Інтерв’ю та стаття були створені до війни в Україні та публікується без змін.
Понад 450 селфі на рік робить людина. При цьому чоловіки фотографують себе частіше, ніж жінки, про що свідчить дослідження компанії Huawei. Напевно таким чином люди намагаються домогтися вічної молодості чи навіть безсмертя.
Фотографія може зберегти момент надовго та стати доказом існування певної людини, навіть коли її вже не буде серед живих. Але знімки з часом псуються, а віртуальні акаунти мають властивість зникати. Все ж, технології не стоять на місці та продовжують змінювати наш світ. Проєкт з України Bank of Memories має велику місію надійно зберегти надважливі дані родин і передати їх наступним поколінням за допомогою блокчейн.
Засновники: Андрій Меланчик, Ірина Савицька, Дмитро Кузнець
Розташування: Київ, Україна
Рік заснування: 2021
Website / LinkedIn / Facebook / Instagram / TikTok / YouTube
Спогади як джерело інновацій
«Мій проєкт почався з питань, які я хочу, щоб ви задали собі: скільки у вас фото зі своєю мамою, скільки телефонів і флешок ви вже розбили, скільки цінної інформації було видалено?», — говорить Андрій Меланчик, засновник Bank of Memories в одному з інтерв’ю.
Причина появи цього проєкту має незвичайний характер. Кілька років тому матір Андрія сильно занедужала. Лікарі діагностували в неї хворобу Паркінсона і це було великим потрясінням для Андрія. На той момент підприємець не мав власної родини і чоловіка непокоїло, що його майбутні діти не зможуть познайомитися з бабусею. Аби пронести крізь час її образ і надовго зберегти її спадщину, Андрій створив незвичайний цифровий проєкт — Bank of Memories.
Ця платформа не призначена для буденного обміну інформацією. Тут пересилають і зберігають тільки дійсно цінні файли. Для цього кожен користувач купує комірку для збереження і її вартість залежить від об’єму. Разом з тим, Bank of Memories має демократичну цінову політику. Сервіс передбачає не тільки миттєвий обмін файлами. Лист з мультимедіа, чи навіть електронними грошима можна надіслати у майбутнє, виставивши дату та координати отримувача. Чи були б Ви раді отримати відео привітання з ювілеєм з 1 біткойном в подарунок від своєї родини, який відправили 10 років тому, а отримали Ви це тільки зараз?
Як це працює?
Bank of Memories можна використовувати за багатьма типами призначень. Сервіс дозволяє:
- Зберігати й надсилати відео та фото, а також анімувати знімки;
- Створювати примітки;
- Вести щоденник;
- Створювати капсули часу;
- Вести родовід нового покоління;
- Створювати листи з побажаннями та прикріпляти до них токени.
Bank of Memories працює на базі блокчейн, що робить платформу безпечною та довговічною. Проєкт має власну криптовалюту — банккоїни GBM. Отримати файли або гроші через цю платформу можуть не тільки її зареєстровані користувачі. Система надсилає електронне повідомлення адресату, який отримує доступ до комірки за допомогою цифрового ключа.
Схожі проєкти вже існують на ринку. Зокрема, 2 подібні ідеї презентував «Сбербанк России». За словами творців Bank of Memories, проєкти російських банкірів — банальний плагіат. Втім, на фоні конкурентів, український стартап має низку унікальних переваг. На відміну від інших, ця платформа доступна для користувачів усіх країн світу. Крім того, одним з пріоритетів Bank of Memories є доступність і зручність для використання простими споживачами. Так, наприклад, щоб нащадок, якого ще немає, отримав повідомлення через заданий проміжок часу, необхідно лише включити його у свій родовід у застосунку і блокчейн зробить свою справу і доставить все необхідне через смарт контракт.
При цьому платформа гарантує надійність свого сервісу. Співзасновниця стартапу Ірина Савицька зазначає: до кіперів (від англ. keeper), які надають послуги зі збереження даних, висунуті жорсткі вимоги. Якщо носій не виходить в Інтернет довше, ніж 4 години, його відключають від системи, а файли, які він зберігав, передаються іншому кіперу. Щоб забезпечити вигідність співпраці для всіх сторін, Bank of Memories передбачає наявність стабілізаційного фонду. Недоброякісний кіпер втрачає вкладені у нього кошти, які стають бонусною надбавкою для надійних кіперів.
