Секція розвитку конкурентоспроможності економіки на основі кластерної моделі (Науковий керівник – Член Правління СЕУ, академік УАН, к.е.н., Соколенко С.І.)
Минулий рік продемонстрував, що Україна поступово і все більше відходить від колишньої «староіндустріальної» системи розвитку економіки. 2013 рік був роком викликів, дуже складних проблем, але, що дуже важливо, він став роком початку переходу до практичних рішень багатьох болючих питань. Ці питання стосуються створення необхідної нормативної бази для розвитку несировинного сектору економіки, малого і середнього бізнесу, як основи для стабільного розвитку регіонів. Але це був лише початок зусиль по розвитку реального сектору нашої економіки, по забезпеченню конкурентного доступу малих і середніх підприємств до кредитних ресурсів, по усуненню надуманих адміністративних бар’єрів для розвитку нормальної конкуренції, по створенню сильних територіально-галузевих промислових кластерів в регіонах.
На жаль, в умовах політичної та економічної кризи минулого року українська економіка не спромоглася здійснити намічені економічні і соціальні реформи. Це безумовно гальмувало проведення інноваційних процесів в Україні, стримувало розвиток потенційних інноваційних кластерів.
До головних позитивів року в напрямку кластеризації економіки слід віднести те, що всі обласні держадміністрації спромоглись у своїх стратегіях економічного і соціального розвитку на 2013-2020 рр., в яких реалізація положень Стратегій забезпечується розробкою щорічних програм, планів заходів та створенням відповідних інститутів і механізмів, передбачити розділ розвитку інноваційних промислових кластерів на своїх територіях. Серед організаційних механізмів реалізації Стратегії головні: механізми державно-приватного партнерства, кооперації, кластеризації, стимулювання підприємницької активності і міжрегіонального співробітництва.
Сьогодні не тільки українська, але й світова економіка переживає непрості часи. Кволість міжнародних потоків товарів та капіталів, негативні тренди у розвитку глобальних фінансів, криза національних бюджетів у багатьох країнах не можуть не відображатися й на економіці України.
В умовах глобальної кризи у світовій економіці інтерес до кластерів, як мобільних самодостатніх економічних модулів, які спроможні швидко й ефективно реагувати на зміни в навколишньому середовищі, активно зростає. При існуючій динаміці всесвітньої інтеграції і глобалізації усі країни прагнуть отримати переконливі переваги у конкурентній боротьбі, тому все більший вплив на їх національне господарство справляє екстерналізація виробництва (тобто об’єднання стрижневих компетенцій різних підприємств на основі партнерства), що підвищує конкурентоздатність держав. При цьому центром зародження конкурентоздатності господарюючих суб’єктів залишається регіональне середовище, яке не підлягає переміщенню.
Тепер увагу державних лідерів, керівників компаній і фактично усього суспільства практично повністю приковано до проблем, що витікають із світової економічної кризи. Одночасно, все це відбувається на етапі науково-технічної революції, яка ознаменувалася як перехід до всебічного проникнення кібернетики, перехід до альтернативної енергетики, лазерних технологій, освоєнню космосу, використанню у масовому виробництві промислових роботів тощо. Світ вступив у еру персональних комп’ютерів, інтернету, мобільних телефонів. Технологічний переворот забезпечив подальше зростання і розвиток нових галузей і дифузію ІТ-технологій у старі галузі економіки. Тому, керівники компаній, державні лідери усвідомили, що у довгостроковій перспективі з інноваціями тісно пов’язаний розвиток міст, регіонів і цілих держав. І навіть в часи економічної нестабільності (а може якраз в цей період) інновації залишаються найважливішим фактором, визначальним для розуміння – хто буде успішним на ринку, а хто – відсталим.
Минулий рік ще більше підтвердив те, що одним з найбільш ефективних засобів підвищення інноваційної активності у промисловості є застосування кластерного підходу до організації виробництва, який дозволяє об’єднати у межах кластеру ресурси та компетенції недоступні для окремих підприємств. Механізми кластерної підтримки для підвищення інноваційного потенціалу промисловості сьогодні активно використовуються практично в усіх розвинених країнах світу. Згідно з дослідженнями скандинавських експертів, компанії, які стають учасниками кластерів, мають вчетверо більше можливостей підвищити інноваційну активність, ніж ті, що розвиваються поза рамками мережевих (кластерних) об’єднань, відіграючи, таким чином, роль точок інноваційного зростання в економіці країни.
