Автономна Республіка Крим

3.4.1. Автономна Республіка Крим

Територія – 26,1 тис.кв.км
Чисельність населення – 2,01 млн.чоловік
Адміністративний розподіл – республіка складається з 14 районів: Бахчисарайський, Білогірський, Джанкойський, Кіровський, Красногвар-дійський, Красноперекопський, Ленінський, Нижньогірський, Первомайський, Раздольненський, Сакський, Симферопольський, Совєтський, Чорноморський і 12 міст республіканського підпорядкування: Алушта, Армянськ, Бахчисарай, Джанкой, Евпаторія, Керч, Красноперекопськ, Саки, Симферополь, Судак, Феодосія, Ялта.

Природні і економічні особливості

Вигідне економіко-географічне положення Автономної Республіки Крим обумовлено тим, що автономія займає територію Кримського півострова, розташованого на півдні Східної Європи.

Територія півострова омивається Чорним і Азовським морями, що належать до басейну Атлантичного океану, які сполучені між собою Керченською протокою.

Багатством Криму є його м’який, близький до середземноморського, клімат, для якого характерний достаток сонця, тепла і світла. Велика кількість сонячних днів (2180-2470 годин в рік), тепле море, помірне вологе повітря, насичене солями моря, прекрасні мінеральні джерела, ефективні лікувальні грязі – все це складає відмінні особливості Криму.

Кримський півострів відрізняє різноманітність природних ландшафтів. На півночі тягнеться рівнина, на півдні – покриті лісами Кримські гори з намистом приморських міст-курортів вздовж прибережної смуги.

Промисловість Автономної Республіки Крим має широкий спектр видів економічної діяльності. Питома вага добувної промисловості складає 6,6% загального обсягу виробництва, обробної – 77,5%, виробництва і розподілу електроенергії, тепла, газу і води – 15,9%.

Більш третини обсягу промислового виробництва зосереджено на підприємствах харчової промисловості і переробки сільськогосподарської продукції.

Найперспективнішими підприємствами харчової промисловості є виноробні і лікеро-горілчані підприємства, такі, як виробниче аграрне об’єднання «Массандра», завод шампанських вин «Новий світ», радгосп-завод «Коктебель».

Легка промисловість Автономної Республіки Крим представлена 15 підприємствами, які випускають бавовняні тканини, панчішно-шкарпеткові, шкіргалантерейні, трикотажні, швейні вироби, шкіряне взуття, фурнітуру. Основним резервом розвитку легкої промисловості є сфера виробництва малого підприємництва.

Питома вага хімічної промисловості складає 25,0% від загального обсягу промислового виробництва. В Криму розташовані найбільші хімічні підприємства, які виступають монополістами в Україні і в країнах СНД по випуску унікальної конкурентоздатної на європейських і світових ринках продукції. Основними хімічними підприємствами
автономії і північно-кримського регіону є ДАК «Титан» і ВАТ «Кримський содовий завод».

Перспективним для хімічної промисловості є впровадження енергозберігаючих і екологічних технологій, збільшення обсягів виробництва соди кальцинованої, синтетичних миючих засобів і товарів побутової хімії, полімерних труб для газопроводів підземної прокладки, організація виробництва продуктів на основі йоду.

Особлива увага приділяється використанню вторинної сировини, оскільки на території Автономної Республіки Крим (р. Красноперекопськ) розташований ВАТОМ «Полівтор» – єдине підприємство на півдні України, яке володіє технологією з переробки відходів полімерів, що дозволяє організувати процес збору і утилізації вторинних полімерних матеріалів.

Перспективним напрямом у розвитку скляної промисловості залишається забезпечення потреб кримської харчової промисловості склотарою, відновлення виробництва художнього скла і сувенірів із скла. Намічається комплексна робота по переходу виробників міцних алкогольних напоїв на використання продукції кримської скляної промисловості.

Галузь машинобудування представлена більш ніж 80 підприємствами і науковими установами. Питома вага галузі машинобудування в загальному об’сязі промислового виробництва в 2003р. складала близько 14%.

