Skip to content

Миколаївська область

3.4.2. Миколаївська область

  • Територія області – 24,6 тис.кв.км
  • Чисельність населення – 1,25 млн. чоловік
  • Кількість адміністративних районів – 19: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Жовтневий, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський.

Миколаївська область – це високо розвинутий індустріальний регіон держави, який визначається потужною багатогалузевою промисловістю, що посідає значне місце в структурі народногосподарського комплексу України.

Промисловий потенціал області сконцентрований, головним чином, у п’яти містах обласного підпорядкування, питома вага яких у загальнообласних обсягах промислової продукції досягає майже 95%. В сільській місцевості розташовані підприємства переробної, поліграфічної галузей та виробництво будівельних матеріалів. У структурі промисловості провідне місце займає машинобудування та металообробка. Виділяються такі галузі, як суднобудування та енергетичне машинобудування. Промислові підприємства області забезпечують до 50% обсягів продукції суднобудівної галузі України, понад 90% виробництва газових турбін, 80% обсягів видобування глинозему – сировини для виробництва алюмінію. Тільки 11,9% від загальної кількості промислових підприємств області залишається у державній власності.

Провідна галузь – суднобудування – представлена в обласному центрі трьома великими підприємствами. Це державні заводи: «Чорноморський суднобудівний завод», «Суднобудівний завод ім. 61 комунара» та «Океан». Основною продукцією цих потужних підприємств є танкери, сухогрузи, контейнеровози, рефрижератори, траулери, плаваючі готелі, катери. Загальновідомі в нашій країні і за її межами виробниче об’єднання «Зоря» та науково-виробниче об’єднання «Машпроект». Вони виготовляють багатопрофільні газотурбінні двигуни, які використовують як для обладнання кораблів та суден, так і для транспортування природного газу та виробництва електроенергії.

В Миколаївський області добре розвинуті легка промисловість, харчова промисловість та переробка сільськогосподарської сировини. Тут повністю завершено роздержавлення підприємств легкої та харчової промисловості. Легка промисловість представлена значною кількістю швейних підприємств, які виробляють чоловічий, жіночий та дитячий одяг (АТ «Евіс», «Санта Україна», «Іскра», «Южанка», «Чайка», «Радуга»), трикотажні та галантерейні вироби (АТ «Аура», «Ангела»), шкіряну сировину, шкіргалантерею та різноманітне взуття (АТ «Возко», «Ніккожа» та «Ніко»).

Одне з провідних місць в області займає розвинута харчосмакова галузь. М’ясна промисловість представлена Миколаївським, Вознесенським, Первомайським м’ясокомбінатами, двома птахокомбінатами і птахофабриками, 32-ма ковбасними цехами. Переробка молока здійснюється на 16 підприємствах, найбільш потужні з яких ЗАТ «Беньє-Україна» і Первомайський молочно-консервний комбінати. Виробництво борошна, хлібобулочних та макаронних виробів здійснюють підприємства «Елеваторзернопрома», хлібопекарної промисловості, приватні хлібопекарні. В регіоні є кондитерська фабрика, 10 харчосмакових фабрик, лікеро-горілчаний завод, 2 пивзаводи і консервних заводи. АТ «Алые паруса» має значні потужності для випуску різноманітної парфюмерно-косметичної продукції.

На території області розміщена низка підприємств з переробки дарів моря. Капітальне будівництво в області здійснюють 153 будівельно-монтажні організації та близько 500 малих підприємств.

Промислове значення мають поклади вапняків, гнейсів, кварцевих пісків та глини для виробництва вапна, цегли, шляхових матеріалів. На території області розвідані поклади кобальто-нікелевих руд, мінеральної води, лікувальної грязі. Сприятливими факторами економіко-географічного положення Миколаївщини є її близькість до промислових центрів Донецько-Придніпровського регіону та вихід до Чорного моря. Це посилює значення області в територіальному поділі праці, зумовлює розвиток портового господарства, морського транспорту загальнодержавного та міжнародного значення, рекреаційного господарства.

В місті Миколаєві налічується понад 60 промислових підприємств, воно є центром машинобудування, суднобудування, кольорової металургії, харчової та легкої промисловості.

Значну роль у розвитку економіки області відіграє місто Первомайськ, друге за величиною після обласного центру. Тут виготовляються дощувальні установки «Фрегат», дизелі та дизель-генератори, швейні вироби, сільськогосподарське обладнання, продукція молочно-консервного комбінату.

