Еко–міста і еко-кластери

2012/11/01

Політика спільного формування Еко-міст і еко-кластерів, як найбільш оптимальна і приваблива модель регіонального промислового розвитку, вперше була здійснена в Японії в останнє десятиріччя ХХ століття. Використання цих двох систем протягом 10-ти років дозволило набути досвіду у розвитку важливих програм зменшення викидів і підвищення ефективності використання енергії, підвищення інноваційності в діяльності промисловості країни.

Попри те, що концепція Еко-міста не співпадає повністю з кластерною моделлю інноваційного розвитку, вона наближається до кластерних підходів при формуванні своїх систем і мереж різними частинами і учасниками для створення ефективної структури їх взаємодії. Особливо важливе спільне використання цих двох систем у випадку формування в Еко-містах кластерів екологічного напрямку.

Більшість країн світу почала поступово з 1990-х років впроваджувати кластерну систему взаємодії учасників виробничого процесу. Японський досвід поєднання двох систем став використовуватися рядом промислово розвинених країн вже після 2000 року, коли двадцять шість Еко-міст Японії спромоглись довести свої успіхи. Стало загальновизнаним, що ініціатива Еко-міста діяти спільно з кластерами створює більш системний підхід до використання промислових і фінансових інструментів у скоординованій формі. За такої форми співробітництво дозволяє створити більш привабливе середовище, в якому основна індустрія може успішно працювати. Це здійснюється завдяки впливу обох джерел постачань – сировинних матеріалів і викидів та маркетингу і реалізації виготовленої з них продукції, що також стимулює необхідні інфраструктурні інвестиції і мобілізацію місцевої ініціативи. Така політика також інтегрує два самостійних напрями політики – екологічний напрям, який фокусує увагу на збереженні ресурсів і зменшенні шкідливих викидів, тоді як економічний напрям шукає шляхи стимулювання місцевої економіки, підтримки розвитку технологій і бізнесу з конкурентними перевагами на глобальних промислових ринках (фіг.1.)

Концепція комбінації Еко-міст і еко-кластерів дозволяє сьогодні створювати на планеті Земля зелені міста майбутнього. Екологічно чисте місто майбутнього – це раціонально організована зона з максимальним обмеженням використання копального палива, проживання людей в «розумних» спорудах з сонячними батареями і вітряками.
Еко-місто має орієнтуватись на пішохода, а не на машини в рамках концепції гармонії людини і природи, тому в місті не буває автомобілів та пов’язаною з їх обслуговуванням інфраструктури.

Китай і Корея одні з перших почали будувати Еко-міста. На порозі ХХІст. почали будувати перше в Китаї «зелене» місто – Донгтан. Він розташовується у гірлі річки Янцзи, біля Шанхаю. Перший етап його забудови було закінчено у 2010 році. В ньому тепер мешкає вже 25 тисяч людей. До завершення проекту в ньому кількість мешканців сягне 500 000 осіб. Весь транспорт в місті буде працювати на електроенергії і біопаливі. Буде створена система трансформації енергії Сонця і вітру в електричну. На кордонах міста будується мережа високотехнологічних ферм, які мають займатися фільтруванням повітря та виведенням викидів СО2. За задумом проектантів багато систем та технологій, які впроваджуються у Донгтані вперше, в майбутньому знайдуть своє застосування і в інших населених пунктах. Біля столиці Південної Кореї будується з 2002р. Еко-місто Сонгдо, в якому створена система штучних каналів, на зразок каналів Венеції. Тут створюється океанаріум, на всіх будовах використовуються унікальні новітні технології. Дизайн будов всього міста базується на національній традиції краси і гармонії.

Зараз будуються Еко-міста у Великобританії – м. Шерфорд біля Плімута, у США – штучний острів Трежер-Айленд біля Сан-Францисько, в Німеччині – Ваубен біля Фрайбурга, Logrono Montecorvo Eco City в Іспанії. Навіть маленька Латвія вже встигла збудувати невеличке Еко-місто Аматциемс – унікальне, самобутнє, нетипове містечко біля озер і ставків, в гармонії з оточуючим середовищем, вживаними технологіями і естетикою.

Росія, після вивчення японського досвіду «екологічного девелопменту» Еко-міст, створення станцій водопідготовки та комплексів гідропоніки, системи водоочищення річок та морських шельфових ділянок, теж почала реалізовувати програми створення Еко-міст разом з програмою еко-кластерів. Ці програми обговорено на Міжрегіональному економічному Форумі «Самарська ініціатива: кластерна політика – основа інноваційного розвитку національної економіки». На Форумі було презентовано проект «Чиста Волга – територіальні екологічні кластери», який здійснюється у рамках 4-х міжрегіональних центрів – Волго-Каспійського, Нижньоволзького, Середньоволзького та Верхньоволзького. Україні також не завадило б розпочати реалізацію подібних програм.

Сьогодні в Україні утворено більш ніж 4,7 тисяч офіційних полігонів захоронення побутового сміття, стільки ж неофіційних, численних смітників на кожному кроці. Побутове і промислове сміття вже покриває більш 3% території країни і має стійку тенденцію розростання. У рамках реалізації Національного проекту «Чисте місто» планується створення 10-ти пілотних міст, де будуть будуватися сміттєпереробні заводи. У Києві планується створення 4-х таких підприємств, кожний потужністю переробки по 300 тис. т. на рік.

На жаль Київ поки що займає 108-е місце у переліку 120-ти міст світу згідно їх рейтингу конкурентоздатності, який щороку подається EIU Citigroup у рамках проекту “Hot Spots”, по яким визначається рівень привабливості міст для інвестицій, бізнесу і життя людини. В цьому переліку у лідерах Нью-Йорк, Лондон, Сінгапур, Париж, Токіо. Варшава – на 53-му Москва – на 58-му місці.

[box type="note"]
Продолжение статьи доступно зарегистрированным участникам портала. Участие в нашем проекте всегда бесплатно. Ввести логин, перейти на страницу регистрации или узнать больше о возможностях портала.
[/box]