2013 рік також продемонстрував, що світова економіка знаходиться в активній фазі переходу до 6-го технологічного укладу, в рамках якого найбільш динамічно розвиваються технології, що спрямовані на створення продуктів (товарів і послуг) з такими характеристиками:
– мобільність і безперервна «присутність он лайн» (в т.ч. мобільний інтернет, «інтернет речей»);
– самокерованість і саморегуляція (в т.ч. автономний транспорт, ЗД-друк, «розумні» протези);
– енергоефективність (в т.ч. поновлюючі джерела енергії тощо);
– найновіші матеріали.
Перехід до нового укладу характеризується частковою зміною технологічних лідерів. На передові позиції виходять країни, які приділяють рівнозначну увагу як «швидким» технологіям, так і технологіям з довгим циклом розробки і комерціалізації (біотехнології). Реалізація такого підходу найбільш ефективна в умовах кластеризації, яка вже широко застосовується у країнах-лідерах розгортання 6-го технологічного укладу – це Фінляндія, Великобританія, Швейцарія, США, Швеція.
В основі інноваційної політики Фінляндії було закладено до кінця 2013 р. реалізувати програму створення експертних центрів (OSKE), спрямовану на використання регіональних ресурсів для розвитку ключових національних галузей. У цій програмі беруть участь 13 національних кластерів, кожний з яких орієнтується на 4-7 регіональних центрів експертиз, і має свою спеціалізацію.
Фінські галузі економіки 6-го технологічного укладу:
1. Біотехнології;
2. Цифровий бізнес;
3. Енергетика;
4. Охорона здоров’я;
5. Інтелектуальні технології;
6. Нанотехнології;
7. Повсюдний комп’ютеринг;
8. Еко-технології;
9. Продовольча безпека;
10. Лісопереробка;
11. Будівельні технології;
12. Туризм і «менеджмент вражень»;
13. Суднобудування.
В одному з найбільш інноваційних регіонів Фінляндії – Тампере, де проводиться інноваційна активність у 7-ми кластерах, з 2007 по 2013 рр. реалізувалась програма розвитку кластера нанотехнологій, як одного з базисів нового 6-го технологічного укладу. Основні напрями розробок у наносекторі Тампере були:
– нанопокриття: зносостійкі, самоочисні, липучі;
– наночастинки, які додають особливі якості оліям, фарбам, мастилам;
– нанокомпозити,які додають матеріалам надміцність та надлегкість;
– наноматеріали для створення споживчих товарів із скла, пластику та ін.;
– наноелектроніка зменшених розмірів, якнайбільшої продуктивності і з зниженим енергоспоживанням.
На жаль, в українській науці продовжується фінансування переважно третього та четвертого технологічного укладів, а п’ятий і шостий представлені поки що набагато меншою мірою.
Як свідчить світовий досвід, сценарій довгострокового розвитку кожної країни передбачає зростання її конкурентоздатності як у традиційних, так і в нових наукоємних секторах, прорив у підвищенні якості людського капіталу та динаміки продуктивності праці, у випереджаючому розвитку високотехнологічних виробництв та перетворенні інноваційних факторів в основне джерело економічного зростання. Вирішення таких завдань потребує створення системи чіткої взаємодії держави, бізнесу, науки і освіти на основі використання ефективних інструментів інноваційного розвитку, серед яких сьогодні ключову роль відіграє кластерний підхід.
Ідея підвищення конкурентоздатності національної економіки на основі реалізації кластерних стратегій не нова, але на етапі виходу з кризи, коли традиційні методи вже не можуть дати належної віддачі, використання кластерної моделі організації бізнесу в якості адекватного інструменту модернізації економіки вже не має альтернативи. Саме взаємообумовленість і взаємозв’язок між процесами кластеризації, підсилення конкурентоздатності та прискорення інноваційної діяльності – це новий економічний феномен, який дозволяє протистояти натиску глобальної конкуренції та належно відповідати вимогам національного і регіонального розвитку. Приклад світу в цьому подали США, де з 2010 р. в межах бюджету щорічно виділяється до 100 млрд. дол. на підтримку розвитку регіональних інноваційних кластерів і бізнес-інкубаторів, оскільки їх вважають критичною компонентою існуючої та майбутньої національної економічної конкурентоздатності. У 2013 р. в США, в рамках кластерів працювало більше половини усіх підприємств. Біля 400 кластерів США в минулому році забезпечили більше 60 проц. ВВП країни.
