Ми надалі публікуємо інтерв’ю з фаундерами українських стартапів про те, як їхні компанії працюють під час російсько-української війни та долають кризові явища.
Сьогодні ми спілкувалися з Денисом Охріменком, керівником Time for Machine. Стартап представляє собою ексклюзивні механічні 3D пазли та конструктори з дерева та металу для самостійного складання.
У Time for Machine переконані, що за часів війни потрібно подбати про логістику та зважити на позитивні рішення української влади щодо скасування низки податків.
«Треба враховувати те, що зараз скасовані мито та ПДВ на імпорт до України, відтак подешевшали імпортні частини. Щодо логістичних питань, то можна залучати до проєктів наших мігрантів. Приміром, вести розробку в Україні, а збірку комплектуючих у Польщі, найнявши на роботу всіх наших», ділиться порадами Денис Охріменко, Time for Machine.
асновник: Денис Охріменко
Розташування: Київ, Україна
Рік заснування: 2017
Website / LinkedIn / Instagram / YouTube / Facebook
Як саме Ви зараз розвиваєте свій продукт?
У мене три проєкти в сфері іграшок.
Металеві моделі Time for Machine ми надалі виробляємо в Китаї. Вся команда в Україні, та ми зараз працюємо віддалено. Також плануємо випуск нових моделей найближчим часом.
Водночас магнітні колечка FinGears відчули вплив війни. Наше виробництво знаходиться в Ірпені. І тільки на днях вдалося туди потрапити, але слава Богу, все неушкоджене. Я вивіз на машині максимум запчастин, бо в нас призупинений процес виконання кікстартера. Отож, вивіз елементи, з яких ми сформуємо посилки та вишлемо бекерам. Крім того, зависло виконання замовлення американському клієнту. У цьому проєкті на виробництві задіяно шість людей, троє з них зараз у лавах ЗСУ. Одного нашого працівника, Романа, навіть поранило осколками в боях під Києвом, але відлежавшись у лікарні, він знову пішов воювати. Але цього разу на його прохання ми купили йому бронежилет.
Проєкт Pagl майже заморожений, але він ще на етапі виробництва, тому менше втратив. Буквально перед війною ми планували імпортувати партію до України й відвантажувати звідси. Але війна внесла свої корективи, логістика зазнала змін, тож будемо надсилати до США. Зараз я веду перемовини з однією американською компанією, можливо, віддамо права на цей продукт під ліцензію.
З якими найбільшими викликами війни Ви стикнулися?
У Києві на автомобілі залишився тільки я. Тож довелося розсилати комп’ютери людям, самотужки займатися різними справами на зразок фото-відео тощо. Навіть процес тестування металевих моделей Time for Machine ускладнився. Та все ж, знаходимо людей у Польщі для тестового складання. Так само для створення відео за проєктом FinGears я кинув клич і знайшов людей серед наших мігрантів у Європі, що знімають ролики. І ми вже платимо їм гроші.
Чи вдалося розробити антикризовий план і якщо так, то які його головні завдання?
Моїм завданням було не припиняти платити людям зарплати, бо всі опинилися в кризі. До того ж поки що вдається зберегти всю команду. Наші продажі міжнародні, тож ми можемо це робити. Хоча війна вплинула і на міжнародний попит.
Між іншим, 23 лютого ввечері я брав участь у конкурсі стартапів Unit City. Тоді я отримав низку пропозицій ба навіть грошових, але 24 лютого все накрилося.
Чи вдалося втримати клієнтів?
У нас дуже невчасно відпало велике замовлення під час війни й це вплинуло на нас. Також ми відмовили у роботі одному оптовому клієнту з Росії, що також позначилося на фінансовому стані. Але, в цілому, ми майже не мали клієнтів з України, тож тут вплив мінімальний.
Які Ваші плани на найближчий час?
Я перебував у прострації в березні, бо не знав, як краще вчинити. Перенести виробництво з Ірпеня до Польщі? А, може, у Львів, у Київ чи лишити все там? Я навіть спілкувався з латвійцем, був варіант перенести виробництво до Латвії. Але зараз ми лишимо те, що в Україні — в Україні.
Я запросив допомогу в кількох організацій, щоб перенести потужності до Польщі, але з їхнього боку все затихло. Також були люди зі сфери іграшок у США, які самі пропонували нам допомогу, але зв’язок із ними перервався. Тож тепер я вже не шукаю варіанти.
Як пережити ці буремні часи стартапам та невеликим компаніям?
Попри те, що я поки що не знайшов допомогу, зараз дуже активізувалися грантові програми та фонди. Отож, шукати треба.
Які поради Ви дасте людям, які планують розпочати свій стартап за нинішніх часів в Україні?
Думати про логістику. Враховувати те, що скасували мито та ПДВ на імпорт і це дуже здешевшало імпортні частини. Друга порада — залучати наших мігрантів. Можна вести розробку в Україні, а збірку деталей виконувати у Польщі, найнявши на роботу всіх наших.
Чи вірите Ви, що в Україні після війни розпочнеться розквіт економіки та створиться сприятлива атмосфера для стартапів?
Війна здула з української стартап-сфери золотий пил. І водночас додала мотиваційне шило. По-третє, перетасувала фізично людей сходу та заходу. Так, чимало розумних людей з Харкова опинилися, наприклад, у Львові. Це все позитивно вплине в подальшому. Запити зменшаться, а мотивація збільшиться. Для багатьох це вже ледь не єдиний варіант розвитку. Я думаю, що вже зараз багато хто “випилює” нові продукти, бо ресурсів і часу мало.
Я би радив всім наморщити лоба й подумати 10 хвилин, який саме проєкт вони можуть зробити. Адже багато хто не зробив у своєму житті цю просту вправу.
Time for Machine – це про креатив та спокій. Чи не вважаєте, що ваш продукт буде ще більш затребуваним після війни?
Зараз, коли мені люди з Німеччини пишуть, що в них зникає борошно та цукор з полиць магазинів, я не очікую зростання попиту на наші іграшки. Але… ми давно вигадуємо бюджетні варіанти іграшок, тож будемо розвиватися!