Севастополь

3.4.5. м. Севастополь

Адміністративний устрій: 4 міських райони – Балаклавський, Гагаринській, Ленінський, Нахімовський; 2 міста – Севастополь та Інкерман; поселення міського типу Кача; 4 сільради.

Севастополь – це морський торговельний, рибний порт, промисловий, науково-технічний, рекреаційний центр Півдня України. В регіоні функціонує понад 10 тис. промислових та сільськогосподарських підприємств та виробництв різного профілю.

В основу промисловості міста входять машинобудування та металообробка, легка і харчова промисловості. Севастополь -найбільший в Україні центр рибопромислового, транспортно-рефрижераторного та науково-дослідного флоту.

Провідне місце в структурі промисловості Севастополя займає харчова промисловість, що представлена, в основному, виноробною промисловістю, рибодобувною та рибопереробною промисловостями. Основна спеціалізація: машинобудування, суднобудування і судноремонт, а також приладобудування.

В Севастополі базується практично весь морський транспортно рефрижераторний флот України, який становить близько 4% світового рефрижераторного флоту.

Через Севастопольський морський торговий та рибний порти здійснюється великий обсяг перевезень найрізноманітніших вантажів, загальний обсяг яких сягає 2 млн. тонн за рік.

Транспортний комплекс Севастополя має залізничну, автомобільну, морську та авіаційну складові. Автошляховий зв’язок Севастополя з усіма регіонами Криму забезпечують дві основні автотраси: Севастополь – Сімферополь та Севастополь – Ялта. Пропускна здатність кожної з цих трас складає до 18 тис. автотранспортних одиниць на добу.

В межах міста значного розвитку набула причальна інфраструктура, загальна довжина якої становить 30 км. Місто має 287 причалів, частина яких — глибоководні.

В межах адміністративних кордонів Севастополя сформувалась потужна база виноробства, що забезпечує виробництво кращих в Україні виноградних і шампанських вин.

В Севастополі розташовано 2067 пам’яток історії та культури. Важливими культурно-історичними пам’ятками м. Севастополя є: Національний заповідник «Херсонес Таврійський», «Панорама героїчної оборони Севастополя 1854-1855 рр.», «Діорама Штурм Сапун-гори», меморіальні комплекси-поховання воїнів, які загинули в роки окупації в битвах за звільнення Криму від німецько-фашистської навали (1941-1944 рр.).

Севастополь також є потужним науковим центром, в якому знаходяться Севастопольський державний технічний університет і Севастопольський інститут ядерної енергетики і промисловості. В місті функціонує 18 різних науково-дослідних і проектно- конструкторських інститутів, 13 вищих навчальних учбових закладів, багато технікумів, училищ і коледжей. В Севастополі відкрито 45 кінотеатрів, будинків культури і клубів, діє 4 театри
і 4 музеї.

Табл. 3.49. Основні показники розвитку промисловості за видами економічної діяльності у 2003 р.

	Кількість промислових підприємств	Середньооблікова кількість працівників у промисловості*2, осіб	Загальний обсяг продукції (у фактичних цінах), тис. грн.	Темп зростання обсягів продукції до 2002 р., відсотків
Вся промисловість*1	92	13946	662583,2	107,7
Добувна промисловість	2	990	39673,0	109,1
видобування неенергетичних матеріалів	2	990	39673,0	109,1
Обробна промисловість	83	8334	444111,3	103,5
у тому числі
харчова промисловість та перероблення сільськогосподарської продукції	21	2541	161760,8	99,4
легка промисловість	5	544	8898,7	101,4
текстильна промисловість та пошиття одягу	4	510	8254,2	98,5
виробництво шкіри та шкіряного взуття	1	34	644,5	164,4
Виробництво деревини та виробів з деревини	1	156	1216,1	у 3,3 р.б.
Целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість; видавнича справа	4	147	2977,2	89,2
Хімічна та нафтохімічна промисловість	2	57	375,3	65,1
хімічне виробництво	1	27	47,4	14,0
виробництво гумових та пластмасових виробів	1	30	327,9	135,3
Виробництво інших неметалевих мінеральних виробів	3	252	9916,2	131,3
Металургія та оброблення металу	6	522	23674,6	87,0
Машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування	38	3895	192726,3	105,1
виробництво машин та устаткування	7	579	5728,4	116,1
виробництво електричного та електронного устаткування	6	222	44294,1	58,6
виробництво транспортного устаткування	25	3094	142703,8	138,4
Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води	7	4622	178798,9	141,0

*¹ Без малих підприємств.

