1. Вступна частина
Перехід сучасного світу до радикальної соціально-економічної трансформації відбувається під впливом глобалізації, що проявляється, насамперед, у дедалі зростаючій економічній взаємозалежності всіх країн світу через швидке збільшення обсягів транскордонних трансакцій товарів, послуг, капіталу і широку дифузію технологій. В основі сучасної промислової революції — технологічний стрибок у «нову» економіку і тісна взаємодія між такими ключовими технологіями, як мікроелектроніка, телекомунікації, комп’ютери, робототехніка, створення нових матеріалів із заданими властивостями і біотехнології.
На етапі таких революційних зрушень стратегія економічного розвитку повинна змінитися не тільки на національному рівні, але й на рівні регіону, міста, окремої виробничої структури і навіть кожного працюючого в нових виробничих умовах. Завдяки Інтернету, телекомунікаціям, швидкісному транспорту, нові технології за короткий час революціонізували працю кожного. Сьогодні кожен з нас, свідомо чи мимоволі, виявився на шляху до «нової» економіки. Звісно, залишаються розходження в темпах, з якими кожен індивід, підприємство або галузь входять до неї.
Глобалізація, яка інтенсивно змінює конфігурацію сучасної світової економіки і
спирається на досягнення науково-технічної революції, безперечно є об’єктивною реальністю. Технологічний прогрес породив велику диференціацію номенклатури товарів, що випускаються. Це спричинило заміну традиційної цінової конкуренції конкуренцією якості товарів або суперництвом між конкретними моделями та марками. В умовах, що склалися в країні, регіони, компанії прагнуть зайняти певні ніші на глобальних ринках відповідно до різновиду продукції, що виробляється, а не через конкурентний рівень цін на неї.
Україна увійшла у новий етап реформування економіки. Завдання, які стоять перед кожним містом, районом, областю та країною в цілому, є дуже складними. Але існує реальний потенціал для їх виконання. Консолідація зусиль і концентрація їх на головних пріоритетних напрямах, розумні дії та раціональне використання наявного потенціалу, — якраз те, що забезпечує формування нових виробничих систем — кластерів — можуть стати запорукою успіху при досягненні стратегічної мети.
1.1. Об’єкт досліджень
Об’єктом соціально-економічного вивчення у 2004р. була економіка областей Заходу і Півдня України, наявність в них факторів, які сприяють підвищенню їх конкурентоспроможності. В межах Західних регіонів дослідження проводились в Рівненській, Волинській, Хмельницькій, Чернівецькій, Івано-Франківській, Львівській, Тернопільській та Закарпатській областях. В межах Південного регіону дослідження проводились в Херсонській, Миколаївській та Одеській областях, Автономній Республіці Крим та в м. Севастополі.
Рис.1.1. Дослідження можливості формування кластерів на Заході та Півдні України (2004 р.)
1.2. Мета та основні напрями досліджень
Головною метою проведених соціально-економічних досліджень було встановлення ступеня готовності регіонів до формування нових виробничих систем (кластерів) для підвищення конкурентоздатності економіки обстежених областей. Робота була сконцентрована в найбільш важливих для конкурентоздатності широких напрямах, в т.ч.:
- динаміці базової інфраструктури;
- людському капіталі, демографії;
- інноваційності, розвитку high-tech.
Дослідження враховували вплив різних факторів на кожний з напрямів, беручи до уваги регіональні відмінності. Оскільки деякі фактори майже невимірні (наприклад, природа деяких ринкових ризиків), дослідження їх впливу було здійснено через інтерв’ю чи окремі проекти. Для забезпечення детального аналізу була створена база даних, хоча для сучасного кластерного дослідження вельми необхідне їх доповнення.
1.3. Інші частини звіту
Наступні частини звіту структуровані в таких напрямах:
Розділ 2 присвячений огляду теоретичних основ процесу підвищення конкурентоздатності як на національному, так і на регіональному рівнях, а також визначенню різних факторів конкурентоздатності, які забезпечують зростання синергетики у взаємовідносинах об’єднанних по кластерній моделі підприємств. Емпіричні підходи розвитку нових виробничих систем в регіонах базуються на дослідженнях регіональних цільових груп, а також на існуючих регіональних статистичних даних та їх індикаторах. Після проведення в цьому розділі огляду факторів, які поясняють та підтримують регіональну конкурентоздатність, в розділі зроблені висновки і представлені ідеї того, як синтезувати теоретичні наробки в емпіричні роботи в регіонах, головним чином через використання концепції, відомої в світі як регіональна конкурентоздатність.
В розділі 3, присвяченому збору та аналізу регіональних даних, показано, як створюється регіональна база даних, на основі якої проводяться аналіз та емпірична робота в регіонах. Ідентифікація даних проводилась згідно з наявною в областях статистичною інформацією, що також доповнювалось отриманням даних з національної статистичної бази даних та різних інших досліджень, які проводились науковими та консалтинговими структурами. Пошук даних, які були відсутні в регіонах, був направлений на те, щоб забезпечити найвищий стандарт повноти та якості дослідження. Цей розділ, присвячений економетричному аналізу, включає опис стану конкурентоздатності областей, дослідження сучасного стану добробуту та динаміки окремих територій. Суттєва частина цього розділу присвячена розгляду шляхів досягнення успіху в реструктуризації економіки та формуванні нових виробничих систем в областях, в яких проводилось дослідження. Розглядаються головні фактори успішної кластеризації, в тому числі: стратегія розвитку, інфраструктура, природні та людські ресурси та інші чинники. В цьому ж розділі подаються також головні знахідки для кожного регіону стосовно концепції майбутнього підвищення регіональної конкурентоздатності.
В заключному 4 розділі надаються підсумки на головних напрямах досліджень, які також доповнюються додатками та переліком використаних матеріалів.