3.2.2 Тернопільська область
- Територія – 13,8 тис.кв.км.
- Чисельність населення – 1142 тис. чоловік.
- Кількість районів – 17: Бережанський, Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький, Збаразький, Зборівський, Козівський, Кременецький, Лановецький, Монастирський, Підволочиський, Підгаєцький, Теребовлянський, Тернопільський, Чортківський, Шумський.
Природні та економічні особливості
Тернопільська область займає західну частину Подільського плато.
Мінеральні ресурси
Основу мінеральних ресурсів області становлять нерудні корисні копалини, зокрема, природні будівельні матеріали, яких розвідано близько 300 родовищ.
У західній частині області розвідані потужні запаси мергелю (товщина пластів 18–30 м, глибина залягання – 15-20 м), який вважається високоякісною сировиною для виробництва цементу. Промислове використання мергелю в області незначне.
Практично в усіх частинах області знаходяться родовища вапняків (відомо близько 100 їх родовищ), а так звані рифові вапняки, поклади яких поширені в районах Товтрової гряди, через високий вміст кальцію є унікальними в світі.
Значні поклади глини і суглинків (понад 100 родовищ, глибина залягання шарів не перевищує 7 м) є доброю сировинною базою для цегельно черепичного виробництва.
В області наявні великі запаси будівельного каменю, доломітів і пісковиків. Останні мають плитчасту будову і широко використовуються для виготовлення якісної бруківки і як облицювальний матеріал.
У західній, північній та центральній частинах області є значні поклади будівельного піску.
Поклади крейди, які є на Тернопільщині, вважаються досить рідкісними (в Україні — 3 родовища). Вони залягають близько до поверхні (до 10 м) і мають значну товщину, що дозволяє вести видобуток відкритим способом.
Потенційні запаси гіпсу на території області оцінюються десятками мільйонів тонн. Загалом відомо понад 20 родовищ, товщина пластів досягає 20 – 25 м.
Промисловість Тернопільщини
Кількість підприємств – 276.
Обсяг промислового виробництва в порівняльних цінах – 1,3 млрд. грн., що складає 0,6% від обсягу по Україні.
Провідна галузь промисловості області – харчова. В господарському комплексі області, виходячи із забезпечення раціонального використання її природного, виробничого, науково-технічного, інтелектуального потенціалу та вигідного геополітичного розташування, харчова і переробна промисловість відіграє визначну структуроформуючу функцію і являє собою одну із провідних галузей, яка повинна не лише задовольнити потреби населення регіону в продовольстві, а й бути важливим джерелом формування бюджету області. Харчову і переробну промисловість області представляють 128 підприємств.
В області діє 9 цукрових заводів (у містах — Борщів, Бучач, Збараж, Ланівці, Козова, Кременець, Хоростків, Чортків, селище Велика Березовиця). Найпотужніші з них — Чортківський, Кременецький, Хоростківський.
Спиртову галузь області представляють 15 підприємств, що виробляють за рік понад 6 млн. дал. спирту. До найбільших відносяться Борівський, Залізцівський та Марилівський, Новосілківський, Бучацький спиртозаводи.
Молокопереробний комплекс області складається з 25 молокопереробних підприємств. Молочна промисловість виробляє масло, сири, свіжомолочні продукти, сухе знежирене молоко. Найбільшими підприємствами цієї галузі є Тернопільський молокозавод, Чортківський, Бучацький, Борівський сирзаводи, маслосирзаводи — Шумський, Хоростківський, Підгаєцький.
Річний обсяг виробництва масла тваринного — понад 4 тис. тонн, сирів жирних – 4 тис. тонн та цільномолочної продукції — 20 тис. тонн.
М’ясна промисловість представлена м’ясопереробними підприємствами, розташованими в м. Тернополі та м. Чорткові. Річний обсяг виробництва м’яса 12 тис. тонн та ковбасних виробів 7 тис. тонн.
