3.3.2 Івано-Франківська область
- Площа області – 13,9 тис.кв.км.
- Чисельність населення: 1,4 млн.чоловік
- Кількість районів – 14: Богородчанський, Верховинський, Галицький, Городенківський, Долинський, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Рогатинський, Рожнятівський, Снятинський, Тисменицький, Тлумацький.
- Міста обласного підпорядкування – 5: Івано-Франківськ, Болехів, Калуш, Яремча, Коломия.
Природні та економічні особливості
Івано-Франківська область розташована на південному заході України. За характером рельєфу вона поділяється на три частини: рівнинну, передгірську і гірську. Рівнинна частина знаходиться на північному сході й прилягає до річки Дністер. Гірська частина області зайнята Східними Карпатами, де знаходиться найвища гора України – Говерла (2061 м.). Зима м’яка з середньою температурою в січні – 5ºС, літо тепле з середньою температурою липня – +18ºС. На схилах Карпат сніг лежить понад 5 місяців на рік. 41% території області вкритий лісами. Через територію області протікають 8160 річок загальною довжиною 1554 км, 35% з них є гірськими, придатними до розвитку водних
видів спорту.
В області розвідано 160 родовищ 24-х видів корисних копалин. На Івано-Франківщині залягають основні запаси нафти і газу Карпатської нафтогазової провінції. Найбільшими за запасами серед нафтових родовищ є Долинське, нафтогазових – Битків-Бабченське, газових – Богородчанське.
Нерудні мінеральні ресурси представлено значними запасами калійних солей, що знаходяться в Калусько-Голинському родовищі. Крім того, тут наявні поклади магнієвих солей. Межрегіональне значення мають родовища кухонної солі в Болехові та Долині. Івано – Франківщина має великі запаси сировини для виробництва будівельних матеріалів. Це стосується вапняків (Липовецьке родовище), мергелів (Міжгірсько-Дубовецьке), гончарних глин (Коломийське). Карпатські гори також багаті на пісковики, гравій, галечники тощо. В Українських Карпатах є також невеликі поклади залізних і марганцевих руд, міді, цинку, срібла і золота. У природно-ресурсному потенціалі області центральне місце посідають лісові ресурси. При середній лісистості України в 14% цей показник для області складає 43,5%. Лісами покрита площа 606,5 тис.га.
Економіка області має індустріально-аграрний характер, тут сконцентровано понад 300 промислових підприємств, на яких працює 99,6 тис. чоловік. В області наявні практично всі галузі виробництва, крім видобутку вугілля.
Найбільший вплив на розвиток економіки області здійснюють обробна та добувна промисловість, помітно зростає внесок хімічної та нафтохімічної, паливно-енергетичної, деревообробної, легкої, машинобудівної галузей. За сприятливої зовнішньої кон’юнктури нарощуються темпи приросту обсягів виробництва товарів для внутрішнього ринку.
Розвинута широка мережа залізничного та автомобільного транспорту; аеропорт є одним з найбільших в Україні і обслуговує міжнародні лінії.
В унікальному поєднанні на Івано-Франківщині таких галузей промисловості, як машинобудування, електронна, хімічна, нафтохімічна, деревообробна, легка та інших головне місце належить паливно-енергетичному комплексу. В останні роки він набув динамічного розвитку, на його частку припадає майже половина обсягів продукції, яка виробляється в області.
На території області видобуток нафти складає 13% від загального об’єму по Україні. Майже половина території області вкрита лісами. Ще в давнину це зумовило зародження лісової, деревообробної та меблевої промисловості, яка представлена десятками сучасних підприємств, що виробляють понад 300 видів продукції. Ліс – не лише база для лісової промисловості, а й багате джерело сировини для харчопереробної галузі.
Виробниками сільськогосподарської продукції є 425 приватних агро- формувань, 586 фермерських господарств та 196 тисяч громадян, які зайняті у власних підсобних господарствах. Тут вирощується зерно, цукрові буряки, льон, насіння ріпаку, картопля. 92,5% всієї виробленої валової сільськогосподарської продукції припадає на індивідуальний сектор.
