Skip to content

Як відродити ІТ-екосистему Сходу: Єва Бельченко про місцевий ІТ-кластер та Центр розвитку стартапів 1991 Mariupol

На зустрічі з Євою Бельченко ми побачили людину яка все своє життя любила своє рідне місто та завжди знала, що зможе змінити Маріуполь на краще. Її амбіції, спрямовані на глобальну зміну суспільства та економіки Східного регіону, максимально проявили себе у момент коли в країні в цілому почався відтік кадрів та була спокуса переїхати, як і у більшості молодих спеціалістів. Однак вона вирішила залишитися відбудовувати місто й розвивати ІТ-екосистему, й тим самим сприяти поліпшенню економіки регіону та привабливості Маріуполя в цілому. Сьогодні Єва Бельченко обіймає посаду проєктної директорки Центру розвитку стартапів на Сході України 1991 Mariupol та є співзасновницею й ідейною натхненницею MRPL IT Cluster.

Маріуполь, проспект Миру, 93Б

Проєктна директорка: Єва Бельченко

1991 Mariupol

Mrpl it cluster

Facebook / LinkedIn

“Ще з підліткового віку, мені подобалась будь-яка бізнес тематика, я росла амбітною дитиною, й саме тоді в мене з’явилися перші ідеї”, – згадує Єва. “Реалізовуючи деякі із них я таки познайомилася з ІТ-сферою”. У 2014 році Єва, як і багато інших людей на Сході України постала перед вибором від’їжджати чи залишатися в країні. Перспективи були невтішними – в країні почалась війна яка й досі ще не завершена. “Завдяки тому, що Маріуполь залишився в складі України, а місцева влада проявляла активність, мені стало зрозуміло, що ідея змінити місто, складніша й більш захоплива, аніж просто переїхати”, – розповідає Єва. 

Проєктна директорка 1991 Mariupol пропрацювала в технологічному бізнесі протягом п’яти років. Єва почала з невеликої організації яка займалася розробкою вебдодатків, де набралася розуміння як саме влаштована ІТ-екосистема. Виходячи з того, що її амбіції були спрямовані на глобальну зміну суспільства та економіки Східного регіону, Єва стала локальним координатором шведсько-української Beetroot Academy, яка брала участь у відкритті філіалу у Маріуполі за підтримки Міністерства закордонних справ Естонії та Естонської ради у справах біженців. Великий потенціал міста, гостра нестача веброзробників, бажання мешканців будувати прогресивну ІТ-спільноту — ось причини, через які відкриття академії було вчасною ідеєю.

Проєкти та плани 1991 Mariupol 

Сьогодні Центр розвитку стартапів 1991 Mariupol — це один з найкрутіших просторів для навчання та розвитку локальних ІТ-ініціатив, місце зустрічі інноваторів, молодих талантів, місцевої влади, бізнесу та інвесторів. Це проєкт української civic tech організації SocialBoost, що розвиває ІТ-ініціативи із вагомим соціальним впливом. Для SocialBoost це не перший проєкт на Сході, вона вже запустила громадську платформу Бюджет Участі й розробила інтерактивну карту руйнувань ReDonbass.

Центр 1991 Mariupol має вигідні партнерські відношення з Маріупольською міською радою. “Наша будівля знаходитися в реконструйованій бібліотеці ім. Короленка, – розповідає Єва, – споруду радянських часів у 2019 році повністю адаптували під сучасний технологічний центр для бізнесу та підприємництва. Місцева влада організувала все: від ремонту приміщення, до закупівлі меблів.

“У 2021 році разом з муніципальною владою ми плануємо зробити імпакт-фонд для стартапів Маріуполя”.

Єва Бельченко, проєктна директорка 1991 Mariupol.

Теорія імпакт-інвестування передбачає, що інвестиції в бізнес є важливими факторами для досягнення більш інклюзивного та сталого суспільства. Тому ціль імпакт-інвесторів полягає у тому, щоб показати, що інвестиції можуть мати позитивний (соціальний або екологічний) вплив, а також фінансову прибутковість. Ця новітня для України фінансова стратегія зараз по всьому світу підтримується мілленіалами, як новими спеціалістами чи інвесторами. Багато мілленіалів вважає, що першочерговим завданням бізнесу – є користь суспільству, тому вони хочуть працювати для бізнесу, який переслідує етичні практики. Мілленіали майже у два рази частіше, ніж Gen X, розглядають свої інвестиції як спосіб вираження соціальних, політичних або екологічних цінностей.

Звичайно благодійність у її «чистому» форматі працюватиме й надалі. Проте, особливість імпакт-інвестування саме у тому, що від проєктів очікують стійкості, а на певному етапі ініціатива має досягти того рівня, щоб генерувати прибуток і надалі існувати без грантових коштів та інвестицій. “Ми у програмах 1991 Open Data Incubator також пояснюємо стартапам, що «соціальне» не завжди має бути у мертвій зв’язці з поняттям «безоплатно». Зокрема, якщо мова йде про проєкти, у яких закладені довготривалі цілі”, – розповів Денис Гурський, голова правління SocialBoost та співзасновник 1991 Open Data Incubator.

