Проблема опріснення морської води для людства є актуальною вже протягом тисячоліть. Як свідчить Біблія, Мойсей йшов три доби пустелею, не маючи можливості вгамувати спрагу і напитись. Коли він підійшов до водоймища – воду з нього теж неможливо було пити – це було гірке і солоне Мертве море. І лише в оазисі, де росли пальми, він знайшов джерело чистої води, біля якого він і влаштував свій намет. Це в чомусь збігається з історією створення у 1948 р. країни Ізраїль. Більшість переселенців попервах мала проблеми через відсутність питної води, тому країна почала дуже активно займатись проблемою опріснення морської води з метою її використання для економіки і в побуті. Сьогодні серйозні енергетичні потужності Ізраїлю (як атомної, так і альтернативної енергетики – сонця, вітру) задіяні в роботі по забезпеченню функціонування комплексу переробки морської води на питну. Процеси опріснення морської води можна побачити і в Австралії, де для цього використовують сонячну енергію.
На шлях масштабного промислового опріснення морської води став також Казахстан. В рамках стратегії виведення Казахстану до 2020 року на рівень держави інноваційного типу був створений кластер хімічного парку Мангистау. Тут був збудований перший в світі промисловий реактор на швидких нейтронах для досягнення синергетичного ефекту ядерного опріснення морської води. Формування в Мангистау кластеру цілої «лінійки» взаємопов’язаних хімічних виробництв має на меті сприяння розвитку існуючої в країні нафтодобувної галузі, гірничо- металургійного комплексу, уранового виробництва і також допомогти промисловому впровадженню нанотехнологічних методів очищення води.
[s2If !is_user_logged_in()]
[box type=”note”]
Продолжение статьи доступно зарегистрированным участникам портала. Участие в нашем проекте всегда бесплатно. Ввести логин, перейти на страницу регистрации или узнать больше о возможностях портала.
[/box]
[/s2If]
[s2If is_user_logged_in()]
Сьогоднішні проблеми оточуючого середовища України підтверджують необхідність активізації державних заходів забезпечення екологічної безпеки водокористування та охорони екосистем. На перший план виступає удосконалювання механізмів об’єктивної оцінки заподіяння техногенної шкоди оточуючому середовищу (враховуючи Чорнобильську катастрофу). Необхідно запровадити систему економічного стимулювання тих господарських суб’єктів, які застосовують екологічно безпечні технології. Дуже важливо також забезпечити розвиток системи раціонального використання такого важливого природного ресурсу як опріснена морська вода Чорного і Азовського морів як для міського водопостачання, так і для потреб різних галузей промисловості, розвитку іригаційних можливостей.
[/s2If]