Підприємства промислового міста Вознесенська виготовляють шкіряні та швейні вироби. Найбільше підприємство Вознесенська – акціонерне товариство «Возко». Розширивши зв’язки з італійськими фірмами, підприємство зуміло наростити виробництво високоякісної шкіри з місцевої сировини, модернізувати технологічні процеси відповідно до сучасних вимог. В місті діють найбільший в області м’ясокомбінат та сирзавод.

Промислова спеціалізація Очакова – переробка морепродуктів. Тут знаходиться найбільше в області підприємство цього профілю – АТ «Очаківський рибоконсервний комбінат» потужністю до 16 млн. умовних банок консервів на рік.

В області сформувався потужний агропромисловий комплекс. Сільськогосподарське виробництво в області зорієнтовано на виробництво зерна, м’ясомолочної продукції, овоче-баштанних культур, плодів, винограду та ін. Під впливом природно-кліматичних умов і кон’юнктури споживчого ринку склалася збалансована територіальна структура сільгоспвиробництва.

Питома вага області в загальнодержавному виробництві сільськогосподарської продукції досягає 3,3%. Площа сільськогосподарських угідь перевищує 2 млн.га, з яких: рілля
складає майже 1,7 млн.га (понад 5% площ України), зрошувальні землі – більше 200 тис.га, що дає великі можливості для інвестування у сільське господарство Миколаївщини. Родючі землі з досить високими запасами чорнозему дозволяють вирощувати високоякісне зерно пшениці, ячменю, кукурудзи, овочі і фрукти, виноград і баштанні культури.

Табл.3.36. Показники готовності Миколаївської області до процесу кластеризації

Індикатори

2000 р.

2003 р.

« Дохід»

 

 

1. Валова додана вартість (млн.грн.)

3314

4702*

2. Рівень зайнятості (% від загальної кількості населення)

52,9

54,1

3. Середньомісячна заробітна плата (грн.)

227

470

4. Наявність патентів (к-кість),

45

119

із яких використовуються (к-кість)

24

54

«Вклад»

 

 

1. Кількість населення (тис. осіб)

1288,9**

1250,8**

2. Зайнятість в структурах High-Tech організацій (% від загальної чисельності
працюючих)

0,89

0,93

3. Рівень освіти*:

 

 

– середня (осіб)

204550

150386

– вища (осіб)

139385

146920

4. Інвестиції в основний капітал (тис. грн.)

460000

1312000

5. Витрати R&D НДДКР (тис. грн. у фактичних цінах)

71825,6

106336,5

6. Персонал в структурах R&D (осіб)

5215

3416

7. Інфраструктура:

 

 

– шляхи (тис. км);

4,8

4,9

– кількість основних домашніх

телефонних апаратів (на 100 квартир)

43

47

* дані за 2002 рік
** дані на початок року
*** для всіх штатних працівників на кінець року

Табл.3.37. Додаткові дані

Показники

2000 р.

2003 р.

Рівень зареєстрованого безробіття (на
кінець року), %

3,8

3,8

Частка валової доданої вартості області у валовій доданій вартості України, %

2,4

2,3*

1. Зони високого ризику (з точки зору інвестиційної привабливості).

В результаті аналізу інтегрованого рейтингу регіонів за показниками соціально-економічного розвитку регіону у 2000-2003 роках та І-му півріччі 2004 року визначено, що найнижчі рейтинги в ці періоди мали: серед районів – Єланецький, Доманівський, Казанківський, Березнегуватський; серед міст обласного значення – м. Первомайськ.

2. Існування фондового ринку.

В Миколаївській області існує ринок цінних паперів. Біржовий ринок цінних паперів представлений Миколаївською філією Української Фондової Біржі. Небіржовий ринок цінних паперів представлений Дочірнім підприємством Асоціації ЮТІС «Південь-Сервер», яке забезпечує електронні торги в реальному часі.

3. Вільні економічні зони, технопарки, бізнес-інкубатори. Чи входить область до Єврорегіону?

На території Миколаївської області функціонує одна СЕЗ «Миколаїв», область не входить до Єврорегіону.

Табл.3.38. Інституційний потенціал кластеризації Миколаївській області

Кількість об’єктів інфраструктури підтримки малого підприємництва, одиниць:

у тому числі:

107

1. Бізнес-центри

12

2. Бізнес-інкубатори

2

3. Технопарки

4. Лізингові центри

4

5. Небанківські фінансово-кредитні установи, всього:

8

в т.ч. – кредитні спілки

8

6. Фонди підтримки підприємництва, всього:

4

в т.ч. – регіональні

4

– створені за участю УФПП

1

7. Інвестиційні фонди і компанії, всього

5

8. Інноваційні фонди і компанії, всього

1

9. Інформаційно-консультативні установи

56

10. Об`єкти інфраструктури, створені за участю місцевих органів влади

2

4. Кількість спільних підприємств.

