CardioAI: серце під пильним контролем

Найактуальнішими стартапами останніх двох років стали проєкти із галузі ІТ-медицини. Через пандемію потреба контролювати здоров’я та проведення швидкої діагностики набули великого значення. Саме тому розвиток цифрової медицини суттєво пожвавився та почав приваблювати все більше інвесторів. Ще у 2020-му році ринок цифрового здоров’я оцінювався у $145 млрд, за прогнозами аналітиків до 2030-го року його ємність перевищить $750 млрд. Попри непросту ситуацію в українській медичній сфері, вітчизняні айтівці активно розвиваються у напрямку віртуалізації здоров’я. Своїм винаходом і досвідом з читачами Ucluster ділиться Максим Дяченко, засновник проєкту Cardio.AI. Тож, як змінюється медицина та як впливати на цей процес?

Засновник: Максим Дяченко

Розташування: Київ, Україна

Рік заснування: 2016

Website / LinkedIn / Facebook

Глобальні тренди та українські особливості медицини

Необхідність відцифровування медицини в Україні прийняли ще у 2009-му році. Цей напрямок був визначений як пріоритетний і ліг в основу розвитку телемедицини в Україні. Відповідні положення зафіксували у Меморандумі між Представництвом ООН в Україні, компанією МТС-Україна та Міністерством охорони здоров’я України. У той самий час світ шаленими темпами розвивав технології віртуальної медицини, які донині не дійшли до нас. На думку Максима Дяченка, засновника стартапу Cardio.AI, медична сфера є закостенілою, тому новітні технології впроваджуються надто довго. Якщо сказати точніше, учасники цієї структури є дуже інертними. Вітчизняні лікарі не перебувають в активному діалозі ані з владою, ані з IT-стартапами. Через таку байдужість пацієнти не отримують сервіс за сучасними стандартами. Далеко не у кожній лікарні в кабінетах лікарів є комп’ютери, але якщо ж вони наявні, їх зазвичай використовують замість друкарської машинки. Тому не дивно, що українські медзаклади не передбачають наявність ІТ-відділів.

Cardio AI How it works — *How it works.*

Одним з останніх нововведень в Україні стали електронні медкартки. Але ефекту від них не дуже багато, якщо порівнювати із Заходом. Сутність електронних карток полягає у створенні зручного реєстру для медиків. Втім, вітчизняна система лікування не працює, як корпорація, що обумовлена тісною співпрацею та ефективною взаємодією фахівців із різних установ.

Все ж, останні обставини суттєво вплинули на систему. Через пандемію українці врешті познайомилися з телемедициною. Щоправда, у нас вона запрацювала не в тому форматі, в якому створювалася в США та ЄС. У розвинених країнах офтальмологи не визначають стан зору за фотографією пацієнта та не роблять призначень, опираючись виключно на слова хворого. Ідея телемедицини полягає у дистанційному спостереженні за динамікою захворювання. Це здійснюється за допомогою спеціальних гаджетів і програмного забезпечення. Найчастіше такий підхід використовують у кардіології. До речі, ця сфера останнім часом стала чи не найпріоритетнішою. Розробники нових технологій все частіше використовують унікальні можливості штучного інтелекту та машинного навчання. В цій самій площині розвивається стартап Cardio.AI.

Робот і його турбота: як це працює?

Засновник Cardio.AI Максим Дяченко тривалий час працював над різноманітними проєктами у діджитал-сфері. Він створював комп’ютерні ігри, удосконалював можливості штучного інтелекту та мріяв реалізувати дещо значуще. Історія стартапу Cardio.AI почалася зі співпраці Максима з однією холтерівською компанією. Цей бізнес пропонував українському ринку холтерівське моніторування (апарати-рекордери) для дистанційного моніторингу пацієнтів. Недоліком слугував той факт, що розшифрування даних, знятих за одну добу моніторингу, потребувало чимало часу. Так Максиму прийшло на думку створити технологію, яка оброблятиме та інтерпретуватиме протокол діагностики. У 2016-му році Дяченко почав втілювати цю ідею в рамках стартапу Cardio.AI.

