Skip to content

Львівська область

3.3.3. Львівська область

  • Територія – 21,8 тис.кв.км.
  • Чисельність населення – 2,6 млн.чоловік.
  • Кількість районів20: Бродівський, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Перемишлянський, Пустомитівський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Сокальський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський, Яворівський.

Природні і економічні особливості області

Львівська область розташована в трьох природних зонах: лісовій, лісостеповій,
передгірних і гірських районах Карпат. Весь Турківський район, 28 сільських рад
(із 31) Сколівського, 23 (із 39) Старосамбірського і 8 (із 45) Дрогобицького району
мають статус гірських. В області домінують чорноземи, дерново-підзолисті і бурі
лісові грунти.

Північну частину області займає Львівсько-Волинський кам’яновугільний
басейн, загальна площа якого сягає близько 10 тис.км2, а запаси вугілля, багатого на смоли, бензоли, аміак, становлять 2 млрд.тонн.

Родовища самородної сірки (Немирівське, Яворівське, Любінське, Роздільське)
залягають неглибоко, що дозволяє розробляти їх відкритим способом.

Львівщина багата торфом, має величезні запаси солей як калійних, так і кухонної. Сіль залягає неглибоко, приблизно на 30 – 210 м, і її родовища розробляються ще з княжих часів. Потужність окремих соляних пластів доходить до 80 м.

Будівельні матеріали: кварцові піски, гіпс, крейда, вапняки, пісковики і сланці, мергель, будівельні і вогнетривкі глини – є в багатьох місцях області.

Важливою сировиною для виробництва мінеральних фарб, добрив, пом’якшення води є глауконіти, які поширені біля Мокротина, Глинська, Потелича, Журавного, Щирця.

Промисловий видобуток нафти в Дрогобицько-Бориславському басейні
розпочато більш як 100 років тому. Однак бориславський нафтовий басейн зберігає ще великі запаси нафти. У нафтоносних районах розташоване одне із найбільших у світі родовищ «земного воску» – озокериту.

Прикарпаття має невичерпані ще великі запаси природного газу. Після
проголошення незалежності виявлено перспективні в цьому напрямку райони в північній частині області.

Особливим багатством Галицької землі є її колосальні запаси лікувальних
мінеральних вод.
На їх базі розвиваються курорти, серед яких такі відомі в Україні та за її межами оздоровниці, як Трускавець, Моршин, Шкло, Немирів, Великий Либонь, Олесько.

Карпатський рекреаційний регіон, котрий включає Закарпатську область, гірські
і передгірні райони Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей, володіє воістину унікальним рекреаційним потенціалом, який використовується далеко не в повній мірі для лікування, відпочинку, туризму, спорту.

Генератор зростання міста Львова та його кластерів

Львівська область є одним з індустріально розвинутих регіонів України. У структурі підприємництва за обсягами виробництва більше половини припадає на промисловість, 17,4% – на транспорт (включаючи зв’язок), 9,2% – оптова та роздрібна торгівля, 7,6% – будівництво.

У промисловості найбільшу питому вагу в обсязі виробництва займає обробна промисловість – 82,4%. Серед галузей цієї промисловості важливе місце, як і на початку ХХ ст., належить харчовій та переробці сільськогосподарської продукції. Частка її в загальнопромисловому виробництві становить 25,2 відсотка.

Друге місце за обсягом промислового виробництва займає машинобудування (частка – 11,3%). Також розвинена целюлозно-паперова промисловість, поліграфічна, видавнича справа, хімічна і нафтохімічна промисловість, легка промисловість, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів).

Завдячуючи природним багатствам краю, свого часу набула розвитку добувна промисловість – це видобуток нафти, природного газу, кам’яного вугілля.

В області виробляється 97,7% загальнодержавного випуску електроламп освітлювальних, 55,5% видобутку сірки, 34,4% паперу, 22,6% картону, 16,6% автобусів, 84,1% кранів на автомобільному ходу, 88,3% автонавантажувачів, весь випуск долот шарошкових. 16,4% панчішно-шкарпеткових і 46,3% трикотажних виробів.

Площа сільськогосподарських угідь області (включаючи підсобні господарства
промислових, транспортних та інших підприємств) на початок 2004 року становила 1270,8 тис.га, у тому числі ріллі – 799,3 тис.га. Третину території області займають ліси, чагарники, води та болота. Частка сільськогосподарських угідь Львівщини в Україні в 2003 році становила 3 відсотки.