Як просувається банк спогадів?
На тестування ідеї Bank of Memories та визначення основних технічних параметрів пішло кілька років. Аби переконатися у цінності ідеї та майбутнього сервісу, Андрій комунікував з потенційними споживачами через різні канали: лендінги (від англ. landing pages), живі соцопитування на вулиці тощо. Вже на цьому етапі прототип Bank of Memories отримав велику підтримку аудиторії та тисячі завантажень. У 2021-му році ідея перетворилася на продукт, який цікавий користувачу. До співпраці Андрій залучив своїх друзів, які стали співзасновниками компанії. Ірина Савицька виступила в якості співінвестора і пізніше СЕО.
В найближчих планах проєкту — створення сервісу Bank of Memories Culture, який зберігатиме пам’ять про світове культурне надбання. Для цього використовуватиметься технологія доповненої реальності (AR). Бета-версію вже тестують близько 30-ти художників і креаторів. Проєкт виграв 6 грантів від USAID на зацифрування культурно-історичної спадщини та запуск першої в Україні цифрової лабораторії.
Стартап в Україні: як успішно розпочати?
Кожен стартап пройшов через шлях помилок, за які довелося заплатити. Ірина Савицька, співзасновниця Bank of Memories, ділиться своїм досвідом. «Наша перша помилка — ми думали, що нам під ідею дадуть гроші», — коментує Ірина. За словами підприємиці, ця помилка забрала у стартапу майже пів року. Як зазначає Ірина, інвестиція під ідею можлива у Кремнієвій долині, але у Європі все відбувається інакше. Щоб тут зацікавити вкладника, потрібно довести свою сміливість, професійність і цінність проєкту. Для цього необхідно мати не лише готовий продукт, а й спільноту користувачів. Тому не треба боятися вкладати власні кошти, адже без цього історія стартапу може ніколи не розпочатися.
Інша помилка команди Bank of Memories — затягування рішень щодо співпраці з окремими фахівцями. «Не давайте людям забагато шансів. Шанс може бути тільки один. Якщо помічаєте якусь сумнівну поведінку — одразу прощайтеся з цією людиною. Стартап не може чекати та прощати. У великій корпорації, де працює багато людей, є можливість лавірувати та вигравати час. У стартапу такої можливості немає», — пояснює Ірина. Підприємиця наголошує: втрата часу є завеликою ціною для стартапу. «Стартап — це перегони, які не всі витримують», — підкреслює Савицька.
Ви не можете бути експертом у всьому.
Підприємиця радить колегам-початківцям не бути жадібними. За її словами, венчурні інвестори не особливо прихильні до проєктів, які мають лише одного власника. Тому не варто боятися брати співзасновників. Однак всі компаньйони перед початком співпраці повинні узгодити вестинг (схему отримання акцій компанії в залежності від терміну співпраці) щонайменше на 4 роки. Багато людей не витримують всіх труднощів ділового розвитку та покидають справу, вимагаючи свої відсотки. На етапі старту, якщо бодай 1 із 3-х співзасновників побажає забрати навіть незначний відсоток своєї частки, це стає болісним ударом. «Домовляйтеся про все на березі», — наполягає Ірина Савицька.
Всі умови співпраці мають бути зафіксовані у контракті ще до початку роботи. Крім того, не слід боятися пошуку партнерів і працівників у інших країнах. У часи глобалізації подібне слугує нормальною практикою. До того ж люди з інших культур можуть принести неочікувано корисне бачення вашого проєкту. Інколи іноземні фахівці з гарною кваліфікацією можуть працювати за вигіднішими для вас умовами, ніж їхні українські колеги.
«Потрібно бути дуже впевненим у тому, що ви робите. Сумніви топлять стартап. Навіть, якщо вас критикують — не втрачайте впевненість»,
— радить Ірина Савицька.
«Якщо ви йдете і вам важко — значить ви підіймаєтеся вгору», — підсумовує Андрій Меланчик. Попри всі труднощі, українські стартапи активно долучаються до створення цифрового майбутнього. Пропонуючи споживачу сервіс, який кожен може зрозуміти, вони створюють передумови для широкого прийняття все ще надто абстрактної технології блокчейну.