Табл. 3.26 Обсяги промислового виробництва Івано-Франківської області в 2003
р.
|
Перелік продукції |
Одиниці виміру |
Річний обсяг виробництва |
У % до загальнодержавного виробництва |
| Електроенергія |
млн. кВт/год |
8203 |
4,6 |
| Нафта
(включаючи газовий конденсат) | тис.тонн |
506,9 |
13,0 |
| Продукти первинної переробки нафти | тис. тонн |
1485,5 |
6,0 |
| Калійні мінеральні добрива | тис. тонн |
55,2 |
76,0 |
| Каустична сода | тис. тонн |
81,6 |
53,0 |
| Етилен | тис. тонн |
227,0 |
100 |
| Поліетилен | тис. тонн |
92,3 |
100 |
| Вініл хлористий | тис. тонн |
173,2 |
100 |
| Пиломатеріали | тис.м3 |
115,9 |
11,4 |
| Азбестоцементні
листи (шифер) | млн. ум. плит |
274,6 |
36,4 |
| М’ясо | тис. тонн |
9,1 |
3,7 |
В цілому по області приріст промислового виробництва за 2003 рік склав 27,7 відсотка.
Найвищий він у Тлумацькому (90,8%), Рогатинському (86,0%), Надвірнянському (52,4%), Городенківському (24,6%), Галицькому (29,6 %) районах та Болехівській (47,6%) і Яремчанській (43,4%) міських радах.
Зниження виробництва продукції продовжується в промисловості Косівського (на 72,2%) та Коломийського (на 6,4%) районів.
Частка товарів народного споживання в загальному обсязі промислового виробництва становить 17,5%.
Частка непродовольчих товарів виробництва товарів народного споживання складає 62,4%.
За останні 5 років ріст темпів виробництва забезпечено всіма галузями промисловості:
- в хімічній і нафтохімічній промисловості – 114,7%;
- в легкій промисловості – 121,4%;
- в деревообробній галузі – 119,4%;
- в машинобудівному комплексі – 114,1%;
- в харчовій промисловості – 112,5%.
В Івано-Франківській області майже 70,0% промислової продукції випускають
три підприємства — ЗАТ «Лукор», Бурштинська ТЕС та ВАТ «Нафтохімік Прикарпаття», навколо яких історично сформовані найбільші мережеві структури у регіоні. Зокрема, практично всі ознаки кластеру притаманні взаємостосункам ЗАТ «Лукор» з більшістю підприємств, утворених на базі ВАТ «Оріана», іншими суб’єктами підприємницької діяльності м. Калуша, на взаємодію з якими все активніше орієнтується Івано-Франківське ТОВ «Фірма «Барва», навколо якого також функціонують малі підприємства з виробництва тари, виробів із пластмас, торговельна мережа.
Високу конкурентоспроможність хімічної та нафтохімічної промисловості області, яка забезпечує 16,0% загального обсягу у реалізованій продукції, підтверджує і той факт, що «ЗАТ «Лукор», інші господарські товариства ВАТ «Оріана» та ТОВ «Фірма»Барва» займають монопольне становище на загальнодержавному ринку по 16 найменуваннях товарів. ЗАТ «Лукор» в 2004 році планує подальше збільшення випуску продукції, модернізацію та розвиток виробництва із залученням інвестицій в розмірі 260,0 млн.євро. Випуск шпалер нових дизайнів та їх колекцій запроваджується ЗАТ «Синтра», нових видів лакофарбових матеріалів та інших товарів побутової хімії – ВАТ «Полімер», нових видів хімікатів для нафтогазовидобування та нафтопереробки – ТОВ «Фірма «Барва». З метою виходу на закордонні ринки ТзОВ СП «Вінісін», ТОВ «Фірма «Барва», ЗАТ «Лукор» впровадили системи управління якістю за стандартами Міжнародної організації стандартизації ISO 9000 та ISO 14000.
Водночас, розвиток нових форм співпраці та партнерства підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості між собою, з органами влади та науковими закладами дозволить розширювати асортимент та збільшувати виробництво полімерів, барвників, лакофарбових матеріалів, лінолеуму, товарів побутової хімії, синтетичних миючих засобів, шпалер, іншої високоякісної конкурентоспроможної продукції для внутрішнього і зовнішнього ринків, відновити виробництво хімічної продукції для сільського господарства, досягти покращення соціально-економічного розвитку м. Калуша та області в цілому на новій якісній основі.
