Рівненська область

3.1.2. Рівненська область

• Територія області – 20,1 тис.кв.км
• Чисельність населення – 1,2 млн. чоловік
• Кількість районів – 16: Березнівський, Володимирецький, Гощанський, Демидівський, Дубенський, Дубровицький, Зарічненський, Здолбунівський, Корецький, Костопільський, Млинівський, Остроський, Радивилівський, Рівненський, Рокитнівський, Сарненський.

Природні та економічні особливості

Рівненська область розташована в північно-західній частині України. В області розвідано більше 600 родовищ 18-ти видів корисних копалин. В ресурсному потенціалі найбільш широко представлена будівельна мінеральна сировина, розвідані запаси якої забезпечують виробництво щебеню, цементу, лицювальних плит, вапна, цегли керамічної та силікатної на тривалий період.

На Рівненщині розташовані унікальні родовища базальтів, придатні як для виробництва бутово-щебеневої продукції і архітектурно будівельних виробів, так і для виготовлення з них різних видів базальтового волокна та мінеральної вати.

Область, єдина в Україні, має два розвідані родовища дорогоцінного каменю-бурштину, які розробляються ДП «Бурштинові копальні». Крім того, завершуються геологорозвідувальні роботи у Володимирецькому районі. Розвіданих запасів бурштину достатньо для стабільної роботи ДП «Бурштин» на період 15-20 років.

Запаси торфу в області складають близько 180 млн.тонн (18 % загальних покладів в Україні), що дозволяє повністю забезпечувати потреби господарського комплексу регіону в цьому виді палива та добрив.

Прогнозні запаси туфів на території області перевищують 60 млн.тонн. Розробки науковців і результати дослідно-промислового використання туфів засвідчили значні перспективи їх застосування у сільському господарстві, виробництві будівельних матеріалів, проведенні дезактивації ґрунтів у зоні радіоактивного забруднення.

Видобуток та використання зернистих фосфоритів, поклади яких в області складають до 10 млн.тонн, дозволить зменшити залежність від імпорту з Росії сировини для фосфатних добрив, потреба сільського господарства в яких на даний час задовольняється лише на 25-30%.

Геологорозвідувальними роботами у межах Рівненсько-Волинського міднорудного району виявлено найбільш перспективний для промислового освоєння Рафалівський рудний вузол самородної міді. В даний час проводиться комплекс необхідних геофізичних та бурових робіт. До аналітичних досліджень залучено провідних фахівців Національної академії наук.

Водні ресурси області достатні для потреб господарського комплексу та забезпечення життєдіяльності людини. Рівненщина має значні ресурси підземних прісних та мінеральних вод. У розрахунку на одну особу населення запаси прісних підземних вод в 2,5 рази перевищують середній показник по Україні.

Табл.3.6. Структура виробництва Рівненщини

Промисловість області

В промисловому комплексі області діє 284 підприємства різних форм власності з річним обсягом продукції майже 3 млрд.грн. Частка регіону в структурі промислового потенціалу виробництва України становить 1,2 %. В області шостий рік, починаючи з 1999 року, утримується динаміка зростання випуску промислової продукції.

18 регіонів області забезпечили нарощування обсягів випуску продукції. На території області розташовані і функціонують три електростанції: ВП «Рівненська АЕС» НАЕК «Енергоатом», Млинівська та Хрінницька МГЕС.

Основною причиною того, що обсяги промислового виробництва в цілому по області ще не досягли рівня 1990 року, є недостатнє завантаження існуючих виробничих потужностей підприємств колишнього військово-промислового комплексу, легкої промисловості, сільськогосподарського машинобудування, а також низька інноваційна активність на промислових підприємствах.

Потребують термінового оновлення основні виробничі засоби галузі, ступінь зносу яких складає 48,7 %.

Сільське господарство області

Пріоритетними напрямами розвитку аграрного сектору економіки області є вирощування зернових культур, цукрових буряків, картоплі та овочів, а також виробництво м’ясо-молочної продукції.

В ході реформування агропромислового комплексу створено 422 приватних агроформування, 5 державних сільськогосподарських підприємств, 417 фермерських господарств та понад 200 тис. особистих селянських господарств.

У будівельному комплексі області працює 155 підприємств, якими
у І півріччі 2004 року за рахунок всіх джерел фінансування освоєно 784,9 млн. грн. інвестицій в основний капітал, що у 2 рази більше, ніж за відповідний період 2003 року. За цим показником область займає 1 місце серед регіонів України.

Загальний обсяг прямих іноземних інвестицій в економіку регіону
станом на 01.07.2004 становив 59,4 млн.дол.США, що на 14,2 %. більше відповідного періоду 2003 року.

