ІТ-2022: нові тренди та ризики в Україні

ІТ-2022 cover Ucluster

«Ми наближуємо момент, коли Україна з дуже перспективної стане дуже успішною», — говорить Валерій Красовський, співзасновник SID Venture Partners. На його думку, вітчизняна ІТ-індустрія набула зрілості, але їй все ще є чому вчитися. Нове дослідження Асоціації «IT Ukraine» підтверджує слова Красовського. Втім успіхи 2021-го року не повинні стати п’янкою ейфорією. Дно може бути ближчим, ніж здається. Тож, до чого готуватися у 2022-му році?

Причини та наслідки у цифрах

Введення карантину у 2020-му році негативно позначилося на всіх секторах економіки. Проте віддалений формат роботи змусив підприємців активніше впроваджувати цифрові технології. Як наслідок це спричинило високий попит на послуги ІТ-індустрії. Так 2021-й рік став своєрідним бумом діджиталізації багатьох сфер життя. Попри це, значна кількість українських підприємців все ще не вважає за необхідне використовувати цифрові технології для реалізації бізнес-процесів. Тому вітчизняна ІТ-індустрія спрямована переважно на експорт. Як зазначено у дослідженні Асоціації «IT Ukraine», у 2021-му році ІТ-галузь заробила на експорті $6,8 млрд, що на $1,8 млрд більше за показники 2020-го року. Таким чином ріст галузі становив 36%. Слід зазначити, що за останні 3 роки ІТ-експорт виріс більше, ніж удвічі. Цікаво, що за результативністю продажів закордоном ІТ-сфера стала провідною та найпрогресивнішою в Україні. Цифровий експорт приніс:

  • удвічі більше експортного виторгу, ніж газотранспортна система;
  •  у 1,5 раза більше, ніж машинобудування;
  • близько чверті від експортного виторгу агросектору.

Основними покупцями українського ІТ-товару стали Великобританія (10%) і США (40%).

Високий попит на вітчизняну цифру привів Україну на 11-ту сходинку в рейтингу ІТ-спроможності від Emerging Europe. До нього увійшли країни, що розвиваються. 10-ту сходинку зайняла Литва. 12-те і 13-те місця дісталися Болгарії та Словаччині. Білорусь забрала 14-ту позицію. Лідерами чарту стали Польща (1-е місце), Естонія (2-е місце) та Чехія (3-є місце).

Кадровий дефіцит: неочікувані наслідки

Завдяки тогорічним успіхам галузь зіткнулася з однією великою проблемою — значним дефіцитом кадрів. Попри те, що за останні 3 роки кількість айтівців зросла більше, ніж на 50%, індустрії гостро не вистачає фахівців. Станом на 2021-й рік, в Україні налічувалося 285 тис. ІТ-спеціалістів, що на 41 тис. більше за показники 2020-го року. Прі цьому вітчизняні виші випускають понад 100 тис. айтівців, що удвічі перевищує показники Польщі та у 5 разів — Сербії.

Україна має досить гарну технічну базу, все ж поки замало вишів мають факультети за спеціальностями, які необхідні сучасній ІТ-індустрії. З цим пов’язана нестача кадрів. Частково цю прогалину намагаються закрити спеціалізовані курси, які щороку випускають 10-12 тис. молодших спеціалістів. За прогнозами Асоціації «IT Ukraine», найближчими роками їхнє число становитиме 20-25 тис. Деякі навчальні програми відкривають діджитал-компанії, розраховуючи підготувати собі майбутніх співробітників. Проте такий приріст може стати несуттєвим. Проблема полягає не лише в нестачі кодописарів. Галузь потребує продакт-менеджерів, технічних редакторів та інших спеціалістів, які розуміють її тонкощі. Інша проблема — відсутність кваліфікованих маркетологів і піарників. Торік велика кількість кадрів перекваліфікувалася в ІТ, але сфера, що динамічно розвивається, вимагає готових фахівців.

Крім того, дефіцит людського капіталу в ІТ вплинув і на інші галузі. Через перекваліфікацію багатьох фахівців, окремі сфери почали страждати від дефіциту співробітників, що володіють англійською мовою.

Проблему людського капіталу загострюють іноземні компанії, які переманюють найталановитіших спеціалістів. На думку Владислава Савченка, президента «Європейської асоціації програмної інженерії» EASE, українську ІТ-індустрію тягне на дно кадровий дефіцит. «Гостре кадрове голодування в ІТ посилюється, тому роботодавці буквально перетягують співробітників до себе. Небезпека полягає в тому, що плинність кадрів призводить до погіршення якості продукту», — коментує Савченко. Традиційно, дефіцит породжує зростання цін. У 2022-му році експерти прогнозують ріст зарплатних очікувань.

Наразі в Україні функціонує 18.600 ІТ-компаній, переважна кількість з них є дрібними. 86% фірм мають у штаті менше 80-працівників. Маленькі фірми не завжди можуть конкурувати з іноземними працедавцями і великими аутсорсерами. Як наслідок, дрібні компанії можуть припинити своє існування через брак ресурсів. Експерти також не виключають ймовірність корпоративного поглинання та злиття. В умовах обмеженості людського ресурсу, великим гравцям ринку простіше купити маленьку компанію в рамках aquihire.

Що відбуватиметься в українському IT у 2022?