Зазвичай, розшифровка лікарем добового ЕКГ забирає від 40 хвилин та більше. Розшифровка складніших досліджень може зайняти кілька годин. Точність інтерпретації даних — близько 75% і значно відрізняється в залежності від софта та якості даних. Працюючи тривалий час над матеріалом, людина втрачає пильність і може легко пропустити важливі деталі, чи некоректно інтерпретувати їх. Результатом може стати неправильне лікування, за яке пацієнт сплачує не лише грошима, а й власним здоров’ям і якістю життя. Крім того, довготривалий процес обробки даних вимагає відповідної платні. На додачу медперсонал втрачає здатність обслуговування великої кількості клієнтів. Це створює черги та значні незручності для тих, кому необхідна швидка діагностика.

Cardio.AI розв’язує усі ці проблеми. Автоматична інтерпретація запису займає всього кілька хвилин. Лікарю знадобиться до 10-ти хвилин, щоб проаналізувати цю інтерпретацію та підготувати фінальний звіт для пацієнта. Додатковою перевагою проєкту є його вартість, яка дещо нижча, ніж в аналогів. Таким чином, новітня технологія Cardio.AI може покращити якість діагностики, знизити її вартість і підвищити рентабельність медзакладу.

«Україна стала першою державою, яка запропонувала настільки інноваційний продукт», — коментує Максим Дяченко.

Як зазначає Максим Дяченко, функціональна діагностика з Cardio.AI є актуальною для профілактики серцево-судинних захворювань. Простота у використанні та швидкість обробки даних робить медицину доступнішою та менш обтяжливою для широкого загалу. Вже зараз Cardio.AI пропонує корпоративний скринінг. У межах стандартного медогляду компанія виїздить на підприємство чи в офіс замовника та встановлює працівникам одноразові біосенсори, які потім обробляються системою Cardio.AI. Стартап уже має низку таких клієнтів.

Максим зауважує, що люди з безсимптомними патологіями рідко звертаються до лікарень, частіше їх туди привозять. Прості та практичні системи, на кшталт Cardio.AI, зроблять медицину комфортнішою та доступнішою, що суттєво підвищить обсяг профілактичних обстежень.

Ідея скринінгу як обов’язкового профілактичного заходу відповідає сучасним глобальним тенденціям. За підрахунками аналітиків Deloitte, до 2040-го року 2/3 витрат сфери охорони здоров’я будуть спрямовані на профілактичні заходи.

Стартап в Україні: про що треба знати?

Проєкт Cardio.AI неодноразово був визнаний, як один з найкращих в Україні. У 2020-му році він навіть потрапив до списку з 12-ти кандидатів на роботу у Кремнієвій долині. Втім, поки Cardio.AI лише тільки планує експансію на Захід.

Максим пояснює це складною і дорогою системою сертифікації. Крім того, розвиток в США або ЄС, де конкуренція значно вища, вимагає чималих інвестицій. Cardio.AI веде перемовини з інвесторами щодо такого кроку.

Дяченко радить іншим медичним інноваторам гарно вивчити ринок, перш ніж розпочинати роботу на ньому. За словами Дяченка, штучний інтелект актуальний для будь-якої сфери, проте медицина має свою специфіку, яка перешкоджає розвитку. Все ж, зусиллями великого бажання та захопленості ідеєю можна подолати всілякі труднощі. Максим наголошує: аби просуватися у цій сфері, треба бути готовим до марафонського забігу.

Попри консервативність медичної системи, глобальні тренди просочуються в українські реалії. Розповсюдження коронавірусної інфекції показало, наскільки вітчизняна структура охорони здоров’я неефективна та непідготовлена до справжніх викликів. Це змусило чиновників і лікарів істотно переглянути та змінити звичні підходи. Тож, без сумнівів, українські стартапи інноваційної медицини набуватимуть актуальності та матимуть гарний попит.