Кластеризація в умовах глобалізації

2.5.8. Вільний обмін та доступ до інформації

Інформаційне обслуговування системи забезпечення конкурентоспроможності є однією з найважливіших функцій сучасного виробництва. Якість інформації забезпечує обґрунтованість прийнятих рішень і ефективність функціонування виробництва. Інформація, яка необхідна для прийняття ефективних рішень, має бути своєчасною, достовірною, достатньою, надійною, комплексною, адресною, коректною, актуальною (з певною ймовірністю і ступенем ризику). Значущість цих параметрів постійно зростає. Кількість і якість інформації, що є в державі, безпосередньо впливає на конкурентоспроможність країни. Інформація виступає мовби в ролі адреналіну, що підвищує обмін речовин в організмах компаній і кластерів, будить їх від дрімоти і налаштовує на активну конкурентну боротьбу на ринку. Вона є невід’ємною частиною процесу підвищення конкурентних переваг у традиційних галузях промисловості і стрижнем успішної конкурентної боротьби для “нової” економіки. Головна подія кінця XX сторіччя і початку нового тисячоріччя щодо комерціалізації технічного прогресу — це бурхливе розширення сектора інформаційних технологій (IT). Саме ITспричинили в 90-ті роки високі темпи економічного зростання і продуктивності в США, що випередили Японію і ЄС щодо їх проникнення в усі сектори економіки і домоглися максимального позитивного впливу на національну конкурентоспроможність і зниження витрат. Результатом цього процесу з’явився поділ усієї глобальної економіки на “нову” (high-tech, internet) і “стару” (традиційні виробниц тва і послуги). Успіх “нової” економіки в епоху глобалізації залежить від того, наскільки компанії і працюючий персонал вміють адаптуватися до можливостей IT. У доповіді ОЕСР, представленій в січні 2001 р. на Першому Світовому Форумі по кластерах, що проходив у Парижі, стверджується: “Праця повинна бути реорганізована таким чином, щоб інформація і телекомунікаційні технології використовувалися ефективно. Під організаційними змінами розуміється впровадження нової робочої практики, а саме: колективна праця в групах, гнучка структура керування, чергування робіт, що асоціюються з прискореним зростанням продуктивності праці. Цікаво, що висока продуктивність досягається фірмами, які поєднують впровадження нових технологій зі значними організаційними змінами у своїй діяльності, оскільки лише одне використання нових технологій не приносить відчутної економічної вигоди”²¹.

Висловлені в доповіді міркування акцентують увагу на впливі IT на ринки праці. Усі держави мають потребу в обґрунтованій державній політиці, спрямованій на полегшення наслідків від впровадження організаційних структурних реформ, необхідних для гарантованого зростання і мінімізації витрат на корпоративні реформи. В даний час така модернізація з різною інтенсивністю здійснюється в більшості промислово розвинутих країн, хоча досить нерівномірно і несинхронно. На думку ОЕСР, кожна країна повинна забезпечити комплексний підхід до проведення модернізації на базі IT, причому особлива увага має надаватися підготовці фахівців для нової економіки. З діаграми 2.12 видно, що за період з 1992 р. по 1999 р. число службовців у фірмах “нової” економіки — knowledge workers — у західних промислово розвинутих країнах зросло на 5,5 млн чол., що складало близько 30% від загального збільшення числа працевлаштованих у цих країнах. Ця динаміка пояснюється не лише попитом на дану категорію працівників, але й, відповідно, вищою заробітною платою й іншими стимулами і пільгами, що їх одержують працюючі в секторі знань. “Нова економіка” будується на максимальному використанні інформаційних і комунікаційних технологій. Наприклад, у США 58% некерівного персоналу в компаніях, що перейшли на нову методику організації робіт (особливо працюючі в групах), постійно використовують комп’ютери, на відміну від компаній, що ще не впровадили в себе нову методику (там менш 40% оснащені комп’ютерами)²².

Рис. 2.12. Зростання зайнятості в секторах “нової” економіки США і країнах — членах ЄС в 1992—1999 рр. (зміни в тис. чоловік)

Як стверджується в доповіді ОЕСР, частина компаній, що впровадили у свою діяльність нову методику організації робіт на основі IT у 90-ті роки, найактивніше збільшувалася в Австралії, Франції, США і Великобританії.

У таблиці 2.5 порівнюються компанії “старої” (у даному випадку наведено приклад найбільшого у світі автомобільного кластеру в Детройті) і “нової” економік (представники кластерів з Силіконової Долини).

Таблиця 2.5. Порівняння показників компаній США, що представляють “стару” і “нову” економіку, 1999 р.

З таблиці випливає, що три автогіганти США, представники традиційної “старої” економіки, що виробляють половину обсягу світового випуску автомобілів і надали близько півтора мільйона робочих місць, значно поступаються за розмірами ринкової капіталізації трьом молодим Інтернет-компаніям із Сан-Дієго, що мають лише скромні офіси, комп’ютери й у кілька десятків разів менше працюючих. Події 2000—2002 рр. показали, що ринкова вартість акцій багатьох компаній “нової” економіки досить завищена, однак навіть після декількох періодів обвального падіння курсів акцій цих компаній їм удавалося знаходити резерви і відновлювати довіру інвесторів до своїх нових перспективних проектів, що обіцяють подальший бурхливий розвиток “нової” економіки. Доказом цьому може служити передбачуваний вагомий внесок “нової” економіки у підвищення ефективності компаній і виробництв “старої” економіки.