Події 2021-го року мають значний вплив на тренди 2022-го року. Втім, варто очікувати й кардинальних змін, які пов’язані з обсягом інвестицій. Але все по черзі.

Найзатребуваніші проєкти

Більшість компаній після закінчення пандемії планує використовувати на постійній основі гібридний формат роботи (комбінування зайнятості в офісі із працею вдома). Це закріплює актуальність цифрових рішень для бізнесу. Як показують дослідження, до 2023-го року 80% західних компаній використовуватимуть хмарні технології зі штучним інтелектом. Ця тенденція є довгостроковою. В Україні процес діджиталізації підприємств проходитиме млявіше, але від цього потрібність цифрових рішень не зменшуватиметься. Окрім програм для обліку, мастхевом стали технології для командної роботи на віддалені. Західні айтівці бачать у цьому тренді широкий простір для інновацій. Зокрема, великий інтерес бізнес-спільноти викликала концепція Decision Intelligence. Такий собі інтелект для прийняття рішень вже використовується великими світовими компаніями. За його допомогою можна не лише проводити маркетингові дослідження. Decision Intelligence ефективно планує ваш час, визначає пріоритетність задач тощо.

Не менш затребуваною залишається сфера кібербезпеки. Згідно із дослідженням Gartner, у 2021-му році кількість кібератак на бізнес зросла у 400 разів. 66% опитаних респондентів планують збільшити витрати на кібербезпеку. За даними аналітиків, технології з безпеки даних можуть знизити ризики атак у середньому на 90%.

Безумовно, на гребні хвилі лишатиметься ігрова індустрія. Ця галузь також надалі розвиватиме нові формати. Серед найцікавіших концепцій — розробка соцмереж на базі ігор і гейміфікація рекламних кампаній. Окремо слід виділити зростаючу популярність мобільних ігор. Поширенню цього тренду сприяла пандемія. Згідно із дослідженням Newzoo, до 2023-го року дохід від мобільних ігор становитиме $100 млрд, що складає приблизно половину від обсягу ігрової індустрії. Аналітики Unity прогнозують: до 2025-го року кількість мобільних геймерів сягне 2.2 млрд.

Не виходитимуть з тренду технології доповненої реальності та блокчейн, над розвитком останнього особливо активно працюють українські айтівці.

Скорочення держінвестицій і зростання венчурних вкладів

У 2021-му році розвинуті країни почали підтримувати економіки менш успішних держав, аби зменшити ковідну кризу. Ця мета досягалася шляхом вливання коштів у проєкти, пов’язані із діджиталізацією робочих процесів різних галузей. Але у другому півріччі обсяг інвестицій скоротиться. Зокрема, США згортатимуть програми фінансових вливань. Все ж, на думку експертів Європейської асоціації програмної інженерії, вітчизняні стартапи не залишаться без фінансової підтримки. Цьому сприятимуть західні фонди, які очолюються українцями, або розуміють український контекст. Таких за підрахунками експертів, є близько 50-ти. Здебільшого капітал спрямовуватимуть у проєкти на стадіях Seed i Pre-Seed. У 2021-му році загальний обсяг інвестицій в українські стартапи налічував $300-700 млн.

Юридичні ризики: як впоратися?

У 2022-му році стартує спеціальний правовий режим «Дія City». Це ноу-хау від української влади покликано створити комфортні умови для якісного розвитку ІТ-індустрії. З одного боку проєкт виглядає доволі позитивно та перспективно. Але його механізми поки не продумані. Чи не виникнуть причини для упередженого ставлення влади до компаній, які не приєдналися до «Дія City»? Юрист Максим Носарєв радить компаніям, що не планують ставати резидентами цього проєкту, переформатовуватися у коворкінги. Тим, хто хоче випробувати «Дія City», варто забезпечити себе міцною юрпідтримкою.

Другим викликом для ІТ-компаній може стати перший звітний період КІК. Вітчизняний ІТ-бізнес має у своїй структурі компанії, зареєстровані за кордоном. Вони сплачують податки за місцем реєстрації. Довгий час українська влада байдуже ставилася до цього факту. Але міжнародна спільнота наполягає на прозорості оподаткування. Один із заходів — заборона використання іноземних компаній задля зниження податкового навантаження на бізнес. Україна приєдналася до боротьби в рамках плану BEPS (Base erosion and profit shifting). Так у 2022-му році у нашу юрисдикцію увійшло оподаткування КІК (контрольованих іноземних компаній). Хоч подавати документи потрібно на початку 2023-го року, звітувати доведеться за весь поточний рік. Тим, хто не встиг діяти на випередження, слід невідкладно переглянути структуру свого бізнесу та увідповіднити його до вимог. Не варто наражатися на ризики, яких можна уникнути.

Тим, хто не збирається переїжджати в Дія City або за кордон, дослідження Асоціації «IT Ukraine» визначило, що всередині країни найбільш комфортними для розвитку цифри є Київ і Львів. Цей скромний список міг би доповнити Харків, але через нерозвинуту інфраструктуру корпоративної нерухомості, його привабливість для ІТ-сфери знизилася у 2021-му році. Також перспективними вважаються Одеса та Дніпро. Де б ваш бізнес не опинився у 2022-му році, пам’ятайте: тренди — це те, що створюють найпрогресивніші креатори. Ви також можете ними стати.