3.4. Південний (Причорноморський) економічний регіон
- Площа — 113,4 тис. км2.
- Населення — 7604 тис. чол.
- Склад: Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Одеська і
Херсонська області, м. Севастополь.
Південний район посідає переважно рівнинну причорноморську низовину і має вигідне географічне розташування, оскільки через його територію проходять важливі автомобільні, залізничні, річкові та повітряні шляхи, які сполучають Україну з багатьма зарубіжними країнами.
Причорномор’є завжди займало надзвичайно важливе місце на межі євразійських цивілізацій, постійно виконувало роль значного геополітичного регіону. Південна Україна розташована в геополітичному епіцентрі, де є схрещення важливих комунікаційних шляхів Північ-Південь і Захід – Схід. В цьому регіоні виникла найбільша в Східній Європі концентрація морських торгових портів, що забезпечує Україні динамічні зовнішньоторговельні зв’язкі з багатьма державами. Близькість регіону до європейського та близькосхідного ринків, існування відносно розвиненої соціально-виробничої інфраструктури створюють передмови для розвитку відкритої економіки. Звичайно, Україні слід в майбутньому не втратити можливість участі в великомасштабних міжнародних проектах логістики та транспортування як енергоносіїв, так і іншої продукції. Трансформації українського Причорномор’я постійно будуть робити вплив на геоекономічний код держави. Оптимістичний сценарій обумовлює відродження та поширення комунікаційних функцій Причорномор’я. В регіоні мають постійно зростати транспортні комунікації між полюсами економічного і науково – технологічного розвитку в Європі і Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Сьогодні регіон відрізняється потужним розвитком портового та рекреаційного господарства. Також в регіоні розвинені багатогалузева харчова промисловість, машинобудування, в т.ч. виробництво суден, сільськогосподарської техніки, електротехнічних виробів.
В регіоні сконцентровано до 90% виробництва вин та половина консервної промисловості України.
Для активної кластеризації економіки регіону, звичайно, необхідно вирішувати досить велику низку проблем. До числа основних напрямів перспективного розвитку кластерів цього регіону слід віднести різні галузі виробництва сільськогосподарської продукції. До ряду цих перспективних кластерів можна віднести виробництво, переробку різних фруктів; кластери ефіроолійних культур, а також тютюнових виробів. Звичайно, можливе створення агропромислових кластерів і в напрямі переробки зерна, соняшника, м’яса та молока.
Великі перспективи є в розвитку транспортно-логістичних кластерів, у яких є перспективи інтернаціоналізації їх діяльності в рамках чорноморського економічного співробітництва.
Також всім відомий великий рекреаційний потенціал регіону, в якому на основі розвиненого курортно-туристичного господарства є багато можливостей по створенню різного роду медично-лікувальних та туристично-оздоровчих кластерів.
Слід додати, що регіон має багато можливостей для розвитку нетрадиційних форм туризму, що дозволяє створювати кластери екстремального туризму для використання потенціалу спелеології, дельтапланеризму, дайвінгу, скелелазіння, прогулянок на яхтах та інше.
Розвиток цього туристично-оздоровчого потенціалу неможливий без формування екологічних кластерів, які б мали на меті збереження різноманітності природи, розвиток значної кількості заказників та заповідників як на морі, так і на суші.
Великі перспективи має створення High-Tech кластерів по виробництву екологічно чистого дитячого харчування, розробці та виробництву хірургічного та медичного обладнання, виробництво фармацевтичної продукції на основі переробки лікарських рослин. Важливим має стати формування і розвиток High-Tech кластерів по виробництву спеціального промислового обладнання (включаючи металообробку), навігаційного обладнання, промислових неорганічних хімікалій. В останні роки відчувається рух в напрямі створення креативних кластерів в галузі архітектури, створення сувенірної продукції для туріндустрії, а також в виробництві креативних програмних продуктів.