Хто володіє штучним інтелектом, той володіє світом. Таку думку кілька років тому висловив Володимир Путін. Очільник Кремля мріє про монополію у сфері АІ та створення армії роботів. Але те, що є утопією для Путіна — кошмар для цивілізованого світу. Зокрема, вчений Стівен Хокінг заявляв, що мілітаризація штучного інтелекту стане початком кінця для всього людства. Тим не менш, такі технології вже активно використовуються у російсько-українській війні. Тож, де ховаються небезпечні риси штучного інтелекту? Що запланували політичні лідери?
Упередження чи об’єктивність?
Ємність ринку військових технологій зі штучним інтелектом сягне $ 19 млрд до 2025-го року. Такий прогноз оприлюднили аналітики американської компанії MarketsandMarkets. Ринок мілітаризованого АІ зростає відносно непомітно для широких мас, але неймовірно швидко. Не виключено, що війна в Україні значно прискорить ці темпи та позначки, намічені попередніми аналітичними дослідженнями.
З початком ХХІ століття провідні держави взялися активно інвестувати у роботів-інтелектуалів. Найбільші вливання проходили в оборонній сфері. Відомо, що Пентагон у період з 2007-го по 2013-й рр. вклав близько $ 4 млрд інвестицій у цю галузь. Щоправда, останнім часом все більше країн виступає проти експлуатації військових роботів зі штучним інтелектом. У списку противників опинився навіть Китай. Але, як не дивно, Росія цілком підтримує ідею існування роботів-убивць. На щастя, презентація андроїда Бориса (чи «Робот Альоша») повністю знищує будь-які побоювання щодо роботизованого терору збоку цієї країни. Танцюючий робот виявився перевдягненим актором. Цікаво, що такий самий костюм можна придбати в інтернеті. Не менш славнозвісними стали й інші бойові андроїди Російської федерації — роботи Ігорьок і Федор. Новітні АІ-розробки не викликали нічого, окрім міжнародної ганьби та гострих жартів у соцмережах.
Проте, подейкують, що не варто недооцінювати здібності ерефії. Окрім наземної АІ-зброї, керівництво Росії анонсувало розробку автономних летальних безпілотників й атомних підводних човнів. Як передають у ЗМІ, у РФ виділяють масу бюджетних коштів на розробку роботів-убивць. Немає сумнівів, що країна, яка першою виведе таку армію на поле бою, матиме безперечну перевагу. Крім того, Росія ніколи не зважала на гуманітарні норми та інші обмеження щодо використання наджорстокої зброї. Все ж, російська корупція нас рятує, і це довів вищезгаданий робот Борис. Однак, РФ — не єдина держава, яка може становити військову загрозу.
Велику увагу розробці озброєння зі штучним інтелектом приділяє Китай. На цьому тлі країна має певні успіхи. Зокрема, китайські розробники працюють над створенням вбивчих автономних безпілотників. Цю технологію Китай планує випускати на експорт. Крім того, у Пентагоні повідомили, що комуністичні вожді Піднебесної планують здобути світове лідерство у галузі ШІ до 2030-го року. Задля цього держава щорічно виділяє десятки тисяч доларів.
Але, що не так з військовими роботами? Серед представників інтелігенції є й ті, хто називають побоювання щодо АІ-зброї абсолютним упередженням. Ця думка ґрунтується на природному страху людей перед усім новим. Свого часу недовіру та відвертий переляк викликали перші автомобілі. Все ж, страхи виявилися марними й сучасні люди не можуть уявити гарне життя без власної автівки. Але, якщо все так просто, чому керівники технологічних компаній виступають проти мілітаризації АІ?
Ілон Маск і ще 115 ІТ-компаній підписали петицію щодо заборони використання штучного інтелекту на війні. Лідери галузі застерегли політиків припинити процес, який вже розпочався. Військові АІ-розробки відкриють скриньку Пандори — зазначили автори документу.
Разом з тим, через низку протестів співробітників, Google припинив співпрацю з Пентагоном. Керівництво компанії заявило, що їхні винаходи створюються заради розвитку людства, тому не матимуть нічого спільного із війною. Проте американські експерти назвали цю заяву лицемірством. За словами розвідників, компанія Google співпрацює з Китаєм у площині штучної інтелектуалізації озброєння. Варто зазначити, що подібні проєкти вигідні не лише політикам, а й технологічним компаніям.
Ще однією проблемою слугує фактор «холодної війни». Коли держави починають змагання у винаходженні зброї, її кількість суттєво накопичується. В один момент це призводить до війни, яка може сягати світового масштабу. Зброя виготовляється для знищення, і комусь обов’язково захочеться перевірити в дії летальну інновацію.
При цьому, ехо «холодної війни» є доволі затяжним. Гонитва за ядерним озброєнням лишилася у минулому, але її наслідки відчутні до сьогодні. В ході перегонів різними країнами було створено у сукупності 70 тис. одиниць ядерного озброєння. Донині залишилося приблизно 13.100. На обслуговування ядерної зброї щорічно витрачається понад $ 70 млрд. Безумовно, ці кошти можна було би інвестувати у важливіші речі, такі як медичні інновації та захист клімату, наприклад. Разом з тим, Володимир Путін вже довго загрожує та фактично тероризує світ, нагадуючи про ядерну зброю в арсеналі російської армії.
