Center42: без чого не впорається цифровий бізнес?

Center42 WAR cover

Ані активи, ані капітал, ані багаторічна історія успіху сьогодні не визначають лідерів. Пластичність бізнесу та якість реагування на зміни приносять першість в умовах цифрової економіки. Але не намагайтеся сісти на шпагат! Гнучкість справи сильно залежить від точності бізнес-аналітики. Сучасне середовище постійно трансформується, тому підприємці мусять перебувати у стані безперервних досліджень ринку. Предикативна аналітика стала одним з важливих інструментів бізнесу. В Україні її стандарти залишаються незвичними. Втім, у період військових дій аналітика стає особливо важливим інструментом для уникнення багатьох ризиків. На які саме фактори варто звертати увагу стартаперам? Які послуги пропонують консалтингові агенції ІТ-індустрії? Про це та інше читачам розповідає Кирило Мазур, засновник Center42.

Засновник: Кирило Мазур

Розташування: Київ, Україна

Рік заснування: 2019

Website / LinkedIn / Facebook

Точка виживання

Бойові дії завдали значного удару і по українському бізнесу. Консалтингова сфера, на жаль, не стала виключенням. Тенденції на цьому ринку протікають синхронно із течіями ІТ-індустрії та іншими видами підприємництва. «За нашими підрахунками, консалтингова ніша ринку впаде щонайменш на 70%. Зміниться портрет клієнтів та докорінно відрізнятиметься фокус завдань, — коментує Кирило Мазур, засновник Center42. — Зі стримано-оптимістичних прогнозів з’являться нові важливі ніші, пов’язані з відновленням економіки, розвитком підприємництва, бо саме підприємництво, в тому числі IT-стартапи, може стати важливою точкою зростання економіки. Загалом бачимо, що зараз дуже сильно змінюється вектор діяльності компаній та міжнародних організацій. Ми разом з ними думаємо, куди саме рухатися та що саме актуально робити в наступні місяці».

Разом з тим, вітчизняний бізнес все активніше інтегрує в міжнародну підприємницьку сферу. Варто зазначити, що цьому активно сприяють західні фірми. «Нещодавно на нас самостійно вийшов консорціум компаній з Європи та запросив долучитись до них в тендері на проєкт. Вони хотіли допомогти релевантному бізнесу з України, а ми мали англійську версію сайту, були зареєстровані в системі тендерів ЄС тож вони легко знайшли нас. Результат буде лише у вересні, але це вже щось. Приємно відчувати підтримку від колег по ринку не на словах, а в конкретних діях та запрошеннях», — ділиться Мазур.

Безумовно, не для всіх проєктів війна перетворилася на нові можливості. На думку експерта, дрібні стартапи здебільшого закриватимуться. Причина у тому, що фаундери-початківці тепер більше зайняті боротьбою за виживання. Всі можливі «соціальні подушки» стали неефективними, та пошук коштів на базові потреби став нагальнішим, ніж самореалізація через стартап. «Є й інша цікава сторона. Коли я ще був у ролі інвестора стартапів, я щороку бачив сотні чудових людей, які починали проєкти, але застрягали на українському ринку. Вони створювали локальний продукт, проте в Україні немає розвинутого внутрішнього маркету та майже немає інвесторів, готових вкладати в локальний IT-бізнес. Тож ці проєкти були приречені на закриття. Все, що тримало такі стартапи на плаву надія, що вони знайдуть локальних інвесторів та клієнтів, але цього не траплялося. Зараз цієї надії немає ринок скоротився, а місцеві інвестори або в очікуванні, або ж рятують власний бізнес. Тож єдина нова можливість виходити на міжнародний ринок, шукати там клієнтів та інвесторів. А це вже набагато перспективніша історія. Ті, хто зможуть зловити цю хвилю та втриматися зможуть одержати шанс на побудову сильного міжнародного бізнесу», — підбадьорює Кирило Мазур.

Кожна ситуація має дві сторони, на якій концентруватися — справа індивідуальної винахідливості. «З інших цікавих трендів: компанії вимушено намагаються масштабуватися за рамками України. Тенденція запиту на українське зростає і з іншого боку нашого кордону», — вважає Мазур.

Все ж, попри драматичні обставини в Україні, аналітик радить фаундерам не послаблювати ділову хватку: «Якщо команда стартапу ще має фінансові та моральні ресурси розвивати свій бізнес в наступні декілька місяців, то я б порадив подумати над тим, які є найкоротші та найпростіші способи пошуку клієнтів та коштів на міжнародному ринку. Це зараз точка виживання. Якщо зарубіжних клієнтів немає, а фінансових ресурсів замало є шанс пошукати грантові можливості. Такі програми для українських стартапів зараз запустив Google та запроваджує львівський UCU. Якщо туго з грантами, інвесторами, клієнтами, а сім’ї потрібні кошти на життя можливо зараз час зробити паузу, попрацювати в компаніях з вашої індустрії в Європі, отримати досвід, аби згодом перезапустити щось нове. Це теж нормально. До речі, ми допомагаємо безкоштовно збирати у наших друзів на Happy Monday цікаві вакансії від стартапів та IT-компаній Європи».

