3.3.3. Львівська область
- Територія – 21,8 тис.кв.км.
- Чисельність населення – 2,6 млн.чоловік.
- Кількість районів – 20: Бродівський, Буський, Городоцький, Дрогобицький, Жидачівський, Жовківський, Золочівський, Кам’янка-Бузький, Миколаївський, Мостиський, Перемишлянський, Пустомитівський, Радехівський, Самбірський, Сколівський, Сокальський, Старосамбірський, Стрийський, Турківський, Яворівський.
Природні і економічні особливості області
Львівська область розташована в трьох природних зонах: лісовій, лісостеповій,
передгірних і гірських районах Карпат. Весь Турківський район, 28 сільських рад
(із 31) Сколівського, 23 (із 39) Старосамбірського і 8 (із 45) Дрогобицького району
мають статус гірських. В області домінують чорноземи, дерново-підзолисті і бурі
лісові грунти.
Північну частину області займає Львівсько-Волинський кам’яновугільний
басейн, загальна площа якого сягає близько 10 тис.км2, а запаси вугілля, багатого на смоли, бензоли, аміак, становлять 2 млрд.тонн.
Родовища самородної сірки (Немирівське, Яворівське, Любінське, Роздільське)
залягають неглибоко, що дозволяє розробляти їх відкритим способом.
Львівщина багата торфом, має величезні запаси солей як калійних, так і кухонної. Сіль залягає неглибоко, приблизно на 30 – 210 м, і її родовища розробляються ще з княжих часів. Потужність окремих соляних пластів доходить до 80 м.
Будівельні матеріали: кварцові піски, гіпс, крейда, вапняки, пісковики і сланці, мергель, будівельні і вогнетривкі глини – є в багатьох місцях області.
Важливою сировиною для виробництва мінеральних фарб, добрив, пом’якшення води є глауконіти, які поширені біля Мокротина, Глинська, Потелича, Журавного, Щирця.
Промисловий видобуток нафти в Дрогобицько-Бориславському басейні
розпочато більш як 100 років тому. Однак бориславський нафтовий басейн зберігає ще великі запаси нафти. У нафтоносних районах розташоване одне із найбільших у світі родовищ «земного воску» – озокериту.
Прикарпаття має невичерпані ще великі запаси природного газу. Після
проголошення незалежності виявлено перспективні в цьому напрямку райони в північній частині області.
Особливим багатством Галицької землі є її колосальні запаси лікувальних
мінеральних вод. На їх базі розвиваються курорти, серед яких такі відомі в Україні та за її межами оздоровниці, як Трускавець, Моршин, Шкло, Немирів, Великий Либонь, Олесько.
Карпатський рекреаційний регіон, котрий включає Закарпатську область, гірські
і передгірні райони Львівської, Івано-Франківської і Чернівецької областей, володіє воістину унікальним рекреаційним потенціалом, який використовується далеко не в повній мірі для лікування, відпочинку, туризму, спорту.
Львівська область є одним з індустріально розвинутих регіонів України. У структурі підприємництва за обсягами виробництва більше половини припадає на промисловість, 17,4% – на транспорт (включаючи зв’язок), 9,2% – оптова та роздрібна торгівля, 7,6% – будівництво.
У промисловості найбільшу питому вагу в обсязі виробництва займає обробна промисловість – 82,4%. Серед галузей цієї промисловості важливе місце, як і на початку ХХ ст., належить харчовій та переробці сільськогосподарської продукції. Частка її в загальнопромисловому виробництві становить 25,2 відсотка.
Друге місце за обсягом промислового виробництва займає машинобудування (частка – 11,3%). Також розвинена целюлозно-паперова промисловість, поліграфічна, видавнича справа, хімічна і нафтохімічна промисловість, легка промисловість, виробництво інших неметалевих мінеральних виробів (будматеріалів, скловиробів).
Завдячуючи природним багатствам краю, свого часу набула розвитку добувна промисловість – це видобуток нафти, природного газу, кам’яного вугілля.
