Додатки

2011/01/18

5. Додатки.

5.1.Волинська область

5.2.Рівненська область

5.3.Вінницька область

5.4.Тернопільська область

5.5.Хмельницька область

5.6.Закарпатська область

5.7.Івано-Франківська область

5.8.Львівська область

5.9.Чернівецька область

5.10. АР Крим

5.11. Миколаївська область

5.12. Одеська область

5.13. м. Севастополь

5.14. Херсонська область

5.1. Волинська область Аналіз результатів анкетування

Метод дослідження: анкетування експертів. З 17 керівників
регіональних управлінь економіки Волинської області було опитано 14. Не взяли участі
у дослідженні троє – представники Любомльської (західна частина області), Камінь-Каширської
(північ) та Рожищенської (південний схід) районних адміністрацій.

Основні результати дослідження

1. Розподіл відповідей на питання «Чи є можливості
формування ділової кооперації різних структур у Вашому районі в умовах ринку і конкуренції?
У якій сфері можлива така кооперація?»
склався наступним чином: можливість кооперації
у своєму районі визнали 100% опитаних. При цьому кожен з експертів назвав сфери
економіки, готові, на його думку, до кооперації.

2. На питання «Чи є у Вашому районі громадські,
ділові та інші організації, які підтримують розвиток підприємництва і сприяють об’єднанню
підприємств в асоціації, альянси, партнерства, кластери і т.п.? Назвіть.»
схвально
відповіли п‘ятеро експертів (35,7%), заперечили наявність таких організацій дев’ятеро
(64,3%).

3. «На основі яких місцевих традицій і звичаїв можна консолідувати населення
Вашого регіону, розвивати підприємництво, зміцнювати ділову довіру між людьми та
фірмами?»

Аналіз відповідей визначив такі заходи, як: проведення ділових зустрічей різного
типу, у тому числі виставок-ярмарків, розвиток сільського зеленого та етнотуризму.

4. «Які види підприємницької кооперації Ви хотіли б впровадити у Вашому районі
в майбутньому?»

Експерти висловили бажання впровадити промислову кооперацію на основі підприємств
обробної промисловості, зокрема, переробки сільськогосподарської продукції, виробництва
будівельних матеріалів, розвитку туризму та рекреації, а також створювати спільні
підприємства із залученням зарубіжного капіталу.

5. «Які відмінні риси й унікальні сторони життя Вашого району Ви вважаєте за
можливе розвивати в довгостроковому плані, створюючи у такий спосіб бренд, торговельну
марку, імідж району?»

Фактично, за пріоритетний розвиток туризму висловились десятеро експертів. Три
відповіді були надані на користь формування іміджу районів підприємствами обробної
промисловості.

6. «Яким чином найбільш доцільно здійснювати взаємодію влади і підприємницьких
структур?» -
за рахунок здійснення різноманітних регуляторних
заходів під егідою райдержадміністрацій, у тому числі залучення підприємців до роботи
в органах влади; спільної організації і проведення ділових зустрічей різного типу;
співпраці через громадські організації.

7. На питання «Чи знаєте Ви у Вашому районі авторитетних
лідерів, які могли б ставити цілі та поєднувати людей, стимулювати інноваційність,
залучати внутрішні та зовнішні інвестиції, підвищувати комфортність проживання в
районі? Назвіть прізвища.»
схвально відповіли 13 експертів (92,8% з опитаних).
Не зміг виділити лідерів тільки представник м. Ковеля.

8. 100% експертів дали негативні відповіді на питання «Чи
існують у Вашому районі етнічні проблеми і міжконфесійні конфронтації, що можуть
негативно впливати на духовне життя суспільства?»
Це свідчить, у першу чергу,
про готовність налагоджувати партнерство із зарубіжними підприємствами, приймати
на території Волинської області велику кількість іноземних туристів.

9. «Які товари, що ввозяться, на Вашу думку, можна виготовляти в районі і які
для цього є або повинні бути створені необхідні умови?»

Експерти визначили необхідність розвитку різних галузей обробної промисловості,
сільського господарства. Однак, конкретні рекомендації з приводу розгортання виробництва
сформулював лише експерт з Маневицького району - він наголосив на потребі
«відшукати, зацікавити інвесторів, і відновити роботу розвалених колгоспних цегельних
заводів».

10. «Виробництво яких місцевих товарів варто було б розвивати для збільшення
експорту за межі району (у т.ч. і за рубіж)? Які для цього необхідні умови – виробничі
потужності, капітал, професійні кадри?»

Фактично, усі відповіді стосуються розвитку різних галузей обробної промисловості;
залучення у виробництво нового капіталу та високопрофесійних кадрів, пошуку нових
ринків збуту; необхідності оновлення виробничих потужностей (консервних цехів та
рослинних насаджень); розширення капіталовкладень та виробничих потужностей.

11. «Чи спостерігається у Вашому районі дефіцит на товари і послуги (на які
саме)?»

У частині районів немає дефіциту на будь-які товари та послуги, є райони з наявним
періодичним дефіцитом, який завжди долається. Дев'ятеро респондентів визнали, що
у їхніх районах постійно відчувається брак різноманітних послуг у сфері побутового
обслуговування сільського населення: хімчисток, пралень, перукарень, а також пунктів
заготівлі вторсировини та дарів лісу.

12. «Чи знайомі Вам такі терміни: «нові виробничі системи» – «мережеві структури»
– «кластери»?»

Дванадцять експертів (85,7%) дали схвальну відповідь на це питання.

5.2. Рівненська область
Аналіз результатів анкетування

Робоча група для підготовки обласного звіту використала результати інтерв‘ювання
експертів більшості районів Рівненської області та обласного центру, пілотного опитування
представників ділових кіл. Опитування продемонстрували, що представники державної
влади та місцевого самоврядування лояльніше сприймають ідею ідентифікації та підтримки
локальних виробничих систем, ніж представники ділових кіл. Бізнес прагне бачити
практичні фінансові схеми взаємодії в межах промислової кооперації від інституцій,
що популяризують кластерну концепцію. За відсутності таких легальних схем процес
ідентифікації та підтримки кластерів сприймається бізнесом як теорія, не здатна
істотно покращити бізнес.