Найбільші обсяги іноземних інвестицій залучено в підприємства по виготовленню скловиробів – 25 млн.дол.США, транспорту та зв’язку – 19,5 млн.дол.США, деревообробної промисловості – 6,5 млн.дол.США, оптової торгівлі – 4,9 млн.дол.США.

Транспорт і зв’язок області

У 2003 році приріст обсягів перевезень вантажів склав: 30,7 % – автотраспортом, 40,2 % – залізничним транспортом; пасажирів: 7,3 % – автотранспортом, 2,0 % – залізничним транспортом.

За 8 місяців 2004 року вантажів перевезено на 32,7 %, а пасажирів – на 0,6 % більше, ніж за відповідний період минулого року.

В регіоні ведеться системна робота, спрямована на розвиток сучасних засобів зв’язку. За 2003 рік побудовано 86,4 км волоконно-оптичних, 31 км кабельних та 160 км сільських з’єднувальних ліній зв’язку, міські та сільські автоматичні телефонні станції відповідно на 6890 та 2208 номерів.

У поточному році покриття території області мобільним зв’язком збільшилось ще на 2,5 % і на сьогоднішній день складає 82,0%.

Роботу мережі дротового мовлення забезпечують 100 радіовузлів, з яких 71 знаходиться у сільській місцевості.

Додаткова інформація для визначення показників готовності області до процесу кластеризації

1. В області відсутні вільні економічні зони, технопарки, бізнес-інкубатори.

2. Прикладом ефективного використання іноземних інвестицій в області є найсучасніший в Україні склозавод з виробництва тари європейського зразка ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря», СП «АД-Зоря».

Проводиться технічне переоснащення виробництва на ВАТ «Рівнеазот». На ВАТ «Рівнельон», що протягом останніх двох років не працювало, створено ТзОВ «Лінен Фореве», яке з лютого 2004 року відновило випуск технічних тканин.

Швейцарська фірма «Сорбес Лімітед» веде роботи з реконструкції та розширення виробництва на ТзОВ «Свиспан Лімітед» у м. Костопіль. Протягом 2003-2004 років на вказані потреби освоєно 1,3 млн.дол.США іноземних інвестицій.

Значні суми інвестицій, вкладені англійськими партнерами в ТзОВ «КАМАЗ-Транс-Сервіс» (5,3 млн.дол.США), дали можливість замінити вантажні автомобілі підприємства на такі, що відповідають європейським стандартам екобезпеки.

Французькою фірмою «Ленер-Кордієр» проведено модернізацію Березнівської швейної фабрики «Темп» і створено ТзОВ «Укленко». На вказані потреби освоєно інвестиційних коштів в сумі 350 тис.євро. З травня цього року підприємство розпочало випуск конкурентоспроможної продукції.

На ВАТ «Рівненський завод «Газотрон» ведуться роботи по налагодженню виробництва котлів із використанням побутових відходів та низьких сортів твердого палива, а також компактних люмінесцентних ламп.

3. З метою спрощення процедури започаткування підприємницької діяльності в місті Рівне створено єдиний реєстраційний офіс.

4. Через територію області проходять такі міжнародні транспортні коридори: 4 автомобільні міжнародні транспортні коридори («Крітський № 3», «Крітський «№ 5», «Балтійське море – Чорне море», «Європа – Азія») та залізничний «Крітський № 3».

5. У 2003р. в області діяло 3476 малих підприємств.

6. Зовнішньоторговельний оборот і баланс експорту-імпорту товарів за січень-червень 2002 року склав 94 492,29 тис. дол. США. В тому числі обсяги експорту становлять 46 353,65 тис. дол. США, імпорту – 48 138,64 тис. дол. США. Відповідно баланс експорту/імпорту становить – 1 784,99 тис. дол. США. Географічна структура експорту-імпорту за січень-червень 2002р. в розрізі основних торговельних партнерів з вартістю в
млн. дол. США.