При цьому нарощення випуску саме споживчих товарів і формування їх регіонального ринку розглядається як пріоритет із пріоритетів і регіональною стратегією, затвердженою нещодавно (за поданням облдержадміністрації) обласною радою.
Великими потенційними можливостями для виробництва одягу із натурального хутра, шкіртоварів для випуску взуття і шкіргалантереї, тафтингового покриття, бавовняної пряжі, верхнього та легкого одягу, спецодягу, верхнього трикотажу, гардинного полотна володіє легка промисловість області. Збільшують обсяги виробництва підприємства,
які виготовляють конкурентоспроможну на внутрішньому і зовнішньому ринках продукцію: ВАТ «Шкіряник», СП «Вінісін», СП «Тикаферлюкс».
Зростає внесок суб’єктів малого підприємництва в економіку області. За останні
роки в області діяло близько 50 програм міжнародної технічної допомоги, значна частина яких спрямована на розвиток підприємництва, зокрема «Регуляторна реформа», «Покращення середовища для розвитку малого та середнього бізнесу», «МБЕРІФ – Регіональна мережа», «Жіночі ініціативи в підприємництві», «Економічний розвиток жінок».
У 2003 році по кількості малих підприємств на 10 тис. населення область досягла
загальноукраїнського показника, який становить 52 одиниці. Створено 13 тис. нових робочих місць. У сфері малого бізнесу зайнято 112 тис.чол., або 14% кількості населення у працездатному віці. Четвертий рік в області забезпечено приріст інвестицій в основний капітал. Тільки за останні 3 роки їх річний обсяг збільшився вдвоє. Про покращення інвестиційного клімату свідчить динаміка зростання іноземного капіталу.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку області, станом на 1 липня 2004р. становив 101,7 млн.дол. США, з них у промисловість інвестовано 88,0 млн.дол. США, або 86,5% від їх загального обсягу.
Головною метою промислової політики в області є створення сучасного інтегрованого промислово-технологічного комплексу, який забезпечуватиме виробництво конкурентоспроможної наукомісткої продукції для внутрішніх потреб та експорту і стане основою для інноваційного розвитку інших секторів економіки.
Рівень зареєстрованого безробіття в області станом на 01.01.2004р. склав 4,23 % проти 4, 72% станом на 01.01.2003 року.
Кількість безробітних становить 34072 особи, що на 3976 осіб менше, ніж у 2002
році.
В області діють 68 автоматичних телефонних станцій у містах і 324 – у сільській
місцевості. Їх загальна монтована ємність становить понад 180 тис.номерів. Функціонують всі сучасні види комунікацій: електронна пошта, мобільний, пейджинговий і транкінговий зв’язок, мережа Internet.
Характерною особливістю Івано-Франківської області є унікальність і розмаїття природних ландшафтів, рослинного і тваринного світу, наявність рекреаційно-оздоровчих ресурсів, які на даний час використовуються нераціонально.
За рік Прикарпаття в середньому відвідує 220 тис. відпочиваючих, включаючи самодіяльнихттуристів, які не вдаються до послуг туристичних баз. 40 – 45 тисяч загальної кількості туристів становлять діти.
В області діють ліцензовані туристичні підприємства та підприємства санаторно-курортного комплексу, більша частина яких не має ліцензій. Найбільшим підприємством, яке має ліцензію на ведення туристичної діяльності, є обласне державне підприємство «Івано-Фраківськтурист», що належить «Укрпрофтуру». У віданні ОДП «Івано-Франківськтурист» знаходяться кілька десятків готельних й оздоровчих закладів. Найкращі з них – готель «Прикарпаття» в Івано-Франківську, готельно-оздоровчі комплекси «Гуцульщина» в Яремчі і Яблуниці, «Верховина» у смт. Верховина, «Карпатські зорі» у Косові, «Смерічка» у с. Люча Косівського району. Ліцензію на провадження туристичної діяльності також має обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді, бази якого розташовані у п’яти населених пунктах Прикарпаття. Однак вони не зовсім відповідають сучасним вимогам якісного відпочинку. Тут, наприклад, немає гарячого водопостачання і закладів харчування. Крім вище перерахованих турбаз в управлінні туризму рекомендують відпочинок на базі «Карпати», санаторії-профілакторії «Яремче» у Яремчі, «Джерело Прикарпаття» у с. Мізунь Долинського району.