На превеликий жаль, у даному звіті про проведені дослідження не наданий аналіз
результатів інтерв‘ювання та пілотного опитування експертів Рівненської області.

5.3. Вінницька область

Аналіз результатів анкетування

Анкетування проводилося в 19 адміністративно-територіальних
одиницях. В ньому взяли участь представники райдержадміністрацій, керівники великих
і малих підприємств. Всі учасники анкетування відзначили можливість ділової кооперації
у різних сферах, а саме в таких, як:

- переробка сільськогосподарської продукції;

- будівництво;

- сільський зелений туризм.

Майже в усіх районах діють громадські, ділові і інші організації, які підтримують
розвиток підприємництва: районні спілки підприємців, спілка роботодавців, асоціація
фермерів.

Майже всі респонденти (90%) відповіли, що підприємства розробили конкретні програми
підвищення конкурентоздатності власної діяльності.

На запитання щодо нових видів підприємницької кооперації відповіді розподілилися
наступним чином:

- різні види туризму (зелений, історичний)

інформаційно-консультативні установи

- кредитні спілки

- переробка сільськогосподарської продукції.

Опитувані респонденти підкреслили необхідність розвивати в довгостроковому плані
такі напрямки як:

- виробництво сільськогосподарської продукції;

- розвиток цукрової галузі;

- розвиток борошно-круп’яної галузі;

- розробка титаново-цирконієвого родовища;

- розвиток готельного господарства;

- зелений туризм (мисливство, рибальство).

На думку респондентів для підвищення обсягів експорту варто розвивати виробництво:

- молочної продукції;

- цукра;

- борошна;

- круп;

- будівельних матеріалів;

- паркету.

Щодо етнічних проблем та міжконфесійних конфронтацій, що можуть негативно впливати
на духовне життя суспільства, всі респонденти підтвердили толерантність населення.

Всі респонденти відповіли, що в районах є авторитетні лідери, які можуть об’єднувати
людей.

В усіх районах респонденти відзначили дефіцит послуг населенню (забезпечення будівельними
матеріалами, особливо у віддалених селах, та надання побутових послуг).

5.4. Тернопільська область

Аналіз результатів анкетування

Анкетування проводилося в 4 адміністративно-територіальних одиницях. В ньому взяли
участь представники райдержадміністрацій, керівники великих і малих підприємств.
Всі учасники анкетування відзначили можливість ділової кооперації у різних сферах,
а саме в таких, як:

- переробка сільськогосподарської продукції;

- виробництво будівельних матеріалів;

- виготовлення сувенірів;

- сільський зелений туризм.

Майже в усіх районах діють громадські, ділові і інші організації, які підтримують
розвиток підприємництва: районні спілки підприємців, ради підприємців, громадське
об’єднання «Жінки за майбутнє», Ліга молоді.

На запитання щодо нових видів підприємницької кооперації відповіді розподілилися
по таких сферах:

- переробка та збут сільськогосподарської продукції;

- створення центру сприяння та розвитку туризму;

- створення центру розвитку бізнесу.

Опитувані респонденти підкреслили необхідність розвивати в довгостроковому плані
такі напрямки, як:

- виробництво сільськогосподарської продукції;

- розвиток туристичного бізнесу;

- розвиток харчової і переробної промисловості;

- зелений сільський туризм;

- розвиток розробки місцевих родовищ для будівельної індустрії.

На думку респондентів, для підвищення обсягів експорту варто розвивати виробництво
таких товарів як:

- скловироби;

- будівельні та оздоблювальні матеріали;

- туристичні послуги;

- виробництво консервної продукції;

- виробництво незбирано-молочної продукції (сир, масло);

- виробництво торфо-брикету.

Щодо етнічних проблем та міжконфесійних конфронтацій, що можуть негативно впливати
на духовне життя суспільства, всі респонденти підтвердили толерантність населення.

Всі респонденти відповіли, що в районах є авторитетні лідери, які можуть об’єднувати
людей.

В усіх районах респонденти відмітили дефіцит послуг населенню (готельні та побутові
послуги).

5.5 Хмельницька область

Аналіз результатів анкетування

Анкетування проводилося в 10 адміністративно-територіальних одиницях Хмельницької
області. В ньому взяли участь представники райдержадміністрації та міст обласного
підпорядкування, керівники великих та малих підприємств.

1.Опитування голів райдержадміністрацій та міст обласного підпорядкування.

В опитуванні взяли участь 15 респондентів. Значний відсоток опитуваних вбачають
можливість формування ділової кооперації в районі в умовах ринку і конкуренції.
Основні сфери кооперації:

- вирощування сільгосппродукції, її переробка та реалізація;

- виробництво продуктів харчування;

- сільський зелений туризм;

- транспорт;

- торгівля;

- промисловість;

- послуги;

- кредитна кооперація.

Майже в усіх районах діють громадські, ділові і інші організації, які підтримують
розвиток підприємництва і сприяють об'єднанню підприємств в асоціації, альянси:

- асоціація підприємців;

- асоціація фермерів;

- рада партнерства по підтримці малого підприємництва;

- асоціація сільгосптоваровиробників;

- райдержадміністрація;

- фонд розвитку району і міста;

- товариство споживачів;

- ради соціального партнерства;

- національна асоціація сільськогосподарських дорадчих служб України.

Тільки один респондент відповів, що у них немає будь якої громадської організації,
яка б підтримувала розвиток підприємництва.

