Передмова

Проте, незважаючи на специфіку українських труднощів, невпорядкованість правового поля, відсутність ділової інфраструктури, все-таки на початку 1998 р. в одному з регіонів України — Поділлі було розпочате формування структур нової виробничої системи, заснованої на мережевій моделі управління виробництвом і її адаптації до економіки країни, що трансформується. Створення і розвиток кластерної моделі господарювання в м. Хмельницькому стали можливими завдяки деяким істотним факторам. Головним з них виявився збіг інтересів Хмельницької обласної адміністрації, що прагнула знайти вихід із кризового стану, у якому опинилася економіка регіону, і місцевих ділових та наукових кіл, які у складних умовах не опустили рук і забезпечили глибокий аналіз потенціалу регіону та його трудових ресурсів. Був створений Керуючий Комітет неурядової громадської організації “Поділля Перший” (PPNGO). Метою цієї організації став розвиток підприємницької активності в регіоні Поділля шляхом консолідації зусиль місцевої влади, ділових і наукових кіл, а також інших допоміжних агентств і асоціацій для організації кластерів як найбільш гнучких і ефективних структур ринкової економіки, орієнтованих на інноваційність продукції, що випускається.

Минуло шість років спільної праці, в основу якої було закладено ініціативу місцевих ділових і наукових кіл. Вона виражалася не лише у добровільній фінансовій та іншій посильній підтримці підприємницьких структур (що, природно, було ключовим у матеріалізації ідеї та надихало на розширення робіт), але й дозволила реалізувати можливості потужного інтелектуального потенціалу регіону, в якому провідну роль відіграв Хмельницький технологічний університет. Гідні подиву зацікавленість, лояльність і готовність надати всіляку підтримку цій ініціативі виявили не лище обласна адміністрація, але й керівники багатьох муніципальних структур області, насамперед таких міст, як Кам’янець-Подільський, Старокостянти- нів, Шепетівка, Славута, Гриців та ін. Поступово ідея розширення діяльності перших кластерів — швейного, будівельного, агропромислового — отримала підтримку в інших областях регіону Поділля — у Вінницькій і Тернопільській. Ряд підприємств із цих областей підключився до діяльності нових виробничих структур.

Безумовно, процес становлення кластерів на Поділлі був би набагато складнішим, якби не підтримка місцевих банківських структур, передусім Укрсоцбанку, Хмельницької Торгово-Промислової палати і ряду асоціацій промисловців і підприємців регіону. На жаль, неможливо перелічити всі структури й інститути, без підтримки яких ідея консолідації потенціалу регіону у формі кластерів могла б відразу зачахнути, не пустивши перших паростків. На щастя, цього не трапилося, і з’явилися нові кластери — туристичний, продовольчі і екотуризму, у яких є гарні перспективи розвитку. Автором узагальнено досвід та розроблено принципи формування мережевих структур — кластерів, які визнані світовим співтовариством як ефективний напрям розвитку інноваційної підприємницької діяльності в умовах трансформації.

В книзі викладені думки і пропозиції з приводу активізації роботи кластерів в Україні на основі отриманого досвіду в рамках декількох розділів, приведені міркування щодо того, чому досвід розвитку кластерів і їхнє формування важливі для України, а також чому кластери ще не стали розповсюдженим явищем в українській економіці. Розглядаються проблеми становлення ринкових структур на перехідному етапі розвитку України, у тому числі особливості розвитку відносин “центр — регіони”; процесів децентралізації керування, реструктуризації підприємств, розвитку паралельної індустрії і ролі тіньової економіки. Актуальним є розкриття ролі неурядових організацій як каталізатора та прискорювача процесу створення і становлення кластерів.

Автором детально викладено сучасні проблеми зміни стратегії економічного розвитку з урахуванням зростання конкуренції на глобальних ринках. Здається істотною необхідність показати джерела привабливості нових виробничих систем, проблеми; можливості та перспективи їхнього розвитку; особливості, тенденції й передумови створення та розвитку кластерів у різних історично сформованих спільнотах. Особлива увага в книзі приділяється аналізу інституціональної організації конкуренції в рамках англо-американської, італійської, скандинавської й інших моделей розвитку регіональних виробничих структур, їх специфічному шляху одержання прибутку й адаптації до міжнародної техніко-економічної конкуренції.

Для розкриття теми важливим є аналіз світової практики впливу окремих урядів на розвиток нових ринкових виробничих систем з метою: забезпечення зростання національних економік, поліпшення ділового клімату в країні, усунення бар’єрів у розвитку приватного сектора, удосконалення роботи фінансово-банківської системи в напрямі розвитку виробничої діяльності й підвищення ефективності капіталовкладень, а також раціоналізації роботи державного апарату, налагодження податкової дисципліни та проведення гармонічної соціальної політики.

Особливе місце в даній публікації займає висвітлення світового досвіду розвитку мережевих систем — кластерів як у промислово розвинутих країнах, особливо країнах-членах ОЕСР, так і державах Центральної й Східної Європи (CEE), Росії, а також у країнах третього світу. Предметно аналізується внесок світових і регіональних організацій в інституціоналізацію глобальних виробничих відносин, піднесення приватного сектора через формування й удосконалення кластерів у всіх куточках планети.

В цьому дослідженні показаний вплив глобалізації на такі досить перспективні й розташовані в безпосередній близькості від українських кластерів регіони, як Близький Схід, Північна Африка, Мала Азія, а також на найбільш глобалізовані галузі світової індустрії, у тому числі й аерокосмічну.

Автор книги у своїх пропозиціях виходить з рекомендацій і висновків п’яти річних форумів з розвитку кластерів на Поділлі (1998—2003 рр.), трьох світових форумів з розвитку територіальних виробничих систем, що відбулися в Парижі (2001—2003 рр.), а також ряду світових і регіональних конференцій з проблем впливу глобалізації на розвиток нових виробничих систем на основі мережевих структур.

Тематика книги максимально наближена до реальної практики господарювання і завдань політики в цій сфері. На основі проведеного комплексного аналізу робляться спроби запропонувати регіонам і окремим господарським структурам шляхи розв'язання ключових проблем, а також показати перспективи, що відкриваються, для виходу з кризи чи депресії.

З особливою увагою розглядаються проблеми участі України в утворюваних нових виробничих системах у найбільш перспективних для країни регіональних об’єднаннях, а також підкреслюється необхідність врахування Україною нової планетарної конфігурації світу і доцільність пошуку шляхів її органічного входження до світу нових вимірів.

Завдання цієї праці полягає в тому, щоб озброїти науковців, підприємницькі кола; фахівців, що здійснюють аналіз національного, регіонального і муніципального розвитку, розумінням й інструментарієм, без якого важко обійтися на шляху перетворень в новому суспільстві. Хотілося б, щоб надії ці, хоча б частково, виправдалися.

Pages: 1 2 3 4