Reactor: розвиток ІТ кластера Луганщини

IT cluster Reactor

Здавалось би, об’єднати айтішників та ІТ компанії в ІТ кластер не якась геніальна ідея, а те, що лежить на поверхні. Спочатку Нусрат Нурієв був здивований, що до нього ніхто не намагався зробити ІТ кластер на Луганщині, але згодом зрозумів чому – два його знайомих айтішника, що мешкають у сусідніх під'їздах не знали один одного та не спілкувались. Коли люди не комунікують в побуті, а тепер ще й працюють віддалено, з цього не народиться омріяне ком’юніті. У нашому матеріалі ми розкриємо як програмісту з Баку Нусрату Нурієву вдалось створити ІТ кластер в Лисичанську та про розвиток ІТ кластерів на Сході України.

Засновник IT-Кластеру Луганщини Reactor: Нусрат Нурієв

Місце розташування: Лисичанськ, Україна

Рік заснування: 2018

Website / Facebook / YouTube / Telegram

«Зі мною трапилася показова історія, – розповідає Нусрат, – коли я намагався зібрати хлопців в незнайомому мені місті, я познайомив двох айтішників, які жили в сусідніх будинках. Часом вони зустрічали один одного на вулиці, але не здогадувались, що обидва працюють в одній сфері». Тоді Нусрат зрозумів, що для створення ІТ ком’юніті в Лисичанську потрібне якесь об’єднання, де люди з ІТ сфери зможуть знайомитися, ділитися професійними порадами та разом генерувати нові ідеї й проєкти. Оскільки в інших регіонах України, саме залучені в ІТ індустрії українці формують інвестиційно привабливий імідж нашої країни, успішно працюють із провідними міжнародними компаніями, сприяють залученню інвестицій та зміцненню економіки.

«Люди в Луганщині ще не знають, що ІТ може врятувати економіку».

Нусрат Нурієв, засновник IT-Кластеру Reactor.

До ІТ Нусрат Нурієв має безпосереднє відношення: починаючи з аутсорсу на фрілансі у рідному Баку, він вже 15 років працює програмістом. А у 2014 році він переїхав в Україну, потім у 2018-му в Луганську область (м. Лисичанськ) та й залишився. Згодом до нього прийшла ідея створити кластер. Тоді насамперед Нусрат звернувся до обласної адміністрації, марно сподіваючись на те, що вони допоможуть. Потім були спроби співпрацювати з проєктом USAID "Економічна підтримка Східної України", які відмовили обґрунтовуючи це тим, що в регіоні і так багато ІТ проєктів, що здивувало Нусрата. «У нас була хороша група, яку USAID розділив на два недокластера – в Лисичанську і Сєвєродонецьку. Наш є справжній», – коментує Нусрат.

На мапі ІТ кластерів Луганщини можна побачити, що з місцевих ІТ хабів утворився трикутник Сєвєродонецьк-Рубіжне-Лисичанськ, де сьогодні проживає 400 тисяч людей. За словами Нусрата: «Серед них 600 студентів вчаться зараз на відповідних факультетах області та сотні розробників різного калібру. Також багато тих, хто "розчинився" в загальному морі українського IT, тобто пішли або працювати/навчатися в інші області. Моя власна реалістична оцінка це все ж таки сотні розробників. Тисяча – це потенціал 3-5 років, наша попередня оцінка/мета, щоб до 2025 року нові 100 розробників залишились в Луганській області».

мапа ІТ кластерів Луганщини
Мапа ІТ кластерів Луганщини.

Зараз до ІТ кластера Reactor входить 40 осіб, серед яких професіонали й ті, хто хоче пов'язати себе з інформаційними технологіями в майбутньому. Переважно учасниками є власники маленьких ІТ компаній, які продають послуги на аутсорс і програмісти з місцевих промислових та хімічних компаній. Також у кластера вже налагоджені зв'язки з Інститутом фізики, математики та інформаційних технологій в Рубіжному. «З деякими організаціями у нас є домовленості та фактична співпраця. Ця мапа показує скоріше можливості у разі повноцінного розширення, але для цього потрібно прийняти нашу IT стратегію 2030 та підписати меморандум. Ми намагаємося щосили пояснити нашу мету потенційним гравцям»,– розповідає Нусрат.