В ЄС сьогодні налічується більше 2 тис. кластерів, в яких працює 38 проц. усієї європейської робочої сили. Кластеризацією повністю охоплені промисловість Данії, Норвегії, Швеції, Фінляндії. В промислових кластерах Італії зайнято 43 проц. робочої сили країни і виробляється більше 30 проц. обсягів експортної продукції. Слід відмітити успішне функціонування промислових кластерів в Німеччині, в першу чергу, в хімії, машинобудуванні і біотехнологіях. Дякуючи саме кластерам в останні роки Німеччина стала міжнародно-визнаним науковим та економічним центром у сфері біотехнологій. У 2012 р. оборот біотехнологічної галузі промисловості Німеччини був близько 3 млрд. євро, а у сфері наукових біотехнологічних досліджень працювало 31 тис. науковців. Витрати на наукові дослідження і розробки в цій галузі складали біля 1,0 млрд. євро. Усі ці роботи виконувались в рамках затверджених урядом цільових програм Bio Regio (створення «біорегіонів»), Bio Profile (медичні біотехнології), Bio Chance PLUS (інновації в біотехнологіях), «KMU – innovative: Biotechnologie – Bio Chance» (для малого і середнього бізнесу), «GO – BIO» (по створенню нової продукції для світових ринків). В рамках цих програм інноваційні німецькі фірми у 2013 р. брали участь у більш, ніж 40 міжнародних виставках, в т.ч. по біотехнологіях. Слід відмітити, що у Німеччині, як і у багатьох інших країнах, кластерна політика почала формуватися на регіональному рівні раніше за національнй рівень (як це і відбувається тепер в Україні). Такі німецькі землі, як Баден-Вюртемберг, Баварія, Північний Рейн – Вестфалія започаткували програми по формуванню кластерів ще у 80-ті роки. У свою чергу федеральний уряд ініціював перші програми зі створення мереж лише у середині 90-их років.
Поширеність кластерних стратегій вельми нерівномірна між країнами; різна і практика їх здійснення. Країни ЄС прийняли за основу шотландську модель кластера, при якій ядром такого спільного виробництва стає велике підприємство, що об’єднує навколо себе невеликі фірми. Але залишається також популярною італійська модель. Вона більш гнучка і базується на рівноправній співпраці підприємств малого, середнього і великого бізнесу. Вважається, що для країн з перехідною економікою найбільше підходить саме така форма кластерної організації виробництва. Існує також вже декілька випробуваних практикою систем сприяння формуванню кластерів. В тому числі, є програми, що спрямовані на об’єднання ділових людей з розрахунку на те, що розширення мереж приведе до розширення співробітництва. Для цього створюються бази даних, до яких можуть звертатися фірми, що шукають партнерів. Застосовується також державне фінансування деяких кластерних проектів, що можливе на конкурентній основі. У цьому випадку представники проектів взаємодії та кооперації можуть подавати заявки на субсидії, причому державні кошти отримують лише найкращі з них.
Включення держави у кластерну політику значною мірою пов’язано з виникненням потреб у фінансуванні конкретних спільних проектів. Як правило, воно обмежується стимулюванням процесів самоорганізації і формуванням кластерів в економіці регіонів. Це найкраще можна побачити на прикладі програм з підтримки кластерів у Франції, які були в основному орієнтовані на розвиток локальних виробничих систем і обмежувались у середньому в сумі 37,5 тис. євро на кластер. Умови французької фінансової підтримки кластерів були відносно м’які: формування, головним чином, мережевої структури, що об’єднувала її засновників. Ці кошти можна було витрачати на створення бренду, підтримку експорту, отримання досвіду для реалізації у подальшому масштабніших програм. На початку ХХІ ст. Франція розширила діапазон фінансової підтримки кластерних ініціатив, в т.ч. почала фінансувати конкретні програми кластерів, що вже були сформовані і засвідчили свою ефективність.
Кластеризація економіки стала також важливим механізмом розвитку і в сусідніх з Україною країнах Східної Європи – Угорщині, Польщі, Чехії, Словаччині. Так, в Угорщині вже до 2003 р. була створена система із 150 кластерів у наступних напрямках: будівництво, текстильне виробництво, термальні води, оптична техніка, автомобілебудування, деревообробка, харчова продукція, електроніка та ін. В Угорщині також функціонують 75 промислових парків, які об’єднують 556 компаній з кількістю працівників – 60 тис. осіб. Ці промислові парки мають дуже суттєві митні та податкові пільги. Як свідчать дані Всесвітнього економічного форуму, активна кластеризація економіки Угорщини, Чехії та Словаччини дозволила цим країнам значно підвищити свої рейтинги конкурентоспроможності та увійти до 30-ки найбільш конкурентоздатних країн світу.
