Огляд Харкова як перспективного ІТ-міста України


Смарт-спеціалізація як основа розвитку міст і регіонів


ІТ-кластери можуть відігравати важливу роль у цифровій трансформації, ось чому в Європі діє стратегія смарт-спеціалізації (RIS3), як новий приклад кластерної політики. Хоча регіональні та центральні органи влади в основному мають зосереджуватися на фінансуванні, розширенні та налагодженні мереж, роль міської влади в кластерній політиці може бути більш орієнтована на координацію місцевих зацікавлених сторін. За словами Ольги Шаповал, у Харківського ІТ Кластера налагоджена співпраця як з міською, так і з обласною владою. СЕО найдинамічнішого ІТ-міста в Україні розповіла, що міський голова, та губернатор області, підтримують розвиток Харківського ІТ кластера на всіх рівнях.


Kharkiv IT Cluster official photo

Харківський ІТ Кластер разом з Офісом Реформ Харкова співпрацюють над проєктами Smart City та диджиталізацією міста. Важливо й те, що Харківський Кластер залучений до розробки стратегії розвитку області на 7 років, стратегії розвитку міста на 10 років, а ще й до розробки бренду міста Харкова, каже Шаповал. Роль міста, по-перше, це зробити доступними території, які б підходили для пріоритетних галузей; по-друге, створити умови для розвитку кластерної інноваційної екосистеми.

В останні роки Харківський ІТ Кластер відрізняється масштабною діяльністю. Ще у 2015 році 6 компаній об’єдналося з метою пошуку спільного розв'язання питання ризику цілісності кордонів Харкова й масового відтоку IT-експертів. У цей період діяльність була сфокусована переважно на побудові міцної IT-спільноти та міжнародних зв'язках, й на створенні міцних відносин з посольствами, з метою видаленню мітки «risk zone» з Харкова з боку США і  Канади. Протягом 2016 року ризики були добре керовані, тому до 2017 року виникли нові фокуси: привабливість Харкова як інноваційної IT-локації, що активно розвивається і підтримка розвитку потенціалу. У 2018 році Кластер продовжив працювати над зростанням IT-спільноти та розвитком IT-екосистеми, фокусуючись на освіті, міській інфраструктурі, PR-і Харкова та Value-Added сервісах для учасників. На сьогодні, Кластер невпинно зростає й займає провідне місце в Україні за кількістю ІТ-спеціалістів, активних ІТ-компаній, та за темпами розвитку. Виконавчий директор кластеру розповіла за якими напрямками харківська громадська спілка наразі працює:

  1. Розвиток освіти і проєктів з насичення ринку кваліфікованими спеціалістами.

  2. Промоція регіону для активізації закордонних продажів та для позиціювання Харкова в якості провідної ІТ-локації в Україні, та за її межами. Адже Харків є містом №1 серед усіх міст України за кількістю технічних ВНЗ, та ВНЗ, які готують спеціалістів для ІТ-індустрії. Це пов’язано з тим, що історично Харків у колишньому Радянському союзі був третім містом після Москви та Санкт-Петербургу за кількістю вищих навчальних закладів та кількістю інженерів, що в них навчаються.

  3. Розвиток інфраструктури. Кластер має налагоджені контакти з девелоперами та всіма, хто будує офісні простори в місті, де зараз активно будуються та реконструюються близько 20 об’єктів під потреби ІТ-галузі. Кластер відіграє роль майданчика для комунікацій і для того, щоб вищезгадані проєкти мали найбільший результат. Відзначимо Smart Village та Green Hills- проєкти з житлової нерухомості та котеджним містечкам, в яких вже заселено більше 40 котеджів. “Для нас важливо, щоб людям було комфортно, адже Харків — це місто №1 вже кілька років за рівнем комфортності проживання в Україні”,- підкреслила СЕО Кластеру . 

  4. Щодо ІТ-спільноти, то Кластер є партнером більшості ІТ-заходів Харкова та по всій Україні, крім того, вони мають власну дисконтну програму лояльності IT-Loyalty, та організовують / со-організовують великі заходи для ІТ-спільноти.

  5. Кластер взаємодіє з владою, лобіюючи інтереси ІТ-спільноту на національному рівні, захищає інтереси спільноти на регіональному рівні, співпрацює з місцевою, міською та обласною владою задля сталого розвитку ІТ-регіону.

Сьогодні Харківський IT-кластер випереджає багато європейських за кількістю і масштабами проєктів, у тому числі, через те, що головне джерело фінансування проєктів — кошти стейкхолдерів — ІТ-компаній та партнерів.Тож цілі та завдання, стратегічні напрями визначаються саме ними. Закордонні кластерні асоціації, зазвичай, фінансуються державою, через це масштаб їх діяльності не завжди такий широкий, як в Харкові. 




