Екологічні зміни штовхають до пошуку сталих ідей захисту планети як світові уряди, так і бізнес. Особливо актуальною останніми роками є тема глобальних змін клімату. В цьому контексті стартап Carbominer має унікальну розробку, де вуглекислий газ добувається безпосередньо з атмосферного повітря і далі може використовуватися у різних технологічних процесах. Наразі фаундери зацікавлені в тому, щоб розвиватися в ніші тепличного господарства, але технологія має велике майбутнє — аж до створення пального для автомобілів та космічних ракет. Що ж таке Carbominer ізсередини, як працює їхній пристрій та на які ринки орієнтується стартап — розкажемо далі в матеріалі.
Засновник: Нік Осейко
Розташування: Київ, Україна
Рік заснування: 2020
Глобальна ідея — запобігти кліматичним змінам на планеті
Залишити після себе планету чистішою. Таку ціль ставив перед собою засновник стартапу Нік Осейко наприкінці 2019-го року.
«Взагалі-то, все почалося з роздумів про те, перед якими кліматичними викликами стоять нинішні покоління. Я мав розмову з педіатром, коли моя дитина занедужала на застуду, мовляв, чи не є наші діти слабшими за нас — на що доктор відповіла “так”, а ось чому це відбувається — пояснень декілька. Одне з них — рівень СО2 у повітрі. Коли я був вісімнадцятирічним, то цей рівень становив 375-380 ppm, а коли моя наймолодша дитина стане повнолітньою, цей рівень уже сягатиме 445-450 ppm. Тоді я подумав: а чому б не створити пристрій, який би забирав СО2 безпосередньо з атмосферного повітря?» — говорить засновник Carbominer Нік Осейко.
Розробити перший прототип для вловлювання вуглекислого газу допоміг колега з Київського політехнічного інституту.
«Ми зробили настільний пристрій з підручних матеріалів. Це був лише концепт. Відтак я зрозумів: якщо можна зробити модель, то можна зробити і щось повноцінне. Але головним стало запитання — як зробити так, щоб це стало економічно вигідно? Адже створити вловлювач СО2 з повітря насправді не так важко – це загальновідомий хімічний процес. Проте викликом стало створення технології, що буде вловлювати СО2 дешево та дозволить продавати його за цінами, нижчими за середньоринкові?» — ділиться Нік Осейко.
Полегшення життя для власників теплиць
Від початку фаундери розглядали застосування пристрою в офісах типу опен-спейс для економії на опаленні в холодні сезони. В такому разі очищення повітря від СО2 пропонувалося би як послуга.
Однак другий варіант став значно масштабніший.
«Коли ми аналізували ринок СО2, то з’ясували, що багато людей розглядають вуглекислий газ як шкідливий викид. Водночас є частка людей, що сприймають СО2 як сировину, наприклад, фермери, котрі мають теплиці. Рослини в процесі фотосинтезу споживають багато вуглекислого газу, який ми можемо добувати з повітря», — каже фаундер стартапу.
«Наші модулі транспортабельні та розміщуються біля теплиць. Їх підключають до електрики й ті починають працювати, пропускаючи через себе повітря ззовні, уловлюючи СО2 та передаючи його до теплиць: таким чином його не потрібно зберігати, очищати, стискати й транспортувати. В результаті на один гектар теплиці, в середньому, припаде 100-150 тонн СО2 щороку, які Carbominer уміло віддасть рослинам», — каже фаундер стартапу.
Плани — вихід у Європу
На сьогодні стартап націлений на європейський ринок теплиць.
«Україна має невелику кількість індустріальних теплиць – приблизно 350-400 гектарів. Великих гравців можна перерахувати фактично на пальцях. Тому Carbominer має намір виходити на європейський ринок, тож після того, як ми узгодимо виробничі нюанси, плануємо налагоджувати виробництво пристроїв у східній Польщі задля уникнення різних митних та податкових ускладнень», — зазначає Нік Осейко.
Не одними теплицями: напої, харчові продукти, засоби пожежогасіння і навіть паливо
Стартап має широкі можливості для застосування отриманого СО2 не тільки в тепличному господарстві.
«Ми знаємо, що є ринок СО2 для напоїв, СО2 для обробки та пакування харчових продуктів, СО2 для пожежогасіння та зварювальних процесів. Ми також знаємо про напрямки, в які точно не хочемо йти – наприклад, існує потреба на ринку видобутку сланцевої нафти та газу, коли у земляну породу закачується СО2, щоб підняти викопне паливо. Проте, це контроверсійний напрямок – ми прагнемо дбати про довкілля, а не створювати більше викидів. Є також рішення кругового (circular) типу — наприклад, є перспективний ринок синтетичних палив, який поки що не розвинутий: за наявності дешевого водню досить проста реакція СО2 з воднем дає метан, який може бути паливом як для автомобілів, так і для ракет — між іншим, ракети Ілона Маска літають саме на метані», — стверджує Нік Осейко.
Поради початківцям-стартаперам: дійте попри слова оточуючих
Найскладніше, з чим нерідко доводиться стикатися стартаперу — відсутність підтримки .
«Треба не боятися робити свою справу, оточуючі часто не підтримують інноваторів, які починають робити щось з нуля. Колеги та родичі скажуть “якби це було можливо, то зробили б інші”, але потрібно налаштувати себе на позитивне ставлення до помилок та невдач. Траплялося таке, що ми пробували і відкидали робочу, але нерентабельну технологію. З технологічної точки зору вона могла бути класна, але з економічної вона б не злетіла. І, так, важко визнавати, що припустився помилки, але саме вони рухають нас уперед, тож не бійтесь невдач», — резюмує засновник стартапу Нік Осейко.
Економіка та екологія: як податки на вуглець будуть змінювати ринок
Український стартап Carbominer — це про дві речі в одній: власник тепличного бізнесу може заощаджувати й водночас берегти довкілля.
Враховуючи Європейський зелений курс (European Green Deal), незабаром ЄС буде запроваджувати податок на вуглецевий слід (carbon footprint), тому вся імпортована до ЄС продукція почне оподатковуватися відповідно до того, скільки СО2 було продуковано в процесі її створення.
Водночас Carbominer не створюватиме нові викиди вуглекислого газу, а, навпаки, використовуватиме те, що вже присутнє в атмосфері, тому фермери не застосовуватимуть інші засоби для отримання СО2 в теплицях, як-от спалювання природного газу або деревини й це плюс для навколишнього середовища; відповідно, податок на СО2 на вирощену продукцію за таких умов буде мінімальним.
Передові країни світу вже розуміють актуальність кліматичних проблем, тому поява таких стартапів, як Carbominer — яскравий доказ того, що тепер і Україна розпочала йти шляхом декарбонізації.
