Акселерація стартапів: хто виживе а хто загине у бізнес-боротьбі?

Євгенія Клепа cover Ucluster

Нікому нічого не треба — ця фраза стала крилатою в українському суспільстві, і все ж вона не відповідає дійсності. Проте існує чимало гарних проєктів, але не всі вони реалізовуються. Про причини невдач стартапів, приклади успішної акселерації і комерціалізації соціальних ініціатив нашим читачам розповіла Євгенія Клепа, бізнес-менторка та виконавча директорка 1991 Open Data Incubator.

Засновники: Денис Гурський, Віктор Гурський, виконавча директорка Євгенія Клепа

Розташування: Київ, Україна

Рік заснування: 2016

Website / Facebook

1991 Incubator logo

1991: що це таке?

1991 Open Data Incubator є першим в Україні некомерційним інкубатором проєктів, пов’язаних із відкритими базами даних. Себе і своїх підопічних керівники інкубатора називають дизайнерами нової країни.

Назва проєкту була обрана не випадково. 1991-й рік став надважливим для історії України. Саме тоді наша держава звільнилася від радянської окупації і стала на шлях демократичного та капіталістичного розвитку. На такому тлі різноманітні програми та проєкти з підтримки підприємців-початківців стали особливо необхідними. Але держава про це не попіклувалася, а приватні ініціативи почали з’являтися згодом.

Однією з таких став 1991 Open Data Incubator. Він є проєктом громадської організації SocialBoost, яка виникла у 2012-му році за підтримки міжнародних донорів, урядових організацій і представників бізнесу. Головна мета ГО — створення екосистеми відкритих даних. Її засновниками стали Денис і Віктор Гурські. Вже на старті своєї діяльності активісти SocialBoost створили Національний портал відкритих даних data.gov.ua, провели адвокаційну кампанію законопроєкту про відкриті дані та постанови Кабінету Міністрів України, створили міжвідомчі групи з відкритих даних та організували низку тренінгів для держслужбовців.

Open Data Forum.
Open Data Forum.

Але розвиток сучасної держави неможливий без розвитку цифрової індустрії. Тому організація створила 1991 Open Data Incubator для підтримки ІТ-патріотів. Пізніше до управління цим проєктом долучили Євгенію Клепу, яка займалася розвитком акселерації на Заході України. 1991 Open Data Incubator налічував 3 офіси. Скоро було запропоновано лишити тільки одне представництво у Києві, а кошти, заощаджені на утриманні офісів, використати на переїзд і проживання учасників акселераційних програм. Ця ідея була прийнята.

За час свого існування в 1991 Open Data Incubator пройшли навчання понад 200 стартапів, 30% з них нині продовжують розвиватися. У рамках проєкту було організовано 26 програм, в яких взяло участь більш ніж 100 менторів. Стартапи, що пройшли навчання, отримали інвестиції на загальну суму $2,8 млн.

Акселерація айтівців: коли це має сенс?

Акселерація стартапів допомагає отримати знання, досвід і зв’язки. Користуючись усім цим, залучити інвестицію стає набагато легше. Втім, навіть після потужної програми з найкращими менторами велика кількість стартапів зникає, або розбивається вщент. На те є низка причин. Євгенія Клепа перелічила кілька основних, які зустрічаються найчастіше.

Команда

Стартап ніколи не заручиться партнерством і не отримає інвестиції, якщо між його творцями відсутня командність. Аби досягти якісного результату, колектив має працювати злагоджено. Напруженість у стосунках і конфліктність сильно відчуваються зі сторони. Вкладати ресурси в токсичний колектив ризиковано. Існує велика ймовірність, що через погані стосунки у команді, стартап скоро припинить своє існування. Як зазначає Євгенія, гарні ділові стосунки мають бути не тільки між власниками бізнесу, а й всередині робочого колективу.

Невиправдана педантичність

За спостереженнями Євгенії Клепи, деякі стартапери надто серйозно ставляться до планування. Вони обдумують свої дії у найменших деталях. Потім відступити від «ідеального плану» їм дуже важко. В результаті такі стартапи втрачають час і можливості. Важливо пам’ятати, що меж досконалості не існує, тож немає сенсу відточувати кожну дрібницю, ігноруючи те, що відбувається навколо. Щоб досягти успіху у бізнесі, необхідно бути мобільним і гнучким, відстежувати події та відповідно на них реагувати. «Такі команди під ризиком розпаду чи неуспішності, тому що вони не вміють вчасно трансформуватися, міняти вектор і швидко реагувати на обставини: рівень прибутку проєкту, політичну та економічну ситуацію в країні», — пояснює Євгенія. Тож на певному етапі такі компанії застрягають і не можуть продовжити свій розвиток. Клепа зазначає, що чимало стартаперів не аналізують причини своїх невдач, хоча інколи для розвитку потрібно поміняти цільову аудиторію або ринок.

