Чернівецька область

3.3.4. Чернівецька область

Територія – 8,1 тис.кв.км.
Чисельність населення – 920,1 тис.чоловік.
Кількість районів – 11: Вижницький, Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кельменецький, Кіцманський, Новоселицький, Путильський, Сокирянський,
Сторожинецький, Хотинський.
Кількість населених пунктів – 416, в тому числі: міста -11, селища міського типу -8, села – 397.

Природні і економічні особливості

Чернівецька область межує з Івано-Франківською, Тернопільською, Хмельницькою, Вінницькою областями, Румунією та Республікою Молдова.

По території області проходить державний кордон протяжністю 404,4 км, в тому числі: з Румунією 226,4 км, з Республікою Молдова 178 км.

Митний контроль здійснюється в пунктах пропуску Вадул-Сіретської і Кельменецької митниць.

По території області протікає 75 річок, кожна довжиною понад 10 км. Найбільші:
Дністер довжиною 290 км, Прут довжиною 128 км, Сірет довжиною 113 км.

Особливістю області є те, що вона розташована в трьох природно-географічних зонах: лісостеповій, яка займає Прут-Дністровське межиріччя, передгірській, що знаходиться між Карпатами і річкою Прут, та гірській, яка охоплює Буковинські Карпати. З 809,6 тисячі гектарів земель 473,4 тис.га – сільськогосподарські угіддя, в тому числі: 339,2 тис. га – рілля, решта – багаторічні насадження, сіножаті та пасовища. Пересічно на одного мешканця припадає 0,51 га сільськогосподарських угідь, в тому числі 0,37 га ріллі.

За характером земельних і кліматичних ресурсів територія області є сприятливою для розвитку і функціонування різних галузей і виробництв АПК. В помірно зволоженій лісостеповій зоні сприятливі умови для вирощування зернових, технічних культур, картоплі та овочів, а також виробництва тваринницької продукції. В надлишково зволоженому передгір’ї переважаючим типом товарного сільського господарства є молочно-м’ясне скотарство та вівчарство, картоплярство і льонарство. В гірській зоні, де невисока сума температур і велика кількість опадів, немає інтенсивного сільськогосподарського виробництва. Тут, як і в передгір’ї, спеціалізуються на м’ясо-молочному тваринництві й вівчарстві з виробництвом кормових культур та ефективному використанні природних сіножатей.

За січень – серпень 2004р. порівняно з відповідним періодом минулого року обсяги промислового виробництва зросли на 10,5%. Серед основних видів промислової діяльності високий приріст продукції порівняно з січнем – серпнем 2003 року спостерігався у металургії та оброблені металу, у виробництві неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів), машинобудуванні (43,9% – 20,5%).

У 2004 році скоротили обсяги виробництва підприємства добувної, хімічної і нафтохімічної промисловості, целюлозно-паперової та поліграфічної промисловості (на 28,1% -5%). Зменшився випуск продукції на підприємствах Сокирянського та Вижницького районів на 17,2% та 19,9% відповідно.

Агропромислове виробництво відіграє визначальну роль в економіці Чернівецької області. Тут формуються продовольчі ресурси, зосереджена значна частина основних виробничих фондів та працюючого населення.

Продуктивність сільськогосподарського виробництва в Чернівецькій області досить висока. В розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь в усіх категоріях господарств було вироблено в 2000 – 2002 роках валової продукції в цінах 2000 року відповідно 247,2; 275,7 і 271,3 тис. гривень, що в 1,8 – 1,7 раза більше, ніж по Україні, що є третім показником серед областей. В 2003 році аграріями області вироблено валової продукції сільського господарства на 7,5% менше порівняно з попереднім роком. Частка рослинницької продукції становила 51,2%, тваринницької – 48,8%. В зв’язку з складними погодними умовами одержано продукції рослинництва менше на 15,5% порівняно з 2002 роком, продукція тваринництва збільшилась на 2,7 відсотка. В особистих селянських господарствах отримано 88,2% загального обсягу валової продукції, в сільськогосподарських підприємствах – 11,8 відсотка.

Завершується проведення земельної реформи. Близько 190 тисяч громадян Буковини стали власниками права на земельну частку (пай), з яких 116 тисяч віддали свої земельні паї в оренду новим агроформуванням. Оформлено 78,6 тисяч актів на право приватної власності на землю і близько 36,9 тисяч актів знаходиться в стадії виготовлення.

Проводиться робота по розпаюванню майна колишніх колективних сільськогосподарських підприємств. Згідно з нормативними документами проводиться розподіл цього майна. З загальної кількості власників майнових паїв 85 відсотків отримали відповідні свідоцтва. Понад 67 тисяч селян вийшли з господарств з майном в натурі, а 130,5 тисяч на договірних умовах передали його в оренду новим суб’єктам господарювання.