Кластерна стратегія стала сьогодні міцним інструментом державної політики підвищення конкурентоспроможності і в країнах, що колись були республіками СРСР. Це дуже гарно продемонстрував «Кластерний Саміт 13», що проводився у м.Москві 14-15 листопада 2013 року. На цьому масштабному заході обговорювались природні можливості та умови формування російських кластерів, але з перспективою їх розвитку з подібними структурами сусідніх республік. На Саміті констатувалося, що кластери мають забезпечити випереджаюче зростання обсягів виробництва інноваційної продукції на основі тісного партнерства бізнесу, науки, освіти та регіональних і федеральних влад.
На початок 2013 р. Мінекономрозвитку Росії ухвалило 25 інноваційних територіальних кластерів у Росії, а 14 з них отримали державні субсидії. На Саміті стверджувалось, що хоча кластери є відносно молодою ініціативою, але є надія, що вони приведуть до зростання російської економіки у довгостроковій перспективі. Ключові теми Саміту:
– інвестиції в економіку регіонів: державна підтримка кластерного розвитку, законодавство для високотехнологічного бізнесу та питання ефективності роботи органів влади по створенню сприятливого інвестклімату;
– форсайт і маркетинг кластерів: інтеграція підприємств регіону до інноваційного кластера і розвиток інженерної, транспортної, ділової та соціальної інфраструктури на території кластерів;
– точки зростання кластерних ініціатив: найкращі практики реалізації кластерних ініціатив в 2013 р. та презентації нових кластерів.
Постійно активізується діяльність по формуванню кластерних об’єднань на території Казахстану. В останні роки у зверненнях Президента до народу країни ідея кластерного розвитку визначена як основний метод диверсифікації її економіки. Вже створені пілотні кластери у провідних напрямках:
– металургія (Центральний Казахстан);
– нафтогазове машинобудування (Західний Казахстан);
– текстильне виробництво (Південний Казахстан);
– харчова промисловість (у сільськогосподарських областях);
– виробництво будівельних матеріалів (Алматинська обл.);
– туризм (Алмати);
– транспортної логістики (трансп. коридор Китай – Європа).
Крім того, в Казахстані формуються кластери в галузях біотехнології, фармацевтиці, хімії, машинобудуванні та ІТ. 11 жовтня 2013 р. уряд Казахстану затвердив Концепцію формування перспективних національних кластерів Республіки Казахстан до 2020 року.
У свою чергу уряд Білорусі 16 січня 2014 р. затвердив «Концепцію формування та розвитку інноваційно-промислових кластерів у Республіці Білорусь» та заходи по її реалізації.
На жаль, Україна серйозно відстає у питаннях впровадження кластерів навіть від своїх найближчих сусідів. Понад 20 років Спілка економістів України робить усе можливе, щоб зрушити відношення влади до кластерів з мертвої точки. Вже кілька років вчені Спілки працюють над Національною Концепцією формування перспективних кластерів в Україні, подають свої пропозиції Президенту та урядовим структурам, але рух у кластерному розвитку відбувається поки що лише на регіональному рівні. На національному рівні в Україні ще не створено системи інноваційно-провідних кластерів. До цього часу відсутня можливість венчурних кредитів, тому підприємці, створюючи в регіонах України локальні, регіональні чи міжрегіональні кластери, вкладаючи свої кошти у щось зовсім нове, ризикують, бо не мають механізмів покриття ризиків.
Як показав минулий 2013 рік ідей у нас дуже багато, але їх впровадження в країні обмежено, оскільки для їх реалізації потрібна підтримка і держави, і бізнесу, який працює в Україні.
З метою поширення ідей кластеризації, пропаганди кращого світового досвіду науковці Секції продовжували вести широку науково-просвітницьку роботу, брали безпосередню активну участь у розробці та підготовці проектів законодавчих та нормативних документів, здійснювали розробки по формуванню та розвитку кластерних об’єднань на локальному, регіональному та транскордонному рівнях.
Науковцями Секції в 2013 р. було проведено таку основну роботу:
Січень-лютий 2013 р.