Консолідування населення району, за думкою керівників держадміністрацій, можлива
в таких сферах:

- розвиток сільськогосподарського виробництва;

- сільський зелений туризм;

- навчання населення бізнесу та менеджменту;

- проведення сезонних ярмарків;

- розвиток історико-культурного потенціалу;

- проведення мистецьких конкурсів «Співучі дзеркала»;

- розширення ткацького виробництва.

На запитання щодо нових видів підприємницької кооперації відповіді розподілилися
по наступних сферах:

- переробка сільськогосподарської сировини в продукти харчування;

- збирання і переробка відходів;

- садівництво;

- розробка родовищ глини, піску, вапняку;

- впровадження кооперативного житлового будівництва;

- сільський зелений туризм.

Опитувані представники районів і міст обласного значення підкреслили необхідність
розвивати в довгостроковому плані такі пріоритетні напрямки, як:

- зелений туризм;

- виробництво будматеріалів;

- виробництво екологічно чистих продуктів харчування;

- садівництво;

- виробництво картонно-паперової та фарфорової продукції;

- розвиток торговельної марки Полонського фарфору;

- розвиток торговельної марки Понінківського паперу;

- розробка родовищ нерудних корисних копалин;

- сільськогосподарське виробництво;

- вирощування лікарських рослин;

- розвиток бджільництва.

На думку керівників районів і міст, взаємодію влади та підприємницьких структур
найбільш доцільно здійснювати через:

- створення бізнес-клубів;

- проведення форумів, семінарів, «круглих столів»;

- створення кластерної моделі розвитку району;

- діяльність координаційної ради з питань розвитку підприємництва.

Щодо наявності в районі авторитетних лідерів, здатних об'єднувати людей, то всі
респонденти відповіли позитивно, крім одного. В усіх адміністративно-територіальних
одиницях, де проводилось опитування, відсутні етнічні проблеми та міжконфесійні
конфронтації.

Серед товарів, які б можна було виготовляти в районі, респонденти виділили:

- продукти переробки сільськогосподарської продукції;

- продукти харчування;

- товари легкої промисловості;

- різні види паперу та зошитів;

- фарфоро-фаянсові вироби;

- незбирано-молочна продукція;

- хлібобулочні вироби;

- безалкогольні вироби;

- трикотажні вироби;

- дитяче харчування.

Серед товарів, виробництво яких на думку респондентів, сприяло б
збільшенню експорту за межі району, переважають:

- сільгосппродукція (пшениця, ячмінь, кукурудза);

- лікарські рослини;

- медична, приладобудівна техніка, електротехнічні вироби;

- дереворізальний інструмент;

- молочна продукція;

- спирт, лікеро-горілчані вироби;

- солод;

- вироби з деревини;

- металообробні вироби;

- фарфоро-фаянсова продукція;

- паперово-білові вироби;

- природні матеріали для будівництва (камінь, щебінь, вапняк та глина);

- лозоплетна продукція;

- залізобетоні конструкції;

- продукти харчування;

- плодоовочеві консерви.

Майже всі опитувані респонденти зазначили, що в районі існує дефіцит побутових
послуг населенню, з них відсутні банно-пральні, транспортні, ресторанні, готельні
та інші побутові послуги.

Всі респонденти відповіли, що їм знайомі терміни: кластери, мережеві структури,
нові виробничі системи.

2. Підсумки опитування керівників великих підприємств.

В опитувані брали участь 20 керівників. Значна більшість респондентів (90%) відповіли,
що підприємства розробили конкретні програми підвищення конкурентоздатності підприємства.
Всі респонденти відповіли, що підприємства мають розроблені чітки плани розвитку
провідних діючих виробництв. Щодо розвитку відносин зі споживачами продукції, то
19 керівників зазначили наявність конкретних програм, всі вони також приділяють
увагу конкурентоздатності власної продукції і відзначають зростання питомої ваги
підприємств в розвитку відповідної галузі.

Забезпеченість підприємств професійно підготовленим персоналом на 100 % підтвердили
16 респондентів, 4 респонденти відповіли, що рівень забезпеченості професійними
кадрами - низький. Відчувається гострий дефіцит професійно підготовлених верстатників
та ІТР. На багатьох підприємствах діє програма підвищення кваліфікації та навчання
на місцях, в регіональному учбовому центрі та в вищих учбових закладах.

10 респондентів відповіли, що з метою забезпечення конкурентоспроможності власної
продукції планується впровадження нових технологій, модернізація обладнання. 50%
опитуваних незадоволені економічними механізмами, спрямованими на підвищення конкурентоздатності.

Основними проблемами оптимального комплектування підприємства для вирішення завдань
росту його конкурентоспроможності, на думку респондентів, є:

- відсутність обігових коштів;

- зростання цін на сировину та енергоносії;

- недосконала система управління якістю на підприємстві;

- збут продукції;

- відсутність висококваліфікованих кадрів;

- недостатня кількість обладнання;

- висока вартість нового технологічного обладнання.

Об'єднання з іншими виробництвами або кооперація окремих підрозділів різних
виробництв з метою освоєння вільних ніш на конкурентних ринках використовує 50%
опитуваних.

Щодо використання місцевої сировини, то значна більшість підприємств використовує
давальницьку на 80-100%. Три респонденти відповіли, що використовують тільки місцеву
сировину. Лише 2 респонденти повідомили, що вони приймають участь в ринкових експериментах
з метою реалізації інноваційно-інвестиційних ініціатив. Більше 50% респондентів
відповіли, що співпрацюють з науковими закладами і університетами.

Щодо ролі регіональних підрозділів громадських організацій в покращенні ділового
і соціально-психологічного клімату на виробництві, то більше 50% респондентів відповіли,
що ця роль невідчутна.

На запитання щодо співвідношення внутрішніх і зовнішніх інвестицій, власних і
позичкових засобів, які використовуються виробництвом, тільки 1 респондент відповів,
що має 20%-й кредит, інші відзначили використання 100% внутрішніх інвестицій за
рахунок власних коштів.

