Skip to content

Хмельницька область

3.2.3. Хмельницька область

  • Територія – 20,6 тис. кв. км.
  • Чисельність населення – 1,4 млн. чоловік.
  • Кількість районів 20: Білогірський, Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Дунаєвецький, Ізяславський, Кам’янець-Подільський, Красилівський, Летичівський, Новоушицький, Полонський, Славутський, Старокостянтинівський, Старосинявський, Теофіпольський, Хмельницький, Чемеровецький, Шепетівський, Ярмолинецький.
  • Міста обласного підпорядкування 6: Кам’янець-Подільський, Нетішин, Славута, Старокостянтинів, Хмельницький, Шепетівка.

Природні і економічні особливості

Область розташована на південному заході Східно-Європейської рівнини в зонах лісостепу і мішаних лісів (Полісся). По території області протікає понад 3 тисячі річок і потічків. Найбільші ріки – Дністер, Південний Буг, Горинь, Случ, Збруч, Смотрич.

Область має 60 водосховищ з обсягом води 153 млн.куб.м, 1799 ставків. Найбільші
водосховища – Дністровське та Щедрінське на Південному Бузі. По запасах водних ресурсів регіон займає 6 місце в країні. Клімат помірно-континентальний.

В області розвідано 372 родовища 23-х сортів і марок різноманітних видів корисних копалин. На даний час експлуатується 166 родовищ корисних копалин без врахування дрібних кар’єрів, які розробляються сільськогосподарськими підприємствами для власних потреб.

Більшу частину загальної кількості розвіданих родовищ складають родовища цегельно-черепичної сировини – 123, торфу – 80 та каменю будівельного – 40.

Область є одним із головних постачальників карбонатної сировини для цукрової промисловості України. Основні запаси цих вапняків та їх видобуток (відповідно 42,86% і 41,52%) зосереджені в Товтровому пасмі. Тут же розташовані основні родовища сировини для цементної промисловості із загальними запасами 150,1 млн. тонн, обсяги річного видобутку якої складає 1,2 млн.тонн. Досить надійну сировинну базу мають основні галузі будівельної індустрії області.

Із 40 розвіданих родовищ каменю будівельного (запаси 350,8 млн.куб.м) розробляється 12 із загальними запасами 161,0 млн.куб.м. Підприємства по виробництву щебеню різноманітного призначення та каменю бутового забезпечені сировиною на строк більш як на 25 років. Сировина і вироблювані з нею матеріали вивозяться у сусідні регіони та за межі України.

На території області нараховується 123 розвіданих родовищ цегельно черепичних глин та суглинків із загальними запасами 94,8 млн.куб.м, які є основною сировиною для виробництва стінових матеріалів. На 67 родовищах, що розробляються, сконцентровано 37,2 млн.куб.м промислових запасів сировини із річним обсягом видобутку 0,1 млн.куб.м.

В якості додаткового джерела виробництва стінових матеріалів в області може використовуватись камінь пиляний, загальні ресурси якого на 4 розвіданих родовищах становить 31,45 млн.куб.м, а запаси категорії С2 – 12,05 млн.куб.м. Але в експлуатації знаходиться лише 1 родовище (Теремцівське ВАТ «Гіпсовик») із запасами 0,873 млн.куб.м.

Не знаходить поки ще промислового використання сировина таких розвіданих родовищ, як: Пижівського – глини бентонітові, Цвіклівецького – піщано гравійної суміші, Великокужелевецького – травертину, Калюсицького – мармурового оніксу.

Завершені геологорозвідувальні роботи на Буртинському родовищі графіту, розташованому на території Полонського та Шепетівського районів, із загальними запасами графітових руд 350 млн.тонн. За попередніми даними геолого-економічної оцінки, Буртинське родовище може бути головною сировинною базою розробки графітових руд на Україні. Наявний ресурсний потенціал родовищ фосфоритів, апатиту, сапоніту та глауконіту дозволяє створити потужну базу по виробництву екологічно чистих мінеральних добрів та кормових домішок для тваринництва і забезпечити ними центральні та західні регіони України.

На території області із 43 розвіданих родовищ прісної та мінералізованої води
(запаси 413,4 тис.куб.м/добу), експлуатується 23 родовища, у 2000 році видобуто
140,0 тис.куб.м. Мінеральні води розвідані на 9 родовищах (запаси – 2910,0 куб.м/добу), з яких експлуатується 6. На базі 3-х із них побудовані й працюють курорти й санаторії.