Машинобудування і металообробка є важливою галуззю важкої промисловості, яка донедавна розвивалась прискореними темпами. Усі підприємства працюють на привізному металі і випускають трудомістку продукцію – електротехнічні прилади, світлотехнічне обладнання, буряозбиральні комбайни. Металообробка має місцеве значення. Металообробні підприємства зосереджені в Тернополі, Чорткові, Бучачі, Підгайцях, Збаражі, Товстому.
Найбільшими підприємствами галузі є:
- ВАТ «Ватра» є найпотужнішим в Україні промисловим підприємством з виробництва світлотехнічного обладнання виробничого та культурно-побутового призначення.
- ВАТ «Тернопільський комбайновий завод» – є одним з провідних виробників бурякозбиральної техніки та інших сільськогосподарських машин.
- ВАТ Тернопільський завод «Оріон» спеціалізується по виробництву засобів радіозв’язку.
Легка промисловість базується на місцевій (шкіра) і привізній сировині (бавовна, шерсть, текстиль, шкіра та ін.). У ній виділяються текстильна, швейна, галантерейна промисловості. Текстильна виробляє бавовняні тканини, пряжу, вату, шовк. Її найбільшими підприємствами є ВАТ «Текстерно» в м. Тернополі, яке за своєю потужністю належить до числа найбільших на Україні виробників бавовняних тканин, та ватна фабрика у м. Кременці.
Промисловість будівельних матеріалів сформувалась на основі використання місцевих нерудних корисних копалин. Випускаються залізобетонні конструкції, цегла, вапно, гіпс, асфальт та ін. Підприємства цієї галузі рівномірно розміщені на всій території області, але внаслідок зменшення обсягів будівництва випуск продукції значно скоротився.
Табл. 3.15. Галузева структура промисловості Тернопільської області.
|
Галузі промисловості |
Питома вага галузі (%) |
| Машинобудування та металообробка |
9 |
| Легка промисловість |
5 |
| Хімічна промисловість |
3 |
| Промисловість будівельних матеріалів |
7 |
| Харчова та перероблення сільськогосподарської продукції, в тому числі:
– спиртова промисловість – м’ясна промисловість – молочна промисловість |
57
11 15 11 |
Транспортні комунікації області
Експлуатаційна довжина:
- залізничних колій — 586,2 км
- тролейбусних ліній (в одноколійному численні) —71 км
- автомобільних доріг державного і місцевого значення — 5070,7 км
- в тому числі з твердим покриттям — 5027,1 км
Кількість мостів:
- автомобільних — 817 одиниць
- залізничних — 321 одиниць
Телекомунікаційні системи області
Лідером у сфері телекомунікацій Тернопільщини є Тернопільська дирекція ВАТ «Укртелеком». В області експлуатується 508 АТС, в т.ч. 448 – в сільській місцевості, 60 – у міській, з них 5 цифрових. Телефонами користується 189,5 тис. абонентів. В обласному центрі діє 10 АТС загальною ємністю понад 65,8 тис. та 23 відомчі АТС ємністю понад 5,8 тис. номерів. Щодо операторів інших напрямків, то в області працюють ЗАТ «УТЕЛ», ЗАТ «Інфоком», СП «Український мобільний зв’язок», «Київстар GSM», оператор пейджингового зв’язку, провайдери Internet та IP-телефонії. Сучасні цифрові АТС дозволяють надавати послуги мобільних видів зв’язку, електронної пошти та Інтернету.