Зараз Center42 відновлює свою діяльність і сподівається найближчим часом активізувати співпрацю з українськими стартапами. Але темпи розвитку в Україні поки залежать від ритму відновлення всього вітчизняного бізнесу.

Диверсії від Center42

«У перші тижні ми сильно сфокусувалися на волонтерській діяльності. Досі з нашими друзями HappyMonday.ua робимо інформаційні проєкти та активно допомагаємо людям, які опинилися без коштів і роботи», — ділиться Кирило Мазур.

На крутому повороті історичних подій всім довелося так само круто змінювати вид своєї діяльності. Так консалтингова агенція Center42 взялася за диверсійну діяльність. «У перший тиждень війни наша команда та друзі запустили спецпроєкт. Ми почали збирати каталог інвесторів з російським корінням, які не висловилися проти війни Russian VC supporting WAR“, — розповідає Кирило Мазур. — Багато хто з інвесторів обрав мовчання. Але мовчання в такій ситуації є підтримкою війни. Тож ми почали діяти. Варто розуміти, що більшість таких інвесторів працює на міжнародних ринках і репутація має для них важливе значення».

Спочатку вкладників, які публічно засудили війну, було приблизно 10%. «Ще близько 20% виступили за “мир в усьому світі” або ж постили голубів без будь-якого тексту (багато хто щиро вірив, ніби це достатній прояв проти агресії Росії). Після широкої інформаційної кампанії в LinkedIn, у ЗМІ Європи та США інвестори почали масово писати пости та надсилати нам посилання. За 3 тижні показник інвесторів, які висловились проти війни, зріс з 10% до майже 50%. А загалом до списку потрапили 115 осіб», — ділиться Мазур.

Але вороги демократії та прозорості спробувати завдати контрудар. Через 3 тижні від початку акції додаток Notion заблокував акаунт Center42 за чиєюсь скаргою. Все ж, акаунт вдалося відновити. На той момент список токсичних інвесторів вже був у багатьох журналістів. Зараз редагувати його немає сенсу. На думку Кирила Мазура, росіяни, які хотіли висловитися проти війни, вже це зробили. Крім того, велика кількість з них засудила агресію виключно з власних «шкурних» інтересів.

Center42: чим допомагає бізнесу?

Center42 позиціює себе, як агенція інновацій. За мету компанія ставить пошук новаторських ідей, які ефективно розв’язують проблеми бізнесу та суспільства в цілому. Center42 є активним гравцем екосистеми стартапів та IT-підприємництва загалом. Діяльність агенції охоплює не лише вітчизняний, а й закордонний онлайн-бізнес. Сьогодні серед її клієнтів такі компанії, як ООН, Amazon та Bayer.

Center42 розпочав свою діяльність у 2019-му році. Його засновником є Кирило Мазур, підприємець і колишній головний менеджер з екосистеми та партнерств UNIT.City. За словами Кирила, причиною появи Center42 послугувало його бажання створити компанію, яка би сприяла втіленню інновацій. Основною ідеєю слугувала допомога клієнтам у співпраці зі стартапами задля пошуку та впровадження цифрових винаходів. «Наша мета допомагати компаніям формувати свою інноваційну стратегію, а також реалізовувати її через внутрішні та зовнішні інновації. Серед завдань працювати зі стартапами, знаходити нові ідеї для бізнесу, бізнес-моделі й продукти, маркетингові рішення та таланти. На практиці робимо багато хакатонів, воркшопів, конкурсів ідей, досліджень, які дуже корисні там, де потрібен доступ до інновацій, стартапів, технологій та експертів у стартап-середовищі», — написав Мазур на своїй Facebook-сторінці.

Назва агенції є символічною. Число 42 взяте з циклу романів «Путівник Галактикою» (автор Дуглас Адамс). У творі воно містило в собі відповіді на всі питання. Оскільки Кирило прагнув знаходити відповіді на усі запитання, пов’язані з інноваціями та бізнесом, фантастична концепція числа 42 здалася йому доречною для назви компанії.

Агенція має 2 основних напрямки діяльності: консалтингові послуги з аналітики, стратегій та програми роботи зі стартапами під ключ. За період свого існування агенція Center42 провела понад 500 консалтингових консультацій для онлайн-підприємців. Члени команди проаналізували більш як 10 тис. стартапів.

Заходи, що проводить агенція на замовлення чи з власної ініціативи, націлені на пошук корисних інноваційних стартапів, як для користі суспільства, так і вирішення окремих завдань клієнтів. Крім того, компанія робить ґрунтовні дослідження ринку. Серед послуг не лише збір статистичних даних, а й виявлення поточних і прогнозування майбутніх трендів ринку інновацій, IT-підприємництва, тощо. Агенція відстежує дані про конкурентне середовище, та формує карти інновацій в різних індустріях.