Розвідані й затверджені запаси Збручанського та Зайчиківського родовищ мінеральних вод типу «Нафтуся», Маківського – типу «Нафтуся» і «Миргородська», Теофіпольського – типу «Миргородська», Полонського – радонові води. Велику зацікавленість представляє Збручанське родовище мінеральної води типу «Нафтуся» – одне з унікальних родовищ, яке за своїми запасами є одним з найбільших в світі. На його базі організовано державний курорт «Сатанів».

Промисловість області

Всього в області налічується 1249 промислових підприємств – юридичних осіб. В
області працює 5178 малих підприємств. Частка продукції малих підприємств у загальних обсягах виробництва продукції (робіт, послуг) – 11,1%.

Табл. 3.17. Структура промислового виробництва
виробництво та розподіл електроенергії, газу, води, тепла24,7
харчова промисловість та перероблення с/г продуктів33,1
машинобудування і металообробка12,6
виробництво неметалевих мінеральних виробів14,7
хімічна та нафтохімічна промисловість4,7
целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість та видавнича справа0,7
легка промисловість1,5
інші галузі8,0

Сільське господарство області

Площа сільськогосподарських угідь (по всіх товаровиробниках, включаючи підсобні господарства) складає 1570,7 тис.га, або 3,7% угідь України, із них:

  • ріллі – 1254,2 тис.га;
  • пасовищ – 137,6 тис.га;
  • сіножатей – 135,6 тис.га.

Структура сільськогосподарського виробництва області:

  • рослинництво – 58,4%
  • тваринництво – 41,6%

Основні напрямки виробництва в галузі рослинництва:

  • вирощування зернових і кормових культур, де найбільшу частку складають;
  • озимі та кукурудза на силос і зелений корм;
  • вирощування картоплі і садівництво (зерняткові, кісточкові плоди та ягоди).

Основні напрямки виробництва в галузі тваринництва:

  • вирощування великої рогатої худоби м’ясомолочного напрямку;
  • свинарство;
  • птахівництво.

Кількість фермерських господарств, од. (станом на 01.01.2004) –1114. Площа наданих їм с/г угідь, тис.га – 86,19.

Табл. 3.18. Транспортний комплекс і зв’язок Хмельницької області

Транспортна мережа загального користування

Експлуатаційна довжина

залізничних колій (тис.км), в т.ч. електрифікованих0,74 0,223
тролейбусних ліній (в одноколійному обчисленні), км86,48
автомобільних шляхів загальнодержавного і місцевого значення (тис.км), в т.ч. із твердим покриттям  7,124 7,06
Щільність залізничних колій на одну тис.кв.км території (км), в т.ч. залізничних колій на електровозній тязі  35,9 10,8
Кількість мостів, одиниць: – автомобільних – залізничних  573 116
Кількість шляхопроводів, одиниць15

Зв’язок загального користування (станом на 01.01.2004)

Забезпеченість населення основними домашніми телефонними апаратами: на 100 чол. – 18,7 одиниць, в тому числі: в міських поселеннях (МТС) – 25,5 одиниць; в сільських (СТС) – 8,2 одиниць.

Табл. 3.19. Рівень світи в області
Кількість вищих навчальних закладів 3-4 рівня акредитації, од.10
Кількість студентів, тис.чол.30,34
Кількість вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації, од.18
Кількість студентів, тис.чол.10,36
Кількість професійно-технічниx закладів, од.34
Ними підготовлено робітників, тис.чол.7,6
Кількість середніх закладів освіти, од.1094
В них навчалося, тис.чол.197,4
Табл. 3.20. Санаторно-курортний комплекс області
Кількість санаторіїв та закладів відпочинку, од.21
в них місць, тис.2,08
Протягом року лікувалося і відпочивало, тис.чол.17,8
в тому числі користувалися тривалим лікуванням і відпочинком, тис.чол17,5
Рис.3.13.
Табл. 3.21. Показники готовності до процесу кластеризації Хмельницької області

Індикатори

2000 р.

2002 р.

2003 р.

    

«Дохід»

 

 

 

1. Валовий Внутрішній Продукт, млн.грн.

*

*

*

2. Валова додана вартість

 

у порівняних цінах, млн. грн.

у фактичних цінах, млн.грн.

 

1622,6

2949,0

 

 

1942,4

3944,0

 

*

3. Зайнятість (% від загальної кількості населення)

49

50,8

*

4. Середній рівень заробітної плати, грн.

155,8

258,0

322,7

5. Наявність патентів, од.

 

з них використовуються, од.

 

*

 

*

 

*

«Вклад»

 

 

 

1. Наявне населення, тис.чол..