В області виробляється 97,7% загальнодержавного випуску електроламп освітлювальних, 55,5% видобутку сірки, 34,4% паперу, 22,6% картону, 16,6% автобусів, 84,1% кранів на автомобільному ходу, 88,3% автонавантажувачів, весь випуск долот шарошкових. 16,4% панчішно-шкарпеткових і 46,3% трикотажних виробів.
Площа сільськогосподарських угідь області (включаючи підсобні господарства
промислових, транспортних та інших підприємств) на початок 2004 року становила 1270,8 тис.га, у тому числі ріллі – 799,3 тис.га. Третину території області займають ліси, чагарники, води та болота. Частка сільськогосподарських угідь Львівщини в Україні в 2003 році становила 3 відсотки.
За останнє десятиріччя відбувався перерозподіл сільськогосподарських угідь між
сільськогосподарськими підприємствами та господарствами населення. Тепер господарства населення охоплюють більшу частину всіх сільськогосподарських угідь області (73,8%).
У структурі посівних площ найбільше припадає на зернові та зернобобові – 41,9%,
кормові культури – 32,0%, картоплю – 16,9%.
На кінець 2003 року в області налічувалося 456,8 тис. голів великої рогатої худоби,
з них 288,4 тис. корів, 263,1 тис. голів свиней, 29,3 тис. голів овець і кіз.
Останніми роками у виробництві сільськогосподарської продукції зростала роль приватного сектора, частка якого у 2003 році становила 90,7 відсотка.
У загальному обсязі валової продукції сільського господарства продукція рослинництва становить 51,8%, тваринництва – 48,2 відсотка.
Важливу роль в економіці області відіграє транспорт. Львівщина має густішу мережу сухопутних шляхів сполучення порівняно з більшістю регіонів України. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування з розрахунку на 1000 км2 території у 2003 році становила 59 км проти 36 км в середньому по Україні, довжина автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям – відповідно 374 і 273 км. Через територію Львівщини проходять міжнародні залізничні лінії до столиць багатьох Європейських держав. Автомагістралі забезпечують сполучення у напрямках міст Центральної і Південної Європи, Прибалтики, Причорномор’я, Росії. На території області розташовані автомобільні та залізничні пункти перетину кордону. Найбільша вага за основними показниками належить трубопровідному транспорту.
Вагомим є вклад торгівлі в економіку області. За забезпеченістю об’єктами роздрібної торгівлі та підприємствами ресторанного господарства область посідає 2 місце серед регіонів держави. Частка Львівщини в обсязі загальнодержавного роздрібного товарообороту становить 6,2%. На споживчому ринку значна роль належить організованим і неформальним ринкам, питома вага яких складає чверть загального обсягу продажу товарів. Останнім часом активізували свою діяльність у цій сфері підприємці – фізичні особи і їх частка в обсязі товарообороту, за розрахунками, перевищує 10 відсотків.
Упродовж останнього десятиріччя в економічному комплексі Львівщини зароджувались і поступово формувались ринкові відносини. З початку процесу реформування власності в області станом на 1 січня 2004 року роздержавлені 8,7 тис. об’єктів.
У цей період відбулось стрімке зростання кількості малих підприємств.
На початок 2004 року в області функціонувало близько 15,5 тис. малих підприємницьких формувань, з яких третина зайнята у сфері торгівлі, 18% – у промисловості, 15% – операціями з нерухомістю, здаванням під найм і послугами користувачам. З розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення в середньому по області припадало 59 малих підприємств.
Значних змін зазнали форми господарювання підприємств. Серед великих і середніх реформованих підприємств вагома роль належить акціонерним товариствам, у малому підприємництві домінують товариства з обмеженою відповідальністю. Реформування виробничих відносин торкнулося і села. На зміну колишнім КСП створені нові господарські структури різних форм власності: приватно-орендні підприємства, фермерські господарства, кооперативи та інші.