В цей період найбільш вагомим було виконання науковцями замовлення Кіровоградської ОДА по кластеризації виробництва сільськогосподарської продукції, розвитку наукового агровиробництва та відродження аграрної кооперації. Механізми кластеризації цієї області також передбачали розробку системи заходів щодо фінансового стимулювання кластерних ініціатив та існуючих в області кластерів, створення єдиної інформаційної бази, організація та проведення тематичних конференцій і семінарів. Серед пріоритетних була розробка програм розвитку кластерів у харчовій промисловості, а також створення регіонального кластера виробників екологічно-чистої продукції з подальшою його співпрацею з подібними кластерами, що функціонують у сусідніх областях (Полтавській, Вінницькій, Миколаївській, Одеській) з перспективою формування єдиного міжрегіонального кластеру.
Зусилля науковців Секції в цей період були спрямовані на розвиток кластерів у Чорномор’ї. У Севастополі активно піднімався щойно сформований кластер енергозбереження і готувався до створення агропромисловий кластер. В м.Ізмаїлі Одеської області була нагальна потреба знайти шляхи підтримки розвитку недавно сформованих кластеру альтернативної енергетики і навчально-освітнього кластеру.
В лютому науковці Секції брали участь у засіданні Комітету підприємців малого й середнього бізнесу при розгляді питання «Реформування системи технічного регулювання як запорука забезпечення вільного виходу вітчизняної продукції на зовнішні ринки». Учасники обговорення зазначали, що система технічного регулювання має вирішальне значення для сталого розвитку економіки, оскільки допомогає вирішити три основних питання: безпеку споживачів, інноваційної діяльності, вільного виходу продукції на нові ринки. Шлях реформування цієї сфери – запровадження норм та підходів ЄС, що забезпечують захист споживачів за мінімального тиску на бізнес та сприяють об’єднанню виробників у інноваційні виробничі мережі у т.ч. кластери.
20-22 лютого 2013 р. науковці взяли активну участь у Міжнародному енергетичному форумі «Екологія і енергоефективність у будівництві» та науково-практичній конференції «Міжнародний досвід для України: впровадження «зелених технологій» в будівництві». В ході Конференції обговорювалися проблемні питання щодо розвитку будівельної галузі в регіонах, у т.ч. і досвід перших будівельних кластерів в Україні («Поділля Перший»).
У рамках офіційного візиту в Україну у лютому Генерального секретаря з питань економічного співробітництва Міністерства закордонних справ Греції у м.Києві, за підтримки ПРООН відбувся українсько-грецький бізнес-форум, на якому науковці активно обговорювали питання активізації співробітництва українських та грецьких інноваційних мереж, центрів та кластерів.
Березень – квітень 2013 р.
Відповідно до звернення Голови Асоціації промисловців та підприємців м.Києва (п.Майко В.І.) та пропозиції Соломенської РДА м.Києва визначити перспективи розвитку на території району інноваційних кластерів науковцями Секції була проведена відповідна дослідницька робота та надані попередні висновки. Також, за запитом Львівської ОДА щодо перспективи формування на території Львівської області м.Борислав паломницько-туристичного кластеру, науковцями Секції була вивчена відповідна практика формування подібних інноваційних кластерів релігійного туризму в країнах Європи та Азії та надані пропозиції щодо використання такої практики як на Львівщині, так і в деяких інших регіонах України (безумовно при погодженні з відповідними релігійними організаціями регіонів).
12 березня 2013 р. – по запрошенню УСПП керівник Секції взяв участь у міжнародній конференції «Банківські М&А: керівництво для власника», на якій обговорювались плани консолідації для досягнення фінансової стабільності та прибутковості в умовах триваючої глобальної фінансової кризи та локальних нормативних змін. Однією із тем було обговорення можливості формування в м.Києві потенційного фінансового кластеру.
04 квітня 2013 р. науковці Секції взяли участь у круглому столі в Інституті законодавства Верховної Ради України на тему: «Проблеми ефективності діяльності промислово-технологічних парків». Від Секції виступив керівник Секції Соколенко С.І.
У квітні по ініціативі НТЕРС (Я.М.Меєровський) за участю представників УСПП, КТПП та КПІ було розпочато обговорення та розробка програми по організації створення Київського кластерного об’єднання підприємств і організацій приладобудування і радіоелектроніки Київського регіону.
25 квітня науковці Секції взяли участь у зустрічі з експертом п.Жаном-Люком Трео (Франція), на якій в рамках теми «Проблеми і перспективи в перехідних економіках (український контекст)» обговорювались можливості підвищення конкурентоздатності економіки в умовах глобальної економічної нестабільності.
Травень-червень 2013 р.
16 травня в УСПП проводилась зустріч з бізнес-делегацією Ніжегородскої області РФ, на якій виступили з доповідями ряд науковців Секції.