ІТ-сектор як двигун розвитку Харкова


Сектор інформаційних технологій має важливий каскадний ефект на місцеву економіку. Кожне робоче місце у сфері розробки та інтеграції програмного забезпечення допомагає прямо та опосередковано підтримувати робочі місця інших людей та професій. Також ІТ-продукти сприяють підвищенню продуктивності та ефективності інших секторів. Обґрунтовуючи сказане, приведемо в приклад дослідження Харківського ІТ Кластеру 2020 року, роз'яснюючи який, Ольга Шаповал доводить потенціал та вплив нових технологій на суспільство: “Станом на 1 січня 2019 року, згідно IT Research, в нас була 31 тисяча спеціалістів. За нашими оцінками приблизно зараз в регіоні працює 36-37 тисяч ІТ-спеціалістів, проте це помірковані оцінки, їх може бути більше.” Та продовжуючи розповідати про економічний ефект від діяльності ІТ-індустрії Харкова приводить наступні дані:


“Ми відмітили, що завдяки харківській ІТ-індустрії економіка отримує приблизно понад 6 мільярдів гривень податків, а десь 1 мільярд доларів — це приблизний обсяг роботи харківської ІТ-індустрії, десь один ІТ-спеціаліст Харкова створює біля себе 3,5 робочі місця. Можна сказати, що 37 тисяч людей, про яких ми говорили раніше, створюють додатково ще 130 тисяч робочих місць, до того ж годують свої сім’ї. Тож приблизно 200-250 тисяч людей в Харкові мають стабільні статки завдяки ІТ-індустрії. Треба розуміти, що ІТ-індустрія сплачує переважно місцеві податки, які йдуть на розвиток регіону. А по-друге, треба розуміти, що переважна більшість спеціалістів витрачають свої кошти в Харкові та регіоні, а це йде на розвиток місцевої економіки. Саме через це, ми вважаємо, Харків росте і розвивається, і є на сьогодні найкомфортнішим та найдинамічнішим ІТ-містом не тільки в Україні, але й за кордоном”.




Дефіцит стартап-культури та ангел / інституційних інвесторів


ІТ-професіонали виграють від великого ІТ-кластеру, тому що кластер створює  сильний ринок для кваліфікованих спеціалістів. Логічно, що ІТ-професіоналам вигідніше бути в місці, де є багато можливих роботодавців. Також це мінімізує ризик після звільнення або невдачі і створює додаткові можливості для просування, що особливо важливо для вузькоспеціалізованих працівників.

Теоретично, деякі з цих ІТ-фахівців можуть стати підприємцями та створювати нові компанії на основі особистого попереднього досвіду та інтересів, спираючись на місцеві та ділові контакти. Проте, харківські ІТ-фахівці поки не готові масово ризикувати створенням нових компаній, вважаючи за краще отримувати стабільну оплату від великих сервісних компаній. Культура ангелів-інвесторів також не дуже розвинена. Хоча сервісна галузь у Харкові зростає дуже швидко, місто все ще намагається створити достатню кількість продуктових стартапів.

Артем Нікульченко, головний архітектор Teamwork Retail (Харків) та співорганізатор IT Univer, каже, що основні проєкти котрі отримують фінансування від українських інвесторів, саме офіційних, а не друзів / родичів, це —  будівництва бізнес-центрів або коворкінг просторів для подальшої оренди. Артем поділився особистим досвідом, а саме трьома ситуаціями фінансування стартапів в Україні:

  • у першому випадку стартап отримав гроші від місцевого бізнесмена, але це було скоріше винятком, і це була його єдина інвестиція в ІТ;
  • у дугому, стартап шукав інвестиції в Лондоні й Америці, що на сьогодні є найбільш поширеною опцією;
  • у третьому, фінансування обмежилося грошима родичів.

“Мені здається такого «ринку» поки в цілому немає в місті. Немає таких інвесторів, які розуміють що таке інвестиції в ІТ, вміють підраховувати ризики й ROI, та насамперед, немає ідеї що можна створити стартап й шукати локальних інвестицій.  Наприклад, жоден студент про це не думає — здебільшого йдеться лише про вибір в яку ІТ-компанію піти працювати”,- розповідає Артем.




Трансформація від простого аутсорсингу до моделі сервісних рішень й продуктових стартапів


На сьогодні більшість ІТ компаній Харкова — сервісні, тобто постачають послуги за кордон. Продовжуючи Ольга Шаповал розповідає: “зараз у Харкові ми бачимо перехід від моделі простого аутсорсингу до моделі комплексних сервісних рішень для конкретних бізнес-кейсів, коли компанії, які вже вирішували подібні кейси, беруться за їх вирішення. Таких компаній в Харкові зараз дуже багато.” В  планах Харківського Кластера, розповідає Шаповал, — “об’єднати понад 50% місцевої ІТ-індустрії та реалізувати масштабні, системні проєкти, що змінять інфраструктуру міста та освіту. В наших цілях допомагати іншим регіонам для розвитку індустрії у них, розповсюджуючи свій досвід на інші регіони, наприклад, Полтаву, Суми та інші, які будуть потребувати нашої експертизи.”

Від себе додамо, що Харків отримає другий потужний поштовх розвитку тоді, коли нинішні студенти розвинуть в собі бажання експериментувати і брати ризики, наберуться початкового досвіду і знань технологій у великих аутсорсингових компаніях, та почнуть створювати продуктові стартапи, деякі з яких неодмінно стануть єдинорогами-мільярдерами. Наступні Grammarly, GitLab і Petcube цілком можливо будуть створені саме в Харкові.

Leave a Reply