Сам Кирило Мазур називає Center42 сервісною компанією, яка допомагає творити корисні та цікаві інноваційні проєкти. Основними клієнтами агенції є великі комерційні компанії та громадські організації. Їхні спільні зусилля направлені на розвиток стартапів і айтівців-винахідників. «Наша експертиза також полягає у тому, що ми знаємо специфіку стартапів. Ми допомагаємо таким проєктам стати реальністю», — коментує Кирило Мазур. Зараз великі компанії зацікавлені у реалізації винаходів, адже це приносить їм конкурентні переваги. Тому на стартапах зосереджена пильна увага.

Українські стартапи: поширені помилки

«Більшість стартаперів вважає, що їм бракує інвестицій для розвитку. Але найчастіше проблема полягає у низькій якості проєктів, — каже Кирило Мазур. — Я бачу великий недолік у тому, що українські стартапи не вміють продавати на глобальному ринку. Відсутність інвестицій — це постфактум того, що немає результатів, які цікавлять вкладників».

Кирило зазначає, що потенційним партнерам важливо бачити діяльність стартапу на міжнародній арені. Річ у тім, що український ринок є дуже дрібним, тому статистика продажів на ньому не викликає великого інтересу. Через скромні розміри локального маркету побудувати на ньому велику компанію фактично неможливо. Втім, вітчизняні стартапери здебільшого не розуміють, що необхідно зробити, аби заручитися партнерством із закордонними фірмами. Однією з перепон на цьому шляху є мова. У більшості випадків, українські фаундери не володіють англійською. Безумовно, для взаємодії з бажаним інвестором і масштабування стартапу, знання англійської мови має бути на достатньо гарному рівні.

Крім того, як зазначає експерт, конкуренція на глобальному ринку стає дедалі більшою та активнішою. З початком пандемії фактор локальності втратив сенс. Тепер у великій грі не важливо, звідки ти, важливо те, що собою являєш і що можеш запропонувати. «Стартап з будь-якого міста, чи регіону має шанс бути успішним, якщо створює глобальний продукт», — ділиться Мазур. На його думку, сильною стороною українського стартапінгу є проєкти, пов’язані зі штучним інтелектом. Наразі цей напрямок є дуже актуальним, і вітчизняні айтівці вже встигли добре зарекомендувати себе у даній сфері. Зокрема, на глобальний ринок успішно вийшли такі АІ-проєкти, як Grammarly, Scorto та Viewdle. Проте, у багатьох країнах вже доволі жваво розробляються інновації у сфері штучного інтелекту. Одними з найяскравіших конкурентів є Ізраїль і Китай.

Сутність інноваційності

Великі компанії з усього світу перебувають в активному пошуку стартапів-новаторів. Причина не тільки у тому, що цей вид підприємництва є значущим рушієм економіки. Інноваційний бізнес дає нові робочі місця, що зараз є необхідним. Пандемія суттєво збільшила рівень безробіття. Це загрожує вельми негативними наслідками для глобальної економіки та добробуту багатьох людей. Тож, нові ідеї завзято шукають всюди, у тому числі в Україні.

«Мені здається, більшості українських стартапів треба допомагати не у підвищенні інноваційності, а в підвищенні бізнес-грамотності. Бум стартап-екосистеми, який ми зараз бачимо в Україні, це ІТ-підприємці, які вперше отримують таку практику. Це дуже класно, що все більше людей наважуються відкрити свій бізнес. Але те, що я бачу зараз — більшість стикається не з проблемою, як створювати стартап, а як будувати бізнес, формувати команду, як робити продажі, як вивчати ринок і свою аудиторію, у тому числі — як залучати інвестиції. Цих підприємницьких знань насправді бракує. Якщо ти гарний підприємець, це означає, що ти чуєш свого клієнта, бачиш його потреби та намагаєшся запропонувати відповідний продукт», — говорить Кирило Мазур.

Останнім часом в Україні проходить все більше акселераційних й інкубаційних програм, де можна отримати необхідні бізнес-знання та навички. Окрім цього поширюються спеціалізовані курси для IT-підприємців. Завдяки попиту на вітчизняну цифру швидко зростає інформаційно-навчальна база. Допоміжні інструменти для розвитку пропонують й консалтингові агенції. Все тому, що якісна інноваційність неможлива без міцної бізнес-платформи.

«На мою думку, в Україні слово «інновації» стало надто вживаним. Про інновації багато хто говорить, але мало хто розуміє, що це означає. Якщо вдатися у суть цього терміну, то за інновативністю стоїть унікальний спосіб розв’язання певної проблеми, що призводить до підвищення ефективності та маржинальності бізнесу. Тому бути суперцікавим проєктом замало. Суть у тому, які бізнес-метрики ти допомагаєш покращити своїм продуктом. Я думаю, саме таке розуміння треба поширювати та підвищувати знання підприємців у якомога коротший термін», — підсумовує Мазур.

Власне, успішна практика неможлива без якісної теорії. Навіть блискуча бізнес-освіта не відкидає необхідності у постійному моніторингу ринку. Тож, працюючи над стартапом, не нехтуйте проведенням аналітики, яка здатна врятувати від потенційних невдач.