Недержавний сектор став пріоритетним в більшості сфер економіки. У промисловості в цьому секторі вироблялось більш як 80% обсягу продукції, у сфері торгівлі понад 90% товарообороту забезпечили недержавні підприємства.
Науковий потенціал Львівщини складають понад 700 докторів наук та 4,5 тис. кандидатів наук. Науковими дослідженнями та розробками займається в області 95 установ. У Львові знаходиться Західний науковий центр України. Підготовку спеціалістів з вищою освітою здійснюють 39 вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації та 24- ІІІ-ІV рівнів, в яких навчалось у 2003/2004 навчальному році 143,7 тис. студентів.
Набувають розвитку заклади нового типу – гімназії, ліцеї, навчально-виховні комплекси, розширюється сфера приватних освітніх установ.
Львівщина – культурний і мистецький центр Західної України. В області
працює 11 професійних театрів, культурно-освітню та наукову роботу проводять 17 музеїв. Гордістю львів’ян є театр опери і балету ім. Соломії Крушельницької – одна з найкращих архітектурних пам’яток театрального будівництва в Україні.
Функціонує 1,4 тис. масових та універсальних бібліотек, книжковий фонд яких становить 14,2 млн. примірників. За чисельністю бібліотек область є лідером в Україні, за кількістю театрів – посідає друге місце.
Львівщина – одна з областей України, де добре розвинута мережа підприємств
охорони здоров’я. В області діє 142 лікарняні установи, 364 амбулаторно-поліклінічних організації.
Розташування області в передгір’ях Карпат, наявність у Львові численних пам’яток історії, культури та мистецтва сприяє розвитку туризму. До послуг гостей 85 підприємств готельного господарства (з них 43 готелі, 8 мотелів, 1 кемпінг) одноразовою місткістю на 6,7 тис. місць.
Табл. 3.31. Основні показники економічного та соціального становища Львівської області (1997 – 2003 р.р.)
|
Показники |
1997 |
1998 |
1999 |
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
| Чисельність населення на кінець року, тис.осiб: |
|
||||||
| – постiйного |
2697,4 |
2680,1 |
2656,6 |
2631,3 |
2603,6 |
2590,4 |
2579,9 |
| – наявного |
2717,7 |
2700,4 |
2676,9 |
2651,6 |
2624,2 |
2611,0 |
2598,3 |
| Природний прирiст, скорочення(-) населення, осiб |
-5290 |
-4061 |
-8683 |
-8774 |
-9550 |
-9898 |
-9776 |
| з урахуванням на 1000 осiб |
-1,9 |
-1,5 |
-3,2 |
-3,3 |
-3,6 |
-3,8 |
-3,8 |
| Валова додана вартiсть за фактичними цiнами, млн.грн. |
3132,1 |
3361,4 |
4248,4 |
5849,5 |
7305,0 |
8578,2 |
… |
| – у розрахунку на 1 особу, грн. |
1141 |
1229 |
1560 |
2159 |
2768 |
3277 |
… |
| Основнi засоби на кінець року за первісною вартістю, млн.грн. |
37481,5 |
33437,2 |
34474,4 |
35646,0 |
41350,7 |
44242,1 |
45418,3 |
| Бюджет області: |
|
||||||
| – доходи, млн.грн. |
588,0 |
634,0 |
1118,2 |
1055,3 |
1110,8 |
1352,2 |
1693,0 |
| – видатки, млн.грн. |
583,8 |
634,3 |
1117,9 |
1085,4 |
1090,0 |
1289,1 |
1619,3 |
| Фінансовий результат від звичайної дiяльностi до оподаткування1), млн.грн. |