1447,2

1414,9

1408,0

2. Зайнятість в структурах High-Tech організацій (% від загальної чисельності
працюючих)

 

*

 

*

 

*

3. Рівень освіти (за даними перепису за 2001р):

 

початкова (тис.осіб)

середня (тис.осіб)

вища (тис.осіб)

не мають освіти (тис.осіб)

 

 

 

211,70

670,5

208,3

114,3

 

4. Інвестиції в основний капітал, тис.грн.

 

( у фактичних цінах)

Іноземні інвестиції, тис.дол.США

(на кінець року)

 

455500,0

 

15435,5

 

727600,0

 

28533,3

 

900000,0

 

46496,2

5. Витрати на R&D, тис.грн.

 

(Обсяг наукових та науково-техн. робіт)

 

1934,8

 

3139,8

 

3614,1

6. Персонал в структурах R&D

 

(кількість спеціалістів, які виконують науково-техн. роботи), осіб

 

297

 

308

 

228

7. Інфраструктура:

 

шляхи, тис.км

(автомоб. дороги з твердим покриттям)

мобільний зв’язок (% покриття території)

телефони (тис.од.)

Інтернет (кільк. користувачів)

 

 

7,05

 

*

230,5

*

 

 

7,60

 

*

241,8

*

 

 

7,065

 

70,0

249,9

*

Частка ВВП області у ВВП України, %

*

*

*

Рівень безробіття, %

3,8

3,5

3,7

Рівень безробіття за методологією МОП, %

 

*

 

13,4

 

13,3

Рівень зайнятості населення, %

 

(% до кільк.населення у віці 15-70 р.р.)

 

*

 

54,9

 

52,9

Табл.3.22. Розподіл найманих працівників за рівнем освіти та за видами економічної
діяльності (Хмельницька обл.)
(станом на 1 січня 2004 р.)

Види економічної діяльності

Кількість штатних працівників,

осіб

З них закінчили вищі заклади освіти, %

1-2 рівнів акредит.

3-4 рівнів акредит.

Всього

332085

22,9

19,8

Сільське господарство, мисливство

 

та лісове господарство

 

85748

 

10,1

 

4,4

Промисловість

67258

22,8

13,1

Будівництво

11029

25,0

9,8

Оптова й роздрібна торгівля

15693

35,9

19,9

Готелі та ресторани

1574

33,4

6,2

Транспорт та зв’язок

19949

18,8

9,4

Фінансова діяльність

4083

34,0

47,9

Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним
особам

7312

22,3

18,7

Державне управління

18461

27,5

52,9

Освіта

53652

19,6

46,6

Охорона здоров’я та соціальна допомога

 

36565

 

46,2

 

17,1

Колективні, громадські та особисті послуги

10322

35,2

24,6

Табл. 3.23. Природний рух населення по містах та районах Хмельницької області

 

Кількість

народжених

Кількість

померлих

Природний приріст,

зменшення (–)

 

2000р.

2003р.

2000р.

2003р.

2000р.

2003р.

Осіб

Всього

12359

12251

22591

23441

-10232

-11190

міські поселення

6216

6676

7564

7998

-1348

-1232

сільська місцевість

6143

5485

15027

15443

-8884

-9958

Населення

Середня чисельність за 2003 рік – 1408,0 тис.чол. наявного населення.

Щільність населення, чол./на 1 кв.км – 68

Склад:

Міське, тис.чол. – 725,5 (51,5% населення області)

Сільське, тис.чол. – 682,5 (48,5% населення області)

Чоловіків, тис.чол. – 649,9 (46,1% населення області)

Жінок, тис.чол. – 758,1 (53,9% населення області)

Зайнятість населення (станом на 01.01.04)

  • Кількість зайнятого населення , тис.чол. – 543,5
  • з них в галузях економіки, тис.чол. – 331,97

у т.ч. в:

  • промисловості, тис.чол. – 67,6
  • у сільському господарстві, тис.чол. – 87,5
  • будівництві, тис.чол. – 11,3
  • транспорті та зв’язку, тис.чол. – 19,8

Як показує опитування, в області поки що не існують фондові біржі, не створена
система «одне вікно» і не сформовані вільні економічні зони. На території області розташовані один Технопарк і три бізнес-інкубатори. В 2003 р. питома вага малих підприємств складала 13,1%.

В області існують зони депресивного розвитку: Волочиськ, Городок, Деражня, Дунаївці, Ізяслав, Красилів, Славута, Старокостянтинів, Полонне.