Табл. 3.16.а. Показники готовності Тернопільської області до процесу кластеризації
|
№ п/п |
Індикатори |
Одиниця виміру |
2000 рік |
2003 рік |
|
|
2 |
3 |
4 |
5 |
|
| ДОХІД |
|
|
|
|
1. | Валовий Внутрішній Продукт |
млн. грн. |
На рівні області показник не обраховують | |
|
2. | Валова додана вартість |
млн. грн. |
1853,1 |
3108,0 |
|
3. |
Рівень зайнятості (до загальної кількості населення) (за методологією МОП) |
% |
43,97 |
45,91 |
|
4, | Середній рівень заробітної плати |
грн. |
134,96 |
304,18 |
|
5.. | Наявність патенті»: |
кількість |
|
|
|
|
– подано заявок на видачу охоронних документів в Держпатент України |
кількість |
90 |
131 |
|
|
– отримано охоронних документів з Держпатенту України. |
кількість |
91 |
191 |
|
| – використано |
кількість |
357 |
404 |
|
| ВКЛАД |
|
|
|
|
1, | Чисельність наявного населення |
тис. осіб. |
1156.9 |
1134,2 |
|
2. |
2.1. Чисельність постійного населення в працездатному віці |
тис. осіб. |
624,9 |
640.7 |
|
|
2.2. Чисельність економічно активного населення працездатного віку |
тис. осіб. |
– |
413,1 |
|
3. |
Зайнятість в структурах High-Tech організацій (від загальної чисельності працюючих) |
% |
– |
|
|
4. |
Рівень освіти (станом на 5.12.2001 року згідно з переписом населення) |
|
| |
|
| – початкова загальна |
осіб |
1 86084 | |
|
| – повна загальна середня |
осіб |
338876. | |
|
| – повна вища |
осіб |
109644 | |
|
| – базова освіта |
осіб |
7320 | |
|
| – початкова вища |
осіб |
154679 | |
|
5. | Інвестиції в основний капітал у фактичних цінах |
тис. грн. |
198835 |
455947 |
|
6. | Витрати на НДДКР |
тис. грн. |
5657,8 |
7791,0 |
|
7. | Персонал в структурах. НДДКР |
|
– |
|
|
| 7. 1 Працівники основної діяльності |
осіб |
762 |
936 |
|
| – в тому числі – зайняті науково-технічними роботами (дослідники і техніки) |
осіб |
511 |
558 |
|
8. | Інфраструктура: |
|
|
|
|
| 8.1. Довжина шляхів сполучення (в тому числі:) |
км |
5711,2 |
5707,3 |
|
| – залізничних колій загального користування |
км |
571,2 |
565,4 |
|
| – автомобільних доріг загального користування |
км |
5070 |
5071 |
|
| – тролейбусних ліній загального користування |
км |
70,0 |
70,9 |
Табл. 3.16.б. Додаткові демографічні дані області
|
№ п/п |
Показники |
Одиниця виміру |
2003 рік |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1. |
Галузева структура області |
|
|
|
|
– добувна промисловість |
% |
1.4 |
|
|
– харчова промисловість та перероблення с/г продукції |
% |
59,5 |
|
|
– легка промисловість . |
% |
3.6 |
|
|
– виробництво виробів з деревини |
% |
1,1 |
|
|
– хімічна і нафтохімічна промисловість |
% |
2.6 |
|
|
– металургія та оброблення металу |
% |
0.8 |
|
|
– машинобудування |
% |
7.5 |
|
|
– виробництво та розподіл електроенергії, газу та води |
% |
11,6 |
|
|
– інші |
% |
11,9 |
|
2. |
Рівень безробіття (за методологією МОП) |
% |
13.01 |
|
3. |
Кількість зайнятого населення за видами економічної діяльності |
тис. осіб |
424,1 |
|
|
в тому числі: |
|
|
|
|
– сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство |
тис. осіб |
135,6 |
|
|
– промисловість |
тис. осіб |
60.5 |
|
|
– будівництво |
тис. осіб |
13,7 |
|
|
– оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани |
тис. осіб |
64,1 |
|
|
– транспорт і зв’язок |
тис. осіб |
25.3 |
|
|
– фінансова діяльність |
тис. осіб |
2,7 |
|
|
– операції з нерухомістю, здаваною під найм і послуги юридичних осіб |
тис. осіб |
8.7 |
|
|
– державне управління |
тис. осіб |
17,4 |
|