5.6. Закарпатська область

Аналіз результатів анкетування

Анкетування проводилося в 7 адміністративно-територіальних
одиницях. В ньому взяли участь представники райдержадміністрацій, керівники великих
і малих підприємств. Практично всі учасники анкетування відзначили можливість ділової
кооперації у різних сферах, а саме в таких, як:

- деревообробка;

- сільський зелений туризм;

- переробка сільськогосподарської продукції.

Майже в усіх районах діють громадські, ділові і інші
організації, які підтримують розвиток підприємництва: районні та регіональні спілки
підприємців, асоціація фермерів та приватних землевласників, спілка сільського туризму,
громадська організація «Відродження».

На запитання щодо нових видів підприємницької кооперації
відповіді розподілилися по таких сферах:

- створення міні-виробництв по заготівлі та переробці сільгосппродукції;

- сільський та рекреаційний туризм.

Опитувані респонденти підкреслили необхідність розвивати
в довгостроковому плані такі напрямки, як:

- виробництво вин та горілчаних виробів на основі старих рецептів (сливовиця,
черешнівка та інші);

- виробництво екологічно чистої продукції з дарів лісу.

Щодо переліку товарів, які можна виготовляти в районах
для вивозу за межі області, респонденти виділили наступні:

- мінеральна вода;

- хлібобулочні вироби;

- екологічно чиста продукція;

- взуття;

- меблі.

Серед товарів, виробництво яких, на думку респондентів,
сприяло б збільшенню експорту за межі району, переважають:

- будівельні матеріали;

- екологічно чисті продукти харчування;

- плодоовочева продукція (соки, джеми, мариновані овочі);

- продукти лісу (ягоди, гриби, лікарські трави);

- сувенірна продукція з деревини.

Щодо етнічних проблем та міжконфесійних конфронтацій, що можуть негативно впливати
на духовне життя суспільства, майже всі респонденти підтвердили толерантність населення,
але 3 респонденти відповіли, що в деяких районах існують спонтанні проблеми між
греко-католиками та православними, які вирішуються толерантно.

Всі респонденти відповіли, що в районах є авторитетні
лідери, які можуть об’єднувати людей.

В більшості районів респонденти відмітили дефіцит
побутових послуг населенню. Особливо це відчувається в гірських районах через погане
транспортне сполучення.

5.7. Івано-Франківська область

Аналіз результатів анкетування

Анкетування проводилося в 7 адміністративно-територіальних
одиницях. В ньому взяли участь представники райдержадміністрацій, керівники великих
і малих підприємств. Всі учасники анкетування відзначили можливість ділової кооперації
у різних сферах, а саме в таких, як:

- туризм і рекреація;

- деревообробка;

- переробка сільськогосподарської продукції;

- нафтопереробка.

Всі респонденти відмічають необхідність інвестування до вищевказаних напрямків.

Майже в усіх районах діють громадські, ділові і інші організації, які підтримують
розвиток підприємництва: районні спілки підприємців, районні громадські бізнес-центри,
спілка сприяння розвитку зеленого туризму та інші.

Значна більшість респондентів (80%) відповіли, що підприємства мають розробити
конкретні програми підвищення конкурентоздатності підприємства.

На запитання щодо нових видів підприємницької кооперації відповіді розподілилися
по таких сферах:

- виробництво м’ясо-молочної продукції;

- виробництво меблів на основі глибинної переробки деревини;

- продукція легкої промисловості.

Опитувані респонденти підкреслили необхідність розвивати в довгостроковому плані,
а також з метою збільшення експорту такі напрямки, як:

- виробництво меблів;

- виробництво сільськогосподарської продукції.

Щодо етнічних проблем та міжконфесійних конфронтацій, що можуть негативно впливати
на духовне життя суспільства, всі респондент підтвердили толерантність населення.

Всі респонденти відповіли, що в районах є авторитетні лідери, які можуть об’єднувати
людей.

В усіх районах респонденти відмітили дефіцит послуг населенню (Інтернет, телефонний
зв’язок та побутові послуги ).

5.8. Львівська область

Аналіз результатів анкетування

Анкетування проводилося в 11 адміністративно-територіальних
одиницях. В ньому взяли участь представники райдержадміністрацій, керівники великих
і малих підприємств. Практично всі учасники анкетування відзначили можливість ділової
кооперації у різних сферах, а саме в таких, як:

- виробництво будматеріалів;

- харчова промисловість;

- торгівля та надання послуг;

- переробка сільськогосподарської продукції.

Майже в усіх районах діють громадські, ділові і інші організації, які підтримують
розвиток підприємництва: районі спілки підприємців, клуб «Ділова Яворівщина», асоціація
місцевих рад та інші.

На запитання щодо нових видів підприємницької кооперації відповіді розподілилися
по таких сферах:

- сільськогосподарське виробництво (виробництво соків, сирів, рослинної олії);

- транскордонний туризм;

- сільський та рекреаційний туризм.

Опитувані респонденти підкреслили необхідність розвивати в довгостроковому плані
такі напрямки, як:

- вишивка;

- різьбярство;

- прикордонна торгівля;

- виготовлення кінської збруї.

Щодо переліку товарів, які можна виготовляти в районах для вивозу за межі області,
респонденти виділили наступні:

мінеральна вода, соки, гриби, джеми;

м’які меблі;

цегла;

сірка.

Серед товарів, виробництво яких, на думку респондентів, сприяло б збільшенню експорту
за межі району, переважають:

- будівельні матеріали;

- сірка технічна;

- екологічно чисті продукти харчування;

- продукти лісу (ягоди, гриби, лікарські трави);

- сувенірна продукція.

Щодо етнічних проблем та міжконфесійних конфронтацій, що можуть негативно впливати
на духовне життя суспільства, значна кількість респондентів підтвердила толерантність
населення, але 4 респонденти відповіли, що в деяких районах існують незначні міжконфесійні
проблеми.