565,0 |
778,1 |
563,3 |
158,2 |
157,7 |
282,3 |
778,4 |
| Бюджет області: |
|
||||||
| – Продукція промисловостi2) за фактичними цiнами, млн.грн. |
2331,5 |
2349,2 |
3113,9 |
4632,8 |
5342,2 |
5624,1 |
7372,3 |
| – у розрахунку на 1 особу, грн. |
854,9 |
867,2 |
1158,2 |
1738,8 |
2025,2 |
2148,6 |
2830,4 |
| Продукція сільського господарства за порівнянними цiнами, млн.грн.: |
2540,9 |
2401,2 |
2499,6 |
2701,3 |
2549,0 |
2862,4 |
2775,9 |
| – Рослинництва |
1241,6 |
1146,9 |
1189,5 |
1403,4 |
1188,8 |
1507,2 |
1437,7 |
| – Тваринництва |
1299,3 |
1254,3 |
1310,1 |
1297,9 |
1360,2 |
1355,2 |
1388,2 |
| Iнвестицiї в основний капiтал за фактичними цiнами, млн.грн. |
622,2 |
579,9 |
697,8 |
1060,6 |
1357,1 |
1807,0 |
2559,0 |
| Введення в дiю житлових будинкiв, тис.кв.м загальної площi |
372,6 |
368,3 |
353,3 |
371,8 |
313,0 |
335,4 |
397,2 |
| – у розрахунку на 1000 осiб, кв.м загальної площi |
136,6 |
135,9 |
131,4 |
139,5 |
118,7 |
129,2 |
153,7 |
| Обсяг пiдрядних робiт, виконаних власними силами будiвельних пiдприємств, за фактичними цiнами, млн.грн. |
366,9 |
359,2 |
415,5 |
561,1 |
736,9 |
634,6 |
854,5 |
| Вiдправлено (перевезено) вантажiв окремими видами транспорту: |
|
||||||
| – залiзничним3), млн.тонн |
9,3 |
7,8 |
6,2 |
6,2 |
7,2 |
6,7 |
7,9 |
| – автомобiльним4), млн.тонн |
43,6 |
33,7 |
31,7 |
29,9 |
27,3 |
21,4 |
25,1 |
| – повiтряним, тис.тонн |
0,4 |
0,6 |
0,2 |
0,4 |
0,2 |
0,1 |
0,2 |
| Вiдправлено (перевезено) пасажирiв окремими видами транспорту: |
|
||||||
| – залiзничним3), млн.осiб |
34,2 |
35,7 |
34,0 |
32,4 |
30,7 |
28,8 |
28,4 |
| – автомобiльним5), млн.осiб |
211,3 |
134,0 |
144,1 |
140,4 |
103,8 |
138,3 |
196,2 |
| – повiтряним, тис.осiб |
60,9 |
49,1 |
39,6 |
40,0 |
43,7 |
53,6 |
69,4 |
| – трамвайним, млн.осiб |
79,7 |
92,9 |
87,9 |
58,8 |
58,0 |
49,8 |
48,8 |
| – тролейбусним, млн.осiб |
51,0 |
64,5 |
63,3 |
41,1 |
40,6 |
34,3 |
29,0 |
| Роздрiбний товарооборот за фактичними цiнами, млн.грн. |
975,1 |
1062,7 |
1305,0 |
1820,4 |
2054,7 |
2456,6 |
3085,9 |
| – у розрахунку на 1 особу, грн. |
355 |
389 |
479 |
672 |
779 |
938 |
1185 |
| Обсяг вироблених послуг за фактичними цiнами, млн.грн. |
… |
… |
… |
2186,9 |
2521,8 |
2505,6 |
3143,8 |
| Обсяг реалiзованих послуг, млн.грн. |
… |
… |
… |
2437,9 |
2801,1 |
2816,5 |
3539,8 |
| – у тому числi населенню |
… |
… |
… |
519,6 |
720,4 |
836,5 |
911,3 |
| Обсяг прямих iноземних iнвестицiй (на кінець року), млн.дол.США |
72,9 |
82,7 |
113,1 |
150,0 |
168,4 |
220,3 |
297,2 |
| – у розрахунку на 1 особу, дол.США |
26,6 |
30,3 |
41,6 |
56,6 |
60,9 |
84,4 |
118,2 |
| Експорт товарів та послуг, млн.дол.США |
… |
311,1 |
293,3 |
399,7 |
395,6 |
463,2 |
530,2 |
| Імпорт товарів та послуг, млн.дол.США |
… |
384,2 |
261,8 |
402,9 |
793,1 |
1069,0 |
2966,6 |
| Сальдо зовнішньої торгiвлi товарами та послугами, млн.дол.США |
-78,2 |
-73,1,1 |
31,5 |
-3,2 |