Відбулися суттєві зміни в структурі виробництва: на провідне місце вийшла рослинницька галузь, частка якої у загальному виробництві валової продукції у 2003 році склала 51,2 відсотка.

Важливою галуззю агропромислового комплексу є тваринництво.
За 2003 рік досягнуто стабільних результатів у виробництві тваринницької продукції. Зокрема, всіма категоріями господарств вироблено 56,4 тис. тонн м’яса в живій вазі, 364,0 тис. тонн молока, 235,4 млн. шт. яєць. В порівнянні з минулим роком виробництво цих продуктів збільшилось відповідно на 5,9; 1,0; 14,7 відсотків. Це дає підстави для сподівань, що тваринництво незабаром знову повернеться на чільну позицію, адже протягом тривалого часу саме воно було провідною галуззю сільського господарства Буковини. Цьому сприятиме реалізація цільових комплексних програм розвитку галузі, де провідне місце відводиться кормовиробництву і селекційно-племінній роботі. Саме ця сфера діяльності може стати найбільш привабливою для інвестування.

За січень – серпень 2004 року обсяг валової продукції сільського господарства
збільшився на 20%.

Валовий збір зерна станом на 31 серпня 2004 року був у 2,3 раза більше, ніж на
відповідну дату минулого року. Продуктивність зернового гектара склала 27,1 центнера.

Обсяг виробництва яєць у господарствах усіх форм власності зріс на 4,4%, молока
– на 0,8%.

У господарствах усіх категорій виробництво м’яса в 2004 році зменшилося на 8,4%, вовни – на 15,6%. Порівняно з 01.09.2003р. в області відбулося зменшення поголів’я всіх видів худоби (на 9,9 – 17,5%).

Харчова промисловість Буковини як складова частина аграрного сектору економіки області працює в напрямку нарощування виробництва та збільшення асортименту високоякісних продовольчих товарів. Над вирішенням цієї життєво важливої проблеми в області більш як на 70 підприємствах харчової переробної промисловості, що об’єднує 10 галузей, працює понад 8 тисяч працівників. Щорічно на прилавки магазинів надходять сотні нових найменувань продуктів харчування, які за своїми смаковими і поживними якостями значно кращі за іноземні аналоги. Продукція харчових підприємств області добре відома не лише в Україні, але і за її межами. Харчовими переробними підприємствами АПК області за 2003 рік вироблено товарної продукції на суму 443,7 млн.грн., що майже на 30 відсотків більше, ніж за 2002 рік. Зі значними збільшеннями обсягів виробництва проти 2002 року спрацювали м’ясопереробна, консервна, молокопереробна, спиртова та хлібопекарська галузі.

Залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування складає 42 км. Розгорнута довжина залізничних колій підприємств і організацій – 188 км.

На території Чернівецької області функціонують 30 залізничних станцій, відкритих для вантажних робіт. Експлуатація їх здійснюється двома залізницями – Львівською та Південно-Західною.

Авіаційний транспорт: забезпечує рух, посадку і технічне обслуговування
повітряних бортів комунальне підприємство «Міжнародний Аеропорт Чернівці» і Чернівецький структурний підрозділ підприємства «Украерорух». З Чернівецького аеропорту за 2003 рік відправлено 7,6 тис. пасажирів.

Автомобільний транспорт: за 2003 рік перевезено вантажів – 557,6 тис. тонн, перевезено пасажирів – 23,1 млн.чол.

Обсяги вантажних та пасажирських автоперевезень за січень-серпень 2004р. в порівнянні з відповідним періодом 2003 року зросли у 2,6 раза, та на 29,3% відповідно. Обсяги вантажообороту та пасажирообороту автомобільного транспорту збільшились на 18% та на 10,7% відповідно.

Обсяг підрядних робіт, виконаних власними силами будівельних організацій, у січні-серпні 2004 року збільшився порівняно з січнем-серпнем 2003 р. на 37,2%.

Обсяг доходів від послуг зв’язку за січень-липень 2004 року проти січня-липня
2003 року зменшився на 5,2%.

Рис.3.30. Структура ВДВ Чернівецької області за видами економічної діяльності
(у %, на 01.01.2004р.)

