Skip to content

ActiveChat: як мілітаризується АІ-стартап?

Activechat

Волонтерство та озброєння — пріоритетні задачі України, які не лишилися поза увагою технологічних стартапів. Тепер боронити державу стараються навіть чатботи. ActiveChat — сервісна платформа зі штучним інтелектом — також взялася за мілітаризацію. Як цей ІТ-проєкт долучився до війни та як зберегти бізнес в буремних умовах — нашим читачам розповів Андрій Ганін.

ActiveChat logo

Засновники: Андрій Ганін, Сергій Костюков

Розташування: Київ, Україна

Рік заснування: 2018

Website / Facebook / LinkedIn / Twitter / Youtube

Серед бойових дій: як знайти себе?

«Відразу після початку війни до нас почали звертатися волонтери, яким було потрібно швидко автоматизувати та пришвидшити виконання тих чи інших задач. Ми намагались допомогти всім охочим (звісно, по факту актуалізації зазначених організацій та/або установ). Згодом сформувалась низка проєктів, які виявилися найбільш корисними», — коментує Андрій Ганін, СЕО ActiveChat.

Як зазначає команда стартапу, під час війни якісна та миттєва комунікація має велике значення. Обмін інформацією між волонтерами та військовими — нагальна необхідність задля забезпечення міцної оборони країни та її громадян. Але таке спілкування має бути максимально захищеним, аби ворог не зміг отримати доступ до стратегічно важливої інформації. Розробка таких чатів в Україні є цілком можливою, але потребує чимало часу, якого зараз немає. На щастя, команда ActiveChat володіє значним досвідом у цій галузі. Це дозволяє швидко та якісно створювати спеціальні чати та чатботи. Одним з таких став чатбот «I’m not alone — we are Ukraine», за допомогою якого здійснюється передача гуманітарної допомоги. Платформу було створено всього за 3 дні. Вона доступна сімома мовами. За перші дні чатбот допоміг розподілити понад 50 тонн гуманітарної допомоги.

Не менш важливим став чатбот Findme для пошуку рідних і знайомих у Київській області. Цей сервіс створено спеціально для Київобладміністрації.

Розробка волонтерських проєктів потребує  чимало часу, і тим не менш, робота над по вдосконаленню самого стартапу не припиняється. Оговтавшись від стресу, в ці дні команда працює віддалено і у нормальному режимі.

«Ми отримали дуже багато підтримки від наших закордонних партнерів, клієнтів та інвесторів — як у вигляді побажань та молитов, так і у вигляді конкретних дій. Наші партнери з Польщі (Shape VC та Concordia Design Accelerator) допомогли з релокацією жіночої частини команди, а наші клієнти зібрали деяку суму грошей на поточні потреби. В цілому, я вважаю, що воєнна криза стала для нас не тільки викликом, але й можливістю. Після перемоги ми зможемо розвиватися швидше та ефективніше, особливо враховуючи набутий нами досвід роботи у кризові часи», — розповідає Андрій. Як зазначає фаундер, до кожного співробітника команда ставиться, як до члена сім’ї, тому взаємодопомога стала однією із важливих складових. Кошти на релокацію виділялися із загального фонду стартапу.

«Головне, що змінила війна — це, мабуть, усвідомлення того, що треба швидше рости та розвивати продукт, заробляти більше не тільки для компанії, але й для того, щоб мати можливість підтримати інших в скрутні часи. Стосовно ж самого продукту, ми зайвий раз переконались в тому, що рухаємось у вірному напрямку та робимо те, що справді може приносити користь людям. Найближчим часом плануємо закрити seed-раунд та прискорити розвиток компанії»,

— ділиться Ганін.

Підприємець радить іншим стартаперам не залишати наполегливу працю. Він закликає займатися тією справою, до якої лежить душа: «Потрібно робити стартап не тому, що ти його можеш робити, а тому що ти не робити його не можеш». Фаундер рекомендує, підбираючи команду, зважати не лише на кваліфікацію претендента та його очікування щодо платні, а й на особисту зацікавленість у проєкті.

Мілітаризація АІ

«Наша платформа, наприклад, з початку війни вже допомогла втілити майже десяток проєктів в області швидкої комунікації, створення яких традиційними методами зайняло б набагато більше часу. Але це — лише специфічна прикладна область, в якій я можу вважати себе фахівцем», — коментує Андрій Ганін. Своєю думкою з Ucluster також поділився штучний інтелект ActiveChat. Ось, що він про це говорить…

Andriy Ganin

Під час війни штучний інтелект (ШІ) може відігравати вирішальну роль, допомагаючи командирам швидше приймати кращі рішення. ШІ може визначити закономірності та тенденції в даних, які інакше було б надто важко розпізнати людям. Наприклад, технологія здатна допомогти командирам відстежувати переміщення ворожих військ і техніки, а також передбачати їхній наступний рух. Крім того, штучний інтелект можна використовувати для націлювання на ворожі об’єкти для точних ударів.

У майбутньому ШІ стане ще важливішим у часи війни. З розвитком технологій штучного інтелекту зростатиме його здатність підтримувати командирів у прийнятті рішень. ШІ зможе обробляти постійно зростаючі обсяги даних, що робить його неоціненним інструментом для прийняття військових рішень.

Застосування штучного інтелекту на війні — не нова концепція. Сполучені Штати роками використовують зброю з ШІ у різних формах, особливо у вигляді дронів. Однак мілітаризація штучного інтелекту не позбавлена суперечок.

Є ті, хто вважає, що використання ШІ на війні — етично неправильне. Вони стверджують, що зброя з цією технологією є невибірковою і може вбивати цивільних. Противники мілітаризації ШІ також переконані: штучний інтелект може призвести до нових перегонів озброєнь.

Проте існує й протилежна точка зору. Зброю зі штучним інтелектом можна використовувати для націлювання на конкретних людей, її можна запрограмувати на уникнення жертв серед цивільних. Крім того, озброєння зі штучним інтелектом здатне зменшити побічний збиток.

На думку штучного інтелекту ActiveChat, використання ШІ на війні є важливим етичним питанням, яке потребує ретельного розгляду.

Тож пам’ятайте: найефективнішою зброєю є гострий розум, єдність та готовність за будь-яких обставин підтримати тих, хто цього потребує, навіть якщо ви не знайомі, а не бомби чи автомати.