Значна кількість респондентів відповіла, що в районах є авторитетні лідери, які
можуть об’єднувати людей. Тільки 2 респонденти відповіли, що таких лідерів немає.

В більшості районів респонденти відмітили дефіцит послуг населенню (Інтернет,
телебачення, телефонний зв’язок та побутові послуги ).

5.9. Чернівецька область

Аналіз результатів анкетування

Анкетування проводилося у два етапи - в липні-серпні та вересні 2004 року шляхом
анкетування співробітниками регіонального Фонду підтримки підприємництва за сприяння
облдержадміністрації та райдержадміністрацій, обласного та районних центрів підтримки
підприємництва, обласного Центру аналітично-консультаційної допомоги та захисту
підприємців.

Практично всі учасники анкетування відзначили можливість ділової

кооперації різних структур у Чернівецькій області. Сфери, у яких можлива така кооперація,
охоплюють майже весь спектр ділової активності, а саме:

- виробнича діяльність;

- торгівля та надання послуг;

- виробництво та переробка сільгосппродукції;

- використання рекреаційних і медично-відновлювальних можливостей регіону, «зелений
туризм», різні форми курортного відпочинку та ін.

Серед організацій, які підтримують розвиток підприємництва, є : регіональний Фонд
підтримки підприємництва, облдержадміністрація, обласний та районні центри підтримки
підприємництва.

Деякі з респондентів називали районні органи виконавчої влади, управління економіки,
Представництво Держпідприємництва, громадського уповноваженого Держпідприємництва
України, Бізнес та Комерційні центри, але не могли чітко сформулювати думку та визначити,
яка саме організація малася на увазі та який характер носить сприяння чи допомога.
Є декілька відповідей «не знаю».

На запитання щодо нових видів підприємницької кооперації відповіді розподілилися
по наступних сферах:

- переробка сільгосппродукції;

- реалізація сільгосппродукції;

- забезпечення сільгоспвиробників устаткуванням і запчастинами, будматеріалами,
паливом, ремонтними й налагоджувальними послугами.

У сфері промислового виробництва: налагодження прямих зв'язків між постачальниками
сировини, переробними підприємствами, реалізаційними структурами, переробниками
відходів виробництва в корисну продукцію.

У сфері торгівлі: збільшення спеціалізації торговельних фірм, розширення асортименту
продукції вітчизняного виробництва, орієнтація на випереджальне зростання промислового
виробництва й будівництва.

Особливо підкреслена кооперація місцевих товаровиробників і торговельних установ.

У сфері туризму особливо виділені можливість і необхідність поєднання туризму
з виставковою та торговельною діяльністю.

Опитувані респонденти підкреслили необхідність розвивати в довгостроковому плані
різні види туризму (пішохідного, кінного, автомобільного, гірського, водного, гірськолижного,
рекреаційного, лікувального та інших).

Щодо наявності в районах авторитетних лідерів, здатних об’єднувати людей, то респонденти
в своїй більшості відповіли позитивно, але разом з тим звертає на себе увагу помітна
кількість відповідей «не знаю», навіть у тих місцевостях, де інші респонденти
таких авторитетних людей виділили. На наш погляд, це свідчить про роз'єднаність
підприємців та недостатню їхню поінформованість про ту реальну допомогу й підтримку,
яку вони можуть одержувати вже зараз.

Етнічні проблеми та міжконфесійні конфлікти, на думку
респондентів, у Чернівецькій області відсутні.

На думку респондентів, перелік товарів та продуктів, які можна виготовляти в районах
для вивозу за межі області, досить великий і добре аргументований. Крім традиційних
для області продуктів сільгоспвиробництва, виявлено бажання відновлювати та розвивати
виробничу базу промислової продукції (не тільки легкої, але й машинобудування, приладобудування,
наукових і інноваційних технологій).

В переліку наявні такі види продуктів, за умови виробництва яких Чернівецька область
може скласти серйозну конкуренцію іншим виробникам (рослинне масло, фруктовий оцет,
морозиво, консервна, плодово-овочева продукція). Відповідно до завдання анкети,
опитувані були орієнтовані на кооперацію в межах області, і такі відповіді свідчать
про необхідність координації такої діяльності.

Всі респонденти відмітили наступні позиції дефіциту:

- підвищений попит на високоякісну продукцію;

- попит на кваліфікований персонал;

- недостатній рівень побутових послуг для населення.

5.10. АР Крим

Аналіз результатів анкетування Сімферопольського району

В анкетуванні брав участь начальник управління економіки району О.А. Шевчук

Він відзначив, що можливості формування ділової кооперації в районі є, але відсутні
необхідні знання про кластерні моделі розвитку для впровадження нових виробничих
систем.

В районі є організації, які підтримують розвиток підприємництва і можуть сприяти
об'єднанню підприємців в асоціації, альянси, партнерства і кластери. В квітні 2003р.
в районі була зареєстрована Спілка підприємців «Миколаївка-Курорт». Спілка підприємців
об'єднує мешканців Миколаївської селищної ради, що здійснюють діяльність у с. Миколаївка.
Основною метою роботи спілки є задоволення законних прав і спільних інтересів членів,
сприяння реалізації Державної політики підтримки і розвитку малого підприємництва,
рішення соціальних проблем, підвищення ролі підприємництва у всіх галузях суспільного
життя. Головою Спілки підприємців призначено Шаронова Ю.К., якого було включено
до складу координаційної ради з питань розвитку підприємництва в Сімферопольському
районі.