За останнє десятиріччя відбувався перерозподіл сільськогосподарських угідь між
сільськогосподарськими підприємствами та господарствами населення. Тепер господарства населення охоплюють більшу частину всіх сільськогосподарських угідь області (73,8%).

У структурі посівних площ найбільше припадає на зернові та зернобобові – 41,9%,
кормові культури – 32,0%, картоплю – 16,9%.

На кінець 2003 року в області налічувалося 456,8 тис. голів великої рогатої худоби,
з них 288,4 тис. корів, 263,1 тис. голів свиней, 29,3 тис. голів овець і кіз.

Останніми роками у виробництві сільськогосподарської продукції зростала роль приватного сектора, частка якого у 2003 році становила 90,7 відсотка.

У загальному обсязі валової продукції сільського господарства продукція рослинництва становить 51,8%, тваринництва – 48,2 відсотка.

Важливу роль в економіці області відіграє транспорт. Львівщина має густішу мережу сухопутних шляхів сполучення порівняно з більшістю регіонів України. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування з розрахунку на 1000 км2 території у 2003 році становила 59 км проти 36 км в середньому по Україні, довжина автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям – відповідно 374 і 273 км. Через територію Львівщини проходять міжнародні залізничні лінії до столиць багатьох Європейських держав. Автомагістралі забезпечують сполучення у напрямках міст Центральної і Південної Європи, Прибалтики, Причорномор’я, Росії. На території області розташовані автомобільні та залізничні пункти перетину кордону. Найбільша вага за основними показниками належить трубопровідному транспорту.

Вагомим є вклад торгівлі в економіку області. За забезпеченістю об’єктами роздрібної торгівлі та підприємствами ресторанного господарства область посідає 2 місце серед регіонів держави. Частка Львівщини в обсязі загальнодержавного роздрібного товарообороту становить 6,2%. На споживчому ринку значна роль належить організованим і неформальним ринкам, питома вага яких складає чверть загального обсягу продажу товарів. Останнім часом активізували свою діяльність у цій сфері підприємці – фізичні особи і їх частка в обсязі товарообороту, за розрахунками, перевищує 10 відсотків.

Упродовж останнього десятиріччя в економічному комплексі Львівщини зароджувались і поступово формувались ринкові відносини. З початку процесу реформування власності в області станом на 1 січня 2004 року роздержавлені 8,7 тис. об’єктів.

У цей період відбулось стрімке зростання кількості малих підприємств.
На початок 2004 року в області функціонувало близько 15,5 тис. малих підприємницьких формувань, з яких третина зайнята у сфері торгівлі, 18% – у промисловості, 15% – операціями з нерухомістю, здаванням під найм і послугами користувачам. З розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення в середньому по області припадало 59 малих підприємств.

Значних змін зазнали форми господарювання підприємств. Серед великих і середніх реформованих підприємств вагома роль належить акціонерним товариствам, у малому підприємництві домінують товариства з обмеженою відповідальністю. Реформування виробничих відносин торкнулося і села. На зміну колишнім КСП створені нові господарські структури різних форм власності: приватно-орендні підприємства, фермерські господарства, кооперативи та інші.

Недержавний сектор став пріоритетним в більшості сфер економіки. У промисловості в цьому секторі вироблялось більш як 80% обсягу продукції, у сфері торгівлі понад 90% товарообороту забезпечили недержавні підприємства.

Науковий потенціал Львівщини складають понад 700 докторів наук та 4,5 тис. кандидатів наук. Науковими дослідженнями та розробками займається в області 95 установ. У Львові знаходиться Західний науковий центр України. Підготовку спеціалістів з вищою освітою здійснюють 39 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та 24- ІІІ-ІV рівнів, в яких навчалось у 2003/2004 навчальному році 143,7 тис. студентів.

Набувають розвитку заклади нового типу – гімназії, ліцеї, навчально-виховні комплекси, розширюється сфера приватних освітніх установ.

Львівщина – культурний і мистецький центр Західної України. В області
працює 11 професійних театрів, культурно-освітню та наукову роботу проводять 17 музеїв. Гордістю львів’ян є театр опери і балету ім. Соломії Крушельницької – одна з найкращих архітектурних пам’яток театрального будівництва в Україні.