Табл.3.7. Баланс зовнішньої торгівлі Рівненської обл. з основними партнерами

Країна	Експорт	Імпорт
Польща	6,7	7,8
Російська Федерація	7,9	5,4
Італія	4,2	1,6
Німеччина	3,6	8,1
Словаччина	2,3	0,2
Нідерланди	2,3	2,9
Угорщина	1,9	1,4
Франція	0,5	3,8
Китай	2,5	0,1
США	0,8	5,0
Білорусь	1,1	3,0

Основу експорту за даний період становила наступна продукція (млн. дол. США):

• Деревина та вироби з неї – 14,61
• Органічні хімічні з‘єднання – 7,87
• Добрива – 3,97
• Електричні машини – 2,94
• Зернові культури – 2,86
• Продукти неорганічної хімії – 2,5
• Скло та вироби з нього – 2,08

Основу імпорту за даний період становила така продукція (млн. дол. США):

• Інші хімічні продукти – 8,26
• Папір та картон – 7,25
• Машини та устаткування – 7,27
• Паливо мінеральне – 5,99
• Пластмаси та вироби з них – 2,26
• Інші хімічні продукти – 8,26
• Папір та картон – 7,25
• Машини та устаткування – 7,27
• Паливо мінеральне – 5,99
• Пластмаси та вироби з них – 2,26
• Зернові культури – 1,57
• Засоби наземного транспорту – 1,87

7. До територій депресивного розвитку відносять колишні військові містечки: Новоград-Волинський, Овруч.

---

Підсумки кластерних досліджень в Рівненській області

1. В області діє:

Кластер деревообробки «Полісся Рокитнівщини» (смт. Рокитне) – зареєстрований з 14 листопада 2003 року.

До складу кластеру увійшло 4 фірми – ТзОВ «Вік-нафта», ЗАТ «Українська лісопереробна компанія», ТзОВ «Полісся», ТзОВ «ДіСАМ»; 4 приватних підприємці, що мають невеликі виробничі площі – ПП Кубукевич, ПП Дежнюк, ПП Місюкевич, ПП Бабич; 2 кооперативи – Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Секівський», лісогосподарський кооператив «Селянський ліс». Таким чином, ядро кластера утворили 10 різних за об’ємом
виробництва фірм та лісогосподарські кооперативи, що є власниками сировини. Неформально ще понад 20 підприємств можна віднести до кластеру деревообробки, оскільки між ними існують міцні виробничі зв’язки.

2. По наслідках проведених досліджень рекомендується сформувати кластери за такими основними напрямами:

м. Рівне

Найбільш перспективними напрямами впровадження кластерів є: легка промисловість (зокрема, переробка льону), будівництво та виробництво будівельних матеріалів, готельний бізнес та сфера відповідних послуг, побутове обслуговування населення, житлово-комунальне господарство, в подальшому – машинобудування, зокрема, електротехнічне.

Враховуючи значний науково-технічний потенціал обласного центру, є потреба в організації науково-виробничих об‘єднань сучасного типу.

м. Дубно

Серед перспективних напрямів розвитку кластерів: харчова та переробна промисловість, туристичний бізнес, будівництво.

м. Острог

Враховуючи древню історію міста та наявність відродженого Національного університету «Остроська академія», найбільш перспективними є створення туристичного кластеру та науково-виробничих об‘єднань.

Костопільський район

Достатньо потужний виробничий потенціал району (деревообробка, виробництво будівельних матеріалів та скловиробів, сільське господарство та харчова промисловість) потребує впровадження не тільки сучасних технологій, але й прогресивних форм виробничої кооперації, зокрема, кластерів.

Рівненський район

Кластери можуть бути впроваджені у більшості галузей господарського комплексу району – від сільського господарства до машинобудування.

Здолбунівський район

Здолбунівський район як один із найпотужніших в області індустріально-аграрних регіонів перспективний для впровадження кластерів у сфері харчової промисловості, торгівлі та побутових послуг, готельного бізнесу (Здолбунів – один з найбільших залізничних вузлів в Україні).

Березнівський район

Органи місцевої влади Березнівського району достатньо плідно працюють над забезпеченням сприятливого підприємницького та інвестиційного клімату. Тому значними є перспективи організації кластерів в деревообробній галузі, сільському господарстві та харчовій промисловості, сфері побутового обслуговування населення.

Дубенський район

Найбільш перспективними напрямами організації кластерів є: виробництво, зберігання та переробка сільськогосподарської продукції, а також розвиток дорожнього сервісу вздовж транс’європейського транспортного коридору №3 «Берлін – Київ», що проходить територією району. Природне середовище сприяє розвитку «зеленого туризму».

Радивилівський район

Район межує з Львівською і Тернопільською областями, знаходиться на трасі транс’європейського транспортного коридору. Тому значними є перспективи створення кластерів у сфері туристичного бізнесу.

Розвинене сільське господарство при недостатніх потужностях переробних підприємств потребує активізації діяльності у сфері переробки сільськогосподарської продукції та розвитку сфери агропослуг.

Остроський район

Найбільш перспективні напрями формування кластерів: виробництво, зберігання та переробка сільськогосподарської продукції, «зелений туризм».