-397,5 |
-605,8 |
-2436,4 |
| у тому числi: |
|
||||||
| – товарами |
-193,7 |
-186,2 |
-68,6 |
-98,2 |
-482,2 |
-708,8 |
-2452,7 |
| – послугами |
115,5 |
113,1 |
100,1 |
95,0 |
84,7 |
103,0 |
16,3 |
| Доходи населення6), млн.грн. |
… |
2204 |
2725 |
3405 |
7787 |
9221 |
10576 |
| Cередньомiсячна зарплата найманих працiвникiв, грн. |
122,18 |
132,42 |
152,34 |
196,44 |
272,01 |
339,31 |
419,14 |
| Cередньорiчна чисельнiсть зайнятих в усiх сферах економiчної дiяльностi, тис.осiб |
1214,6 |
1182,0 |
1152,0 |
1133,9 |
1123,7 |
1115,1 |
1141,9 |
| Чисельність зареєстрованих безробітних на кінець року, тис.осiб |
58,7 |
90,1 |
110,1 |
90,9 |
61,4 |
60,0 |
59,1 |
| Рівень зареєстрованого безробіття на кінець року, % |
3,95 |
6,08 |
7,41 |
6,10 |
4,11 |
4,01 |
3,96 |
1. У 1998, 1999 роках – балансовий прибуток суб’єктів господарювання.
2. У 1997-1999 роках – данi за ЗКГНГ, з 2000 року – данi за КВЕД.
3. Данi по Львiвськiй дирекцiї залiзничних перевезень.
4. З 2002 року з урахуванням перевезень, здiйснених пiдприємцями – фiзичними особами.
5. З 1999 року з урахуванням перевезень, здiйснених пiдприємцями – фiзичними особами.
6. У 1997-2000 роках грошовi доходи населення.
ПІДСУМКИ КЛАСТЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ.
На території районів та селищ області доцільно створювати кластерні системи у відповідності до специфіки виробничої та соціальної інфраструктури з урахуванням потенціалу економіки та зайнятості населення, традиційних виробництв, народних звичаїв, природних ресурсів.
З огляду на результати проведенних соціально-економічних досліджень області, доцільним є формування на загальнообласному рівні наступних кластерних структур:
Туристично-рекреаційний кластер
Підстави: наявність унікальних природних та історико-архітектурних пам’яток, можливість організації сільського зеленого туризму, мисливство, рибальство, пішохідні екскурсії, сприятлива екологія, збережені народні звичаї, традиції, ремесла, є відповідний науковий потенціал, сприятливе підприємницьке середовище та інвестиційний клімат, налагоджені ділові зв’язки із польськими партнерами.
Будівельний кластер (виробництво будівельних матеріалів із місцевої сировини та будівництво)
Підстави: наявність власної сировинної бази, розвинута виробнича інфраструктура, наявність відповідних кадрів, очікуване збільшення обсягів
будівельних робіт, сприяння зайнятості населення.
Агропромисловий кластер (виробництво с/г продукції, її переробка та збут).
Підстави: наявність власної сировинної бази, виробничої інфраструктури,
сприятлива екологія, унікальні природні умови для вирощування овочів та фруктів, можлива організація збуту продукції у сільській місцевості, а також на внутрішньому і зовнішньому ринку, сприяння самозайнятості населення у сфері ведення присадибного господарства, розвитку фермерства, організації підприємницької діяльності. Організація закупівлі с/г продуктів у сільського населення.