Функціонує 1,4 тис. масових та універсальних бібліотек, книжковий фонд яких становить 14,2 млн. примірників. За чисельністю бібліотек область є лідером в Україні, за кількістю театрів – посідає друге місце.

Львівщина – одна з областей України, де добре розвинута мережа підприємств
охорони здоров’я.
В області діє 142 лікарняні установи, 364 амбулаторно-поліклінічних організації.

Розташування області в передгір’ях Карпат, наявність у Львові численних пам’яток історії, культури та мистецтва сприяє розвитку туризму. До послуг гостей 85 підприємств готельного господарства (з них 43 готелі, 8 мотелів, 1 кемпінг) одноразовою місткістю на 6,7 тис. місць.

Табл. 3.31. Основні показники економічного та соціального становища Львівської області (1997 – 2003 р.р.)

Показники

1997

1998

1999

2000

2001

2002

2003

Чисельність населення на кінець року, тис.осiб:

 

– постiйного

2697,4

2680,1

2656,6

2631,3

2603,6

2590,4

2579,9

– наявного

2717,7

2700,4

2676,9

2651,6

2624,2

2611,0

2598,3

Природний прирiст, скорочення(-) населення, осiб

-5290

-4061

-8683

-8774

-9550

-9898

-9776

з урахуванням на 1000 осiб

-1,9

-1,5

-3,2

-3,3

-3,6

-3,8

-3,8

Валова додана вартiсть за фактичними цiнами, млн.грн.

3132,1

3361,4

4248,4

5849,5

7305,0

8578,2

– у розрахунку на 1 особу, грн.

1141

1229

1560

2159

2768

3277

Основнi засоби на кінець року за первісною вартістю, млн.грн.

37481,5

33437,2

34474,4

35646,0

41350,7

44242,1

45418,3

Бюджет області:

 

– доходи, млн.грн.

588,0

634,0

1118,2

1055,3

1110,8

1352,2

1693,0

– видатки, млн.грн.

583,8

634,3

1117,9

1085,4

1090,0

1289,1

1619,3

Фінансовий результат від звичайної дiяльностi до оподаткування1), млн.грн.

565,0

778,1

563,3

158,2

157,7

282,3

778,4

Бюджет області:

 

– Продукція промисловостi2) за фактичними цiнами, млн.грн.

2331,5

2349,2

3113,9

4632,8

5342,2

5624,1

7372,3

– у розрахунку на 1 особу, грн.

854,9

867,2

1158,2

1738,8

2025,2

2148,6

2830,4

Продукція сільського господарства за порівнянними цiнами, млн.грн.:

2540,9

2401,2

2499,6

2701,3

2549,0

2862,4

2775,9

– Рослинництва

1241,6

1146,9

1189,5

1403,4

1188,8

1507,2

1437,7

– Тваринництва

1299,3

1254,3

1310,1

1297,9

1360,2

1355,2

1388,2

Iнвестицiї в основний капiтал за фактичними цiнами, млн.грн.

622,2

579,9

697,8

1060,6

1357,1

1807,0

2559,0

Введення в дiю житлових будинкiв, тис.кв.м загальної площi

372,6

368,3

353,3

371,8

313,0

335,4

397,2

– у розрахунку на 1000 осiб, кв.м загальної площi

136,6

135,9

131,4

139,5

118,7

129,2

153,7

Обсяг пiдрядних робiт, виконаних власними силами будiвельних пiдприємств, за фактичними
цiнами, млн.грн.

366,9

359,2

415,5

561,1

736,9

634,6

854,5

Вiдправлено (перевезено) вантажiв окремими видами транспорту:

 

– залiзничним3), млн.тонн

9,3

7,8

6,2

6,2

7,2

6,7

7,9

– автомобiльним4), млн.тонн

43,6

33,7

31,7

29,9

27,3

21,4

25,1

– повiтряним, тис.тонн

0,4

0,6

0,2

0,4

0,2

0,1

0,2

Вiдправлено (перевезено) пасажирiв окремими видами транспорту:

 

– залiзничним3), млн.осiб

34,2

35,7

34,0

32,4

30,7

28,8

28,4

– автомобiльним5), млн.осiб

211,3

134,0

144,1

140,4

103,8

138,3

196,2

– повiтряним, тис.осiб

60,9

49,1

39,6

40,0

43,7

53,6

69,4

– трамвайним, млн.осiб

79,7

92,9

87,9

58,8

58,0

49,8

48,8

– тролейбусним, млн.осiб

51,0

64,5

63,3

41,1

40,6

34,3

29,0

Роздрiбний товарооборот за фактичними цiнами, млн.грн.