Цей напрям наочно продемонструвала світова виставка автомобілів (Mondial de L’autoMobile), що відбулася в Парижі наприкінці 2000 р. Вперше організатори головної виставки року виділили один величезний павільйон лише під інформаційні технології, Інтернет і мобільний зв’язок в автоіндустрії.

У павільйоні були представлені автомобілі, випущені гігантами в галузі електроніки, зокрема “Spirit 2000”, створений Siemens, а також моделі авто, випущені IBM, Microsoft, Dassault Systems і Nokia. Ці законодавці мод в галузі IT і телекомунікацій, об’єднавшись із традиційними виробниками автомобілів, прагнуть трансформувати звичні для ринку транспортні засоби в мобільні портали. Подібну технологію розробляє PSA Peugeot Citroën разом із французькою телекомунікаційною компанією Vivendi. Такі ж кроки розпочинає Ford, створивши спільну компанію з Qualcomm (USA). На початку 2001 р. PSA і Ford оголосили про об’єднання зусиль заради створення стандарту телематики (так називають тепер сучасне електронне оснащення для автомобілів) для нової автоіндустрії. При цьому президент PSA Жан-Мартін Фольц заявив: “Ми усвідомлюємо, що телематика буде відігравати провідну роль у майбутній автоіндустрії, і ми закликаємо інші компанії об’єднати з нами зусилля для вироблення загальних стандартів”²³.

Системи телематики містять у собі комбіноване бездротове керування голосом і систему передавання даних. Сучасні навігаційні системи дозволяють водію за допомогою багатоінформаційної електронної карти на екрані досягти заданого пункту призначення. На думку консалтингової компанії Frost & Sullivan, телематика дозволить не тільки вирішувати інтелектуальне завдання вибору оптимального маршруту за електронною картою з використанням системи глобального супутникового позиціонування, але і попутно розв’язувати проблеми дорожніх пробок, графіків руху автотранспорту і, що особливо істотно,— зниження викидів в атмосферу вихлопних газів. Телематика надає можливість водію за допомогою активації голосом ввійти в Інтернет, електронну пошту і базу даних реального часу, а також одержати необхідну інформацію про навколишній трафік, останні новини, зведення погоди й останні котирування на біржі. Телематика також забезпечує значно вищу безпеку для водія і пасажирів, а при аварії чи ДТП автоматично викликає через центр зв’язку станцію технічної допомоги при розгортанні захисної повітряної подушки. До речі, і діагностика будь-якої технічної неполадки в автомобілі також здійснюється через комп’ютерну систему служби технічного обслуговування і діагностики.

Великий ентузіаст упровадження телематики в автоіндустрії, виконавчий директор Ford Дж. Нассер (J. Nasser), представляючи новітнє дитя компанії — автомобіль “24,7”, заявив: “Це, аж ніяк, не протистояння “нової” і “старої” економік. Така продукція лише символізує зрушення щодо конкурентної переваги із сфери відчутних технологічних новинок у сферу важко вловлюваних інтелектуальних досягнень”²⁴.

Потенціал телематики для автоіндустрії дуже значний, що видно з діаграми 2.13.

Рис. 2.13. Динаміка ринку автомобільноїтелематики (1996—2005 рр.)

З діаграми випливає, що річні доходи від продажів телематики в 2005 р. становитимуть 7,2 млрд дол. і що подібні системи будуть установлені на понад 10 млн автомобілів.

Таким чином, прогрес у “старій” традиційній автоіндустрії за рахунок співробітництва з “новою” є очевидним. Якщо ще 10 років тому кондиціонування повітря і захисні подушки безпеки розглядалися як занадто дорогі добавки до устаткування, які лише підвищують ціну на готовий виріб, то тепер вони стали стандартним оснащенням, що має цілком помірну ціну і вважається необхідним. 

Очікується, що застосування телематики вже найближчим часом стане таким же необхідним і навіть обов’язковим для більшості автотранспортних засобів. Таким чином, “нова” економіка наближає рух всієї економіки до розвитку за класичними моделями досконалої конкуренції (охоплюючи практично весь спектр транспортного машинобудування — від колісних апаратів до аерокосмічних літальних апаратів). 90-ті роки минулого сторіччя показали, що понад половини приросту продуктивності праці обумовлюється внеском інформаційних технологій. Найбільш ефективно це здійснюється через кластерні структури.

* * *

Кластери стають інструментом подолання замкнутості на внутрішніх проблемах, негнучкості, застою і змов між суперниками, що прагнуть заблокувати позитивний вплив конкуренції. Формування кластерів сприяє прискоренню обміну інформацією, стимулює появу інновацій і нових підходів, генерує виникнення нових виробників і споживачів і в такий спосіб підтримує і посилює національну конкурентоспроможність, не дозволяючи поступатися позиціями тим країнам, що також виявляють підвищену схильність до відродження.

