Скільки грошей ми викидаємо на смітник? BioBin: застосунок з бонусами за екологічні звички

cover

Нещодавно ми зустрілися з засновником застосунку, що навчає сортувати та компостувати харчові відходи - Артемом Миргородським - CEO BioBin. Артем настільки надихає та заряджає екоатмосферою, що учасники нашої команди замислилися про необхідність сортування сміття та навіть придивляються до власного відра для біовідходів. Такий заряд енергії - це саме те, що шукають інвестори у стартапах, і  те, що може зрушити з місця команду та приєднати до проєкту людей з різних областей, щоб разом змінити споживчі звички.

CEO Артем Миргородський

Завантажити застосунок Android

Фінансується Українським фондом стартапів

Instagram

Як і у більшості стартаперів, у Артема є основна робота та є хобі, можна сказати спосіб життя, який перетворився в проєкт BioBin. Вочевидь, основна робота у Миргородського в українській ІТ-продуктовій компанії. Що ж до BioBin - це проєкт іншого роду, який спав на думку Артему задовго до заснування стартапу. Маючи пряме відношення до ІТ, він з колегами вирішив зробити світ кращим, почавши з себе та зі своїх звичок.

У своєму заміському будинку Артем вже 10 років компостує органіку, змішуючи харчові відходи з листям та біозалишками з саду. Миргородський розповідає, що глобальна проблема сортування - це відокремлення біовідходів від вторсировини. Основне зло - це органіка, бо вона заважає сортувати метал, пластик, папір та скло. Забруднення їжею або рідиною зведе нанівець всі старання та ускладнить роботу на сортувальній лінії. Приблизно 40-50% усіх відходів — це органічні відходи, тобто залишки їжі: обрізки овочів, фруктів та зелені, недоїдки, зіпсовані продукти, кістки, інколи зів’ялі квіти, листя — такий собі класичний набір сміттєвого кошика.

“Торік спілкуючись з колегами з цієї сфери, я зрозумів, що зараз в містах є глобальна проблема не сортування твердих відходів, а відокремлення саме органічних відходів від вторсировини, тобто мати для них окремий контейнер”.

Артем Миргородський, Засновник BioBin.

Артем активно вивчає тему екології та статистики й усвідомив, що органіка в сполучені з не органікою продукує основний парниковий ефект. Потрапляючи на звалище, ці відходи продовжують утворювати метан, що в теплу пору року призводить до вибухів на звалищах. Враховуючи, що там є не посортовані хімікати, метали, батарейки, це є дуже небезпечним для навколишнього середовища. В Україні нараховується 35 тис. звалищ та полігонів, але тільки 6 тис. з них легальні. Полігон в Підгірцях, що під Києвом, працює вже 34 роки й виріс до 120 метрів. За рік на нього звозять понад 450 тис. тонн відходів, що забруднює повітря та ґрунтові води.

Існує ще одна проблема у сучасних містах про яку Артем дізнався після спілкування с консультантами мера Києва. Щороку в парках опадає 120 тис. тонн листя, яке заборонено спалювати або вивозити на полігон. В результаті з'являється патова ситуація, коли це листя розкидають по скверах та урвищах чи домішують до загального сміття і везуть на звалища. Інші й поготів - спалюють! 

Презентація (pitch) BioBin на Ukrainian Startup Fund, 2020 рік.

“Знайшовши людей в академічному колі я виявив, що ідеально було б змішувати зелені відходи (листя, вітки) з харчовими відходами у пропорції. Завдяки технологіям через 2-12 місяців з таких відходів з’являється родючий гумус, який можна навіть продавати”. Тому нам потрібен інструмент навчання, який пояснить людям, що викидаючи овочі в один бак з пластиковими пляшками - це пряма дорога на полігон, де сортувати вже ніхто й нічого не буде.

В Європейському Союзі це питання підтримується на державному рівні, й на прикладі Німеччини Артем з колегами знайшли дві моделі, які можуть спрацювати в нашому випадку:

  1. Муніципальний бак у дворі, який машина 2 рази на тиждень вивозить на станцію компостування;
  2. Мати вдома відро, а у дворі компостер.

Як користуватися застосунком BioBin?

  1. Заведіть на кухні відерце для сортування харчових відходів.
  2. Встановіть у дворі компостер або приєднайтесь до встановленого.
  3. Внесіть в застосунок продукти, які купуєте.
  4. Наповніть відерце харчовими відходами та виносьте його на компостер.
  5. Прослідкуйте в застосунку зменшення викидів у атмосферу та утворення гумусу, а також економію вашого бюджету.