На початок 2004 року в області налічується 71 спільне підприємство, інвестиції до яких надійшли з Німеччини, Нідерландів, Польщі, Росії, Туреччини, Кіпру, Віргінських островів та інших країн.

Найбільш успішно працюючі підприємства з іноземними інвестиціями: ВАТ «Дамен Шіп’ярдс Океан», ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», ВАТ «Пивзавод «Янтар», ТОВ «Сандора», ЗАТ «Ніка-Тера», ЗАТ «Зангас-НГС».

В інвестиційному рейтингу, розрахованому недержавним аналітичним центром «Інститут Реформ» за підсумками 2003 року, Миколаївська область займає 9 місце серед областей України і входить до групи «переслідувачів» лідерів.

5. Система «в одне вікно».

Система почала працювати чи працює в Бережанському, Вознесенському, Очаківському, Казанківському районах.

6. Ступінь транзитності території (транспортні коридори).

Довжина автомобільних шляхів загального користування з твердим покриттям складає 4,8 тис. км. Щільність автомобільних доріг – 196,6 км/1 тис.кв.км.

Через територію області проходять такі міжнародні автомобільні транспортні коридори:

  • Євроазійський із проходженням по Україні: Одеса – Миколаїв – Херсон – Джанкой – Керч (протяжність на території області – 106 км);
  • ЧЕС із проходженням по Україні: Рені – Ізмаїл – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Бердянськ – Маріуполь – Новоазовськ (106 км);
  • Балтійське море – Чорне море з проходженням по Україні: Ягодин – Ковель – Луцьк – Тернопіль – Хмельницький – Вінниця – Умань – порти Чорного моря.

А також наступні автомобільні шляхи державного значення:

  • Автобан Київ – Одеса;
  • Кіровоград – Платоново (на Кишинів через Любашівку) – М-13;
  • Одеса-Мелітополь – Новоазовськ (на Таганрог) – М-14;
  • Ульянівка – Миколаїв (через Вознесенськ) – М-23;
  • Дніпропетровськ – Миколаїв (через Кривий Ріг) – Р-06;
  • Олександрівка – Кіровоград – Миколаїв – Р-16.

За 2003 рік автомобільним та водним транспортом області перевезено 5,5 млн. тонн вантажів, вантажообіг склав 231,1 млн. тонно-кілометрів.

В межах області експлуатаційна довжина залізничних шляхів складає 700 км, із яких 33,6% електрифіковані. Всі лінії забезпечують в основному транзитні перевезення.

Через територію області проходять такі міжнародні залізничні транспортні коридори:

  • Євроазійський із проходженням по Україні: Одеса – Миколаїв – Херсон;
  • ЧЕС із проходженням по Україні: Рені – Ізмаїл – Одеса – Колосівка, з відгалуженням Колосівка – Миколаїв – Херсон – Чаплине – Бердянськ.

Трубопровідний транспорт області представлено Миколаївським державним підприємством «Трансаміак», яке здійснює транзит рідкого аміаку по території України. Довжина магістрального трубопроводу, який обслуговується підприємством, – 444 км.

7. Частка малих підприємств

Табл.3.39. Основні показники діяльності суб‘єктів підприємницької діяльності

 

Всього

у тому числі:

малі підприємства

2003

2003

Кількість підприємств – суб‘єктів
підприємницької діяльності, одиниць

8779

7663

у % до попереднього року

100.0

101,1

на 10 тис. осіб наявного населення

69

62

Обсяг виробленої продукції (робіт, послуг), в діючих цінах, млн. грн.

7385.0

820,9

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), в діючих цінах, млн. грн.

7321,9

855,0

Середня чисельність найманих* працівників, осіб

219872

54809

у % до попереднього року

92.0

104,0

у розрахунку на одне підприємство

25

7

у % до кількості найманих працівників, зайнятих в
економіці області

61,8

15,4

Доход (виручка) від реалізації продукції (робіт, послуг),

млн. грн.

16587,8

1737,9

Рівень рентабельності, у %

2,1

-0,7

Частка збиткових підприємств,
у %

36,9

36,6

* Включаючи штатних та позаштатних працівників.