Автономна Республіка Крим має розвинену транспортну інфраструктуру. Мережа автомобільних доріг завдовжки 6200 км зв’язує всі населені пункти регіону. Автомобільним транспортом підприємств і фізичних осіб Автономної Республіки Крим на комерційній основі щорічно перевозиться 1,4 – 1,5 млн. тонн різних вантажів.

Розгалужена залізнична мережа сполучає основні міста автономії з регіонами України, близького і далекого зарубіжжя.

Державний міжнародний аеропорт «Сімферополь» може приймати повітряні судна будь-якого класу у будь-який час року. Потужності аеропорту дозволяють обслужити 14-15 тис. літаковилетів на рік. Окрім цього, в Криму пасажирськими перевезеннями займається аеропорт «Керч», вантажними – аеропорт «Джанкой».

Морськими воротами Криму є Феодосійський, Ялтинський, Евпаторійській і Керченський торгові порти, які пов’язують півострів з південними областями України, Грузією, через Волгодонській судноплавний канал – з Каспійським, Білим, Балтійським морями,
а через протоки Босфор, Дарданелли – практично з усіма країнами світу.

Основним видом діяльності Ялтинського морського торгового порту є прийом і обслуговування круїзного флоту, перевезення вантажів, перевезення пасажирів власним флотом, вантажопереробка.

Основним видом діяльності морського порту Феодосії є вантажопереробка, обробка танкерного флоту, перевезення пасажирів власним флотом, обслуговування флоту, обробка великотоннажних контейнерів.

Керченський морський торговий порт може приймати судна завдовжки до 200 метрів, з показником занурення 8,3 метри. Основні види його діяльності – вантажопереробка, лоцманська проводка судів по Керч-Єникальському каналу, обслуговування флоту, рейдова обробка танкерного флоту, переробка 20- і 40-футових контейнерів, зерна, автотранспортної техніки.

Евпаторійський морський порт забезпечує вантажопереробку, перевезення вантажів, перевезення пасажирів в період літньої навігації, обслуговування флоту.

Керченська поромна переправа з’єднає Крим через Керченську протоку з Краснодарським краєм Російської Федерації.

В автономії прискореними темпами розвивається інфраструктура телекомунікацій. Регіон має розгалужену телефонну мережу, працюючі цифрові телефонні станції. З’являються можливості розширеного використовування мобільних телефонів, стільникового зв’язку стандарту GSМ, пейджингового зв’язку.

Глобальна мережа Інтернет в режимі «он-лайн» використовується в усіх сферах господарського життя.

Кліматичні умови і ресурси Кримського півострова визначають індустріально-аграрний розвиток регіону.

Сільське господарство Криму історично орієнтовано на розвиток землеробства, садівництва, вирощування зернових, ефіромасляних культур та тютюну.

Пріоритетним в тваринництві є молочний і м’ясний напрям і птахівництво.

До останнього часу у володінні і користуванні всіх категорій господарств Криму знаходилося близько 1,5 млн. га сільськогосподарських угідь.

Однією з найпривабливіших галузей харчової промисловості є виноробство. Кримські вина легко можуть змагатися з найвишуканішими світовими зразками.

Крим як агропромисловий регіон відомий виробництвом ефірних масел. Промислове значення має обробіток лаванди, шавлії, троянди.

Основними складовими інвестиційної привабливості агропромислового комплексу Криму є:

родючі землі;
недорогі і кваліфіковані трудові ресурси;
наявність потужностей переробної галузі;
вигідне географічне положення для експорту продукції.

Кримський півострів – один з найзначніших туристичних центрів як в Україні, так і на Чорноморському узбережжі.

Більше 90% рекреаційних об’єктів сконцентровані на вузькій 3-х кілометровій прибережній смузі. В глибинних територіях (гірсько-передгірних) розміщені тільки невеликі (до 100 місць) об’єкти, хоча в цій «Кримській Швейцарії» є всі необхідні умови і ресурси для рекреаційного освоєння високого рівня.

Всього в Криму налічується більше 600 санаторно-курортних і оздоровчих установ, що використовуються як для цілорічного, так і для сезонного лікування і відпочинку. Санаторії і пансіонати з лікуванням складають 28% всіх установ. Вони розташовані
переважно на Південному березі Криму, а також на курортах Євпаторія, Саки, Феодосія. Всі санаторії Криму мають спеціалізацію, яка залежить від особливостей місцевих лікувальних чинників.

