Виключно важливо застосувати кластерний підхід для розвідки та розробки морських шельфових родовищ. Саме потенціал кластеру, дозволить експлуатаційникам родовищ успішно застосовувати сучасну технологію і техніку, базу геологорозвідувальних робіт, інфраструктурні об’єкти, транспортно-логістичні можливості та забезпечити соціальний розвиток регіонів. Особливе значення для розробки на шельфі родовищ енергетичної сировини має вже існуюча практика розвитку індустріальних кластерів в країні. Корисно запозичити досвід світових лідерів формування інноваційних кластерів видобутку корисних копалин на шельфі, до яких слід віднести США, Японію, Південну Корею, Китай.
Сусідні з Україною країни теж вже досягли успіхів в цьому напрямі. Росія вже створила відповідні технологічні кластери морського видобутку вуглеводнів та їх переробки на шельфі Баренцового, Охотського і Берингового морів. На Чорному морі активне буріння шельфу крім Росії вже ведуть Болгарія, Румунія, Туреччина.
В березні 2012 р. геологічні дослідження в районі порту Бургас, що були проведені європейським операційним консорціумом Total (Франція), OMV (Австрія), Repsol (Іспанія) виявили, що запаси болгарського нафтогазоносного родовища Khan Asparuh площею 15 тис. кв. км. становлять біля 80 млрд. куб. м. газу. Це викликало справжній інвестиційний бум розробки родовища. Болгарія навіть заявила про відмову від угоди з російським «Газпромом» будувати газопровід «Південний потік», який запроектовано, як відомо, з метою усунути Україну від транзиту російського газу. Активізацію діяльності Болгарії на шельфі заохочує приклад Румунії, яка ще у 2009 році відкрила на морському шельфі Neptun родовище з великими запасами газу, тепер планує отримувати тут щорічно по 2,5 млрд. куб. м. газу протягом наступних сорока років.
Черговим проривом в освоєнні шельфу стало прийнятя від серпня 2012 р. рішення про створення пулу інвесторів у складі енергогігантів – Exxon Mobil (США), Royal Dutch (Великобританія, Голландія), Petron (Румунія, Австрія) та НАК «Надра України» для розробки та видобутку вуглеводнів з Скіфської нафтогазової ділянки глибоководного шельфу Чорного моря, що належить Україні. За оцінками експертів загальні інвестиції в Скіфську ділянку площею 16 тис. кв. км. оцінюються в 10-12 млрд. дол. Прогнозований щорічний обсяг видобутку газу становить до 3-4 млрд. куб. м.
Реально проект втілюватиметься в життя протягом декількох років. Спочатку буде укладено договір про розподіл продукції. Планується провести детальний комплекс пошуково-розвідувальних робіт на цій ділянці шельфу, підтвердити наявність комерційних запасів енергоносіїв і після цього починати буріння свердловин. Все це буде робочою програмою майбутнього морепромислового кластеру, в якому крім вже визначених енергогігантів візьмуть також участь організації і підприємства регіону, що мають потужності з нафтогазорозвідки, логістичної діяльності, облаштування родовищ і експлуатації нафтогазових установок, екологічного моніторингу, наукові та освітні установи Півдня України. Реалізація цього проекту буде означати прихід нових технологій та авторитетних компаній у процес газовидобування. Без сумнівів, реалізація проекту підвищить конкурентоспроможність і привабливість нафтогазового комплексу України і не дозволить закордонним постачальникам енергоносіїв монополізувати нафтогазову сферу й захистить енергетику України.
Сам факт присутності української державної компанії в пулі інвесторів сприятиме проекту. Як для будь-якого довгострокового проекту існують певні ризики. Основний з них – це тривалі строки узгодження окремих рішень бюрократичної тяганини з видачею дозволів, чому в Україні є багато негативних прикладів. Але є позитивні сигнали для інвесторів у бажанні України йти до конкретних дій. Мається на увазі подання Міністерством економіки України до Верховної Ради Проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (щодо угод про розподіл продукції), спрямованого на удосконалення законодавства в сфері надрокористування і інноваційної діяльності. Зазначений законопроект уточнює правові основи відносин, які виникають в процесі здійснення українських та іноземних інвестицій в такі проекти як пошук, розвідку та видобуток корисних копалин у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.
[s2If !is_user_logged_in()]
[box type=”note”]
Продолжение статьи доступно зарегистрированным участникам портала. Участие в нашем проекте всегда бесплатно. Ввести логин, перейти на страницу регистрации или узнать больше о возможностях портала.
[/box]
[/s2If]
[s2If is_user_logged_in()]
Проектом передбачається внесення змін і доповнень до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», Митного та Земельного кодексів України в частині врегулювання та уточнення деяких правових відносин, що виникають в процесі укладання, виконання та припинення в дію угод про розподіл шельфового видобутку енергоносіїв. На думку заступника Голови Державної геологічної служби України Л. Гончарука, Україна має в 2012 р. видобути газу з шельфу Чорного моря до 1,155 млрд. куб. м., в 2015 р. – до 2,0 млрд. куб. м., а ще через три роки дійти до 8,0 млрд. куб. м. Згідно оцінок міжнародних аналітиків, потенційний ресурс запасів вуглеводів в українській акваторії Чорного і Азовського морів складає до 7 млрд. т. умовного палива, тому років через десять Україна зможе повністю забезпечити країну газом власного видобутку. Для цього необхідно:
– розробити пропозиції зі зміни і доповнення законодавчої бази з метою формування середовища для розвитку кластерів, а також нормативно-правової підтримки процесу їх створення;
– розробити заходи з податкової, бюджетної і кредитної політики для стимулювання створення кластерів;
– сприяти реалізації кластерного підходу при підготовці програм освоєння родовищ корисних копалин, а також впровадження нових технологій;
– розробити заходи з інформаційного і методичного забезпечення кластерної політики.
[/s2If]