Medtech — один із найперспективніших і найпривабливіших ринків для інвестицій. Саме цей напрямок за останні пандемічні роки вийшов у топи світових технологічних трендів. На думку аналітиків з Allied Market Research, така тенденція протримається щонайменш до 2030-го року. Тоді ємність цього ринку збільшиться у 5 разів і сягне $750 млрд. Українські підприємці не залишаються осторонь від розвитку медичних технологій. Однією із вражаючих і успішних українських інновацій є ортопедичний стартап ComeBack Mobility, історія якого почалася з травми. Про цей проєкт нашим читачам розповів його засновник — Ілля Попов.
Засновник: Ілля Попов, Дмитро Савєнков, Сергій Бережний
Розташування: Дніпро (Україна), Нью-Йорк (США)
Рік заснування: 2020
Website / LinkedIn / YouTube / Facebook
Біль у цифрах
Як виявляється, ортопедичні травми є поширенішим і небезпечнішим явищем, ніж здається.
Найчастіше дорослі люди отримують побутові травми, друге і третє місце посідають вуличні та спортивні травмування. Діти найчастіше пошкоджуються на вулиці. При цьому найпопулярнішими типами травмувань є рани та поверхневі пошкодження судин. Далі йдуть вивихи, переломи рук і ніг. П’ятірку завершують черепно-мозкові травми.
Вже кілька років поспіль травми та отруєння посідають третє місце у рейтингу причин смерті серед киян. За даними ВОЗ, щорічно від ушкоджень опорно-рухового апарату помирає близько 2 млн землян. Приблизно 30 млн отримують травми різного ступеня тяжкості.
«В Україні щороку травми нижніх кінцівок отримують 181.800 осіб. І досі немає сучасного практичного способу контролювати відновлення функцій опори та ходьби з індивідуальними розрахунками. Наше ж рішення може започаткувати ефективний моніторинг етапу відновлення та розподілу навантаження на травмовану кінцівку».
Коментує Ілля Попов, засновник стартапу ComeBack Mobility.
Слід зазначити, що травми кісток суттєво і надовго погіршують якість життя людини та можуть негативно відбиватися на рівні доходів. Проблему ускладнює той факт, що неправильні навантаження на пошкоджені кінцівки можуть викликати відчутні побічні ефекти та подовжити термін реабілітації. Щоб зробити лікування ефективнішим і максимально швидким, Ілля Попов і його однодумці розробили цікаву технологію, про яку ми розкажемо далі.
ComeBack Mobility: що це та як працює?
Все вирішив випадок. Одного разу Ілля зламав променеву кістку під час боксерського поєдинку у Таїланді. Процес лікування та реабілітації був непростим і довготривалим. Це наштовхнуло Іллю на необхідність створення технології, яка змогла би пришвидшити одужання. Так почалася робота над стартапом ComeBack Mobility. Пізніше співзасновниками стали Дмитро Савєнков і Сергій Бережний.
Щоб створити продукт, який стане по-справжньому цінним для пацієнтів і лікарів, команда провела ретельне дослідження. Стартапери розпочали відкритий діалог з ортопедами та реабілітологами з України, Росії, Німеччини, Японії та США. Спочатку Ілля хотів створити технологію для лікування травм верхніх кінцівок, але виявилося, що потрібні прилади вже широко представлені на американському ринку. У ході спілкування з медиками з’ясувалося, що нагальною потребою є технологія для контролю осьового навантаження при травмах нижніх кінцівок. У цьому напрямку існувало дві значущі проблеми. Велика кількість пацієнтів боїться наступати на травмовану ногу. Через це виникає атрофія м’язів та погіршення кровообігу, що уповільнює одужання. Інші пацієнти навпаки перевантажують хвору кінцівку, внаслідок чого вона довше гоїться. Тож актуальною задачею стала розробка приладу, який би допоміг пацієнту виконувати рекомендації лікарів щодо дозування навантаження.
