Інститут регіональних досліджень національної Академії Наук України
м. Львів, 30.11.2012 р.
Шановні колеги!
Національна економіка України продовжує долати труднощі переходу до нової епохи свого розвитку, заснованого на ринкових відносинах, які поступово набувають значення пріоритетного механізму координації діяльності суб’єктів господарювання. Нові умови вимагають кардинальних перетворень усіх соціально-економічних відносин, реструктуризації виробництва, якісно нових підходів, орієнтованих на інноваційну діяльність усіх учасників ринку. Нажаль, поки що існуючий рівень організаційно-технологічної реструктуризації промисловості України не відповідає вимогам сучасної ринкової економіки. Вітчизняна економіка сьогодні характеризується збитковістю стратегічно важливих підприємств, істотною деформацією виробництва, глибокою кризою в сільському господарстві, посиленням сировинної спрямованості експорту з незначною часткою доданої вартості, істотним зменшенням національного багатства з одночасним прискоренням і збільшенням боргової залежності держави, посиленням диференціації соціально-економічного розвитку регіонів.
Суттєвим елементом підвищення ефективності економіки на усіх рівнях виявився, як свідчать дослідження та світовий досвід, організаційний фактор, пов’язаний з регіональними об’єднаннями виробників в промислові кластери. Незважаючи на специфіку труднощів, в основі яких, в першу чергу, лежать непрофесіоналізм, невпорядкованість правового поля, слабка ділова і соціальна інфраструктура, все ж процеси кластеризації економіки в україні набувають певного прискорення.
З вищезазначених позицій, дисертаційна робота І.О. Мартиняк представляє собою цінне наукове дослідження, що спрямоване на розробку теоретичних положень і методичних основ формування інфраструктурної складової економічних систем для удосконалення управління процесами кластерного розвитку регіону.
Дисертантом виконано ґрунтовний аналіз вітчизняних та зарубіжних розробок з тематики дослідження, який визначається значною широтою охоплення (250 найменувань у списку використаних літературних джерел) та глибиною опрацювання теми дисертаційного дослідження. Запропоновані авторські рекомендації стосуються важливих організаційно-управлінських основ забезпечення процесу формування та розвитку кластерної інфраструктури в регіоні. Висновки та пропозиції виступають, як логічний підсумок виконаного дослідження, в яких знайшли своє відображення основні положення роботи та можливі напрямки їх конструктивного впровадження. Основні наукові положення дисертаційного дослідження мали апробацію на міжнародних та українських науково-практичних конференціях.
Викладене вище свідчить про обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій І.О. Мартиняк.
Наукова новизна результатів виконаного дисертаційного дослідження полягає в розробці наукових підходів до розвитку та функціонування інфраструктури підтримки регіональних кластерних ініціатив як окремого елемента стратегії розвитку кластерів в регіональній економіці. До таких положень віднесемо наступні:
– систематизацію видів регіональної ринкової інфраструктури залежно від ефективності участі ініціатора створення (джерела фінансування);
– методичний апарат аналізу впливу інфраструктурних чинників на розвиток кластерних ініціатив та економіку регіону загалом та рейтингової оцінки готовності інфраструктури підтримки регіональних кластерних ініціатив в окремих областях регіону на основі поєднання фінансової та інституційної складових;
– концепцію моделі впливу інфраструктури на розвиток кластерних ініціатив із врахуванням економічних, соціально-культурних та політико-правових факторів зовнішнього середовища у процесі трансформації кластеру;
– методичні підходи до формування стратегії регіонального розвитку на основі принципів мережевої взаємодії через виділення особливостей управління розвитком кластерних ініціатив із врахуванням секторів спеціалізації областей регіону;
– обґрунтування способів прийняття управлінських рішень в процесі інфраструктурної підтримки розвитку кластерних ініціатив для забезпечення ефективності реалізації стратегії регіонального розвитку.
В цілому, позитивно оцінюючи наукове і практичне значення отриманих
дисертантом результатів, слід відмітити ряд дискусійних положень та висловити окремі зауваження. Досвід розвинених країн світу, навіть країн-сусідів України, переконливо доводить, що сталий економічний розвиток у ХХІ ст. можливо забезпечити лише шляхом формування сприятливого інституційного середовища для розвитку інноваційної діяльності, що нажаль недостатньо висвітлено в роботі.
Найголовнішу роль у сталому інвестиційно-інноваційному розвитку відіграють кластерні системи, що сприяють створенню сукупних інноваційних продуктів на відповідних територіях. Функціонування таких систем можливе лише на основі створення сучасної повноцінної інноваційної інфраструктури як в регіоні, так і в країні.
Істотно впливають на процес формування інноваційної інфраструктури наявні в Україні суттєві відмінності соціально-економічного стану регіонів. Багатосторонні можливості формування інфраструктури підтримки регіональних кластерних ініціатив, як важлива частина всієї регіональної інноваційної системи, можуть бути важливою темою подальших досліджень дисертанта. Формування інфраструктури підтримки регіональних кластерних ініціатив залежить від вивчення та ефективного впровадження світового досвіду, використання зарубіжного науково-технічного потенціалу та перенесення його досягнень на терени вітчизняної економіки. В цьому напрямі у дисертанта теж є можливості доповнення напрямків досліджень, поширення порівняльного аналізу секторів спеціалізації, визначення стратегічних пріоритетів розвитку регіонів України.
В роботі було б бажано більше приділити уваги тому, що в сучасних умовах жорсткої конкуренції дуже важливим має бути удосконалення законодавства по створенню більш сприятливого інституційного середовища, чіткого визначення засад функціонування кластерів та формування інноваційної культури.
Проте вказані дискусійні положення істотно не вплинули на загальну позитивну оцінку даної дисертації.
Робота дисертанта Ірини Олександрівни Мартиняк є добре структурованим, завершеним науковим дослідженням, яке сьогодні має підвищену важливість, бо кожна територія, кожний регіон, країна в цілому вже на шляху модернізації економіки та розвитку своїх продуктивних сил на нових засадах.
Побажаємо дисертанту не зупинятись та продовжувати й удосконалювати свої дослідження в розвитку інфраструктури підтримки кластерних ініціатив на регіональному, міжрегіональному та національному рівнях.
С.І. Соколенко
Президент МФСР,
Голова Правління ВАТ «Укрімпекс»,
Член Президії СЕУ