8. Ступінь деіндустріалізації

Табл.3.40. Структура ВДВ області

 

2001

2002

2003

Валова додана вартість, млн. грн.

4353

4702

Продукція промисловості (у діючих оптових цінах відповідних років), млн. грн.

3905

4380

5610

Продукція сільського господарства (у порівняних цінах 2000 р.), млн. грн.

2132,6

2058,5

1499,3

Обсяг вироблених послуг (у фактичних цінах), млн. грн.

799,4

990,9

1053,1

Найбільшу питому вагу в обсязі реалізованих послуг мають підприємства транспорту – 52,2%, пошти і зв’язку – 18,3%. На частку обсягів послуг підприємств, що здійснюють операції з нерухомістю, надають послуги щодо архітектури та будівництва, припадає відповідно 5,2% та 3,9%.

9. Експортне виробництво.

Загальний обсяг зовнішньоторговельного обороту з 110 країнами світу становив у 2003 році 887,7 млн.дол.США, у тому числі експорт склав 597,3 млн.дол.США, імпорт – 290,4 млн.дол.США. Експорт товарів та послуг складав 543,98 та 53,33 млн.дол.США відповідно.

Протягом останніх років Миколаївська область посідає 6-9 місця за обсягами експорту та імпорту серед регіонів України. Сальдо зовнішньої торгівлі 2003 року сформувалось позитивним в сумі 306,9 млн.дол.США з приростом у 1,9%.

Провідні експортери області: ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», Державне підприємство «НВКГ «Зоря-Машпроект», ВАТ «Дамен Шіп’ярдс Океан», ТОВ СП «Нібулон», Вознесенське ЗАТ «Возко», ТОВ «Шелтон-Миколаїв».

Табл.3.41. Обсяги експорту окремих груп товарів Миколаївської області

(найбільш вагомих)

(млн.дол.США)

Групи товарів

2002

2003

1. Продукти неорганічної хімії

179,56

181,05

2. Котли, машини, апарати і механічні пристрої

106,37

113,90

3. Плавучі засоби морські або річкові

56,42

78,91

4. Шкури та шкіра необроблені

22,59

25,14

5. Одяг текстильний

15,70

18,36

6. Чорні метали

7,72

10,26

7. Цукор і кондитерські вироби з цукру

14,60

9,40

8. Електротехнічні машини і устаткування

3,84

7,39

9. Продукти переробки овочів, плодів

2,05

5,24

10. Вироби з чорних металів

3,68

4,48

11. Жири та олії тваринного та рослинного походження

0,14

4,01

10. Концентрація потоків імпорту.

Обсяги імпорту в 2003 році складають 290,4 млн.дол.США, імпорту товарів та послуг – 271,06 та 19,29 млн.дол.США відповідно.

Табл.3.42. Імпорт товарів по країнах світу

(млн.дол.США)

 

1996

2000

2001

2002

2003

Всього

330,72

283,25

286,65

280,83

271,06

Країни СНД

130,43

48,12

54,97

52,47

45,76

Європа

78,90

73,72

68,92

87,03

108,09

Азія

6,94

9,70

15,03

25,92

17,90

Африка

67,14

42,23

84,45

52,45

43,82

Америка

35,85

68,14

33,63

37,97

36,44

Австралія і Океанія

11,45

41,31

29,65

25,01

19,06

Табл.3.43. Імпорт товарів по окремих групах

(млн.дол.США)

 

1996

2000

2001

2002

2003

Всього

330,72

283,23

286,65

280,83

271,06

в тому числі:

 

 

 

 

 

зернові культури

0,74

0,33

0,06

0,02

12,29

продукти переробки овочів, плодів

0,09

3,66

6,91

10,50

15,67

руди, шлаки та зола

93,00

154,96

128,62

96,72

81,05

нікель і вироби з нікелю

23,25

8,58

8,54

10,80

11,20

котли, машини, апарати і механічні пристрої

60,81

40,49

28,63

44,01

39,32

електричні машини і устаткування

6,29

5,59

12,19

17,31

10,78

11. Зони депресивного розвитку.

За даними 2003 року до зон депресивного розвитку на території Миколаївської області віднесені наступні міста: Баштанка, Вознесенськ, Нова Одеса, Новий Буг, Очаков, Снігурівка, Южноукраїнськ.

Можливості формування кластерних структур в Миколаївській області

По напрямках та видах економічної діяльності, які за результатами аналізу визначено найбільш перспективними з точки зору економічної ефективності та врахування соціально-економічних пріоритетів розвитку регіонів області, що досліджувались.