Рис.3.31. Структура промислового виробництва Чернівецької області за обсягом
виробництва (у %, на 01.01.2004)

Табл. 3.32. Показники готовності Чернівецької області до процесу кластеризації

№ з/п	Індикатори	2000 рік	2003 рік
1	2	3	4
	«ДОХІД»
1.	Валовий внутрішній продукт (млн.грн.)	689,8	953,7
2.	Валова додана вартість (млн.грн.)	105,8	142,3
3.	Зайнятість (% від загальної кількості населення)	Немає даних	Немає даних¹
4.	Середній рівень заробітної плати (грн.)	157,0	344,1
5.	Наявність патентів (кількість), із яких використовуються (кількість)	Немає даних*	Немає даних*
	«ВКЛАД»
6.	Населення (тис.чол.)	За даними всеукраїнського перепису станом на 01.01.2001р. загальна кількість становила – 929,2тис.чол.	На 1 грудня 2003р. чисельність населення області становила, за оцінкою, 915,0 тис. чол.
7.	Зайнятість в структурах High-Tech організацій (% від загальної чисельності працюючих)	Немає даних*	Немає даних*
8.	Рівень освіти (наявні заклади): – початкова (кількість); – середня (кількість); – вища (кількість)	130,345 (разом початкова та середня) 33,80	131,831 (початкова та середня разом) 42,800
9.	Інвестиції (кількість)	140,8	520,2
10.	Витрати на R&D НДДКР (тис.грн.)	Немає даних*	Немає даних*
11.	Персонал в структурах R&D (тис.чол.)	Немає даних*	Немає даних*
12.	Інфраструктура: – шляхи (тис.км.); – мобільний зв’язок (% покриття території); – телефони (кількість); – Інтернет (кількість користувачів).	Немає даних* Немає даних* Немає даних* Немає даних*	Протяжність доріг національного значення становить 195 км, місцевого значення – 2666,8 тис. км. 70 % покриття території Немає даних* Немає даних* Немає даних*

[1] Рівень безробіття у Чернівецькій області у 2000 році становив – 4,3%, а в 2003 році – 5,6%.

Табл. 3.33 Додаткові показники

Частка ВВП області у ВВП України становить – 1 %.

Наявність професійної робочої сили

По галузях	Наявність професійної робочої сили
	2000 рік	2003 рік
Промисловість	48,8	36,7
Сільське господарство	136,9	154,5
Будівництво	11,7	14,00
Торгівля	16,8	87,7
Всього	393,7	403,9

Табл. 3.34 Демографічні дані

2000 рік	2003рік
Діти до 4 р. – 4,5%	Немає даних*
Діти до 15 р. – 8%
Особи після 60 р. – 5,1%

Як показує опитування, в області немає зон високого ризику, вільних економічних зон та технопарків, але є один бізнес-інкубатор, який діє на території заводу «Кварц». В області існує фондовий ринок. Станом на 01.11.2004 року на території області зареєстровано 407 підприємств – емітентів цінних паперів.

За 9 місяців 2004 року обсяг іноземних інвестицій в економіку області становить 983 тис. доларів США.

Прямі іноземні інвестиції вкладалися у 156 підприємств. Питома вага малих підприємств в області становить 88%, в області впроваджена система «Єдиного дозвільного офісу» (у всіх районах). Станом на 01.11.2004р. надано 670 дозволів.

Чернівецька область входить до Єврорегіону «Верхній Прут», наявний один транспортний коридор (№ 9, відгалуження.)

Область експортує продукцію машинобудування та деревообробки, продукти харчування, послуги, імпортує сировину, витратні матеріали та запчастини для харчового обладнання, побутову електро – та радіотехніку, товари широкого вжитку.

ПІДСУМКИ КЛАСТЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Кластерні дослідження показали, що в Чернівецькій області доцільно спрямувати
ініціативи та зусилля на формування таких мережевих структур:

1. Деревообробний кластер.

Підстава для формування вказаного кластеру:
наявність власної сировинної бази (деревина, мінеральні копалини),
розвинена виробнича інфраструктура,
кваліфіковані кадри,
постійно зростаючі обсяги будівельних робіт та потреба в будматеріалах.

Доцільне формування кластеру деревообробки на територіях Путильського, Вижницького та Сторожинецького районів.

2. Кластер вирощування і обробки цукрового буряку.

Підстава для формування вказаного вище кластеру:

наявність сировинної бази,
достатня кількість сільського населення,
сприятливий клімат,
наявність ринків збуту сільгосппродукції,
необхідність сприяння росту Новоселицький населення у сфері
ведення присадибного господарства, розвитку фермерства.

Доцільне формування кластеру в районах: Сокирянський, Кельменецький, Хотинський, Новоселицький та м. Чернівці.

3. Плодоовочевий кластер – вирощування та переробка фруктів та овочів.

Підстава для формування вказаного вище кластеру:

наявність сировинної бази,
достатня кількість населення,
сприятливий клімат,
необхідність сприяння росту зайнятості населення у сфері переробки плодоовочевої продукції.

Доцільне формування кластеру по районах: Кельменецький, Сокирянський, Хотинський.

4. Туристично-рекреаційний кластер.