Для консолідації населення району, розвитку підприємництва, зміцнення ділового
довір'я між мешканцями і підприємствами, в першу чергу, необхідно використовувати
можливості основної галузі економіки району - агропромислового комплексу. Інформація
про впровадження кластерної моделі розвитку в цій галузі доведена до керівників
сільськогосподарських підприємств району ще в 2003г., але пропозиції по удосконаленню
процесу кооперації в сільському господарстві поки ще відсутні. В районі достатньо
успішно відроджуються народні художні промисли, а саме, в Тепловському сільському
клубі працює народний колектив «Златошвейка» з числа громадян кримсько-татарської
національності, які займаються вишивкою сріблом і золотом; в с.Кольчугино відроджено
німецький народний промисел «Кронцентраль», а в с.Пожарське створено культурно-етнографічний
центр «Явір».

Одним з основних напрямів кооперації в районі - можливий розвиток зеленого, сільського
і етнографічного туризму з урахуванням наявності в районі курортно-рекреаційної
зони і достатньо великої кількості природних і ландшафтних визначних пам'яток.

Для підвищення ефективності взаємодії органів влади і підприємницьких структур
необхідно всіляко активізувати роботу координаційних рад з розвитку і підтримки
підприємців, а також сприяти взаєморозумінню для подальшого розвитку бізнесу в тому
або іншому напрямі.

Одним з авторитетних лідерів, який може об'єднати людей, привертати внутрішні
і зовнішні інвестиції, підвищувати комфортність мешкання в районі, є голова райдержадміністрації
Закорецький В.І.

В районі відсутні етнічні проблеми і міжконфесійні конфронтації, які можуть негативно
впливати на духовне життя суспільства, оскільки в районі існують нормальні міжнаціональні
відносини.

Основна питома вага виробництва в районі належить виробництву алкогольних напоїв,
яка в загальному обсязі складає 94,7%. Решта підприємств спеціалізується на виробництві
хлібобулочних виробів, парфюмерно-косметичних виробів, нерудних матеріалів. Оскільки
Сімферопольський район є одним з найбільших сільськогосподарських районів Криму
і враховуючи його близьке територіальне розташування біля республіканського центру
м. Сімферополя, в районі відсутні можливості створення великих виробничих комплексів.
Структурні співвідношення малих підприємств по економічних видах діяльності свідчать,
що основним видом господарської діяльності, як і раніше, залишається торгівля, включаючи
торгівлю транспортними засобами і послуги з їх ремонту - 42,2%. Але, починаючи з
2002р., помітна тенденція змін на користь розвитку виробничої сфери діяльності,
де її частина складає 29,2%, а в сільському господарстві - 18,3%.

В районі є достатня кількість суб'єктів господарської діяльності, які займаються
виробничою діяльністю - 29,3% від загального числа діючих підприємств, але зовнішньоекономічною
діяльністю займаються тільки підприємства в сфері курортів і туризму, ними надано
експортних послуг за 9 місяців 2004р. на суму 1988,7 тис. дол.США, що в 4,2 рази
більше, ніж за аналогічний період минулого року; найбільша питома вага доводиться
на послуги для країн СНД, з них для РФ - 93,2%. Розвиток зовнішньоекономічної діяльності
можливий в сільському господарстві, а саме у виробництві насіння і технічних культур,
елітних сортів зернових культур, а також розвиток виноградарства з метою розведення
виноградних культур, придатних для виробництва кримських вин.

В Сімферопольському районі достатньо розвинена інфраструктура підприємств побуту,
сервісу і торгівлі. На відсутність дефіциту на товари і послуги впливає розташування
району біля центру АР Крим - м. Сімферополя.

Інформація про кластерні моделі розвитку вперше була доведена до фахівців окремих
служб райдержадміністрації ще в січні 2003р. В районній газеті «Сільський трудівник»
була надрукована стаття про переваги впровадження кластерної моделі на прикладі
Хмельницької області. Проте пропозиції про наміри у галузі кооперації підприємств
в районі від зацікавлених служб не поступали.

5.11. Миколаївська область

Аналіз результатів анкетування

По окремих відібраних галузях товарного виробництва
робочою групою було визначено коло підприємств, яким були надіслані анкети для опитування
згідно із запропонованими формами. Анкети були надіслані на 40 підприємств, які
виробляють наступну продукцію: вино, продукти харчування із молока, крупи, консервовані
овочі, фрукти та соки з них, рибна продукція, вироби із м’яса, судна великотоннажні
та прогулянкові, верхній одяг, шкіра та продукція із шкіри. Станом на кінець жовтня
2004 року відповіді отримано від 5 підприємств різних галузей економіки. Проведено
також опитування деяких підприємств, яким були надіслані анкети, але не отримано
відповідей на них з метою оперативного з’ясування їх позицій по відношенню до кластерів.

Відповіді на анкету та ставлення підприємств до
участі у можливому кластері враховано при описуванні можливих кластерних структур.

Результатів анкетування керівників сектору державного управління експертами МФСР
не отримано. Однак слід зазначити, що на основі проведених форумів, семінарів і
робочих зустрічей з представниками державних, наукових та бізнес-структур в Миколаївській
області з питань кластеризації та проведення досліджень можна зробити висновки щодо
глибокого розуміння ними кластерної концепції і раціональності її запровадження
в області з метою підвищення конкурентоспроможності та прискорення економічного
розвитку регіону. Одним із свідчень цього може бути відповідальний та науково обґрунтований
підхід щодо проведення досліджень і формування обласного звіту під керівництвом
Миколаївської облдержадміністрації, Головного управління економіки із залученням
Головного управління статистики, «Центру економічних та політологічних досліджень»,
керівництва СЕЗ «Миколаїв».

Аналіз отриманих відповідей на анкети від керівників провідних підприємств області
свідчить про те, що усі респонденти показали достатньо високий рівень розуміння
процесу кластеризації і кластерної концепції, а також особливостей процесів в основних
сферах управління підприємством та потреб їх вдосконалення, раціональності створення
кластерів за участю відповідних бізнес-структур.

