Закарпатська область

2011/01/18

3.3.1. Закарпатська область

Територія – 12,8 тис.кв.км.

Чисельність населення – 1,25 млн.чоловік.

Кількість районів – 13: Берегівський, Великоберезнянський,
Виноградівський, Воловецький, Іршавський, Міжгірський, Мукачівський, Перечинський,
Рахівський, Свалявський, Тячівський, Ужгородський, Хустський.

Природні і економічні особливості

Закарпаття є одним із наймальовничіших куточків України, розташоване на південно-західних
схилах і передгір’ях Українських Карпат. На північному заході і півдні область межує
із чотирма країнами – Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією, а на північному
і південному сході з Львівською та Івано-Франківською областями.

На території області поблизу села Ділове Рахівського району знаходиться географічний
центр континенту. Близько 80 процентів території краю займають гори, утворюючи з
південного заходу на південний схід Верховинський Вододільний хребет, Горгони, Свидовець,
Чорногора, Полонинський хребет, Рахівський масив, Вулканічні Карпати. Чорногорський
хребет включає в себе гору Говерла висотою до 2061 м, яка є найвищою точкою області
і України. Закарпаття з іншими регіонами з’єднують Яблунецький, Вишівський, Ужоцький,
Верецький та Воловецький перевали висотою від 931 до 1014 метрів над рівнем моря.

Ліси, які є найбільшим багатством краю, займають понад 50 відсотків території,
різноманітні за породним складом залежно від вертикальної поясності. На низовині
ростуть дубово-грабові ліси, у передгір’ях – дубові і дубово-букові, у горах на
висоті від 800 – 1000 м над рівнем моря – букові; хвойні (ялиця біла, ялина) – на
висоті до 1300 – 1500м.

Довершують ландшафт субальпійські та альпійські луки – полонини. На території
області протікає 9429 річок і потоків, що із уже зазначеними факторами формує помірно-континентальний
клімат. Улітку середня температура повітря становить +21ºС, а взимку -4ºС. У краї
виявлено понад 360 родовищ та джерел цілющих природних мінеральних вод. Рельєф,
географічне розташування, ліси, мінеральні води, помірно-континентальний клімат,
багатовікові традиції та самобутня культура багатонаціонального населення краю у
комплексі створюють унікальний і соціальний потенціал, на основі якого існує і має
перспективу поступового розвитку санаторно-оздоровчий комплекс світового рівня.

Природно-ресурсний потенціал Закарпаття

Природа краю багата і різноманітна. Найбільше багатство – ліси. Лісистість території
сягає 50 відсотків, а лісовий фонд становить 694 тис. га. По породному
складу переважають твердолистяні (64,4%) ліси. Загальний запас деревини становить
близько 200 млн. кубометрів. Мінерально-сировинна база представлена понад 30 видами
корисних копалин, серед яких нетрадиційні для України поліметали, перліти, цеоліти,
барити. Із неметалічних корисних копалин значними є запаси кам’яної солі Солотвинського
родовища (0,5 млрд. тонн). Надзвичайно перспективні для освоєння єдині в Україні
поклади цеолітів, прогнозні запаси яких сягають 285 млн. тонн. У межах Біганського
родовища алунітів розвідано 5,7 млн. тонн баритових руд, придатних для використання
в бурових розчинах при проходженні свердловин на нафту та газ. Високу оцінку на
світовому ринку має германій, який використовується як напівпровідник у сучасній
радіоелектроніці, приладобудуванні, космічній техніці й інших галузях. Затверджені
запаси родовища, яке поки що не експлуатується, становлять 850 тонн, прогнозні –
1900-2000 тонн. Область має великі можливості для розвитку фарфоро-фаянсової промисловості,
сировиною для якої є каолін. Закарпатські каоліни, запаси яких перевищують 5 млн.тонн,
виняткові за своєю білизною і не мають аналогів в Україні, а за хімічним складом
нагадують каоліни Китаю. Значні запаси різноманітної сировини для будівельної індустрії
(мармуризований вапняк, доломіт, мармур, туф, андезит, щебінь, камінь бутовий),
що використовується як облицювальний матеріал, декоративна крихта, вапнякове борошно.
Закарпаття багате на мінеральні та термальні води, унікальні за своїми лікувальними
властивостями та енергетичними потужностями. Налічується понад 360 різних за хімічним
складом і лікувальними властивостями джерел мінеральних вод загальним дебітом близько
10 тис.куб.м на добу, які не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі,
Франції.