|
– освіта |
тис. осіб |
46,1 |
|
|
– охорона здоров’я та соціальна допомога |
тис. осіб |
31.8 |
|
|
– колективні, громадські та особисті послуги |
тис. осіб |
18.2 |
|
4. |
Частка ВВП області у ВВП України |
% |
1,3 |
|
|
Демографічні дані області; |
|
|
|
5.1. |
Кількість наявного населення: |
тис. осіб |
1134,2 |
|
|
– міське |
тис. осіб |
483.6 |
|
|
– сільське |
тис. осіб |
650.6 |
|
5.2. |
Кількість постійного населення за статтю |
|
|
|
|
– чоловіки |
тис. осіб |
521.1 |
|
|
– жінки |
тис. осіб |
602.3 |
|
5.3. |
Кількість народжених |
осіб |
1 0476 |
|
|
Кількість померлих |
осіб |
16823 |
|
. |
Природній приріст населення |
осіб |
– 6347 |
До депресивних територій (районів) області, де практично відсутні іноземні інвестиції, станом на 1.10.2004 року, належать:
1. Монастирський р-н
2. Підгаєцький р-н
3. Лановецький р-н
4. Шумський р-н
Незначні обсяги іноземних інвестицій спрямовані в наступні райони: Бережанський — 190,32 тис., Козівський — 111,28 тис., Кременецький — 53,77 тис., Збаразький — 37,95 тис. дол.США.
Інфраструктура фондового ринку регіону станом на 01.10.2004 року має такий вигляд:
1) 350 емітентів, в яких зареєстрована емісія цінних паперів у вигляді простих
іменних акцій, з них:
- 286 емітентів — ВАТ, перетворених шляхом приватизації;
- 64 емітенти — ЗАТ;
2) 7 — торговців цінними паперами, включаючи 2 філії банків підпорядковані підрозділи).
3) 4 — незалежні реєстратори;
4) 3 — підпорядковані незалежні реєстратори;
5) 2 — емітенти, що здійснюють професійну діяльність на ринку цінних
паперів — ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів на підставі ліцензії, виданої територіальним управлінням Комісії. Обсяг загальної емісії в 2003 році становив 11,152 млн.грн. Найвагомішу частку емісії із всього її обсягу 97,4% склала емісія емітентів — ЗАТ.
За 9 місяців 2004 року обсяг загальної емісії становить 4,412 млн.грн. (39% від її обсягу у 2003 році), в тому числі 99,7% — емісія емітентів — ЗАТ.
Станом на 01.10.2004 року код випуску цінних паперів в Національному депозитарії України отримано 170 емітентами області, з них 138 емітентів —ВАТ, що складає 48,2% від загальної їх кількості і 32 емітенти — ЗАТ, що відповідно складає 50%.
В області відсутні спеціальні чи вільні економічні зони, технопарки та бізнес-інкубатори, Тернопільська область не входить в зону Єврорегіону. Міжнародні транспортні коридори також відсутні.
Станом на 01.10.2004 року в області функціонує 104 спільних підприємства, з них
найбільша кількість в м.Тернополі — 49. В Тернопільському районі — 9, по 6 в Підволочиському та Чортківському районах.
Протягом 2003-2004 років в області піднімалося питання про створення єдиних реєстраційних офісів. Проте дане питання не знайшло підтримки з боку виконкому Тернопільської міської ради.
В області здійснюють свою діяльність близько 4,5 тис. суб’єктів малого та середнього бізнесу. В підприємницьких структурах працює 44,6 тис. чоловік, крім того, займаються індивідуальною трудовою діяльністю 28.2 тис. фізичних осіб — підприємців.
Питома вага малого підприємництва у загальному випуску продукції (робіт, послуг) становить 17,8%.
Частка надходжень до всіх рівнів бюджетів від діяльності суб’єктів малого підприємництва становить 25,8%.
Обсяги промислового виробництва за 11 місяців 2004 року зросли в порівнянні з
аналогічним періодом минулого року на 2,6%. Спад виробництва спостерігається лише в хімічній та нафтохімічній галузях – на 14,5%.
