Трансформації в сучасному суспільстві відбуваються з дивовижною швидкістю. Україна, як і практично всі країни Європи, опинилася на перехресті всіх новітніх процесів сучасного світового господарського розвитку. Перехід на нову парадигму економічного зростання, який спостерігається сьогодні під впливом безпрецедентних змін в науці та технологіях, в умовах суперечливих процесів економічної інтернаціоналізації, всеохоплюю- чої глобалізації та регіональної інтеграції, що пожвавлюється, вимагає орієнтації господарської діяльності на модернізацію економіки, активізацію інноваційної діяльності, створення сприятливого інноваційного клімату, налагодження ринкових механізмів господарювання.
Складовими сучасної світової економіки виступають зростаюча взаємозалежність між ринками капіталу й новими технологіями, швидкий розвиток економіки, заснованої на знаннях. Постійно зростає значення соціальної складової інноваційно-інвестиційного прогресу. Програми реформування економіки стають обґрунтованими лише тоді, коли вони орієнтовані на розвиток соціальної сфери, більш повне задоволення потреб людини в сприятливих умовах праці, комфортному соціальному кліматі, здоровому екологічному оточенні.
Дедалі більше зростає актуальність розробки оптимальної моделі майбутнього країни, шляхів і механізмів просування до нього. На зміну стихійності реформаторського процесу, особливо в країнах на етапі трансформації, щоб уникнути механічного запозичення західних моделей проведення перетворень, наївної віри в здатність ринку автоматично відрегулювати диспропорції в економіці, повинно прийти використання на практиці науково обгрунтованих рекомендацій. Актуальною є розробка проблем і шляхів побудови комплексної системи таких механізмів, які забезпечили б успішне подолання негативних факторів соціальної моделі, що склалася, і перехід до моделі суспільства з соціально орієнтованою ринковою економікою та розвиненою демократією.