1991 Mariupol – простір для розвитку активностей в місті, відкрито в будівлі Центральної міської бібліотеки імені Короленка.

Щоб краще розуміти як виглядає 1991 Mariupol варто зазначити, що це два поверхи різноманітних просторів: велика переговорна, івент-зона, коворкінг, скайп-кімната, офіси для команд, та інші. Єва поділилася з нами новиною, що у березні цього року один з резидентів центру буде відкривати Fabrication laboratory (FabLab) — інноваційну майстерну, яка надасть можливість молоді, розвивати свої навички та поглиблювати знання практично в будь-якій сфері, від освіти до мистецтва та науки. Бельченко ділиться, – що “FabLab буде спрямована на студентів місцевих коледжів, для розширення їхнього горизонту та для того, щоб надати їм розуміння, як в подальшому житті можна використовувати отримані знання.”

Відродження екосистеми ІТ-сектора на Сході України

“Наше завдання на Сході України не тільки задіяти креативну спільноту Маріуполя”, – ділиться своїми цілями Ева, – “ми плануємо найближчим часом замінити у нашій назві слово «Маріуполь» на слово яке б позиціювало нас як центр, що працює з усіма містами на Сході України. За останні п’ять років міста в регіоні дуже спорожніли за кількістю людських ресурсів, інтелектуального капіталу. Ми відчуваємо, що зараз настав той час, коли ми можемо повернути фахівців навіть з більшою продуктивністю для екосистеми”. Основним завданням для своєї команди Бельченко бачить у відродженні екосистеми ІТ-сектора на Сході. Єва підкреслює, що ключовий профіль її центру – це стартапи, проте вона розуміє, що великі компанії теж можуть бути корисними для Маріуполя: “Існує тенденція релокейтів, в тому числі в інші регіони й міста. Ми вирішуємо проблеми пов’язані з людськими ресурсами, особливо відтоком senior та middle ІТ-фахівців та розуміємо, було б добре зробити оффер для якоїсь великої компанії, щоб вона заснувала офіс в Маріуполі та щоб припинити «відтік мізків»”, – ділиться наша співрозмовниця.

Інкубаційні програми для стартапів

В центрі 1991 Mariupol є декілька програм, в тому числі й інкубаційні, для тих, хто тільки вирішує чи варто йти у стартап та для тих, хто вже має продукт та потребує менторства. Наприклад, Startup Course – це експрес-програма для майбутніх засновників стартапів, яка пояснює як саме відбувається бізнес та фінансове моделювання, як працюють венчурні інвестори, які тренди в ІТ-галузі, як правильно пітчити та інше. Це теорія під час якої відбуваються брейншторми та робота з менторами й експертами, зустрічі з фаундерами які вже запустили свій продукт. “Наші ментори – це бізнес-аналітики в фондах, фаундери, люди з консалтингу, іміджеві агенції, фахівці з продуктового менеджменту. Наш нетворкінг дуже сильно розширився завдяки налагодженій комунікації з головним офісом 1991 в Києві”, – продовжує Бельченко, – “навпроти, у Startup Інкубатор ми чекаємо людей з готовою ідеєю та командою, з початковою стадією розробки MVP й прототипу, з партнерствами та попередніми продажами”. 

Нова екосистема стартапів Cходу України та переваги для інвесторів.

Єва привела дуже наочний приклад одного українсько-естонського стартапу, що пройшов інкубатор та їх спільних досягнень – HologramGlobalонлайн-конструктор будинків. За його допомогою можна обрати прототип будинку або спроєктувати його самостійно у найменших деталях: інтер’єр, екстер’єр, посуд, покриття, комунікації. “Стартап завдяки інкубатору визначився зі своєю бізнес та фінансовою моделлю, отримав фідбек по брендингу, а в кінці й зовсім вийшов з двома проєктами замість одного: 3D Маркетплейс з 3D товарами для дому та можливістю робити предмети інтер’єру та екстер’єру в софті й окремий проєкт – будинок-конструктор – більш довгостроковий в реалізації, MVP якого з’явиться влітку 2022 року”, – поділилася інсайдом проєктна директорка 1991 Mariupol.

Маріупольський ІТ-кластер

Єва Бельченко окрім 1991 Mariupol активно займається розвитком місцевого ІТ-кластера.У Маріуполі близько 2000 осіб ІТ-фахівців та вдвоє більше ІТ-працівників, що спеціалізуються на ІТ-автоматизації на заводах. У 2018 році ми провели першу післявоєнну ІТ-конференцію в Маріуполі де зібралося близько 400 айтішників. З того часу MRPL IT Cluster сформувався в окреме ком’юніті, яке ще п’ять років тому не вірило, що воно існує”, – розповідає засновниця кластеру. Ми в свою чергу бажаємо Маріупольському ІТ-кластеру процвітати та разом зі зростаючою громадою вдало втілювати ідеї для розвитку екосистеми та запроваджувати світові ІТ-тенденції на Сході нашої України.


Якщо ви хочете подивитися на випускників 1991 Mariupol, тисніть сюди.