Skip to content

Державно-приватне партнерство і можливості підвищення конкурентоздатності на основі кластеризації економіки

Комітет ВРУ з питань промисловості і регуляторної політики та підприємництва.
Круглий стіл на тему «Державно-приватне партнерство як поштовх до економічного розвитку країни».

Соколенко С. І.
«ДПП і можливості підвищення конкурентоздатності на основі кластеризації економіки»

Я щиро вдячний за можливість виступити при обговоренні такої важливої теми. Україна має значний інтелектуальний потенціал , щоб підняти конкурентоздатність як країни, так і всіх регіонів, використовуючи кластерну модель виробництва, що дуже важливо в часи глобалізації і пріоритетного розвитку економіки знань. Мені випало попрацювати в ЮНІДО, де я відповідав за трансформацію економік одинацяти країн на основі кластерів, тому я впевнений у важливості переходу України на таку модель розвитку.

До речі, всі країни – колишні члени СЕВ, які вже зараз є членами ЄС, трансформацію своїх економік забезпечували через активне використання ДПП та кластерної моделі виробництва. Першою була Німеччина, яка, приєднавши до себе Східну Німеччину, забезпечила перетворення колишньої соціалістичної економіки НДР в ринкову конкурентоздатну економіку. Найбільші темпи такої реструктуризації в 1990-і роки показали Словенія і Угорщина.

Окремої уваги заслуговують в цьому напрямі зусилля найбільшої по кількості населення та найбільшого промислового потенціалу країни «нової Європи» – Польщі, яка першою з них законодавчо прийняла в 1989р. програму ринкових реформ. Виконання цієї програми економічних перетворень під керівництвом Л. Бальцеровича пізніше одержало назву – «шокова терапія». Ціль була – покінчити з фінансовим хаосом і ввести конкуренцію. Був девіз: «Реформи дорого обходяться полякам сьогодні, але вони принесуть добробут майбутнім поколінням». Перший етап польських реформ був проведений оперативно і досить безболісно. Успіх Польщі був досягнутий завдяки діяльності МСП та процесу кластеризації економіки. Сильним об´єднуючим фактором була Польська католицька церква. Сьогодні в Польщі біль 2,5 млн. підприємств, 99,8% з яких – це МСП, що є стрижнем польської економіки (7 млн. робочих місць). Інтерес до реалізації кластерних ініціатив та формування кластерів в Польщі постійно зростає. За 2005-2009 рр. Більш 50 кластерних ініціатив було реалізовано в Польщі. Кластерна політика стала важливим елементом інноваційної, регіональної і промислової політики країни. За підсумками 2009 р. Польща була найбільшим торговим партнером України серед країн ЦСЄ. Природньо, польський досвід подолання кризи, формування кластерів, а також співпраця по Євро-2012 збільшують нашу зацікавленість до позитивних напрацювань сусіда.

Однак, я тільки що повернувся з Криму, де брав участь у ХV Міжнародній конференції «Актуальні питання розвитку інноваційної діяльності», яка сьогодні ще там продовжується. Питання ДПП та перспектив кластеризації країн – членів ОЧЕС обговорювались там представниками 9 країн дуже активно.

Ще у вересні 2009р. USAID подав результати досліджень економіки АРК, згідно з якими розглядається можливість формування 82 промислових кластерів Криму. Серед  них 14 потенційних кластерів різного роду туризму, 14 – в АПК, інші – в суднобудуванні, машинобудуванні, будівництві, альтернативній енергетиці, ІК- технологіях. Але ж поки що це – перспектива.

В той же час країни ОЧЕС (Болгарія, Румунія, Туреччина та ін.) в межах програм ЄС – «Black Sea Synergy» та ін.спромоглись досягнути значних успіхів через використання ДПП та кластерної моделі виробництва. Маленька Вірменія, завдяки підтримці ЄС та діаспори, створила вже бульш 10 функціонуючих кластерів. Болгарія, за допомогою ЄС, PHARE вже почала третій етап кластеризації, маючи працюючими більш 20 інноваційних кластерів, в т.ч. hi-tech сфері. Румунія має свою специфіку кластеризації, використовуючи поступово інвустиції з FP5, FP6 та FP7. Вражає і динаміка кластерицації економіки Туреччини, в якої зараз ще продовжуються програми ЄС, в т.ч.
– створення в Стамбулі «Парку Текстильного Дизайну»;
– розробки Плану кластеризації економіки Туреччини;
– ідентифікації 10 пілотних  hi-tech кластерів.

Однак, що робити сьогодні Україні в цьому напрямі?
– розробити та затвердити довгострокову програму інноваційного розвитку на 10 та 25 років.
Розробити та затвердити закони:
– про венчурну діяльність в інноваційній сфері;
– про пріоритетні напрями об´єднання ДПП та зусиль в кластеризації економіки.

З точки зору кластерних систем необхідно:
– в 3-місячний строк розробити Національну програму конкурентоздатності на основі кластерної моделі (також для регіонів);
– створити Загальноукраїнську науково-методологічну Раду по кластеризації (з відділеннями в областях);
– у кожному регіоні провести аналіз конкурентоспроможності на основі кластерів;
– створити інформаційно-аналітичну систему для учасників кластерних об´єднань;
– розробити показники ефективності діяльності кластерів;
– визначити джерела фінансування програм з боку держави;
– сприяти формуванню інфраструктури інноваційного розвитку та інститутів підтримки кластерів;
– сприяти співпраці українських кластерів з кластерами ЄС, СНД;
– в університетах (ВУЗах) ввести програми підготовки фахівців для кластерних об´єднань.