Якими будуть плоди потужних розробок розумних роботів-убивць — наразі важко передбачити. Втім, такі технології можуть бути значно небезпечнішими за ядерні боєголовки. Їхня перевага — інтелект, який аналізує дані та резюмує їх значно швидше, ніж це роблять люди. Завдяки технології машинного навчання, роботизовані солдати зможуть легко передбачати дії людей та ефективно, чи навіть брутально їх присікати.
Цифрова токсичність: на чому ґрунтуються дискусії?
Безумовно, автономна зброя здатна зберегти життя військовим. У війні між машинами не спрацьовуватиме людський фактор: втома, бажання помсти тощо. Коректно запрограмовані роботи не порушуватимуть норми міжнародного права та вестимуть максимально професійний бій.
Крім того, розумні машини можуть з блискавичною швидкістю аналізувати, резюмувати та на цій основі передбачати дії супротивників. Чітке розуміння стратегії ворога дає абсолютні переваги. Тож війна з АІ-зброєю може тривати недовго та пройти із суттєво меншими втратами.
Такий порядок речей здається гуманним і навіть правильним. Війна без крові — це перший крок до цивілізованого ставлення до сутності війни. Крім того, машинні бійки несуть в собі низку переваг для економіки. Зокрема, держави не втрачатимуть цінний та унікальний людський ресурс.
Безумовно, ця концепція суттєво змінює світ і робить його ніби кращим. Втім, подібний характер подій є ідеальним, на відміну від людей. У будь-який час на світову арену може вийти черговий Путін із роботизованим військом. Що тоді нароблять невразливі солдати?
Навіть самокеровану техніку програмують люди. Вона робитиме тільки те, чому її навчили. Проте, збій системи у ході бойових дій є цілком можливим. Що, як робот сприйме закривавлений одяг цивільного, як уніформу ворожого солдата?
Попри всі недоліки людського фактора, його наявність інколи стає необхідною, особливо якщо йдеться про загрозу життю. Не так давно автомобіль-безпілотник Über Technologies збив людину. Інцидент трапився у США. Як виявилося, потерпіла перебігала дорогу у недозволеному місці. Автомобіль не був на таке запрограмований. Через це сталося зіткнення. Жінка загинула у лікарні. Якби за кермом автівки сиділа людина, цієї ситуації можна було б уникнути.
Окрім фатальних помилок у системі можуть статися й страшніші речі. Зокрема, ворог, може втрутитися у систему та взяти під свій контроль усе роботизоване військо. Подальший хід подій означатиме не лише поразку першої сторони, а й страшніші наслідки. Аби змалювати собі всю небезпечність ситуації, достатньо уявити головуючим цією історією навіженого головнокомандувача, на кшталт Путіна, який йде до завоювання земель через повне винищення населення.
Вони вже тут!
Попри побоювання та гарячі дискусії, штучний інтелект вже активно застосовується на російсько-українській війні. На щастя, розумні машини діють на нашому боці. Новітні технології надали американські організації. Нам вони допомагають перемагати, ми їм допомагаємо удосконалюватися. «Ми почали робити те, що навіть уявити не могли ще місяць тому», — зазначив Михайло Федоров, очільник Мінцифри.
Американська компанія Primer суттєво полегшила роботу українським військовим. Завдяки технології на базі штучного інтелекту розшифровувати та правильно інтерпретувати розмови російських солдатів вдається набагато швидше та якісніше. Тепер перехоплені діалоги між військовими ерефії, зокрема їхнього командування, не потрібно обмірковувати групі аналітиків. Цю важку роботу блискавично виконує цифрова машина. Окрім того, що орки не можуть підтримувати нормальний зв’язок, їхні плани та шифри стали доступними для українських армійців і їх союзників. Це не тільки суттєво полегшує бій, а й дозволяє діяти на випередження.
Як зазначають у ЗМІ, з початком повномасштабного вторгнення українські війська знищили більшу кількість командирів, ніж будь-коли. Таку можливість надала технологія розпізнавання облич. Відтак влучати вдається саме в потрібну ціль.
Ця ж технологія надає й інші не менш цінні можливості. Зокрема, за фотографіями померлих орків вдається знаходити їхні акаунти у соцмережах і контактувати з близькими покійника. Користуючись цією нагодою, представники української армії роблять публічні пости на сторінках загиблих із правдивою інформацією про війну. Не виключено, що такий шоковий контент допоможе росіянам протверезішати.
Крім того, технологія розпізнавання облич допомагає нашим поліціянтам оперативно затримувати дезертирів й інших злочинців. Як правило, такі системи функціонують на блокпостах. Станом на кінець квітня правоохоронцям вдалося затримати близько 200 злочинців за допомогою розпізнавальної технології.
Немає сумнівів, що у найближчі 20 років оборонпром приділятиме основну увагу мілітаризації АІ. Але цей розвиток уповільнюватиметься в інтересах якості технології. Через санкції та інші економічні наслідки війни з Україною керівництву Росії доведеться на тривалий час відкласти мрії про армію роботів. Втім, РФ — не єдина загроза для мирного світу. Гонитва за військовими інноваціями — потрібна, але дуже небезпечна річ. Вочевидь, найближчими роками Україна братиме дедалі активнішу участь у цьому процесі.
Тож, як саме складеться майбутнє — поки передбачити складно. Втім, точно відомо одне — перемога у цій війні належить нам і певною мірою вона забезпечена технологічною перевагою.