1. Суднобудування

Потенціал суднобудування (виробничий, науковий, кадровий) складають 58 підприємств (всі вони розташовані в місті Миколаєві), якими заявлено в органах статистики, як основні, види економічної діяльності «будування та ремонт суден» – клас згідно КВЕД 35.11, та «будування прогулянкових суден» – клас 35.12, а також 7 науково-проектних підприємств і Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова. На суднобудівних підприємствах працюють більше 12,5 тисяч штатних працівників, в науково-проектних підприємствах – більше 650 штатних працівників. До складу наукового персоналу університету входять 65 докторів наук, 256 кандидатів наук і доцентів.

Особливістю даного кластера є те, що на території АХК «Чорноморський суднобудівний завод» функціонують 4 відкритих акціонерних товариства, 16 дочірніх підприємств та 2 товариства з обмеженою відповідальністю, які утворились в процесі роздержавлення Чорноморського суднобудівного заводу та в наступні роки.

До провідних підприємств суднобудування можна віднести: ВАТ «Дамен Шип’ярдс Океан», Державне підприємство «Суднобудівний завод імені 61 комунара»; Акціонерна холдингова компанія «Чорноморський суднобудівний завод», в складі якої функціонують ВАТ Суднобудівна верф «Меридіан», ВАТ «Чорноморський машинобудівний завод», ВАТ «Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга», ВАТ «Миколаївська малотоннажна верф»; ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман», ТОВ «Судноремонтна компанія «Миколаївська верф», Приватне підприємство «Інтерфлот», ТОВ «Транзас Україна», ТОВ «Виробничо-комерційне мале підприємство «Яхт-верф Навігаль Лтд», ТОВ «Яхтобудівна верф «Флагман», а також науково-проектні підприємства: ВАТ «Чорноморсуднопроект», ВАТ «Український НДІ технології суднобудування», ВАТ «Український НДІ технології суднового машинобудування», ВАТ «Український науково-дослідний інститут «Центр», Казенне підприємство «Державний проектний центр кораблебудування України», Південний державний дослідний проектно-конструкторський інститут розвитку та експлуатації флоту, а також Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова.

До кластеру можуть входити машинобудівні, металургійні підприємства м.Миколаєва, області та інших регіонів України, іноземні виробники (всього може бути більше двох сотень) – ті, що забезпечують виробництво та постачання комплектуючих виробів для
суден (обладнання та матеріалів).

До базових підприємств, якіх пропонується залучити до створення кластера, слід віднести: КП «Дирекція СЕЗ «Миколаїв», Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова, ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара», ВАТ «Дамен Шип’ярдс Океан», АХК «Чорноморський суднобудівний завод», ВАТ «Суднобудівний завод «Лиман», КП «Державний проектний центр кораблебудування України».

Базовим регіоном для суднобудівного кластера є, беззаперечно, місто Миколаїв. Статус кластера, що пропонується – високотехнологічний, конкурентний та міжнародний.

2. Вантажні перевезення

Розвиток транспортно-дорожнього комплексу є одним з найбільш пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку Миколаївської області. Забезпеченням вантажних перевезень займаються суб’єкти підприємницької діяльності, що працюють за наступним спрямуванням економічної діяльності – класи та підкласи згідно КВЕД: 60.10.2, 60.24, 61.10.2, 61.20.2, 63.12, 63.21, 63.22, 63.40.

Всього в органах статистики як основні види діяльності, що наведені вище, зареєстрували 170 підприємств, на яких працюють більше 9 тисяч штатних працівників. Переважна більшість підприємств розташована в місті Миколаєві та районних центрах області.

До провідних підприємств регіону по цим напрямкам діяльності відносяться (всі вони розташовані в місті Миколаєві): Миколаївський морський торгівельний порт, Спеціалізований морський порт «Октябрськ», Дочірнє підприємство Миколаївський річковий порт АСК «Укррічфлот», Державне підприємство «Дельта-Лоцман», Державне підприємство Дніпро-Бузький морський торгівельний порт, Дочірнє підприємство Миколаївський портовий елеватор ДАК «Хліб України», ЗАТ «Миколаївський калійний термінал», ТОВ «Порт Очаків», ТОВ Судноплавна компанія «Нієско», ТОВ Судноплавна компанія «Гюйс-СТД», ТОВ Компанія «Пасіфік Мерітайм», ТОВ «Алінда», на яких працюють більше 5200 штатних працівників.

Чисельні автотранспортні підприємства займаються перевезенням вантажів в усіх містах області.