“Ми зробили інструмент, який має на меті створити нову споживчу звичку. Застосунок вже протестували та їм користується до 1000 людей”,- ділиться Артем. Коли заходиш в додаток, то бачиш 3 кнопки: продукти, компост, успіхи, ще є розділ з порадами.  Функція «продукти», куди потрібно вносити свої покупки, була створена для розв'язання проблеми надмірного споживання та викидання їжі у смітник - в США на смітник викидається 30% їжі, в Україні 12-14%, тобто десятки мільярдів доларів за рік якщо підрахувати бюджети по всім країнам. Маючи дані про середні ціни продуктів з українських супермаркетів, додаток підраховує, скільки грошей ви викинули на смітник. Так він допомагає більш усвідомлено ставитися до планування покупок, зберігання та споживання продуктів.

Щоб долучитися до програми переробки відходів на додаток до застосунку необхідно купити домашнє відро і мати вуличний контейнер. У застосунок вводиш який об'єм твого відра та відсоток заповнюваності на момент виносу й отримаєш масу, наприклад, відро на 6 літрів - це 2,4 - 2,5 кг. Потім підраховується маса гумусу - це приблизно третина від маси органічного сміття та скільки метану й вуглекислого газу не потрапили в атмосферу, завдяки вашому компостуванню. В онлайн магазинах зараз з'явилося багато пропозицій відер та контейнерів, потрібно лише захотіти. Артем розповів, що за один рік його родина зробила близько 140 кг добрива та використала його для підкормки дерев у своєму мікрорайоні. Як додаткова фіча за компостування застосунок зараховує бали та місце в рейтингу серед інших користувачів.

Скільки грошей ми викидаємо на смітник?

Тенденція безвідходного виробництва набирає обертів. Щороку в усьому світі проходять акції, що висвітлюють проблему надлишкового споживання, організовуються благодійні обіди для тих, хто опинився у скрутних життєвих обставинах, відкриваються заклади, що готують із залишків.

“В планах на 2021 рік - підписати контракт с КМДА та втілити успішний кейс на базі Солом'янського району”.

Артем Миргородський, Засновник BioBin.

За даними Держстату, в Україні – близько 15 млн сімей, в середньому кожна віддає 47% витрат на продукти. Станом на кінець 2019 року, це близько 4500 грн. Якщо припускати, що третина цих витрат іде в смітник, через нераціональну покупку і низьку культуру споживання, в Україні щороку викидають продуктів на $10 млрд або 18 тис. грн з кожної сім’ї. Відповідно, те, що могло б стати добривом й родючим ґрунтом, стає сміттям, яке приносить шкоду. Продукти, які ми купуємо, не з’їдаємо та викидаємо – це змарновані ресурси ґрунту, води, праці людей – викинуті гроші, а також викинутий час нашого життя. Важливо бути чесним із собою та проаналізувати свій спосіб життя й харчування. Розв’язати цю проблему допоможе планування покупок.

Досягнення

В команді Артема Миргородського зараз є координатор Єгор, три розробника та два консультанти. Святослав Святненко, який допомагав ще з початку заснування проєкту й допоміг команді BioBin одержати грант розміром $25 000 від «Українського фонду стартапів» та Світлана Немеш - екоактивістка та радник Голови КМДА Петра Пантелеєва з питань поводження з твердими побутовими відходами.

У 2020 році команда BioBin вже протестувала застосунок у дворах трьох київських житлових комплексів – «Місто квітів», «Квартет» і «Комфорт Таун», де встановили чотири компостери на 600 літрів й запропонували мешканцям викидати туди органічні відходи. Проєкт вже має фідбек і розуміння своїх помилок та досягнень. Так у «Квартеті» спроба була не дуже вдала - територія занадто заасфальтована, не було стоку рідини яка осідає. Це довело необхідність встановлення контейнерів безпосередньо на землю. В «Комфорт Тауні» відбулась й зовсім абсурдна ситуація - активісти, які виступають за чистоту перемогли активістів, які борються за довкілля. Щодо «Міста квітів» - все вийшло найкращим чином і відбулося це завдячуючи голові ОСББ Аліні, яка сама є екоактивісткою та зробила чат і правильну презентацію для мешканців ЖК.

Після тестування стало зрозуміло, що не всім користувачам подобається вводити продукти які вони купують й для розв'язання цього питання BioBin почали переговори стосовно інтеграції чеків з «Сільпо». В ході дискурсу виявилося, що з кожного супермаркету «Сільпо» за один день викидається чимало органічних відходів, тепер мережа навіть замислилася над своїм комплексом компостування в Україні.

Зміна орієнтиру й Roadmap: фокус на місцеву владу та бізнес.