Наявність туристичних ресурсів, необхідної інфраструктури дають можливість розвивати в Криму нетрадиційні форми туризму: спелеологічний, скелелазіння, кінний, велосипедний, дельтапланеризм, гірсько-пішохідний, винні і мисливські тури, вертолітні екскурсії, прогулянки на яхтах, підводне занурення з аквалангом, науковий і автотуризм.

Кримський півострів має різноманітні ландшафтні ресурси. На його території розташовані: 6 державних заповідників, 33 заказники, 87 пам’яток природи, 10 заповідних урочищ та інші унікальні об’єкти.

Сьогодні Крим входить в десятку регіонів України, які найактивніше залучають іноземні інвестиції.

На початок 2004г. сума прямих іноземних інвестицій в Криму становила 224,2 млн. дол. США.

В автономії на душу населення розмір прямих іноземних інвестицій складає 111,6 дол. США .

Рис.3.32. Динаміка обсягу валової доданої вартості в АР Крим (на одну особу, грн.)

Табл.3.3.5. Показники готовності до кластеризації АР Крим

Індикатори	2003
*« Дохід»*
1. Валова додана вартість (млн. грн.)	6033,1*
2. Зайнятість (% від загальної кількості населення)	59,4
3. Середній рівень заробітної плати (грн.)	433,13
*«Вклад»*
1. Населення (тис. чол.)	2011,8
2. Рівень освіти: – початкова (к-кість) – вища	639 30
3. Інвестиції в основний капітал (млн. грн.)	1913,2

* – 2002р.

В АР Крим налічується 3 депресивних райони (колишні військові містечки).

В АР Крим діє 7 ТПР і СЕЗ «Порт Крим», 4 бізнес-інкубатори, 118 спільних підприємств, 9 систем оформлення бізнесу «одне вікно».

Частка малих підприємств від загальної кількості підприємств складає 90%.

Опис потоків імпорту в регіоні:

мін. продукція – 7%
хім. продукція – 6,2%
вироби з пластмаси – 4,7%
обладнання – 29,4%
неблагородні метали – 10,8 %
транспортні засоби – 6,5%

ПІДСУМКИ КЛАСТЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПО АР КРИМ

Географічне розташування Криму, його м’який клімат, близький до середземноморського, привертають велику кількість туристів і сприяють формуванню наступних кластерних структур:

1. Кластер екологічного туризму

Вдале розташування, велика кількість заповідників, заказників, пам’яток та інших природних об’єктів, розгалужена мережа автомобільних і залізничних шляхів, міжнародний аеропорт, коло морських портів, паромна переправа, розвинена система комунікацій, легендарна історія Криму, – наведені та інші умови сприяють формуванню кластера екологічного туризму.

2. Кластер етнографічного туризму

Крим – це сплетення Сходу і Заходу, історія Золотої Орди, татар і запорожців, церкви перших християн і мечеті.

У різні періоди Крим населяли:

таври, скіфи, сармати, стародавні греки, римляни, готи, гуни – в античну епоху;
південні слов’яни і вірмени, печеніги, половці, татари, турки та інші – в середні віка.

Завжди населення півострова було дуже різноманітним і історія народів Криму є дуже цікавою.

Тому є всі передумови для формування і розвитку кластера етнографічного туризму.

3. Сільськогосподарський кластер

Крим має багатогалузеве високоінтенсивне сільськогосподарське виробництво.

Історично сільське господарство Криму було спрямовано на розвиток землеробства, садівництва, виноградарства, вирощування зернових, переробку тютюну і ефіроолійних культур.

У тваринництві пріоритетним напрямом є м’ясомолочне виробництво. Найвищого рівня розвитку також набуло м’ясне птахівництво.

У запропонованому сільськогосподарському кластері братимуть участь підприємства і фізичні особи, що займаються вирощуванням, виробництвом, зберіганням, переробкою, просуванням на ринки збуту тваринництва (вівчарство, свинарство), птахівництва та
плодоовочевої продукції (фрукти, овочі, вино, консерви).