Анкети були отримані від наступних підприємств, що підтримують створення кластерів
в сфері суднобудування, виробництва шкіри і шкіряного взуття, виноградних вин, молочної
продукції:

1) Асоціація «Укрконсервмолоко»

2)ВАТ «Радсад» (Миколаївський р-н)

3)ЗАТ «ВОЗКО»

4)ВАТ «Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство «Ніко»

5)ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара»

Деякі відповіді на запитання:

Запитання

Варіанти відповіді за найвищім рейтингом (5-7)

Відсоток

1

Що, на Вашу думку, є діяльністю, котра зможе допомогти поліпшити стратегічний
менеджмент бізнесу? (п.18-23)

- підтримка СП, що займаються наданням інформаційно-консультативних послуг

80%

- використання найкращим чином можливостей зв’язків між діловими структурами та
секторами

40%

- поліпшення процесу прийняття стратегічних рішень для покращення процесу циркуляції
інформації

80%

2

Що, на Вашу думку, є діяльністю, котра зможе допомогти поліпшити технологічний
менеджмент бізнесу? (п.27-33)

- надання підтримки колективним венчурним підприємствам, що займаються НДДКР

60%

- поліпшення взаємодії між дослідниками і підприємствами

60%

- збільшення можливостей регіону для залучення фахівців і організацій, що займаються
НДДКР

60%

- опрацювання проблеми наявності фахівців в галузі ННДКР і розробок виробничо-технологічного
процесу

40%

3

Яка діяльність, на Вашу думку, може допомогти поліпшити маркетинговий менеджмент
підприємства? (п.38-42
)

- удосконалення виробничої структури для поліпшення процесу адаптації до змін
у запитах на продукцію

100%

- використання іміджу регіону у стратегії маркетингової комунікації

40%

- надання підтримки процесу циркуляції ринкової інформації

40%

4

Які види переваг конкурентоспроможності отримає Ваше підприємство, підприємства-партнери,
що приєднаються, від кластера? (п.47)

- спеціалізація

100%

- можливість отримання стратегічної інформації

60%

- економія, пов’язана з масштабом структури

40%

5

Хто є головним конкурентом кластера? (п.48)

ЗАТ «Возко»

ВАТ «Ніко»

- багатонаціональні компанії та виробники натуральної шкіри – з Туреччини, Росії,
країн ЄС; виробники взуття – з Південно-Східної Азії

ДП «Суднобудівний завод» - інші «суднобудівні» кластери

6

Які головні особливості кластера, що можуть надати йому допомогу для досягнення
високого рівня конкурентоспроможності? (п.52)

ВАТ «Радсад» - кооперація та спеціалізація

ЗАТ «Возко»

ВАТ «Ніко»

- вільна циркуляція ресурсів (сировини, технологій, інформації) в межах кластера,
наявність підтримки держави та зменшення кредитних ставок

ДП «Суднобудівний завод» - зменшення витрат на виробництво, фінансова дієздатність, наявність підтримки
держави, імідж

5.12. Одеська область
Аналіз результатів анкетування

Всі види анкет були розміщені на сайті Одеської облдержадміністрації, в
анкетуванні брали участь представники усіх 33 адміністративно-територіальних одиниць
регіону, голови райдержадміністрацій та міст обласного підпорядкування, керівники
великих підприємств, представники малого і середнього бізнесу .

2.1. Підсумки опитування керівників великих підприємств.

В опитуванні брали участь 20 керівників.

Більшість респондентів зазначили, що підприємства розробили конкретні програми
підвищення конкурентноздатності. Існує необхідність підвищення якості професійної
підготовки в центральних і місцевих навчальних закладах. На Одещині налагоджено
співробітництво при підготовці кваліфікованих кадрів відповідно до вимог регіонального
ринку праці. Можливості щодо об’єднання з іншими виробництвами, або кооперації окремих
підрозділів різних виробництв з метою освоєння вільних ніш на конкурентних ринках
використовує лише 45% опитуваних. Більшість керівників (75%) відповіли, що знайомі
з терміном «нові виробничі системи», «мережеві структури», «кластери».

2.2. Підсумки опитування представників малих та середних підприємств.

В анкетування взяли участь 37 підприємств. Серед опитуваних питома вага підприємств
з середньорічним оборотом до 1 млн.грн. - 51%; від 1 млн.грн. до 5 млн.грн. - 16%
, від 5 млн.грн. до 10 млн.грн. – 5%. На 8% підприємствах оборот складає більше
10 млн.грн. Найбільша кількість підприємств, які приймали участь в анкетуванні,
займаються виробництвом харчової продукції – 27%. На другому місці підприємства
промислового виробництва – 22%, за ними підприємства з надання різноманітних послуг
– 13%, торгові підприємства та підприємства сільськогосподарського виробництва –
по 11%, інші види діяльності (туризм, транспорт, будівельно-монтажні роботи, лікарські
препарати) – 16%. Для підвищення якості та конкурентоспроможності товару (продукції,
послуг) 76% підприємств використовують систему контролю якості, 78% здійснюють пошук
шляхів вдосконалення технологій, і лише 11% взаємодіють з дослідницькими, інноваційними
установами та центрами. 32% підприємств отримують інформацію та консалтингову підтримку
з розвитку бізнесу від урядових організацій і торгових об'єднань. 16% підприємств
мають сертифікати ISO серій 9000 (якість) та 14000 (охорона навколишнього середовища).
Активна політика підприємств у питаннях участі в міжнародному співробітництві спостерігається
на 6 підприємствах (16% від загальної кількості).

2.3. Опитування голів райдержадміністрацій та міст обласного значення.

З 33 осіб в опитуванні взяли участь 20 осіб, найбільш активними виявилися представники
північного та південного регіонів області.

Значний відсоток опитуваних передбачають можливість формування ділової кооперації
різних структур у районі в умовах ринку і конкуренції. Основні сфери кооперації
по галузях розташувались таким чином: сільське господарство – 75%; туризм та рекреація
– 10%; промисловість – 10%; виноробство – 5%;.