Глобально у світі є три великих центри генерації відходів - домогосподарство, рітейл та ХоРеКа. З ними потрібно інтегруватися та вести подальшу розмову, каже Артем. Діючи у цьому напрямку він провів три зустрічі з заступником голови КМДА Петром Пантелеєвим. Підкреслюючи неабияку обізнаність Пантелеєва у цьому питанні, Артем розповів, що йому зробили пропозицію створити спільний проєкт з Києвом. Спільний проєкт - означає, що місто виділяє майданчик для зони компостування. Міська влада виділила ділянку у 3 гектари по сусідству з аеропортом «Жуляни» (вул. Медова), яка буде використовуватися для компостування біовідходів Солом'янського району.

Артем Миргородський з Петром Пантелеєвим та Світланою Немеш.

Ідею, яку місто запропонувало розвивати разом з командою BioBin - це створити інструмент, який навчить киян відділяти органічні відходи у себе на кухні, а також допоможе місту створити мотиваційну програму. На жаль, сьогодні у Києва ще немає стимулу сортувати відходи. У великих ЖК, наприклад, на даний момент сортує 3-5% мешканців, однак за опитуванням вже готові долучитися до нововведень близько 15% городян. 

Сортування інколи схоже на заплутану гру, де дуже багато правил і невідомо, як виграти. Тож вірним рішенням буде звернутися до подібної практики в інших країнах. Однак навіть у Німеччині серед більш організованого населення, показник реально готових людей до сортування біосміття у 2000-х роках досяг 30%, однак на цьому ріст зупинився. Населенню тоді і зараз не вистачає мотивації, але в Європі на допомогу прийшли монетарні методи на державному рівні, наприклад, штрафи за те, що викидаєш цінні види упаковок до загального сміття, та очевидна й економічна сторона питання - якщо ти використовуєш спеціальний контейнер, то сплачуєш €115, у разі якщо не сортуєш своє сміття - €220. 

З Київською міською владою BioBin хоче монетизувати корисну навичку та участь у програмі, іншими словами, легітимно фіксувати в застосунку, куди викидається сміття, і за екологічну ініціативу розраховуватися з учасниками, наприклад, місцем для паркування чи проїздом у міському транспорті. Тобто кияни (сподіваємося, що згодом й усі українці) зможуть отримати пряму економічну вигоду від зміни звичок своєї споживчої поведінки.

“Просто екологія не мотивує критичну масу населення, потрібні вигоди”.

Артем Миргородський, Засновник BioBin.

Для міста це дуже вигідно: сміттєвози не будуть розбивати асфальт, виділяти СО2 й дизель та забруднювати повітря, зменшаться витрати на утилізацію полігонів, а це мільярди гривень з міського бюджету. Місцева влада зрозуміла, що цим питанням потрібно займатися вже сьогодні, а не залишати сміттєзвалище замість зеленого міста нашим дітям.

Команда Артема вирішила змінити свій Roadmap та сфокусуватися на співробітництві з місцевою владою та бізнесом. Тобто змінити та допрацювати застосунок BioBin перетворюючи його на G2C та B2Bмодель. З містом легше домовитися ніж з країною чи підприємством, ділиться Миргородський, запропонувавши готовий ІТ-продукт його з задоволенням можуть підтримати та масштабувати. А поки ми ведемо переговори і шукаємо модель розвитку з містом, успішні корпорації почали самі звертатися до BioBin з проханням запровадити культуру сортування та компостування.

Наразі стратегічне завдання – це підписати контракт з КМДА та втілити успішний кейс на базі Солом'янського району. За словами Артема, місто вже закупило одну машину для біосміття, у найближчих планах поставити контейнери на декілька десятків будинків в одному мікрорайоні й запустити систему вивозу. Паралельно команда буде працювати над корпоративними замовленнями і шукати монетизацію в корпоративному секторі. У нас є перші замовлення, які відкрили очі на інший бік розвитку ідеї.


  • Навіщо сортувати сміття? 
  • Що не так з українським законодавством? 
  • Чи є в Україні належна інфраструктура? 
  • Як почати сортувати сміття? 

Якщо вас цікавлять такі питання слухайте подкаст з головою ГО «Україна без сміття» Євгенією Аратовською та з координатором львівської ГО «Зелена коробка» Іллею Петриком та робіть Україну та світ кращими. 

Або звертайтеся до Центру управлінням відходами.


Команда Ucluster сподівається, що видізнались багато нового і надихнулися нашими героями. Наступного разу ми поговоримо про Andcards і дізнаємось про те, як створити стартап без жодних інвестицій.