Табл. 3.27 Готовність області до процесу кластеризації
| Індикатори |
2000р. |
2003р. |
| «Дохід» | ||
|
1.Валовий Внутрішній Продукт (млн.грн.) |
– |
– |
|
2.Валова додана вартість (млн.грн.) |
3117,0 |
4518,0* |
|
3.Рівень зайнятості, % |
58,0 |
46,8 |
|
4.Середній рівень заробітної плати (грн.) |
188,0 |
402,0 |
|
5.Наявність патентів (к-ть) з яких використовується |
54 42 |
142 110 |
| «Вклад» | ||
| 1.Населення (наявне)
(тис. чол.) |
1430,1 |
1403,7 |
| 2.Зайнятість в структурах High-Tech організацій (% від загальної чисельності працюючих) |
72,0 |
66,0 |
| 3. Рівень освіти (тис. осіб) | ||
|
– початкова (к-ть) |
17,5 |
18,3 |
|
– середня (к-ть) |
234,8 |
219,6 |
|
– вища (к-ть) |
43,9 |
57,0 |
| 4. Інвестиції | ||
|
-в основний капітал (млн. грн.) |
604,9 |
1130,1 |
|
– прямі іноземні інвестиції (тис. дол. США) |
40127,6 |
96004,5 |
|
5. Витрати на R&D (тис. грн.) |
12903,7 |
17306,0 |
|
6. Персонал в структурах R&D (осіб) |
1862 |
2239 |
| 7. Інфраструктура: | ||
|
– експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування (км) |
494,0 |
494,0 |
|
– довжина автомобільних доріг загального користування |
4169,4 |
4149,0 |
|
– мобільний зв’язок (% покриття території) |
х |
Х |
|
– телефони (тис. одиниць) |
175,0 |
200,3 |
|
– Інтернет (к-ть абонентів) |
152 |
367 |
|
8.Рівень зареєстрованого безробіття (%) |
5,58 |
4,23 |
|
Рівень безробіття за методологією МОП (%) |
10,6 |
12,1 |
|
9.Частка області у ВДВ України |
2,3 |
2,2* |
|
*- дані за 2002 рік | ||
|
10.Наявність професійної робочої сили (по галузях), тис.осіб | ||
| Промисловість |
93,3 |
62,0 |
| Добувна промисловість |
7,9 |
6,0 |
| Обробна промисловість: |
71,1 |
41,9 |
| харчова промисловість та перероблення с/г продукції; |
10,7 |
6,5 |
| легка промисловість; |
9,9 |
5,4 |
| виробництво деревини та виробів з деревини; |
7,6 |
3,6 |
| целюлозно-паперова промисловість;
видавнича справа; |
1,8 |
1,1 |
| виробництво коксу, продуктів
нафтопереробки; |
1,6 |
1,6 |
| хімічна та нафтохімічна промисловість; |
10,8 |
9,4 |
| виробництво інших неметалевих мінеральних виробів; |
5,6 |
4,3 |
| металургія та оброблення металів; |
2,2 |
0,9 |
| машинобудування |
15,1 |
6,7 |
| виробництво та розподілення електроенергії, газу та води |
14,3 |
14,0 |
| 11.Демографічні дані області (осіб) : | ||
| природній приріст (скорочення): |
-2670 |
-4487 |
| сальдо міграції: |
-397 |
-1350 |
| у тому числі
міжрегіональна міграція |
-74 |
-936 |
| міждержавна міграція |
-323 |
-414 |
| 12. Галузева структура області (частка сектору в економіці області),% |
** |
|
| Промисловість |
100,0 | |
| Добувна промисловість |
15,4 | |
|
Видобування енергетичних матеріалів |
15,2 | |
|
Видобування неенергетичних матеріалів |
0,2 | |
|
Обробна промисловість: |
50,6 | |
|
харчова промисловість та перероблення с/г продукції |
8,3 | |
|
легка промисловість |
4,6 | |
|
виробництво деревини та виробів з деревини |
6,9 | |
| целюлозно-паперова промисловість
видавнича справа |
2,1 | |
|
виробництво коксу, продуктів нафтопереробки |
|
2,4 |
|
хімічна та нафтохімічна промисловість |
|
13,5 |
| виробництво інших неметалевих мінеральних виробів |