В районах спостерігається значний вплив ділових організацій, які підтримують розвиток
підприємництва і сприяють об`єднанню підприємств в асоціації та альянси, а саме:
асоціації фермерів, асоціація підприємців, спілки та об`єднання підприємців, асоціації
сільгосптоваровиробників, тощо.

Консолідація населення регіону можлива в таких сферах, як: розвиток сільськогосподарського
виробництва, виноградарство, проведення ярмарків, любов до свого краю та патріотизм,
бережне відношення до природних ресурсів тощо.

Є можливості впровадження нових видів підприємницької кооперації в наступних сферах:
сільське господарство, виноробство, туризм, деревообробні та житлово-комунальні
послуги.

Всі опитувані звернули увагу на необхідність розвивати в довгостроковому плані
такі пріоритетні напрямки, як: еко- та етнотуризм, сільський туризм, проведення
ярмарків, фестивалів, музейна справа, морегосподарський комплекс, рослинництво та
тваринництво.

Сто відсотків опитуваних відповіли позитивно на запитання анкети щодо наявності
в районі авторитетних лідерів, здатних об'єднувати людей.

В усіх адміністративно-територіальних одиницях, де проводилось анкетування, відсутні
будь-які етнічні проблеми та міжконфесійні конфронтації.

Серед товарів, які можна було б виготовляти в районі, переважають товари молочної
промисловості, легкої промисловості, плодоовочеві консерви, лікарські вироби, будівельні
матеріали.

Серед товарів, виробництво яких сприяло б збільшенню експорту за межі району,
переважають товари харчової промисловості, виноробства, меблевого виробництва. Є
основні умови для збільшення експорту за межі району, серед них такі як: наявність
виробничих потужностей, професійних кадрів, додаткових інвестицій.

Респонденти зазначили, що в районі є дефіцит на побутові послуги населенню, а
саме: відсутність банно – пральних послуг, готельних послуг, побутового обслуговування
тощо.

95% опитуваних голів адміністрацій вказали, що їм знайомі такі терміни, як «нові
виробничі системи» - «мережеві структури» - «кластери».

5.13. Севастополь


Після проведення регіональної конференції 17 вересня ц.р. за участю МФСР з
метою проведення кластерних досліджень в місті Севастополі була створена Координаційна
рада сприяння створенню і розвитку кластерних структур. До складу Координаційної
ради увійшли представники міської державної адміністрації (начальник головного управління
економіки Севастопольської МДА, співробітники районних державних адміністрацій міста,
Севастопольської ТПП, керівник Представництва Держпідприємництва України в м. Севастополі,
відомі підприємці, вчені-економісти, представники мас-медіа), які добре знають сильні
і слабкі місця економіки міста і перспективи її розвитку. Координаційна рада вирішила
не гаяти часу і втілити у життя ідею створення нових виробничих структур.

20 жовтня ц.р. за участю міської газети «Слава Севастополя» був проведений «Круглий
стіл» за наслідками кластерних досліджень. Крім вищенаведених заходів членами робочої
групи практично безперервно велася роз'яснювальна, інформаційна і консультативна
робота з підприємцями і керівниками різних організацій і установ з питань створення
кластерів, яка принесла свої плоди.

На сьогоднішній день в Севастополі при активному сприянні Севастопольської ТПП,
Головного управління економіки міської державної адміністрації, Асоціації стійкого
розвитку Севастополя «АУРА», ОО «Баміно» і Фундації історичної і культурної
спадщини ім. Геннадія Черкашина йде формування і створення туристично-рекреаційного
кластера «Херсонес». Під егідою Фундації історичної і культурної спадщини ім. Геннадія
Черкашина почав діяти кластер «Мас-медіа ім. Геннадія Черкашина». У складі Асоціації
стійкого розвитку Севастополя «АУРА» працюють ініціативні групи по створенню кластерів
різних напрямків. Багатомісячна робота ініціативної групи, яка працювала над створенням
туристичного кластера в Балаклавськом районі, 6 листопада ц.р. завершилася зборами
засновників, які ухвалили рішення про створення туристичного кластера «Байдари-тур».

5.14 Херсонська область

Аналіз результатів анкетування

Всього було надруковано та розповсюджено 200 анкет. З них:

•20 - управління та відділи обласної державної адміністрації;

•20 - управління та відділи районних державних адміністрацій;

•20 - органи місцевого самоврядування;

•20 - громадські об'єднання;

•20 - вищі навчальні заклади області;

•50 - підприємства-члени Херсонської торгово-промислової палати;

•50 - інші приватні підприємства.

На даний час отримано 47 анкет.

Більшість з тих, хто відповів, мають уяву про кооперацію, але майже 90% не має
уяви про те, що таке кластер. Майже всі вони мали труднощі в підготовці відповідей
на поставлені запитання. Більше 90% респондентів свідчать про відсутність реальної
підтримки інституціональних організацій.

Частина підприємців має негативний досвід формальної кооперації, яка запроваджувалась
органами державної влади або органами місцевого самоврядування протягом 90-х та
на початку 2000-х років. На це впливає і соціокультурні традиції Херсонської області
90-х років, які пов'язані з частою зміною голів обласної державної адміністрації,
постійний тиск податкових та інших силових і контролюючих структур.

30% підприємницьких структур не мають чіткої стратегії розвитку і не обізнані
з тим, які стратегічні напрямки розвитку економіки регіону визначили уряд та керівники
області.

Майже всі проявили зацікавленість у регулярному обміні інформацією, у потребі
державного сприяння та обмеженні податкового тиску, об'єднанні можливостей та ресурсів.
Особливо у сфері формування позитивного іміджу регіону, протидії конкурентам в сусідніх
регіонах.

І підприємці, і представники органів місцевого самоврядування готові брати участь
у семінарах на тему розробки та діяльності кластерів.