975,1

1062,7

1305,0

1820,4

2054,7

2456,6

3085,9

– у розрахунку на 1 особу, грн.

355

389

479

672

779

938

1185

Обсяг вироблених послуг за фактичними цiнами, млн.грн.

2186,9

2521,8

2505,6

3143,8

Обсяг реалiзованих послуг, млн.грн.

2437,9

2801,1

2816,5

3539,8

– у тому числi населенню

519,6

720,4

836,5

911,3

Обсяг прямих iноземних iнвестицiй (на кінець року), млн.дол.США

72,9

82,7

113,1

150,0

168,4

220,3

297,2

– у розрахунку на 1 особу, дол.США

26,6

30,3

41,6

56,6

60,9

84,4

118,2

Експорт товарів та послуг, млн.дол.США

311,1

293,3

399,7

395,6

463,2

530,2

Імпорт товарів та послуг, млн.дол.США

384,2

261,8

402,9

793,1

1069,0

2966,6

Сальдо зовнішньої торгiвлi товарами та послугами, млн.дол.США

-78,2

-73,1,1

31,5

-3,2

-397,5

-605,8

-2436,4

у тому числi:

 

– товарами

-193,7

-186,2

-68,6

-98,2

-482,2

-708,8

-2452,7

– послугами

115,5

113,1

100,1

95,0

84,7

103,0

16,3

Доходи населення6), млн.грн.

2204

2725

3405

7787

9221

10576

Cередньомiсячна зарплата найманих працiвникiв, грн.

122,18

132,42

152,34

196,44

272,01

339,31

419,14

Cередньорiчна чисельнiсть зайнятих в усiх сферах економiчної дiяльностi, тис.осiб

1214,6

1182,0

1152,0

1133,9

1123,7

1115,1

1141,9

Чисельність зареєстрованих безробітних на кінець року, тис.осiб

58,7

90,1

110,1

90,9

61,4

60,0

59,1

Рівень зареєстрованого безробіття на кінець року, %

3,95

6,08

7,41

6,10

4,11

4,01

3,96

1. У 1998, 1999 роках – балансовий прибуток суб’єктів господарювання.

2. У 1997-1999 роках – данi за ЗКГНГ, з 2000 року – данi за КВЕД.

3. Данi по Львiвськiй дирекцiї залiзничних перевезень.

4. З 2002 року з урахуванням перевезень, здiйснених пiдприємцями – фiзичними особами.

5. З 1999 року з урахуванням перевезень, здiйснених пiдприємцями – фiзичними особами.

6. У 1997-2000 роках грошовi доходи населення.


ПІДСУМКИ КЛАСТЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ.

На території районів та селищ області доцільно створювати кластерні системи у відповідності до специфіки виробничої та соціальної інфраструктури з урахуванням потенціалу економіки та зайнятості населення, традиційних виробництв, народних звичаїв, природних ресурсів.

З огляду на результати проведенних соціально-економічних досліджень області, доцільним є формування на загальнообласному рівні наступних кластерних структур:

Туристично-рекреаційний кластер

Підстави: наявність унікальних природних та історико-архітектурних пам’яток, можливість організації сільського зеленого туризму, мисливство, рибальство, пішохідні екскурсії, сприятлива екологія, збережені народні звичаї, традиції, ремесла, є відповідний науковий потенціал, сприятливе підприємницьке середовище та інвестиційний клімат, налагоджені ділові зв’язки із польськими партнерами.

Будівельний кластер (виробництво будівельних матеріалів із місцевої сировини та будівництво)

Підстави: наявність власної сировинної бази, розвинута виробнича інфраструктура, наявність відповідних кадрів, очікуване збільшення обсягів
будівельних робіт, сприяння зайнятості населення.

Агропромисловий кластер (виробництво с/г продукції, її переробка та збут).

Підстави: наявність власної сировинної бази, виробничої інфраструктури,
сприятлива екологія, унікальні природні умови для вирощування овочів та фруктів, можлива організація збуту продукції у сільській місцевості, а також на внутрішньому і зовнішньому ринку, сприяння самозайнятості населення у сфері ведення присадибного господарства, розвитку фермерства, організації підприємницької діяльності. Організація закупівлі с/г продуктів у сільського населення.