У рамках кластерів, у структурах, що беруть у них участь, накопичується великий обсяг технологій, широких знань щодо ринків, маркетингу, а також інших спеціалізованих видів інформації. Доступ до цієї інформації найпростіше і з меншими витратами можна організувати для фірм усередині кластеру. Це, природно, дає їм можливість вийти на значно вищий рівень продуктивності праці. Вільний обмін інформацією і швидке поширення нововведень по каналах кластерів ведуть до освоєння нових шляхів досягнення успіху в конкурентній боротьбі і породжують унікальні можливості, що є нереальними для окремо працюючих компаній.

Примітки

1. Czamanski S. Study of Spatial Industrial Complexes, Halifax, Nova Scotia: Institute of Public Affairs, 1976. P. 61—80.
2. Maillat D. The Innovation Process and the Role of the Milieu. In Regions Reconsidered: Economic Networks, Innovation and Local Development, London: Mansell, 1991. P. 17—103.
3. Vasserot J. Y. and Maillat D. Economic and Territorial Conditions for Indigenous Revival in Europe’s Industrial Regions. In High Technology Industry and Innovative Environments, Andover: Routledge, 1988. P. 83—163.
4. Michael E. Porter. The Competitive Advantage of Nations, Macmillan Press Ltd, London, 1990. P. 132—148.
5. Best M. New Competition: Institutions of Industrial Restructuring, Cambridge, 1990, P. 37—45.
6. François Perroux. Economic Space: Theory and Applications, Quarterly Journal of Economics, 1950. P. 89—104; Фоломьев A.H., Тейгер 3. А.Менеджмент инноваций. Теория и практика. Москва, 1997.
7. Darwent D. Growth Poles and Growth Centres in Regional Planning: a Review, Environment and Planning, 1969. P. 5—31.
8. Higgins B. From Growth Poles to Systems of Interactions in Space. Growth and Change, № 14, 1983. P. 3—13.
9. Weber A. Theory of the Location of Industries, Chicago: University of Chicago Press, 1929.
10. Marshall A. Principles of Economics: An Introductory Volume. 9th Edition (1st Edition 1890) London: Macmillan, 1961. P. 27—41.
11. Hoover E. M. Location Theory and the Shoe and Leather Industries, Cambridge, MA; Harvard University Press, 1937.
12. Becattini G. and Sengenberger W. Industrial Districts and Inter-Firm Cooperation in Italy, Geneva, International Institute for Labour Studies, 1990. P. 35; The Global Competitiveness Report 2001—2002, N.Y. — Oxford, 2002.
13. De Bresson. Les Poles Technologiques du Development: Vers un Concept Opérationnel, Revue Tiers, Mondes, 1989, P. 245—270; БеллД.Третья технологическая революция и ее возможньїесоциозкономические последствия, М.: ИНИОН, 1990.
14. Spielkamp A., Vopel К. Mapping Innovative Clusters in National Innovation Systems, 1999, Imperatives for Innovation: The Second National Innovation Summit 2001, Council on Competitiveness, Washington, DC, 2001. P. 3—57.
15. Rouvinen P. Finnish Cluster Studies and New Industrial Policy Making, 1999, P. 361—380; Porter M. E. Clusters of Innovation: Regional Foundations of U. S., Competitiveness, Council on Competitiveness, Washington, DC, 2001; Дьінкин А. Новьій зтап HTP: зкономическое содержание и механизм реализации в капиталистическом хозяйстве. М.: Наука, 1991, С. 149.
16. FT, Barry Riley. Cluster Analysis Puts Europe in its Place, 7 February 2001.
17. Makinen M. Suomen viennin rakennemuutosja klustereiden vientimenestys 1900-Lu- vulla, ETLA keskusteluouheita! N 643, 1998, Winning the skills Race, Council on Competitiveness, Washington DC, May 1998.
18. FT, Richard Donkin. A Fresh Dawn for the Talent Market, 4Мау2001;77ебе<)е<?а E. A. Инновационньїй бизнес в США. M., 1994.
19. FT, Tom Lester. Microsoft and Accenture: Jambo Learn to Dance, 26 January 2001; Going global: The New Shape of American Innovation, Council on Competitiveness, Washington, DC, September 1999. P. 39.
20. CT, State of Connecticut, Industry Cluster Progress Report, February 2001, US. Competitiveness 2001: Strengths, Vulnerabilities and Long-Term Prioritites, Washington, DC, 2001.
21. World Congress on Local Clusters. Local Networks of Enterprises in the World Economy, 23 January 2001 & 22 January 2003; Инновационная зкономика, ред. Дьінкина А.А., М.: Наука, 2001. С. 83—89.
22. FT, FT-IT Review, Phillips S. Gold-diggers are here to Stay, 3 Oct. 2001.
23. FT, Tim Burt, Alliances in the Scrabble for Smarter Cars, 3 Oct. 2000; Куиїлин В. XXI век и возможности расширенного воспроизводства. Зкономист, 2000, №2.
24. FT, Tim Burt, Alliances…, там же.