22-23 травня науковці Секції взяли участь в роботі Міжнародної конференції «Україна-Росія-Сколково: єдиний інноваційний простір», на якій обговорювалися фундаментальні і прикладні питання створення наукоємних технологій, матеріалів і продуктів по діяльності п’яти кластерів Фонду «Сколково», у т.ч. – біомедичного, інформаційного, енергоефективного, космічного та кластеру ядерних технологій. Значна частина обговорень на конференції була присвячена пошуку можливостей формування та створення цільових інвестиційних проектів на території України, оскільки українські фахівці мають великий потенціал, безліч напрацювань, які можна використовувати в різних галузях. Участь у цій конференції чітко показала, що наука є реальною продуктивною силою, яку треба всебічно розвивати. Звичайно, що при цьому слід впроваджувати сучасне стимулююче законодавство, створювати ефективну інфраструктуру послуг, бізнесу, освіти, інформації.
В кінці травня науковці Секції взяли участь у переговорах з тайванськими підприємцями, а також у засіданні ТППУ по темі: «Механізми активізації процесу формування сучасних регіональних інноваційних систем», яке відбулось у м.Хмельницький.
Дуже активним у червні було обговорення серед науковців Секції в регіонах перспектив створення та розвитку індустріальних (промислових) парків в Україні. З метою прискорення цього процесу пропозиції були надані як суб’єктам господарювання в регіонах, які здійснюють цю діяльність відповідно до Закону України «Про індустріальні парки», так і Мінекономрозвитку України.
04 червня 2013 р. участь у семінарі УСПП в м.Києві на тему: «Закупівлі на електронних торгах – заощадження коштів підприємств»;
05 червня 2013 р. – участь в бізнес-семінарі УСПП в м.Києві на тему: «Інтелектуальна безпека компанії: реалії та перспективи»;
13-15 червня 2013 р. участь у Конференції «Зовнішньоекономічна діяльність: нові шляхи партнерства бізнесу і влади», яка відбулася в рамках Першої міжнародної конференції «Україна & Партнери» в м.Києві. Серед учасників було багато представників бізнесу і влади держав Європи і Азії, що дозволило обговорити і визначити шляхи розвитку перспективних інноваційних мережевих структур;
14 червня – участь у круглому столі в УСПП на тему: «Впровадження передових технологій очищення побутових і промислових стоків, їх вплив на екологію та якість життя»;
17 червня 2013 р. – обговорення на засіданні Ради старійшин при президентові ТПП України перспектив кластеризації економіки України;
18 червня 2013 р. – участь у бізнес-форумі в рамках візиту в Україну делегації Іраку.
Липень-вересень 2013 р.
02 липня 2013 р. – участь в українсько-китайському бізнес-форумі і в засіданні українсько-китайської ділової ради;
04 липня 2013 р. – участь в круглому столі Національного Інституту стратегічних досліджень на тему: «Регіональний вимір соціально-економічного розвитку і засади нової регіональної політики», на якому від Секції по проблематиці використання кластерних ініціатив виступив Соколенко С.І.;
17 липня 2013р. Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження № 603 «Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року», в якій вперше був визначений національний пріоритет у структурно-технологічних перетвореннях промисловості на основі створення науково-інноваційно-виробничих кластерів у високотехнологічних галузях на базі комерціалізації власних наукових розробок при законодавчому закріпленні чіткого порядку фінансування (співфінансування) кластерів;
23 липня 2013 р. – науковці Секції детально обговорювали перспективи створення і розвитку національного кластеру в’їзного, виїзного та внутрішнього туризму. Була досягнута домовленість готувати концепцію, програму, план дій та інфраструктуру кластера.
12 серпня 2013 р. – проведена нарада за участю представників Оболонської РДА м.Києва (п.Мороз І.Ю.) та Київського національного університету технологій та дизайну щодо перспектив формування та розвитку у м.Києві кластеру легкої промисловості та кластеру медичної апаратури.
20 серпня 2013 р. – участь у нараді-семінарі з представниками Кіровоградської ОДА (п.Власенко В.М.) щодо перспектив створення у кожному районі області кластерів бджолярства;
21 серпня 2013 р. – участь в нараді на шкірзаводі «Чинбар» (ген. дир. Ліщук В.І.) щодо перспектив створення кластеру продукції із шкіри в кооперації з КНУДТ (м. Київ), українсько-італійським підприємством INBLU та ще з низкою підприємств м. Києва та Київської області.