6,8 | |
|
машинобудування |
2,9 | |
| Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води |
34,0 |
**-з 2001 року введено в дію класифікацію промислового виробництва за видами діяльності
Табл. 3.28 Інвестиційні інституції, які функціонують в області:
|
Назва установи |
Кількість |
|
Кредитні спілки |
47 |
|
Бізнес-центри, бізнес-інкубатори |
19 |
|
Страхові організації |
81 |
|
Аудиторські |
31 |
|
Лізингова діяльність |
2 |
|
Біржі |
5 |
|
Брокерські контори |
9 |
Прямі іноземні інвестиції в економіку Івано-Франківської області
Інвесторами економіки області є представники з 34 країн світу. Функціонує понад 400 спільних підприємств. Найбільшу зацікавленість інвестори виявляють до добувної, легкої, деревообробної галузей промисловості та торгівлі.
Спільно з іноземними партнерами в області реалізовано ряд великих інвестиційних проектів. Завдяки інвестиціям технологічно оновлено ряд виробництв на низці підприємств деревообробної, легкої, хімічної, харчової та переробної галузей промисловості. Марка спільних підприємств «Тикаферлюкс», «Вінісін», «Інтерплит» та деяких інших відома за межами України. Ці приклади свідчать про привабливість регіону для інвесторів, наявність сприятливих умов для ефективного освоєння інвестицій.
Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку області на кінець 2003р., становив 96,0 млн.дол.США (на кінець 2002р. – 69,9 млн.дол.США).
Інвесторами області є нерезиденти 37 країн світу. Найбільший капітал вкладено
інвесторами Югославії – 26,0 млн.дол.США (27,1% від загального обсягу інвестицій області), Канади – 13,2 млн.дол.США (13,8%), Німеччини – 12,7 млн.дол.США (13,3%), Польщі – 10,0 млн.дол.США (10,4%), Ізраїлю – 7,3 млн.дол. США (7,6%).
Вагомий обсяг інвестицій внесено нерезидентами в промислові підприємства – 82,3 млн.дол.США (85,7% від загального обсягу інвестицій), з них обробної – 71,4 млн.дол.США (74,4%) та добувної – 10,8 млн.дол.США (11,3%). Вкладений іноземний капітал у підприємства торгівлі становив 7,0 млн.дол.США (7,3%).
Мале підприємництво
Доля малих підприємств за обсягами виробляючої продукції складає 15 %.
На всій території області діє система «одне вікно»
Табл. 3.29. Структура малих підприємств за видами економічної діяльності (2003 р.)
|
Види економічної діяльності |
Частка малих підприємств за видами економічної діяльності (%) %(% до загальної кількості малих підприємств області, |
|
Промисловість |
18,5 % |
|
Торгівля та харчування |
43,9% |
|
Будівництво |
7,6 % |
|
Транспорт та зв’язок |
24,9% |
|
Сільське господарство |
5,1% |
Область є членом міжнародної асоціації «Карпатський Єврорегіон», до якої увійшли прикордонні адміністративні одиниці Польщі, Румунії, Угорщини, Словаччини та України.
До депресивних районів та територій відносяться гірські райони, де мала частка
орних земель і складні умови господарювання (Верховинський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський райони та м. Яремча)
Головними зовнішніми торговельними партнерами області є Румунія, Угорщина, Сполучене Королівство Великобританії, Польща, Російська Федерація, Кіпр, Німеччина, Туреччина, Білорусь, Латвія.