До базових підприємств області, які пропонується залучити до створення кластера, слід віднести: Миколаївський морський торгівельний порт, Спеціалізований морський порт «Октябрськ», Дочірнє підприємство Миколаївський річковий порт АСК «Укррічфлот», Державне підприємство «Дельта-Лоцман», ЗАТ «Миколаївський калійний термінал», ТОВ Судноплавна компанія «Нієско», ТОВ Судноплавна компанія «Гюйс-СТД», ТОВ Компанія «Пасіфік Мерітайм», ВАТ «Целогін».

Базовим регіоном для кластера є місто Миколаїв. Статус кластера, що пропонується – стратегічний та міжнародний.

3. Виробництво шкіри та шкіряного взуття

Виробництвом шкіри та виробів із шкіри займаються суб’єкти підприємницької діяльності, що працюють за наступними напрямами економічної діяльності – класи згідно КВЕД: 18.10, 19.10, 19.20, 19.30.

Всього в органах статистики як основні види діяльності, що наведені вище, зареєстрували 23 підприємства, на яких працюють близько 1,9 тисяч штатних працівників. Всі підприємства розташовані в містах Вознесенську і Миколаєві.

До провідних підприємств регіону по цим напрямкам діяльності відносяться: ЗАТ «Возко» (м. Вознесенськ) – ґрунтування та дублення шкіри; ЗАТ Спільне українсько-італійське підприємство «ELISA» (м. Вознесенськ), ЗАТ «Вознесенське взуттєве підприємство», ВАТ Миколаївське виробничо-торгівельне взуттєве підприємство «Ніко» – виробництво шкіряного взуття; ЗАТ «Аліса» (м. Вознесенськ), приватне підприємство «Миколь» (м. Миколаїв) – виробництво одягу зі шкіри; ТОВ «Віссон», ТОВ «Возко-альянс» – виробництво шкіряних галантерейних та дорожніх виробів (м. Миколаїв).

До кластера можуть входити також підприємства, які виготовляють меблі, хімічні матеріали, що використовуються при виробництві шкіри, спеціалізоване обладнання, а також консалтингові, венчурні компанії, науково-дослідницькі організації та спеціалізовані навчальні заклади.

Пропонується створювати кластер на базі ЗАТ «Возко», яке є беззаперечним лідером по цьому напрямку легкої промисловості в області. На нього приходиться біля 49,3% хромових шкіртоварів, вироблених в Україні у 2003 році (понад 99% продукції підприємств області з грунтування та дублення шкіри), 80,8% – продукції легкої промисловості області.

Базовим регіоном для кластера пропонується місто Вознесенськ. Статус кластера, що пропонується –конкурентний та міжнародний.

4. Виробництво верхнього одягу

Виробництвом верхнього одягу займаються суб’єкти підприємницької діяльності, що працюють за наступними напрямами економічної діяльності – клас згідно КВЕД 18.22.

Всього в органах статистики як основний вид діяльності «виробництво верхнього одягу» зареєстрували 20 підприємств, на яких працюють близько 3 тисяч штатних працівників. Майже всі підприємства розташовані в містах Первомайську, Миколаєві і Вознесенську.

До провідних підприємств регіону по цьому напрямку діяльності відносяться: ЗАТ «Санта-Україна» (м. Первомайськ), ВАТ Миколаївська виробничо-торгова фірма «Евіс», ЗАТ «Миколаївіндодяг», ЗАТ Вознесенська промислово-торгова фірма «Вікторія».

До кластера можуть входити також підприємства, які виготовляють тканини, нитки, фурнітуру, обладнання та комплектуючі для швейного виробництва, а також консалтингові, венчурні компанії, будинки моделей та спеціалізовані навчальні заклади.

До базових підприємств області, які пропонується залучити до створення кластера, пропонується віднести всі перераховані вище провідні підприємства.

Базовими регіонами для кластера пропонуються міста Миколаїв, Первомайськ, Вознесенськ з координуючим центром, місцезнаходження якого може бути визначено під час створення кластера. Статус кластера, що пропонується – регіональний (обласний).

5. Виробництво виноградних вин

Виробництвом виноградних вин та виноматеріалів в області займаються суб’єкти підприємницької діяльності, що працюють за наступними напрямами економічної діяльності – класи згідно КВЕД: 15.93, 01.13.