Спочатку продуктом ComeBack Mobility мали стати устілки, але зручнішим і точнішим приладом для вимірювання та корекції навантажень виявилися насадки з датчиками для милиць. Щоб розпочати роботу з пристроєм, потрібно встановити фірмовий додаток на смартфоні та вказати у ньому свою вагу. Датчики з милиць надсилатимуть інформацію до застосунку про масу, з якою пацієнт спирається на хвору ногу, а також кількість кроків. Ці дані у реальному часі доступні також для лікаря. Таким чином медик може відстежувати та своєчасно корегувати дії пацієнта. Слід зазначити, що більшість людей удвічі перевантажують травмовану ногу.
У 2021-му році стартап ComeBack Mobility отримав посівну інвестицію у розмірі $1 млн. У раунді взяли участь фармкомпанія «Фармак», український венчурний фонд Fison, експрезидент «Київстар» Петро Чернишов, українська діаспора в Чикаго та низка непублічних ангельських інвесторів.
За час існування стартапу у нього також вкладали кошти члени колективу. Всього інвестували 7 співробітників. Загальна сума фінансового вливання становить $254 тис.
Продукцією ComeBack Mobility вже користуються десятки вітчизняних медзакладів. Нещодавно компанія уклала ще 48 угод з українськими клініками, серед яких «Добробут», «ADONIS» і «MEDIBOR». Проте стартап в Україні не очікує блискавичного злету з низки причин. Проблема у тому, що через економічну нестабільність у країні досі залишається низька платоспроможність. Крім того, використання цифрових технологій не настільки популярне, як на Заході. Ще однією перепоною слугує слабкорозвинена сфера медичної реабілітації. Зараз продукт масштабується на ринку США. На перший квартал 2022-го року запланована перевірка гіпотез у реаліях американського маркету. «Ми можемо стати стандартом в ортопедії», — говорить Ілля Попов. Таку перспективу обумовлює співпраця з нью-йоркським шпиталем Hospital for Special Surgery (HSS). На цей рік заплановані клінічні дослідження, які HSS планує фінансувати. Крім того, стартап ComeBack Mobility тестує свою технологію з кількома мережами американських фізіотерапевтичних клінік, які налічують сотні філій у всіх штатах.
Оскільки ринок США є пріоритетним для Іллі та його колег, компанія одразу реєструвалася в Америці. Там же оформлювалися патенти на технологію ComeBack Mobility. Пристрій має сертифікат від FDA та дозволяє лікарям дистанційно стежити за активністю пацієнта, що входить до пакету мед страхування з 1-го січня 2022 р.
Українські стартапи: як дістатися успіху?
«Перші гроші стартапу потрібно витрачати не на маркетинг, не на розвиток бізнесу, не на що інше, як на перевірку гіпотез», — радить Ілля Попов.
Підприємець зазначає, що більшість боїться перевіряти найголовніше — чи захочуть люди платити за продукт. Часто початківці думають, що для перевірки цього потрібно надати готовий товар. Ілля певен, що достатньо зробити картинку та опис продукту, аби прокачати реакцію цільової аудиторії.
«Проблема у тому, що люди бояться робити те, що важливо, та роблять масу того, що не є важливим, — підсумовує Попов. — Я би дуже порадив людям визначитися: в яких випадках ви готові кинути свій проєкт. Чи готові ви витратити 3, 5, 7 років, ризикуючи, що продукт не продасться, або клієнти не зможуть скористатися ним?» Аби не марнувати час, варто якомога швидше перевірити ці ризики. Відтак команді та інвесторам буде спокійніше та легше співпрацювати з вашим стартапом.
Ще одним значущим ризиком Ілля вважає компетенцію співробітників, яку не завжди можна перевірити. Щоб у майбутньому це не ставало загрозою для проєкту, підприємець радить обговорювати з колегами очікування, які ви маєте одне до одного та подальші дії, якщо ці очікування не виправдаються. Ілля радить стартаперам вести прозору діяльність та не приховувати інформацію від співробітників і партнерів, навіть якщо ці новини не надто порадують їх. Прозорість викликає довіру, що зміцнює колектив краще за будь-які корпоративи.
Все ж, у кожного стартапу є історія власних помилок, яку Ілля Попов вважає важливою. Підприємець зазначає: за час своєї діяльності він прийняв велику кількість неправильних рішень, втім про це не жалкує. Не слід боятися помилятися, головне — вчитися на власних помилках. Такі повчальні уроки є стимулом для прогресу і пошуку нових оригінальних рішень.