Товарна структура експорту та імпорту
Провідними статтями експорту області є: нафтопромислове обладнання та інструмент, прилади вимірювальні, мазут, етилен, хлорвініл, барвники, цемент, сірка, хутрові вироби, пиломатеріали, деревостружкова та деревоволокниста плита, килими та покриття на підлогу, одяг текстильний.
Табл. 3.30. Динаміка обсягу експорту та імпорту Івано-Франківської області
(1998-2003 р.р., тис.дол. США)
|
Рік |
Обсяги експорту |
Обсяги імпорту |
|
1998 |
195,0 |
195,0 |
|
1999 |
151,6 |
93,2 |
|
2000 |
192,3 |
142,0 |
|
2001 |
307,2 |
247,7 |
|
2002 |
392,0 |
278,8 |
|
2003 |
680,9 |
381,6 |
У 2003 році в структурі експортних поставок з області переважали товари таких
груп:
- продукти перегонки нафти (39.5% в загальному обсязі експорту області);
- органічні хімічні сполуки (26.9%);
- полімерні матеріали, пластмаси (8.9%);
- деревина та вироби з неї (4.8%);
- цукор і кондвироби з цукру (3.2%);
- вироби з каменю, гіпсу, цементу (2.0%);
- одяг текстильний (1.8%) та інше.
В структурі імпортних надходжень області переважають товари таких груп:
- енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки (58.2% в загальному обсязі імпорту області);
- цукор і кондвироби з цукру (7.3%);
- котли, машини, апарати і механічні пристрої (4.3%);
- органічні хімічні сполуки (4.0%);
- полімерні матеріали, пластмаси (4.0%);
- папір та картон (3.2%);
- хутрова сировина (2.0%);
- вироби з каменю, гіпсу, цементу (1.5%);
- продукти неорганічної хімії (1.5%);
- бавовна (тканина) (1.5%) та інше.
Зовнішньоторговельний оборот послуг області у 2003 році склав 25,6 млн. дол. США.
ПІДСУМКИ КЛАСТЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКІЙ
ОБЛАСТІ
Дослідження щодо готовності формування і розвитку нових виробничих систем (кластерів) проводились робочою групою, до складу якої ввійшли представники головного управління економіки ОДА, Молодіжної адміністрації області та Прикарпатського науково-аналітичного центру. Обстеженням було охоплено 7 районів та 20 великих підприємств області. Опитування, проведені в районах, показали, що в області є можливості розвитку ділової кооперації через формування кластерів у сферах нафтопереробки, лісової і деревообробної галузях, переробці місцевої сировини, розвитку народних промислів, туризму.
В районах є організації, які підтримують розвиток підприємництва і сприяють об’єднанню підприємців. Це, зокрема, Бізнес-центри, які створені в кожному районі області, громадська організація роботодавців, Спілка промисловців і підприємців, Фонд підтримки підприємництва, асоціації автоперевізників «Автоальянс»(Надвірна), «Підприємці Долинщини», спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму (Верховина), Центр ділових жінок Косівщини та цілий ряд інших.
Прикарпаття – край багатий на народні таланти і умільців. Тут дотримуються багатьох місцевих традицій та свят, зокрема, Івана Купала, Проводи на полонину, тощо, на основі яких можна консолідувати населення області. В області проводиться багато фестивалів, щорічно проводиться освячення води на Водохреща, відбуваються такі обряди, як гуцульська «Розколяда», Андріївські вечорниці, купальське свято «Гуцульська берегиня»
та багато інших.
Опитування показало, що в районах хотіли б запровадити такі види підприємницької кооперації, як створення кластерів у сфері надання туристичних послуг, готельного бізнесу, «зеленого туризму», народних промислів та розробки місцевої сировини.
Для формування рекреаційно-туристичних кластерів в області існує досить
потужна база – 66 підприємств та осередки туризму Яремча-Микуличин Ворохта, Косів-Шешори, Верховина, Ясень, Болехів, Мислівка, Черче. При цьому у сфері сільського туризму виявили готовність надавати послуги 373 господарства з 12 районів, якими прийнято у минулому році 15 тис. туристів при вартості обслуговування близько 3 млн.грн.
