Кластери рибодобування, рибопереробки, аквакультури

2012/11/02

На планеті Земля є багато країн зі значними водними ресурсами, і кожна з них має свої національні традиції споживання риби. В більшості з цих країн вже активно ведеться формування та розвиток рибопромислових кластерів. Аналіз досвіду цього процесу в різних країнах дозволяє визначити кластери як мезоекономічну структуру, характерну для постіндустріального розвитку в умовах глобалізації та інформатизації, яка відрізняється від інших представників процесу інтеграції (бізнес-груп, стратегічних альянсів, ін.).

Кластеризація економіки в цих країнах означала не тільки еволюцію організаційних форм господарювання, але й структурну реформу громадських інститутів на базі суспільно-державного партнерства, співробітництва великого, середнього і малого бізнесу, регіоналізації державного регулювання. Формування кластерів не лише обумовило лібералізацію економіки, прискорення темпів економічного зростання, а стало системостворюючим процесом, в межах якого виникали передумови, організаційні і соціальні можливості для сталого розвитку регіону, погодження інтересів учасників кластеру. Розвиток кластерів в динамічних регіонах світу значною мірою сприяв подоланню наслідків глобальної кризи 2008-2010 рр., зростанню конкурентоспроможності і індустріальної кооперації. Зокрема в Азії, де Китай і Японія з 2011 року закріпили за собою друге і третє місця у світі за обсягами ВВП, процеси формування і діяльності кластерів аквакультури і рибоіндустрії наочно демонструють ефективність використання синергійного ефекту мережевої інтеграції і раціонального розподілу прав власності між структурами, пов’язаними з рибодобуванням. На схемі рибопромислового комплексу з кластерним компонентом подається весь технологічний ланцюжок – від добичі біоресурсів, їх глибокої переробки, транспортування до реалізації в різних країнах.

Схема розвитку кластеру має такі відмітні ознаки:
- наявність і стійке кооперування галузей, що входять у кластер, формування на цій основі мережевих організацій на базі сучасних інформаційних технологій, ланцюжків створення вартості, спільних стандартів виробництва, постачання і управління, кластерних трендів;
- конкурентоздатність кластеру з урахуванням питомих втрат і якості продукції не поступається відповідним секторам економіки інших країн і регіонів, до розвитку кластеру залучається наукова і освітня база, транспортна і енергетична інфраструктура;
- можливість створення державно-громадських структур управління кластером як міжгалузевим виробничим комплексом, що є середньою ланкою економіки;
- базою кластеру є профілююча в регіоні галузь, частка якої на національному і світовому ринку перевищує середню долю економіки регіону (ВРП) на цьому ринку;
Подана схема рибогосподарського кластеру включає три основні підсистеми:
- комплекс базисних елементів, що включає суднобудування і ремонт, рибальство і добування рибопродуктів, промислову переробку морепродуктів, зберігання, пакування і збут морепродуктів, інноваційну інфраструктуру;
- механізм взаємодії національної і регіональної влади, місцевого самоврядування, громадських і професійних організацій;
- комплекс безперервного постачання і реалізації рибної продукції.

Вивчення досвіду країн-лідерів в рибній індустрії може допомогти Україні у створені своїх центрів аквакультури на кластерній основі. Рибна галузь посідає важливе місце у забезпечені населення України цінними продуктами харчування.

Законодавство України, що регулює аграрну сферу, значну увагу приділяє питанням продовольчої безпеки. Зокрема «Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року» визначила рибне господарство складовою частиною економічної продовольчої безпеки. В Законі України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водяних біоресурсів», прийнятому в 2011 р., законодавчо визначено конкретні завдання рибної галузі у забезпеченні продовольчої безпеки. держави. Велике значення має розроблена концепція програми розвитку рибного господарства України на 2012-2016 роки. Виконання програми здійснюватиметься в два етапи; на першому – (2012 рік) передбачається здійснити заходи щодо розвитку підприємств аквакультури, активізації міжнародної і зовнішньоекономічної діяльності, створення умов для залучення інвестицій і міжнародної технічної допомоги. На другому етапі (2013-2016 рр.) передбачається здійснити заходи щодо модернізації і будівництва суден вітчизняного флоту рибної промисловості, забезпечення діяльності оптових ринків продукції рибного господарства, розширення, реконструкції, технічного переоснащення і розвитку морських рибних портів.

Виконання Програми буде сприяти забезпеченню продовольчої безпеки населення шляхом постачання вітчизняної рибної продукції у відповідності з науково обґрунтованими нормами споживання. Програмою планується здійснити такі заходи:
- довести загальний обсяг видобутку риби та інших живих продуктів моря до 375 тис. тонн на рік;
- відновити роботу вітчизняного флоту рибної промисловості;
- підвищити рівень продуктивної роботи в рибному господарстві на 20%;
- випустити в природні водойми понад 37 млн. штук молоді цінних видів риб, що має забезпечити вилов цінної риби до 80 тис. тонн на рік;
- відновити 16,05 тис. природних нерестилищ;
- здійснити реконструкцію русел річок загальною довжиною 500 км;
- побудувати у водоймах 1850 штучних нерестилищ;
- забезпечити діяльність оптових ринків продукції рибного господарства.

Безумовно намічені заходи сприятимуть розвитку рибного господарства України. Проте в цій галузі ще багато залишається невирішених питань. Необхідно на законодавчому рівні в першу чергу вирішити питання формування рибогосподарських кластерів, організації та функціонування аквакультури. Саме в цих напрямах слід шукати основні резерви збільшення обсягів виробництва риби та інших цінних гидробіонтів. Прикладом ефективної роботи в цих напрямах є діяльність кластеру «Продукти моря» (КПМ), який створений у 2011 р. в м. Севастополі за ініціативи міської ТПП, за підтримки Німецького бюро міжнародного співробітництва GIZ. Учасниками створення цього кластеру стали науковці Інституту біології південних морів Національної академії наук України, представники рибного бізнесу і морського фермерства. Діяльність кластеру здійснюється у таких напрямах:
- створення морських ферм з вирощування молюсків і риб;
- розробка біотехнологій отримання морських водоростей, збагачених мікроелементами;
- впровадження технологій переробки морських організмів для медичних та біопрепаратів;
- створення нових продуктів харчування, в т.ч. використання мікро- водоростей як добавок до харчових і кулінарних виробів;
- виробництво косметичних засобів і лікарських препаратів, зокрема таких, які мають протипухлинну активність;
- підготовка кваліфікованих кадрів для індустрії вирощування риби і морепродуктів, їх переробки, зберігання і реалізації.

[box type="note"]
Продолжение статьи доступно зарегистрированным участникам портала. Участие в нашем проекте всегда бесплатно. Ввести логин, перейти на страницу регистрации или узнать больше о возможностях портала.
[/box]