Кіберармія: що відбувається на цифровому полі бою?

Кіберармія: що відбувається на цифровому полі бою?

Українська ІТ-армія — унікальне явище та ефективний ресурс на війні. Чисельність цього війська перевищує 35 тис. осіб. Серед них не тільки професійні айтівці, а й люди з інших фахів, які раніше ніколи не працювали у цифровому бізнесі. Кількість віртуальних армійців постійно зростає. Лави ІТ-війська тепер поповнюють не лише українці, а й небайдужі громадяни інших країн. Тож, що собою являє ІТ-військо? Яку роль воно відіграє у війні? Як до нього долучитися?

Як з’явилося цифрове військо?

До 2014-го року проблема кібератак була фактично неактуальною для України. З початком бойових дій на Донбасі активізувалися й цифрові диверсанти з Росії. Їхня активність поступово зростала. У період з 6-го по 11-те травня 2021-го року відбулося 45 тис. хакерских атак. Ця кількість майже утричі перевищила активність 2020-го року. При цьому інтенсивність атак і аномалій щомісяця зростала на 10%. Про це розповів Юрій Щиголь, підполковник і голова Держслужби спеціального зв’язку і захисту інформації. Реформа у сфері кіберзахисту в Україні почалася лише у 2020-му році. Втім цифрові вартові могли тільки відбивати напади, розвідка залишалася поза їхніми обов’язками. Про потребу в ІТ-армії йшлося вже давно, але створили її лише у лютому 2022-го року, з початком повномасштабного вторгнення військ РФ на терени України.

«У нас дуже багато талановитих українців у цифровій сфері: розробники, кіберспеціалісти, дизайнери, копірайтери, маркетологи, таргетологи тощо», — зазначив Михайло Федоров, очільник Мінцифри та закликав усіх небайдужих вступати до ІТ-армії. Всі віртуальні солдати воюють на волонтерській основі. Оперативні доручення вони отримують у спеціальному Telegram-каналі. Завдання цих добровольців полягають у ліквідації вебресурсів, які поширюють фейки щодо війни в Україні та сприяють російській агресії.

Результати та ефективність

Як розповідають бійці віртуального фронту, їхня основна діяльність полягає у DDoS-атаках.  Завдяки великій кількості ІТ-армійців, не доводиться витрачати значні сили, щоб покласти ворожий сайт. «За рахунок того, що багато людей туди самі приходять, щоб долучитися до кібервійни, такі лайтові сайти самі лягають», — коментує Валерій Андросов, психолог і цифровий солдат. Спочатку сили ІТ-армії були незгуртованими. У чаті з’являлися різні задачі та кожен сам обирав собі те, що цікаво. Через це досягти бажаного результату було складно. Проте дуже скоро Мінцифра змінила свою тактику. Керівництво почало ставити конкретні задачі й усі армійці кидалися опрацьовувати один певний вебресурс. В наслідок сайт вдається вивести із ладу всього за кілька хвилин. Як то кажуть, гуртом і Путіна легше бити.

За останній час ІТ-армія зіпсувала роботу багатьох стратегічно-важливих сайтів Росії та Білорусі, серед них:

  • Московська біржа;
  • Сбербанк Росії;
  • Платформа інтернет-банкінгу BestChange;
  • Сайт Держпослуг (аналог Дії);
  • Сайт ФСБ;
  • Сайт Роскомнадзору;
  • Сайт Президента РФ, уряду РФ, Держдуми та Ради Федерацій;
  • Сайт Нацбанку Білорусі

Та безліч інших.

Українські айтівці також поклали вебресурси найбільших російських ЗМІ, таких як «ТАСС», «Коммерсант» і «Фонтанка». Також не працюють сайти з пропагандистським мерчем. На багатьох цифрових каналах Росії замість звичного контенту з’явилися відео з бойовими діями в Україні, а також кліпи україномовних виконавців. Цей список добрих справ швидко збільшується.