Структура промислового виробництва області

(у % до обсягу виробництва області)

  • виробництво та розподіл електроенергії, газу, води, тепла – 23,2
  • харчова промисловість та перероблення с/г продукції – 38,1
  • машинобудування і металообробка – 15,0
  • виробництво неметалевих мінеральних виробів – 11,7
  • хімічна та нафтохімічна промисловість – 3,7
  • легка промисловість – 1,9
  • добувна промисловість – 0,8
  • інші галузі – 8,0

Хмельницька область має добре розвинену транспортну мережу. Важливе значення має її розміщенння на транспортних магістралях, які зв’язують основні промислові райони України (столичний, Харківський, Придніпровський, Донбас) і Росії, а також Черноморські порти з західноукраінськими областями і країнами Центральної і Східної Європи.

З півночі на південь область перетиняють залізниця та ряд автомагістралей, які
виходять на Білорусь і країни Балтії, на Молдову і країни Південо-Східної Європи.

Область знаходиться в зоні діяльності Південо-Західної залізниці, на її території
функціонують 40 залізничних станцій. Найбільшими залізничними вузлами в області є Шепетівка і Гречани . Обласний центр має зручне залізничне сполучення з європейськими столицями: Москвою, Прагою, Братиславою, Варшавою, Будапештом, Белградом.

В Хмельницькому є аеропорт з бетонною злітно-посадковою смугою довжиною 2200 м, яка відповідає вимогам міждународного стандарту. Сьогодні в аеропорту діє пункт пропуску через державний кордон України.

Структура валової доданої вартості за питомою вагою галузей її формування, (%, 2002 р. в порівняних цінах 1996 року)

Промисловість

– 26,4 % (1997 – 27,5%, 2000 – 28,2%)

Послуги

– 36,9% (1997 – 39,7%, 2000 – 37%)

Табл. 3.34. Товарна структура експорту (2003 р.)

Продукція (товари, послуги)

Питома вага в загальному обсязі експорту, %

Машини, устаткування та механізми

27,37

Живі тварини та продукція тваринництва

6,44

Продукція рослинного походження

7,21

Продукція харчової промисловості

9,03

Недорогоцінні метали та вироби з них

17,29

Вироби з каміння, гіпсу, цементу, скла, азбесту

8,45

Деревина та вироби з деревини

6,65

Інші

17,56

РАЗОМ:

100,00

За 9 місяців п.р. вивозили продукцію за межі країни 219 підприємств з 6 міст і
18 районів. Основними експортерами продукції були Хмельницьке ВАТ «Укрелектроапарат», Кам’янець–Подільські ВАТ «Модуль» та ЗАТ з іноземними інвестиціями «Преттль–кабель Україна».

Імпортні товари надходили до 252 підприємств з 6 міст і 16 районів. За обсягами
імпорту переважали Хмельницьке ТОВ «Росапатитінвест», Кам’янець Подільські ВАТ «Модуль» та ЗАТ з іноземними інвестиціями «Преттль–кабель Україна».


Підсумки кластерних досліджень в Хмельницькій області

Кластерні дослідження показали, що в Хмельницькій області функціонують такі кластери: будівельний, швейний, продуктовий, харчовий, туристичний, кластер сільського туризму; а також на етапі формування: будівельних матеріалів, машинобудування, освітньо-інформаційний та інші.

Разом з тим, кластерні дослідження показали, що в Хмельницькій області доцільно спрямувати ініціативи та зусилля на формування таких мережевих структур:

1. Деревообробний кластер (Ізяславський, Славутський р-ни)

Підстава для формування кластеру:

  • наявність підприємств деревообробної галузі (фабрика «Октава», АТ «Мелодія», Старокостянтинівський «Держлісгосп»);
  • наявність кваліфікованих кадрів;
  • потреба в виробництві дерев’яних конструкцій для індивідуального житлового будівництва, а також в ДВП, в ДСП;
  • необхідність сприяння росту самозайнятості населення у сфері деревообробки.

2. Кластер харчових екологічно чистих продуктів (Ізяславський район).

Підстава для формування кластеру:

  • наявність достатніх площ сільськогосподарських угідь, розташованих в екологічночистій місцевості, які визначаються високою родючістю та дозволяють вирощувати практично всі види зернових, серед яких переважають пшениця, гречка, ячмінь, жито, овес, а також тмін і цикорій;
  • вимушене зниження показників хімізації угідь через слабку фінансову базу більшості сільськогосподарських підприємств;
  • наявність переробних підприємств (ЗАТ «Ізяславський хлібозавод», Полонський та Білогірський комбінати хлібопродуктів, ТОВ «Віра», з підключенням агропромислових підприємств Дунаєвецького, Віньковецького, Кам’янець-Подільського та Новоушицького районів);
  • достатня кількість робочої сили;
  • наявність певного потенціалу для розведення риби та її переробки;
  • наявність виробників пакувальних матеріалів (Понінківський паперовий комбінат, Славутсько-Полонська паперова фабрика).