Відкрито регіональний туристично-інформаційний центр. Велике значення для формування і розвитку туристичних кластерів має підготовка спеціалістів з туризму і готельного бізнесу, яку здійснюють 4 вищі навчальні заклади обласного центру, серед них – Інститут туризму і менеджменту Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника.
У галузі легкої промисловості успішно функціонує історично сформований Тисменицький хутряний кластер на базі ВАТ «Хутрофірма Тисмениця» та ТзОВ СП «Тикаферлюкс». Конкуруючи на закордонних ринках, ці підприємства проводять активну маркетингову діяльність. В 2003 році вони взяли участь у виставках-ярмарках у Франкфурті-на-Майні, Москві, Санкт-Петербурзі, Мілані, Барселоні, Ванкувері, національній виставці «Військове обмундирування» в Києві. Високий рівень кваліфікації кадрів хутряного кластеру сприяє функціонуванню малих підприємств, які займаються заготівлею та переробкою шкіри, випуском головних уборів та хутряного одягу і торгівлею ними.
Доцільно створення, із їх можливою участю, кластеру виробників швейної продукції на базі акціонерних товариств ВТШП «Галичина», «Коломийська швейна фабрика», які активно працюють на закордонні ринки, та інших 39 великих і середніх підприємств галузі, що випускають готовий одяг, білизну, текстильні вироби, гардини. Учасниками такого кластеру можуть стати і малі підприємства цієї галузі, що дозволило б кожному з них не лише послідовно покращувати умови освоєння нових високоякісних товарів, які відповідають тенденціям моди та потребам споживачів, збільшити експорт, а й економічними засобами витісняти давальницькі схеми, притаманні «великому» виробництву. Велике значення мало б також створення нової спільної (за своєю сутністю – регіональної) торгової марки, поєднання зусиль у моделюванні, маркетинговій та виставковій діяльності.
Учасниками лісопромислового кластеру можуть стати 285 підприємств: лісокомбінатів, деревообробних фабрик, виробництв з виготовлення меблів. Деревообробна промисловість, яка є пріоритетною в економіці області, протягом останніх трьох років нарощує обсяги випуску продукції лісопильного виробництва, будівельних деталей з деревини і плит на деревній основі, фанери, паперу та картону, меблів.
ТзОВ «Спільне підприємство «Інтерплит» стало лідером деревообробної промисловості України й поставляє на вітчизняний ринок та в 19 країн світу широкий асортимент високоякісних ламінованих і деревостружкових плит. СП «Промінь-Галичина» випускає шкільні меблі сучасного дизайну, конкурентоспроможні в Україні та за кордоном.
Планується реконструкція та технічне переоснащення виробництва, впровадження новітніх технологій з переробки деревини та освоєння нових видів продукції на ТОВ «Уніплит», ТОВ «Деревообробний комбінат «Вигода», ТОВ «Інтер’єр», ВАТ «Івано-Франківський лісокомбінат», ТОВ ВКФ «ОлПас», ТОВ «Вест-Вуд», підприємствах корпорації «Галичина-ліс», на Експериментальному заводі «Прут», ВАТ «Івано-Франківська меблева фабрика».
Водночас, з метою забезпечення конкурентоздатності продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, захисту інтересів вітчизняних товаровиробників від масового імпорту низькосортної продукції, покращення умов для експорту та переорієнтації його на готові вироби необхідні нові форми об’єднання та партнерства підприємств різних форм власності, першим кроком до якого вже стало створення «Асоціації меблевиків Прикарпаття».
На сьогодні в області зареєстрований кластер «Сузір’я» у галузі народних художніх промислів, який охоплює осередки ліжникарського ткацтва та виготовлення сувенірів. Завдяки проведеній ним роботі відчутно підвищується художній рівень виробів народних художніх промислів ліжникарського ткацтва, що виготовляються в Косівському районі. Здійснюється підготовка до відкриття підприємства народних художніх промислів, створено торгову марку.
Подальше продовження цього проекту передбачає створення торговельної мережі, моделювання правового поля, розробку схеми регулювання грошових потоків та розподілу доданої вартості, впровадження та адаптацію кластерної моделі в реальних умовах української економіки.