Лікувально-столові мінеральні води, маючи чудові смакові якості, споживаються
як у санаторно-курортних закладах, так і для розливу. Область має сприятливі кліматичні
умови, високий природно-рекреаційний потенціал, вона зосередила 5,2% об’ємного і
5,1% вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. Край багатий на
прісні поверхневі води. Потенціал гідроенергетичних ресурсів малих та середніх річок
становить 6,5 млрд.квт.год/рік і є найбільшим серед областей України, що відкриває
можливості для розвитку малої гідроенергетики.

Промисловість області відіграє важливу роль в економіці Закарпаття. У ній зосереджена
третина основних фондів та більше чверті середньооблікової чисельності працюючих.

Структура виробництва наближена до ресурсних можливостей області. Питома вага
харчової і переробної, деревообробної та меблевої галузей, які працюють в основному
на власній сировині, складає майже 50% проти 34,0 % в 1990 році.

До провідних галузей промисловості слід віднести легку та машинобудівну, які працюють
в основному на давальницькій сировині і частка яких у загальному обсязі виробництва
становила біля 20 відсотків. Питома вага галузей, які мають потенційні сировинні
можливості для розвитку (будівельні матеріали та електроенергетика), поки ще незначна.

Головними видами сільськогосподарської продукції є картопля, овочі, фрукти, ягоди,
виноград, за якими регіон є самодостатнім. Зернове господарство є ефективною галуззю
народного господарства. Однак область через природно-кліматичні умови не може забезпечувати
себе продовольчим зерном. З технічних культур привабливою культурою є тютюн, сировина
з якого має постійний попит.

Природно-кліматичні умови дозволяють вирощувати ранні, надранні та пізні овочеві
культури. Для сільськогосподарського виробництва характерною є зональна спеціалізація.

Закарпаття є одним з регіонів, що володіють унікальними умовами для розвитку садівництва
та виноградарства, можливостями виробництва високоякісної продукції виноробства.
Вина Закарпаття увійшли в каталоги кращих вин держави, неодноразово отримували золоті
медалі на міжнародних виставках-ярмарках.

Важливою частиною агропромислового комплексу області є харчова промисловість,
пріоритетними видами якої є виноробство, виробництво безалкогольних напоїв та розлив
мінеральної води, хлібопекарна та консервна промисловість, видобуток кухонної солі.

Серед тваринництва провідним є молочне та м’ясне скотарство, свинарство, вівчарство,
птахівництво та бджільництво.

Туристично-рекреаційна галузь є пріоритетним напрямком розвитку
економіки області. Мальовничі ландшафти, природні об’єкти (озеро Синевир, солоні
озера та інші), багаті культурні, історичні, етнічні традиції, широка мережа туристично-рекреаційних
та санаторно-лікувальних закладів дають можливість розвивати різні види туристичної
діяльності. Зростає зацікавленість іноземних туристів у відвідинах регіону.

Виробнича інфраструктура Закарпаття представлено розгалуженою
транспортною мережею, що включає залізничний, автомобільний, повітряний та трубопровідний
транспорт, розвинену систему зв’язку, міжнародну систему телефонного обміну та мобільного
зв’язку.

Територією області проходять 2 автомагістралі державного значення, а також залізнична
лінія, що з’єднує країни СНД із країнами Західної Європи. Вздовж головних автошляхів
діє мережа автозаправних станцій та станцій технічної допомоги. В Закарпатті налічується
8 автомобільних пунктів перетину кордону,з
них–6 міжнародних.


Табл .3.25. Показники готовності Закарпатської області
до процесу кластеризації

Індикатори

2000 р.