Перша декада вересня була присвячена підготовці та участі в роботі ІІІ Міжнародного енергетичного форуму в м.Запоріжжі, який проходив 11-14 вересня 2013 р. одночасно з виставкою «Енергія – 2013». Науковці Секції підготували аргументоване звернення до Президента та Прем’єр-міністра України із пропозиціями щодо необхідності формування і розвитку об’єднань підприємств, наукових інститутів і громадських організацій у високотехнологічні промислові кластери. Ці ініціативи стосовно кластерного підходу до організації виробництва для підвищення конкурентоспроможності української економіки були надіслані, за підписом Президента СЕУ, професора В.Оскольського, керівництву держави 11 вересня 2013 року.
12 вересня 2013 р. члени Секції взяли участь у роботі двостороннього українсько-еквадорського ділового форуму, на якому обговорювалась можливість співпраці у розвитку специфічних напрямків, в т.ч. у формуванні кластерів консалтингових послуг і навіть у напрямі створення кластерів креветок;
17-18 вересня 2013 р. – участь в Національній інвестиційній конференції «Invest in Ukraine» в м.Донецьку та у днях Києва в м.Москві, в рамках російсько-українського бізнес-форуму;
19-20 вересня 2013 р. – участь в роботі VIII Пленуму Спілки економістів України, який проводився в м.Рівне та Всеукраїнській науково-практичній конференції «Екологічно чисте виробництво – основа підвищення якості продукції на товарних ринках України», на якій було повідомлено в доповідях про перші кроки у створенні в Україні еко-кластерів, в т.ч. у напрямі переробки побутових і виробничих відходів, зеленому сільському туризмі та органічному землеробстві.
23 вересня 2013 р. – в м.Києві члени Секції взяли участь у переговорах з сільськогосподарською делегацією провінції Сичуань (КНР), де активно обговорювались можливості співпраці у формуванні як харчових кластерів, так і кластерів виробництва обладнання для сільського господарства.
У вересні науковці Секції спільно з Комітетом з питань науково-технічного та економічного розвитку і співробітництва та Спілкою наукових та інженерних об’єднань України в рамках семінару на тему: «Інвестиційне забезпечення інноваційної діяльності програм і проектів розвитку» детально обговорювали проблему кластеризації економіки як перспективний для України механізм та інструмент розвитку інноваційної та інвестиційної діяльності.
Жовтень-грудень 2013 р.
02 жовтня 2013 р. – в м.Києві науковці Секції брали участь в роботі круглого столу «2013 – 2018. Реформа дорожньої галузі України», який відбувся в рамках XI-ої Міжнародної спеціалізованої виставки будівельної, дорожньої гірничої та спеціальної техніки «БудТех – 2013». Під час обговорення концепції нового підходу до дорожньо-будівельної галузі та перспективи реформи була приділена увага й можливостям формування інноваційних логістичних кластерів;
01-06 жовтня 2013 р. науковці Секції взяли участь в XVIII міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми і перспективи інноваційного розвитку економіки», яка проводилася в рамках Міжнародного економічного форуму «Нова економіка» в м.Ялта. В процесі обговорення значна увага приділялася розвитку інноваційної моделі економіки на основі кластерних об’єднань;
10-13 жовтня 2013 р. – участь у Міжрегіональному коопераційному форумі «Субконтрактинг & Аутсорсинг» в м.Запоріжжі;
15 жовтня 2013 р. – участь в роботі 1-го в Україні круглого столу «Публічно-приватне партнерство у сфері науки та інновацій», проведеного в рамках Міжнародного форуму «Наука. Інновації. Технології – 2013» в м.Києві. В процесі обговорення було запропоновано легалізувати у правовому полі України кластерні ініціативи, визначити інноваційні кластери, як партнерську форму об’єднання інтересів територіальних громад, наукових установ та організацій, промислових підприємств та інвесторів навколо певної галузі виробництва в межах певної території, що спрямована на стимулювання інноваційної діяльності. Пропозиції також передбачають створення механізму державної підтримки кластерів або через пільговий режим оподаткування, або через пряму фінансову (або іншу матеріальну) участь у спільній діяльності в межах кластеру;
15-16 жовтня 2013 р. – в м. Києві науковці Секції брали участь у Міжнародному форумі «Транспортна інфраструктура 2013», де в центрі уваги була транспортна логістика, розвиток перспективних транспортних коридорів, міжнародна співпраця у цій сфері;
17-18 жовтня 2013 р. – в м.Москві науковці Секції брали участь у російсько-українському бізнес-форумі (в рамках днів Києва у Москві), на якому обговорювались перспективи реалізації інвестиційних проектів майбутнього Києва;