*² Штатних працівників, зайнятих у промисловості.

Короткі підсумки виконання

Програми економічного і соціального розвитку м. Севастополя за 9 місяців 2004 року

Забезпечення макроекономічної стабільності, зважена бюджетна і монетарна політика держави, розширення внутрішнього попиту і стабілізація виробничої діяльності підприємств і організацій міста в поточному періоді забезпечили зростання економічної активності в більшості галузей економіки, що є основою для подальшого поліпшення соціального положення мешканців м. Севастополя.

На 6,7% за вересень зросла середньомісячна номінальна заробітна платня одного штатного працівника, у вересні 2004 р. вона склала 632,81 грн., що на 63,6% перевищує встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб (387 грн.) і в 2,7 рази розмір мінімальної заробітної платні (237 грн.). Скоротився рівень заборгованості по виплаті заробітної платні у порівнянні з початком року на 6,5 млн.грн., або на 10,8%. Покращилась структура зайнятості населення: рівень зареєстрованого безробіття склав 0,77%.

Освоєння фінансових коштів Програми економічного і соціального розвитку м. Севастополя на 2004 рік склало 92% до загальної суми фінансування і 79,6% до затвердженої на рік (63,6 млн.грн.).

Рис.3.44.

Табл.3.50. Показники готовності Севастополя до процесу кластеризації

Індикатори	2000	2003
« Дохід»
1. Валова додана вартість (млн.грн.)	654	1632
2. Зайнятість (% від загальної кількості населення)	45,0	50,2
3. Середній рівень заробітної плати (грн.)	250,8	486,4
«Вклад»
1. Населення (тис.чол.)	387,2	378,5
2. Рівень освіти:   – загальноосвітні навчальні заклади (к-кість) – професійно-технічні (к-кість) – вищі навчальні заклади (к-кість)	70 6 8	70 6 13
3. Інвестиції в осн. капітал (млн.грн.)	129,0	394,5
4. Витрати на R&D НДДКР (тис.грн.) інноваційні	1182,0	1122,7
5. Інфраструктура:   – щільність шляхів сполучення загального користування (тис.км.); – довжина шляхів сполучення загального користування (тис.км.); – мобільний зв’язок (% покриття території) – телефони (к-кість) – Інтернет (к-кість користувачів)	–   – – 119499 –	402,8   347,8 – 133528 –

• рівень безробіття; 0,8% 0,82 %
• наявність професійної робочої сили (по галузях)
• частка ВВП області у ВВП України; 0,5 % 0,7 %

демографічні дані міста

• кількість народжених, тис. 2,6 3,3
• кількість померлих, тис. 5,1 5,3
• природний приріст населення, тис. – 2,5 – 2,0
• кількість шлюбів 2736 3791
• кількість розлучень 2257 2076

1. В цілому м. Севастополь займає одну з останніх рейтингових позицій по залученню інвестицій з розрахунку на 1 мешканця (близько 100 доларів
   США); загальна сума залучених іноземних інвестицій – 40 млн. доларів США; крім того, проблемним питанням є облік капітальних вкладень Російської Федерації як іноземних інвестицій орієнтовно в сумі біля 35 млн. доларів.
2. У 2003-2004 рр. реалізується наймогутніший інвестиційний проект по будівництву зерносховища для переробки сипких вантажів;
3. Депресивність окремих міні-районів міста визначається, перш за все, наявністю і залежністю соціальної інфраструктури від градоутворюваючих (бюджетоутворюваючих) підприємств, що в даний час знаходяться у проблемному стані: це ВАТ «Парус» (Північна сторона), підприємства рибної галузі (Очеретяна бухта), а також селища Кача, Тилове, де розташовані колишні військові городки та ін.
4. Стан фондового ринку – у початковій стадії; активних інституцій і суб’єктів господарювання, практично, не існує; проте, за ініціативою міських властей в 2002 році організовано представництво ДКЦБФРУ;
5. Спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку не існує; в 1998 році був формально створений, але не діє бізнес-інкубатор; в процесі створення знаходиться технопарк в одному із господарських суспільств ВАТА «Севастопольський морський завод ім. Орджонікідзе»;
6. Існують спільні підприємства і сучасні проекти, зокрема будівництво торгових супермаркетів, створення портового терміналу та ін.
7. Устаткування для створення системи реєстрації за принципом «Єдиного офісу» закуплено за рахунок засобів Регіональної програми розвитку малого підприємництва; в 2005 році готується початок даного проекту; проводиться ремонт приміщення;
8. Частка малих підприємств в економіці регіону по показникам квоти мобілізації засобів до консолідованого бюджету складає біля 35%, в окремі періоди досягає 40-43%, що навіть вище показників тих областей, де малий бізнес є традиційно розвиненим;
9. Деіндустріалізація і диверсифікація великого промислового виробництва пов’язана із заміною незадіяних потужностей конверсійного і реконверсійного виробництва індустрією туризму, рекреації, виробництва товарів народного споживання і послуг, що мають високий попит, у зв’язку з чим цей процес дає позитивний ефект;
10. Політика розвитку зовнішньоекономічної діяльності характеризується динамічним зростанням показників зовнішньоторговельного балансу за рахунок експорту, зокрема експорту екологічно чистої складової – послуг і зменшення обсягів імпорту в рамках надання підтримки вітчизняному (севастопольському) виробнику; зниження частки критичного імпорту.