3. Кластер машинобудування та металообробки:

Підстави для формування кластеру:

  • наявність потужної виробничої бази (ВАТ «Мотор Січ» та КП «Завод «Метеор», ВАТ «Модуль», АТ «Металоприлад», ДП «Металоштамп», ВАТ «Шепетівський завод культиваторів», ВАТ «Пульсар» та інші );
  • наявність кваліфікованих кадрів;
  • необхідність сприяння росту самозайнятості населення.

4. Кластер сільського туризму (Кам’янець-Подільський район).

Підстави для формування кластеру:

  • наявність існуючих закладів лікування та відпочинку в регіоні;
  • наявність сільських осель;
  • можливість бути складовою подальшої діяльності туристичного кластеру м. Кам’янець-Подільського;
  • школа народних промислів (Старокостянтиновський район);
  • наявність історично-культурної спадщини;
  • необхідність сприяння росту самозайнятості населення у туристичній сфері.

5. Кластер будівельних матеріалів (м.Славута та Славутський район)

Підстави для формування кластеру:

  • наявність високоякісної сировинної бази (родовища гранітів, вапняків, глини, піску);
  • наявність підприємств добувної галузі (Старокостянтинівський спецкар’єр в с.Красносілка, Гранкар’єр «Пронекс»);
  • наявність виробничих потужностей (Силікатний завод, комбінат «Буд фарфор», Романівський цегельний завод, ВАТ «Славутський руберойдовий завод», ВАТ «Силікат», Завод ЖБК, ЗАТ «Славутський склозавод», ДОК, ВАТ «Шепетівський ДОК», 30 приватних пилорам, Цегельний завод і завод ефективної кераміки підприємства «Міжрайсількомунгосп»);
  • наявність кваліфікованих кадрів;
  • наявність учбових закладів (три середніх спеціальних заклади, технічна гімназія та філія Одеського верстатобудівного технікуму).

Фактори конкурентоздатності кластеру будівельних матеріалів Славутського району.

Рис.3.17. SWOT аналіз кластеру будівельних матеріалів

6. Кластер безалкогольних та алкогольних напоїв (м. Славута)

Підстави для формування кластеру:

  • наявність сільгосппідприємств для вирощування елітних сортів ячменю, ягідних культур та цикорію;
  • наявність виробничих потужностей (Ганнопільський спиртзавод, ВАТ «Славутський солодовий завод», ВФТ «Славутський цикорієсушильний завод», КП «Славутський пивзавод», ЗАТ «Славутський склозавод);
  • сприяння росту самозайнятості населення у сфері вирощування та переробки сировини;
  • наявність кваліфікованих кадрів.

7. Харчовий кластер (Кам’янець-Подільський р-н).

Підстави для формування кластеру:

  • наявність виробничих потужностей (Богдановецький комбінат хлібопродуктів, ТОВ «Подільський смак», ТОВ «Хмельницька універсальна компанія», ВАТ «Проскурів», Ярмолинецькі переробні підприємства СЗАТ «Агропрод-ЗПТ» і «Консервний завод», ВАТ «Проскурів»);
  • наявність власної сировини;
  • наявність заготівельних пунктів;
  • наявність транспортного підприємства;
  • наявність ринків збуту;
  • наявність кваліфікованих кадрів.

8. Кластер фарфоро-фаянсової продукції.

Підстави для формування кластеру:

  • наявність підприємств фарфоро-фаянсової галузі (ЗАТ «Полонський фарфор», ВАТ «Фарфоро-Полонський завод», ВАТ «Полонський завод художньої кераміки»);
  • великі запаси сировини: каоліну, глини, піску, вапняку;
  • наявність підприємств добувної галузі;
  • наявність виробників пакувальних матеріалів (Понінківский картонно-паперовий
  • комбінат та Славутсько-Полонська паперова фабрика);
  • кваліфіковані кадри;
  • наявність ринків збуту.

9. Кластер мінеральних добрив та мінеральних речовин (Віньковецький район).

Підстави для формування кластеру:

  • наявність корисних копалин (глауконіт, фосфорити, калійно-фосфоритні поклади);
  • можливе створення підприємства по випуску мінеральних добрив та мінеральних речовин для лакофарбної промисловості;
  • необхідність сприяння росту самозайнятості населення.