В органах статистики як основний вид діяльності за класом 15.93 «виробництво вин» (виноградних вин, шампанського) зареєструвало тільки два підприємства – ТОВ «Сандора» та Дочірнє підприємство «Вина оксамита» ТОВ «Сандора» (Жовтневий район). Інші відомі виробники вина та виноматеріалів – ВАТ «Коблево» (Березанський район), ВАТ «Радсад» (Миколаївський район), ВАТ «Зелений гай» (м. Вознесенськ), Сільськогосподарське ЗАТ «Ольвія» (Очаківський район) зареєстрували як основний вид діяльності за класом 01.13 «вирощування фруктів, ягід… для виробництва напоїв». На зазначених 6 підприємствах забезпечують вирощування та переробку сільгосппродукції (різноманітної) близько 3,5 тисяч штатних працівників.

Крім зазначених провідних підприємств регіону до кластера по цьому напряму діяльності повинні увійти також підприємства, які вирощують виноград винних сортів. Всього ж вид діяльності за класом 01.13 «вирощування фруктів, ягід… для виробництва напоїв» зареєстрували в органах статистики 26 сільгосппідприємств, на яких працюють (на всіх видах сільгоспробіт) близько 7,4 тисяч штатних працівників (включно з вищеназваними).

До базових підприємств області, якіх пропонується залучити до створення кластера, пропонується віднести підприємства: ВАТ «Коблево», ВАТ «Радсад», ТОВ «Сандора», ВАТ «Зелений гай», які випускають кінцеву продукцію (СЗАТ «Ольвія» випускає та поставляє
у значній кількості тільки виноматеріали), а також корпорацію «Миколаївсадвинпром», що функціонує в м. Миколаєві.

Базовими регіонами пропонується визначити Березанський та Миколаївський райони з координуючим центром, місцезнаходження якого може бути визначено під час створення кластера. Статус кластера, що пропонується – потенційний та регіональний (обласний).

6. Виробництво плодово-овочевої продукції

Переробленням та консервуванням овочів та фруктів, виробництвом фруктових та овочевих соків займаються суб’єкти підприємницької діяльності, що працюють за наступними напрямами економічної діяльності – класи згідно КВЕД: 15.33, 15.32.

Вирощуванням фруктів і ягід для виробництва з них напоїв займаються суб’єкти підприємницької діяльності, що працюють за напрямом економічної діяльності – клас 01.13. Постачання овочевої сировини на переробні підприємства забезпечують сільгосппідприємства, які вирощують овочі – клас 01.12.

Промисловим вирощуванням фруктів і ягід в області займається 21 велике сільгосппідприємство, овочівництвом – 78 великих сільгосппідприємств, розташованих переважно у Жовтневому, Баштанському, Вознесенському, Первомайському та Снігурівському районах області.

До провідних переробних підприємств регіону відносяться: ТОВ «Сандора», Сільськогосподарське ТОВ «Вікторія» (Жовтневий район), ЗАТ «Вознесенський консервний завод», Кооперативне підприємство «Первомайський консервний завод», Сільськогосподарське ЗАТ «Консервпром» (Новоодеський район).

Основними виробниками овочів є сільгосппідприємства: Дочірнє підприємство «Сандора-Агро» ТОВ «Сандора», Сільськогосподарське ТОВ «Вікторія», Сільськогосподарський виробничий кооператив «Авангард», ЗАТ «імені Шевченко», розташовані у Жовтневому районі, Сільськогосподарське ЗАТ «Дружба» (Баштанський район), Приватна виробничо-торгова фірма «Агродім» (Снігурівський район), Приватна агрофірма «Схід» (Первомайський район).

Основними виробниками фруктів є сільгосппідприємства: ЗАСТ «Зоря Інгулу» (м. Баштанка), ТОВ «Оксамит», ВАТ «Садове» – Жовтневий район.

До базових підприємств області, якіх пропонується залучити до створення кластера, слід віднести підприємства: ТОВ «Сандора», ЗАСТ «Зоря Інгулу», Сільськогосподарське ТОВ «Вікторія», Сільськогосподарський виробничий кооператив «Авангард», ЗАТ «імені Шевченко», а також корпорацію «Миколаївсадвинпром».

Базовим регіоном пропонується визначити Жовтневий район. Статус кластера, що пропонується – стабілізуючий та регіональний (обласний).

7. Виробництво продукції із молока

Виробництвом харчової продукції із молока займаються суб’єкти підприємницької діяльності, що працюють за наступними напрямами економічної діяльності – класи згідно КВЕД: 15.51 (виробництво молочної продукції), 15.32 (виробництво морозива).