Темп росту обороту роздрібної торгівлі за 11 місяців 2004 р. становить 119,6%.
Темп росту платних послуг за 11 місяців 2004 року складає 118,0%.
В області розвинуте експортно-орієнтоване виробництво. За 9 місяців 2004 року
зовнішньоторговельний оборот області становив 120,3 млн.дол.США, в тому числі експорт – 73,4 млн.дол.США.
Найбільші обсяги в експорті товарів становили м’ясо та харчові субпродукти — 10,5 млн.дол.США, алкогольні та безалкогольні напої — 9.4 млн.дол.США, цукор та кондитерські вироби — 7,7 млн.дол.США, деревина та вироби з деревини — 6,2 млн.дол.США, меблі — 4,9 млн.дол.США, електричні машини та устаткування — 4.7 млн.дол.США, чорні метали — 4,2 млн.дол.США.
Найбільші експортери — ГТП «Продекспорт», ТОДО «Тернопільспирт», ВАТ «Ватра», ТОВ «Янкс-Україна», ВАТ «Бережанський склозавод», тощо.
Щодо імпортних поставок (46,8 млн.дол.США) то найбільшу питому вагу мають продукція машинобудування, фармацевтична продукція, папір та картон, ефірні олії, косметичні препарати, меблі, тощо.
Основними постачальниками імпортної продукції в область є такі країни, як Німеччина (31,1%), Польща (11,5%), Італія (10,8%), Нідерланди (4,5%), Швеція (4,5%), Китай (4.1%), Росія (2,9%), Іспанія (2,8%).
Основні імпортери — ТОВ «Натур-продукт», ПП «Фабрика Нова, ВАТ «Галія». ЗАТ
«Добра Вода», ТОВ «Графіка», ВАТ «Бровар».
Підсумки кластерних досліджень в Тернопільській області
Аналіз проведених досліджень показав доцільність формування кластерних структур в таких напрямках:
1. Туристично-рекреаційні кластери пропонується створити
у Бережанському, Борщівському, Кременецькому районах.
Підстави: наявність унікальних історико-архітектурних, природних пам’яток, сприятлива екологія, збережені народні звичаї, традиції, ремесла, є відповідний науковий потенціал, сприятливе підприємницьке середовище та інвестиційний клімат.
2. Кластер сільського зеленого туризму пропонується створити у Шумському районі.
Підстави: наявність багатого природо-ресурсного потенціалу (мисливство, рибальство, пішохідні екскурсії), сприятлива екологія, збережені народні звичаї, традиції, ремесла, сприятливе середовище для організації підприємницької діяльності.
3. Агропромислові кластери пропонується створити у Бережанському, Борщівському, Шумському районах.
Підстави: наявність власної сировинної бази, збережена виробнича інфраструктура, наявність кадрів, сприятлива екологія, налагоджені канали збуту продукції, сприяння самозайнятості населення у сфері ведення присадибного господарства, розвитку фермерства.
4. Будівельні кластери пропонується створити у Бережанському та Кременецькому районах.
Підстави: наявність власної сировинної бази, збережена виробнича
інфраструктура, кадри, очікуване збільшення обсягів будівельних робіт.
Очікувані результати діяльності кластерів:
- підвищення конкурентоздатності окремих компаній та району в цілому;
- залучення інвестицій у виробничу та соціальну інфраструктуру з метою впровадження інноваційній технології у виробництво товарів та надання послуг, а також стимулювання зростання обсягів виробництва та збуту товарів і послуг на внутрішньому та зовнішньому ринках;
- покращення професійної підготовки та перепідготовки кадрів;
- стимулювання розвитку суміжних галузей економіки району (готельне господарство, громадське харчування, торгівля, побутові послуги тощо);
- раціональне використання та відновлення наявних сировинних ресурсів, історико-архітектурних та природних пам’яток;
- відпрацювання механізму самозайнятості сільського населення.