ІТ кластери в Східній Україні

Сьогодні українська IT індустрія розвивається й робить свій великий вклад в цифрову трансформацію, зміцнюючи технологічні позиції країни. Тільки за 2020 рік кількість IT фахівців в Україні зросла на 20% та у 2021 перевищила 200 тисяч осіб. Також зростає експорт IT-послуг – за підсумками 2020 року він приніс в українську економіку понад $5 млрд та став найбільшою категорією експорту послуг в країні з показником частки в 8,3%. 

В кожній з трьох областей Східного регіону України вже створені ІТ кластери: у Харківській є Kharkiv IT-Cluster, який нещодавно презентував підсумки дослідження IT-галузі регіону, у Донецькій – IT Cluster Donbass й Mariupol IT Cluster та у Луганській – Reactor й DriveIT, відкритий за підтримки USAID.

Попри те, що в українській IT сфері зафіксовано стрімке зростання кількості ІТ спеціалістів – на 18% за останні п'ять років – попит на IT фахівців збільшився ще швидше – на 30%, тому в цілому, індустрії все ще бракує кваліфікованих кадрів. Складність IT проєктів і рішень зростає, тож аби залишатися жаданими на ринку інженерам важливо поліпшувати свої навички, а компаніям – допомагати їм в цьому.

За даними аналітичного звіту "Розвиток української ІТ-індустрії", у 2014 році частка ІТ спеціалістів на Луганщині, від загальної кількості ІТ фахівців в Україні, складала 0.7% чи 550 осіб. На жаль данні динаміки розподілу спеціалістів по Луганщині відсутні з 2015 року, але за оцінкою засновника ІТ кластера Нусрата Нурієва, в Луганській області зараз знаходиться десь така сама кількість. Тобто у той час, коли по Україні кількість IT спеціалістів збільшилося в 3 рази, з 75.000 у 2014 році до 213.000 у 2021 році, на Луганщині зростання практично не було.

Особливо актуальним питання відтоку спеціалістів стало в період початку агресії Російської Федерації на Сході України, коли відсоток фахівців, що виїхали за кордон, згідно з опитуванням, становив 9.6%. І хоча нині темпи відтоку кадрів поступово прямує до нуля, державна політика має враховувати ризики, пов’язані з глобальною конкуренцією за кваліфікованих працівників. Загалом в Україні до 30% фізичних осіб-підприємців укладають прямі договори про надання послуг з іноземними компаніями, що само по собі добре, доки ці ІТ спеціалісти працюють з України. Однак світова конкуренція за таланти зростає, тому Україні треба добре подумати над тим, як втримувати молодь всередині країни — це одне із найважливіших завдань як для держави, так і для українського бізнесу.

До війни на Луганщині було багато розробників у промисловій автоматизації, це пов’язано з розвиненою хімічною промисловістю Сєвєродонецьку, та в ігровій індустрії через співробітництво з росіянами – це минулий профіль регіону, ділиться думкою Нусрат. Воєнні події на Сході України знищили ці досягнення і кадровий потенціал, однак останнім часом уся IT галузь почала потроху відновлюватися й зараз відкриваються студії, які займаються вебпрограмуванням.

​​Інноваційні ІТ центри Луганщини

Важливим елементом для підтримки розвитку ІТ ком’юніті є хаби та інноваційні центри для об’єднання представників екосистеми та створення сприятливого підприємницького середовища, пожвавлення обміну досвідом шляхом співпраці та менторства.

За програмою USAID «Економічна підтримка Східної України» в Лисичанську відкрили три хаби, а також були виділені кошти на створення ІТ школи у Сєвєродонецьку. Проєкт має важливе значення для економіки, іміджу і промоції регіону, розвитку талановитої молоді. До проєкту ІТ школи також буде включено сучасний R&D центр. Реалізація цієї ініціативи може стати точкою перезапуску ІТ екосистеми Луганської області. 