«За інформаційну безпеку в нас відповідають офіційні структури безпеки України, і наскільки мені відомо, у цьому плані у нас усе добре. Наша ціль полягає у тому, щоб забезпечити максимальне ускладнення роботи російських державних сайтів та сервісів»,

розповідає Антон Роздорожнюк, айтівець і тероборонець.

Але який ефект від таких по суті хуліганських кібератак? «ІТ-армія не вбиває, але робить боляче», — пояснює вищезгаданий співрозмовник Валерій Андросов. Запорука успіху хакерських атак у їхній несподіваності. Ніхто ніколи не здогадається, який ресурс опиниться під прицілом. Результатом стають в першу чергу певні фінансові та репутаційні втрати. Понівечені сайти, які надають послуги, вже не можуть виконувати свої функції. Як наслідок — певне руйнування конкретної системи та невдоволеність громадян. Крім того, атаки на стратегічні вебресурси здатні знизити потенціал держави. Слід зазначити, що кібератаки на сайти демонструють слабкі місця. Це дозволяє поглиблювати дії ІТ-армії та їхній ефект.

Кіберполіція: Telegram на заваді агресору

Українська кіберполіція також створила низку ресурсів для протидії кремлівській пропаганді та диверсіям.

Зокрема, було створено чатботи у Telegram, за допомогою яких можна блокувати канали розповсюдження дезінформації та позицій ЗСУ. Під приціл потрапляють YouTube- і Telegram-канали, а також сторінки в Instagram і Facebook. Щоб отримати докладні інструкції, необхідно долучитися до чату. Інформацію про фейки можна надсилати в окрему Telegram-спільноту.

Крім того, віртуальні поліціянти створили Telegram-бот, орієнтований на мешканців Росії. Його мета — розвінчування кремлівських міфів. «Окупант для прикриття військових злочинів та виправдання збройної агресії проти України використовує тотальну цензуру підконтрольних ЗМІ, чинить тиск на журналістів. Щоб донести правдиву інформацію до громадян РФ, кіберполіція запустила спеціальний бот Letters of Truth», — повідомляють у кіберполіції. Долучитися до справи та поділитися правдивою інформацією може кожен українець. Необхідну інструкцію можна знайти у чат-боті.

Не менш важливою на гібридній війні стала ще одна розробка —  Ukraine Avanger Bot. За допомогою цього чату у Telegram можна розміщувати на Google-мапах мітки, які залишають російські військові. Фотознімки треба робити через чат-бот додатку.

Віртуальні партизани

Хтось здійснює цифрові обстріли чи не цілодобово, а хтось — у вільний від основних справ час. Значущі репутаційні удари медійним росіянам завдають проукраїнські користувачі соцмереж. Вікторія Андросова, економіст у декреті об’єдналася з однодумцями в Instagram-загіню.

«У нас є маленька перемога! Пост Миколи Баскова вже офіційно називають неправдивою інформацією. Він вже створив собі новий профіль, де пише про те, що його заблокувала українська влада. Але коментарі під його постом викликають сміх. Там дівчата пишуть: «Колю, не хвилюйся, це не влада, це ми»,

каже Вікторія.

Жінка закликає надсилати скарги на прокремлівських агітаторів до адміністраторів соцмереж і чатів. У скарзі важливо вказати максимально точну причину для блокування на платформі. Чим більше користувачів надішле аналогічні скарги на одного й того ж самого юзера, тим більше шансів, що його заблокують. Тому, бійці Instagram-загону закликають інших банити сторінки виявлених дезінформаторів. Писати про це варто не лише на власній сторінці. Поширюйте цю інформацію у тематичних групах. Наразі велика кількість пабліків змінила формат, взявшись за боротьбу із загарбниками.Насправді таких затятих ІТ-армійців і їхніх маленьких перемог набагато більше. Кожен, хто у соцмережах і блогах говорить правду про війну, або поширює чужі матеріали, стає важливим бійцем на цифровому фронті. Як сказав Володимир Зеленський: «Кожен із нас воїн, воїн на своєму місці. Кожен із нас переможе».