В органах статистики як основний вид діяльності «виробництво молочної продукції» зареєстрували 19 підприємств та вид діяльності «виробництво морозива» зареєстрували 3 підприємства, в яких всього працюють більше 2,8 тисяч штатних працівників. Переробні підприємства розташовані в більшості районних центрів Миколаївської області.

До провідних підприємств регіону по цьому напрямку діяльності відносяться: ЗАТ «Лакталіс Україна» (м. Миколаїв), ЗАТ «Баштанський сирзавод», ЗАТ «Первомайський молочноконсервний комбінат», ВАТ «Фрост» (м. Миколаїв).

Крім зазначених 22 переробних підприємств регіону, що займаються виробництвом харчової продукції із молока, до кластера по цьому напряму діяльності повинні входити також сільгосппідприємства області, які мають молочнотоварні ферми (всього зареєстровано в області 212 великих сільгоспвиробників молока), а також підприємства-виробники продукції, що використовується при виробництві молочної продукції (казеїн, цукор та інше).

З врахуванням того, що 88,8% загального обсягу молока в області виробляється господарствами населення, до кластера доцільно залучити малі підприємства області, які займаються збиранням молока у населення та постачанням його на переробні підприємства.

Пропонується залучити до створення кластера зазначені провідні підприємства, 18 інших підприємств регіону, що займаються переробкою молока, а також асоціацію «Укрконсервмолоко».

Базовими регіонами пропонується визначити місто Миколаїв, Баштанський та Первомайський райони з координуючим центром у Миколаєві. Статус кластера, що пропонується – регіональний (обласний).

8. Туризм, відпочинок, оздоровлення

Забезпеченням відпочинку населення та відновленням здоров’я громадян займаються підприємства, установи та організації – суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють економічну діяльність за наступними напрямами – класи згідно КВЕД: 55,1, (готелі), 55.2 (інші місця для короткотермінового проживання), 63.30 (туристичні агентства та бюро подорожей) та підклас 85.11.3 (послуги санаторно-курортних організацій).

В органах статистики як основний вид діяльності, із зазначених вище, зареєстрували 102 підприємства, в яких працюють майже 2 тисячі штатних працівників. За станом на 01.01.04р. в області діє 138 підприємств, які мають ліцензії на право надання послуг і туристичній галузі.

Однак кількість підприємств, що надають послуги відпочиваючим, значно більше. На Чорноморському узбережжі Березанського району розташовано 135 баз відпочинку та 10 дитячих оздоровчих закладів. В Очаківській курортно-рекреаційній зоні налічується 34 оздоровчих заклади (на території міста Очакова функціонують 5 санаторіїв, 4 пансіонати, 7 баз відпочинку, 2 дитячих оздоровчих комплекси.). В Парутинській курортно-рекреаційній зоні налічується 5 оздоровчих закладів.

До провідних підприємств регіону по цим напрямам діяльності можна віднести:

  • туристичні: Миколаївське обласне ЗАТ по туризму та екскурсіях «Миколаївтурист», Колективне підприємство «Миколаївське обласне бюро по туризму», приватне підприємство Туристична фірма «Саквояж», підприємство «Хан-Тенгрі», регіональні філії або представництва відомих туристичних фірм та інші:
  • готельні: ТОВ «Готель «Інгул», ЗАТ «Готельний комплекс «Парус», ТОВ «Готель «Центральний» та інші:
  • бази відпочинку та пансіонати: ДП «Пансіонат «Енергобудівельник», ТОВ Фірма «База відпочинку «Автомобіліст», КП «Пансіонат «Миколаїв», ДП «База відпочинку «Флуераш», розташовані в с. Коблево; ДП «Пансіонат «Приморський» (с. Рибаківка); Кооперативне підприємство «Пансіонат «Кооператор» (м. Очаків), ТОВ «База відпочинку «Трембіта» (с. Чорноморка);
  • санаторії (м. Очаків): ДП Очаківське об’єднання санаторно курортних закладів ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ТОВ «Санаторій «Золотий колос», Оздоровчий комплекс «Очаків».

Пропонується залучити до створення кластера зазначені провідні підприємства та інші підприємства регіону, що займаються обслуговуванням туристів та відпочиваючих.

В межах цього кластера може розвиватися як відокремлений напрям «зелений» туризм, забезпеченням організації якого можуть спочатку займатися виконавчі органи місцевих рад.

Базовими регіонами пропонується визначити місто Очаків, Березанський і Очаківській райони. Статус кластера, що пропонується – стабілізуючий та регіональний (обласний).