«Те, що відбувається на ранньому етапі стартапу — це перевірка гіпотез. Для того, щоб швидко бігти, потрібно змінюватися», — коментує бізнес-менторка. Разом з тим, не кожна команда знає, який саме продукт чи ефект хоче отримати у підсумку. Деякі стартапери воліють сподобатися всім, що є неможливим. Інші навпаки — гнуть свою лінію, не звертаючи увагу на реакцію цільової аудиторії. Обидва підходи є повністю неправильними та потребують переосмислення.

Низька поінформованість

Євгенія Клепа звертає увагу, що навіть технологічні стартапи не завжди користуються цифровими технологіями, необхідними для бізнесу. Зокрема, початківці нерідко ігнорують необхідність збору аналітики та проведення маркетингових досліджень. Незнання іноземної мови також стає перешкодою для співпраці з закордонними партнерами.

Ледачі підрахунки

Велика кількість українських стартаперів не роблять чітких підрахунків для формування розміру потрібної інвестиції. Через це на певному етапі проєкту бракує коштів, і він змушений збавити оберти чи взагалі закритися. Деяким стартапам необхідне систематичне залучення інвестицій, але засновники проєктів на цьому рідко концентрують увагу, полишаючи справу напризволяще. Євгенія Клепа порівнює такий підхід з бігом сліпих кошенят.

Cyberaccelerator Demo Day
Cyberaccelerator Demo Day.

Соціальний проєкт: як його комерціалізувати?

1991 Open Data Incubator працює зі стартапами, які мають соціальне значення. Але як монетизуються такі проєкти?

«Соціальний не означає благодійний, — констатує Євгенія Клепа. — Соціальний проєкт також може мати комерціалізацію, просто її формат може бути нестандартним». Як приклад Євгенія наводить проєкт ДонорUA, який пройшов акселерацію в 1991 Open Data Incubator. Ця платформа усуває корупцію у сфері охорони здоров’я шляхом створення прозорої взаємодії між донорами та реципієнтами. ДонорUA безкоштовно надає такий сервіс. Але проєкт має інструменти для заробітку та забезпечення роботи команди. Кінцевий клієнт платформи не сплачує коштів, тому ДонорUA розробив платні послуги для підприємств. Ці сервіси спрямовані на підвищення соціальної відповідальності серед працівників компаній. Йдеться не лише про лекції, а й про акції зі збору донорської крові. Бізнес оплачує такі послуги, які надає команда ДонорUA.

Іншим яскравим прикладом Євгенія Клепа вважає проєкт AXDRAFT, що забезпечує автоматизацію документообігу. Із самого початку він розроблявся, як комерційний, але згодом його основна ідея втілилася в окремому соціальному проєкті Avodocs. Це — безкоштовна платформа, яка надає доступ до бази юридичних файлів.

1991: як обирають менторів і стартапи

Ні, дата народження тут не має значення. Подати заявку на менторство чи навчання в акселераторі може кожен охочий. Для цього достатньо заповнити форму на сайті. Втім, компанія має свої вимоги до всіх учасників процесу.

Ментором може стати досвідчений фахівець-практик, який надасть актуальні знання. Важливо, щоб претендент вмів доносити інформацію у доступній для всіх формі. Одним із важливих факторів є ментальність потенційного ментора. Співпраця з цією людиною має бути комфортною.

Пройти акселерацію можуть стартапи у сфері ІТ, формат компаній залежить від програми. Визначними є такі критерії:

  • Команда;
  • Актуальність;
  • Інноваційність.

Щодо останнього пункту Євгенія Клепа зазначає: йдеться не тільки про принципово нові винаходи. Під інноваційністю маються на увазі свіжі підходи та рішення.

Нове у 2022-му: що очікувати від акселератора?

За словами Євгенії Клепи, акселератор розраховує суттєво збільшити кількість учасників програм. Також планується запуск курсів за напрямками, які ще не розвинені в Україні, зокрема property tech. Крім того, 1991 Open Data Incubator поглиблюватиме співпрацю з міжнародними організаціями.

Читайте більше про Центр розвитку стартапів 1991 Mariupol

Як відродити ІТ-екосистему Сходу: Єва Бельченко про місцевий ІТ-кластер та Центр розвитку стартапів 1991 Mariupol