2003р.

«Дохід»

1. Валовий Внутрішній продукт (млн.грн.)

-

-

2. Валова додана вартість (млн.грн.)

2151,3

3120,9

3. Зайнятість (% від загальної кількості населення)

83,7

4. Середній рівень заробітної плати (грн.)

170,87

378,9

5. Наявність патентів (к-сть), із яких використовується (к-сть)

даних немає

даних немає

«Вклад»

1. Населення (тис.чол.)

1257,7

1249,8

2. Зайнятість в структурах High-Tech організацій (% від загальної чисельності
працюючих)

3,7

9,3

3. Рівень освіти: - початкова,середня (к-сть)

- вища (к-сть)

708

20

4. Інвестиції (млн. грн.в основний капітал)

203,4

503,2

5. Витрати в структурах R&D (к-сть)

даних немає

6. Персонал в структурах R&D
(к-сть)

-

7. Інфраструктура: - шляхи (тис.км) - мобільний зв’язок
(% покриття) - телефони (к-сть,тис. апаратів)
-

Інтернет (к-сть, тис. користувачів)

3,3

59,4

93,4

76.3

3,5

81,3

147,07

118,8

Рівень безробіття

7,3

Частка ВВП області у ВВП України, %

1,6

1,6

Демографічні дані області: в результаті природного та міграційного скорочення
чисельність наявного населення зменшилася на 7,9 тис.осіб. Населення на 1 кв.км
- 98,0 чол.

Як показує опитування, область має зони високого ризику на територіях Перечинського,
Свалявського та Великобичківський районів, а також зони депресивного розвитку (басейн
р. Тиса та райони, які мають статус «гірські»).

Область має вільну економічну зону «Закарпаття» і один бізнес-інкубатор «ТЕС-фонд».В
області існує фондовий ринок і система «одне вікно». На території області зареєстровано
184 підприємства з іноземними інвестиціями.

Закарпатська область має розвинену транспортну мережу ( Критський автотранспортний
коридор; станція Чоп;станція.Ужгород-2; міжнародний аеропорт «Ужгород» ) і входить
до Єврорегіону.

Структура експорту (2003 р.):

текстиль, текстильні вироби – 18,5%

електро-комплектуючі – 16,2%

паливо і нафта – 12,1%,

деревина, вироби із неї – 11,0%,

комплектуючі для машин та обладнання-7.1%,

прилади-9.4%,

меблі-3,9,

іграшки-5,0%.

Структура імпорту:

електричні машини – 18,2%,

текстиль – 16,9%,

транспорт – 14,9%,

машини, обладнання – 11,9%,

прилади – 9,1%




ПІДСУМКИ КЛАСТЕРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ.

З огляду на результати проведення соціально-економічних досліджень області на
території Закарпаття доцільно створення кластерних систем у відповідності із специфікою
виробничої та соціальної інфраструктури, структурою економіки та зайнятості населення
із врахуванням природних ресурсів, народних звичаїв та традиційних виробництв. Визначено
такі перспективні напрямки формування кластерів:

Кластер туристичний

(Рахівський, Міжгірський,Воловецький, Мукачівський райони)

Основні напрями діяльності - екстремальний туризм,альпінізм,
гірськолижний, рекреаційний та сільський зелений туризм. Для цього є необхідні
умови - мальовничі пейзажі, багато туристичних баз і таборів, гірські траси, підйомники,
мінеральні та термальні води, лавино-безпечні умови.

Лікувально-оздоровчий кластер

(Свалявський, Мукачівський райони).

Свалявський район є найбільшою здравницею Закарпаття, де можна прийняти щороку біля
25 тис.чоловік. Розвідано вісім родовищ мінеральної води, з яких шість експлуатуються
чотирма санаторіями для бальнеологічного лікування.

Агропромисловий кластер

Основні напрями діяльності - виробництво с/г продукції, її переробка,

збут, заготівля та переробка дикоростучих плодів та ягід, грибів, лікарських трав,
виробництво вин виноградних на території області.