ПРОПОЗИЦІЇ

по формуванню кластерів в м. Севастополі за наслідками кластерних досліджень робочої групи

1. Проект «Севастопольський туристсько-рекреаційний кластер «Херсонес».

Мета – підвищення конкурентоспроможності економіки міста. Створення сприятливих умов для відпочинку гостей і жителів Севастополя.

Підстава – використання унікальних природно-кліматичних, географічних умов, культурної, археологічної, історичної спадщини.

Завдання:

• підтримка розвитку малого бізнесу;
• створення умов для відродження і розвитку центрів туризму в гірській, прибережній і сільській частині регіону;
• освоєння нових видів туризму;
• створення єдиної системи підготовки, перепідготовки кадрів для сфери рекреації;

Очікувані результати:

• збільшення числа робочих місць, зростання зарплати, відродження народних промислів;
• модернізація міста, стійкий соціально-економічний розвиток, підвищення добробуту Севастопольської громади.

Учасники: юридичні і фізичні особи, всього більше 8 (станом на 01.12.2004), ядро кластера – ПО «Баміно». Лідери проекту: Бородатов Анатолій Петрович, директор ПО «Баміно», Кожевникова Валентина Данилівна – вчений-економіст.

2. Проект «Формування і розвиток кластера у сфері мас-медіа і креативної діяльності в Севастопольському регіоні на базі неприбуткової суспільної організації «Севастопольська фундація культури і історії ім. Геннадія Черкашина».

Мета: створити в м. Севастополі динамічну і стійку систему партнерських відносин між творчими об’єднаннями і міськими властями, територіальною громадою на основі пріоритетного розвитку креативних кластерів у вигляді суспільних організацій для використання і відтворювання інтелектуальних ресурсів на користь територіальних громад.

Завдання – сприяти розвитку креативної індустрії, становленню цивілізованих соціально-економічних відносин і реалізація принципів стійкого розвитку в Севастопольському регіоні.

Очікувані результати:

1. розвиток креативної індустрії, в якій творча особа в галузі мистецтва, творчості, науки, літератури є генератором значних економічних цінностей;
2. створення умов розвитку творчої ініціативи, підтримка талановитих людей;
3. розвиток толерантного суспільства, зміцнення дружби, довір’я, взаєморозуміння, збереження національних традицій, звичаїв, співпраці на ниві культури між всіма представниками націй, національностей, народів, що мешкають в регіоні Севастополя.

Учасники – творчі союзи, об’єднання, асоціації, бібліотеки, клуби, агентства, фінансово-промислові компанії, телерадіокомпанії.

Лідери проекту:

1. Куртева Тетяна Іванівна – начальник Інформаційного центру Севастопольської ТПП;
2. Семенов Олександр Геннадійович – координатор проекту – голова Асоціації «Аура», представник міжнародної добродійної організації «Інститут розвитку територіальних громад» в м. Севастополі.

У стадії формування знаходяться наступні кластери:

1) «Байдарська долина» (туристичний);

2) Водний;

3) Агропромисловий;

4) Рибний;

5) Екологічний (в Балаклаві і бухті «Омега»).

Окрім наведених кластерів, проводяться переговори з представниками ряду
південних областей України – Одеської, Миколаївської, Херсонської, Запорізької і
АР Крим про створення венчурної асоціації «Південь України».