21 жовтня 2013 р. – участь в українсько-чеському бізнес-форумі, який проводився в м.Києві, в рамках державного візиту в Україну Президента Чеської Республіки Мілоша Земана;
22 жовтня 2013 р. – члени Секції разом із представниками НДІ технологій та дизайну проводили нараду щодо створення в Україні кластеру виставкової діяльності, реклами та консалтингу;
23 жовтня 2013 р. – участь у засіданні Спілки наукових та інженерних об’єднань України та Київського Комітету НТЕРС по обговоренню перспектив ефективного розвитку інноваційних виробництв у Київському регіоні;
29 жовтня 2013 р. – участь у засіданні Круглого столу в Національному інституті стратегічних досліджень на тему: «Інноваційний розвиток промисловості як складова структурної трансформації економіки України». Головними в обговоренні були питання інституційних засад формування інноваційної моделі розвитку промисловості та перспектив становлення в Україні інноваційних кластерів як основи стимулювання структурної трансформації економіки;
30 жовтня 2013 р. – участь у роботі першого Міжнародного форуму «Європейські технології транспортного проектування та моделювання: перспективи впровадження в Україні», м.Київ;
01 листопада – участь у роботі Міжнародної конференції «Актуальні питання експорту лікарських засобів», на якій також актуальним було обговорення перспектив розвитку фармакологічних кластерів в Україні;
14-15 листопада 2013 р. – участь у роботі Міжнародного форуму «Дні якості в Києві 2013 », присвяченого Всесвітньому дню якості;
21 листопада 2013 р. – участь в роботі круглого столу Міжнародного фонду «Відродження» на тему: «Потреби та можливості інституційного розвитку аналітичних центрів»;
21-22 листопада 2013 р. – участь в роботі VII щорічного міжнародного форуму по управлінню проектами – PM Forum 2013 «Project Management-Reloaded». У виступах науковців Секції були дані пропозиції щодо інституційного розвитку потенційних аналітичних центрів та партнерств і проектних команд;
27 листопада 2013 р. – участь в роботі Міжнародного Форуму «Проблеми розвитку інформаційного суспільства», в рамках якого проводились наступні конференції:
– «Електронні ресурси: проблеми формування, зберігання, обробки, розповсюдження, захисту використання – 2013»;
– «Побудова інформаційного суспільства: ресурси і технології;
– «Інформація, аналіз, прогноз – стратегічні важелі ефективного державного управління»;
– «Електронні інформаційні ресурси: створення, використання, доступ».
27 листопада 2013 р. – участь в роботі І Національного форуму «Бізнес і університети», на якому обговорювались різні аспекти партнерства університетів з підприємницькими структурами задля інноваційного поступу України;
28-30 листопада 2013 р. – в м.Києві відбулась VIII Міжнародна науково-практична конференція «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору», в якій науковці Секції мали можливість поспілкуватись з експертами з ВНЗ європейських країн щодо співпраці у впровадженні в Україні найновітніших підходів в освітній практиці;
06-07 грудня 2013 р. – участь в Міжнародній науково-практичній конференції в м. Одесі по темі: «Інвестиційні та інноваційні пріоритети діяльності економічних суб’єктів», яка проводилась за підтримки університету «Львівська політехніка»;
10 грудня 2013 р. – участь в міжнародній конференції у сфері ІТ-технологій, що була організована Торгово-промисловою палатою України, Міжнародним фондом SeedForum і бізнес-інкубатором iHUB, за підтримки Київської МДА. Метою заходу було сприяти налагодженню контактів з міжнародними інвесторами та поліпшити взаємодію між бізнесом і владою що найефективніше спроможні зробити ІТ-кластери.
За окремими запитами Кабінету Міністрів України, галузевих міністерств і відомств, регіональних органів влади, різних наукових, громадських та бізнес-організацій науковці Секції у звітному періоді проводили дослідження та розробляли проекти кластерного розвитку для окремих територій чи національного рівня, проводили круглі столи, семінари та консультації з питань інноваційного розвитку на кластерній основі.
Минулий 2013 рік був непростим роком для української економіки, але новий 2014 р. буде вимагати ще більших зусиль для виходу з кризи, зростання обсягів виробництва, а головне, для підвищення національної конкурентоздатності. Саме інноваційні кластери будуть спроможні надати необхідний потенціал для успішного розвитку реального сектора нашої економіки.
