це довгострокові інвестиції та державна політика.

Експерт вважає, що на сьогодні Україна робить гарний та корисний PR на стартапах, інноваторах з інших галузей (від QueenTech до гаджетів та полуничних сервісів), але з Індустрією 4.0. все інакше – вона не розвинена. Так, в Україні є хороші інноваційні компанії, але не можна сказати, що вони помітні завдяки державній політиці – скоріше, всупереч цьому. 

Якщо говорити простою мовою, то Україна поки що збирає вершки тої екосистеми, перш за все, освітньої інфраструктури, котра дісталася нам у спадок, але говорити за якийсь розвиток не доводиться. 

«Наша асоціація намагається все зібрати та організувати. Ми постійно апелюємо до держави, з 2018 року у нас є стратегія, але, на жаль, вона не стала державною. Втім, наша Асоціація намагається її частково виконувати. Але найцікавіше – те, що війна може цю картину змінити, відчиняючи нове вікно можливостей у європейський простір. Як ніколи, Україна стала популярною з відтінком гіркоти, проте на нас звернули увагу й ми можемо конвертувати це у свої дивіденди – в тому числі в інноваційному розвитку», – зазначає Олександр Юрчак.

Індустрія 4.0 – це і про створення центрів експертизи для бізнесу 

Асоціація зараз багато контактує з різними європейськими партнерами, зокрема, з Єврокомісією. Україна залучена до великої кількості інноваційних програм, однак представлена там або поверхнево, або серед інших.

Як приклад, формат “Східне партнерство”, до якого входять шість країн: Україна, Білорусь, Молдова, Вірменія, Грузія та Азербайджан. Зараз цей формат припиняє працювати, каже Олександр, тож Асоціація прагне, щоб Євросоюз почав спрямовувати інвестиції на створення в Україні мережі робочих хабів з обслуговування малого та середнього бізнесу. У Європі таких хабів аж шістсот і вони є стовпами інноваційної економіки ЄС. В Україні ж всього – три, а працює лише два хаба. 

Уся європейська ідеологія будується на тому, що є центри експертизи, куди може прийти фаундер стартапу або інноватор, отримати консультацію та протестувати свій винахід. Ці центри обслуговують десятки, сотні різних малих та середніх підприємств. В Україні, на жаль, такої інфраструктури немає, а згадані вище два цифрових хаби знаходяться у Києві – один із них просуває якраз АППАУ спільно з Київським політехнічним інститутом, другий зареєстрований Київським академічним університетом, який є підрозділом Київської академії наук.

Україна має розвивати кластерну економіку 

Після війни в Україні розвиватимуться ті сфери, які матимуть інвестиції в інновації. На думку Олександра, відновлення економіки базуватиметься на зростанні галузей інфраструктури, енергетики та будівництва. 

«Зараз ми намагаємося створити будівельний кластер. Наприклад, взаємодіємо з Конфедерацією будівельників України, тому що там багато інновацій. Якщо говорити про традиційні індустрії, то спільна проблема українських виробників – те, що вони сприймають цифрові технології, як хайп. Тож за рівнем проникнення давно вже відомих на Заході технологій – Україна відстає. Отож, я вважаю, що саме кластерна економіка прискорить інноваційний розвиток країни», – наголошує Олександр Юрчак. 

Крім того, інвестиції йтимуть до аграрного сектору та харчової промисловості. З приходом війни, Уряд серйозно заговорив про переробну промисловість. Нещодавно було анонсовано видачу грантів для переробних підприємств на придбання обладнання. Якесь усвідомлення приходить до уряду, тому що з 2016-2017 року ми, в основному, чули тільки агро та IT, уточнює Олександр.  

Консорціум Європейської інноваційної ради – шанс для DeepTech стартапів

Європейська інноваційна рада обере тільки один консорціум й всі € 20 мільйонів гранту отримає саме він. Але є важливий нюанс – до складу консорціуму має входити мінімум одна українська організація, яка працює зі стартапами (наприклад, акселератор або інвестиційний фонд чи індустріальний кластер) та щонайменше дві європейські аналогічні організації. Подати пропозиції від консорціуму треба до 7 вересня. Європейська інноваційна Рада розраховує, що переможець цього конкурсу почне надавати гранти українським стартапам не пізніше 1 лютого 2023 року.

European Innovation Council: €20 million support for Ukrainian startups.

В Україні ж достатньо розвинена цифрова екосистема з точки зору великої кількості гравців, разом із тим, вона надто фрагментарна та не дуже консолідована, розповідає Олександр. Він вважає, що охочих утворити консорціум буде багато й вони дуже швидко скооперуються.

Безумовно, у цьому процесі візьмуть участь UNIT.City та Civita – флагмани української інноваційної екосистеми. У АППАУ ж є великі шанси увійти до такого консорціуму, бо кластерний альянс за 4 місяці надав їм широкі міжнародні зв’язки, підтримку та міжнародних партнерів. 

З березня 2022 року АППАУ практично приєдналися до Європейського кластерного альянсу за їхньої ініціативи та розпочали міжкластерні зустрічі й стали впізнаваними. Так, у рамках Індустрії 4.0. АППАУ в травні підписали меморандум із французьким кластером. Торік в Асоціації були налагоджені зв’язки з чеським кластером Індустрії 4.0. Загалом, в Асоціації налагоджені контакти з 7 країнами. Тож тепер найголовніша справа для них – обрати партнерів згідно з умовами європейського конкурсу та оцінити їх внесок, резюмує Олександр Юрчак.

Додаткові матеріали про конкурс Європейської інноваційної ради щодо надання € 20 млн мінімум 200-ам українським діптек стартапам за посиланнями нижче:

Презентація

Відеозапис