В Сєвєродонецьку також є Центр розвитку молоді Sever HUB, а в Рубіжному Інститут фізики отримав грант від Erasmus і в них зараз є професійне обладнання, розповідає Нусрат: «Але дуже шкода, що таке сучасне обладнання простоює. А втім, якщо хтось готовий транслювати технічні теми на цю аудиторію вони будуть такою площадкою».

Розвиток ІТ кластера та сотня нових робочих місць на Луганщині

Нусрат зараз працює над стратегією-2030 та меморандумом ІТ кластера. Він занепокоєний тим, що йому не вистачає ідейних людей – усі зайняті своїми проєктами, їм часто не вистачає часу. Він вже розмовляв з SoftServe та EPAM, однак їм потрібні підготовлені спеціалісти, а в регіоні їх не вистачає. Тобто, як не крути, головна проблема –  це нестача людей. Якщо кваліфіковані кадри з'являються, то вони швидко виїжджають з міста в більш розвинені міста або країни. Нусрат каже, що місцеві IT спеціалісти дуже чекають на те, щоб в регіон зайшли великі ІТ компанії.

«Зараз ми робимо Cisco курси з сертифікацією, це розірве коло невдач: роботодавець шукає якісного співробітника, співробітник не може довести що він кваліфікований»,– каже Нусрат. До того ж разом з Інститутом фізики вони хочуть запровадити видачу сертифікатів з провідних ІТ спеціалізаціях.

Усі події кластера зараз проходять онлайн, однак після пандемії є плани перебратися в офіс, тим паче, що Нусрат планує запустити два власних ІТ хаба. Основною ціллю кластер ставить перед собою відкриття сотень нових робочих місць на Луганщині, а все решта крутиться навколо цього. Попри те, що в “Трикутнику” немає продуктових IT компаній, Нусрат з командою зараз намагається зробити свій унікальний по Україні продукт по моніторингу та керуванню системою очищенню питної води.

Для становлення Луганщини, як повноцінного IT-регіону, не вистачає великої компанії, яка б встановила певний стандарт корпоративної сталості, також не вистачає власних продуктів, які згодом перейдуть у власну розробку. «Середні та малі компанії додадуть родзинку,– каже Нусрат. – Простіше кажучи, не вистачає збільшення масштабів. Не завадила б підтримка з боку влади та щоб вони почали слухати IT спільноту, аби ми вийшли зі стагнації. Чи визнаватиме це влада – невідомо, але очевидно компанії та спільнота готові до співпраці». 

Сам кластер проводить різні заходи — хакатони, конференції, запрошує спікерів. Нещодавно пройшов семінар для дітей по основах програмування на Python та верстки HTML, на наступний місяць заплановано Data Analytics/Data Science від працівниці Microsoft Соломії Бранець, тобто кластер відкритий до нових контактів.

«Часто в нас не виходить співпрацювати, оскільки люди не з ІТ не розуміють, що таке ІТ».

Нусрат Нурієв, засновник IT-Кластеру Reactor.

Зробивши ставку на IT сектор, Україна дійсно показала наміри зайняти певну нішу у величезній та перспективній галузі, але відзначимо, поки що в Україні, за виключенням 5-6 великих центрів, ІТ індустрія слабо розвинена. Головними проблемами розвитку ІТ в регіонах є неефективна юридична система та залежність підприємців від свавілля влади й рейдерів, слабка система освіти, відсутність державних інвестицій у фундаментальні наукові дослідження та слабка сприйнятливість компаній і державних структур до впровадження інформаційних технологій. Все це заважає Україні піднятися в рейтингу ІТ націй вище.

Всі українці переймаються за Східний регіон, однак не варто забувати, що будь-яка криза – це можливість для росту, для пошуку нових інноваційних рішень, для створення нових потрібних продуктів, для перезавантаження інституцій та цілих регіонів. Це як хвиля, яка може потопити недосвідченого плавця, а може і довго нести цілеспрямованого серфера на своїй кромці. За нами стоїть лиш вибір.