Херсонська область

2011/01/18

3.4.4. Херсонська область

Територія області – 28,5 тис.кв.км.

Чисельність населення – 1,16 млн.чоловік.

Адміністративно-територіальні одиниці. Кількість адміністративних
районів – 18: Бериславський, Білозерський, Великолепетиський, Великоолександрівський,
Верхньорогачицький, Високопільский, Генічеський, Голопристанський, Горностаївський,
Іванівський, Каланчацький, Каховський, Нижньосірогозький, Нововоронцовський, Новотроїцький,
Скадовський, Цюрупинський, Чаплинський.

Географічні дані. Область розташована на півдні України в
Причорноморській низині, в степовій зоні, на нижній течії Дніпра. Омивається Чорним
і Азовським морями, а також Сивашем (Гнилим морем) та Каховським водосховищем. На
території області протікає 19 річок. Найбільші ріки: Дніпро довжиною 178 км., Інгулець
довжиною 180 км.

Клімат помірно-континентальний, посушливий. Середньорічні температури: літня +22,4ºС,
зимова –2,1ºС. Максимальна літня температура +40º С, зимова –31,5ºС. Тривалість
безморозного періоду в середньому 179 днів на рік. Середньорічна кількість опадів
від 300 до 420 мм. Вегетативний період триває 200 днів. На півночі Херсонщини здебільш
знаходяться південні чорноземи з лісовим підґрунтям. На півдні вони переходять в
темно-каштанові ґрунти, які розташовані іноді разом з солонцями. Для узбережжя Чорного
та Азовського морів характерні солонці та солончаки.

Кордони. Херсонщина межує на сході – із Запорізькою, на північному
заході – з Миколаївською, на півночі – з Дніпропетровською областями, на півдні
по Сивашу і Перекопському перешийку – з Автономною Республікою Крим. По території
області проходить державний кордон протяжністю 458 км., в тому числі 350 км. по
Чорному і 108 км. по Азовському морях. На кордоні розташовано 4 пункти пропуску:
авіа, річковий порт, морські порти м. Херсона і м.Скадовська.

Природні та економічні особливості

Херсонщина має розвинуту промисловість, агропромисловий та рекреаційний комплекси.
Окремі сектори промисловості мають таку спеціалізацію: суднобудування, сільськогосподарське
машинобудування, радіоелектроніка, електротехніка, нафтопереробка і легка промисловість.

Великий внесок в економіку області вносять Херсонський суднобудівний завод, ВАТ «Херсонські
комбайни», АТ «Херсоннафтопереробка», Новокаховський завод радіопродукції «Сокіл»
та інші.

Сільське господарство області спеціалізується на вирощуванні високоякісного продовольчого
зерна озимої пшениці, кукурудзи, рису, соняшника, а також баштанних культур. Досить
широко розвинуто в області тваринництво м’ясо-молочного напрямку. Сприятливі кліматичні
умови дозволили утворити в області ефективне садівництво та виноградарство.

Потенціальні можливості дозволяють щорічно вирощувати в області не менше 2 млн.
тонн продовольчого зерна, 35 тис. тонн рису, 100 тис. тонн плодів, 50 тис. тонн
винограду.

Природні ресурси Херсонщини відзначаються широким різноманіттям. В області відкрито
багато родовищ нерудних будівельних матеріалів. На Арабатській стрільці розробляється
Стрелкове родовище газу. На півострові Чонга виявлено унікальне родовище термальних
вод, які містять до 36% йоду. На території області є два великих центри видобутку
кам’яної солі.

Херсонська область займає вигідне географічне положення і знаходиться на перетині
транзитних транспортних коридорів. Сприятливим фактором економіко-географічного
розташування області є її близькість до промислових центрів Донецького та Запорізького
регіонів та виходу до Чорного, Азовського морів, Дніпро-Бугського лиману та річки
Дніпро.

Зростає значення Чорноморського регіону як перспективного вузла транспортних комунікацій
і торговельних зв’язків Європи та Азії. Через Чорне море вже зараз пролягають морські
вантажні лінії, які є продовженням чотирьох транспортних шляхів: Євроазійського
транспортного коридору (ТРАСЕКА), Критського коридору №9, нового та перспективного
транспортного коридору – Балтика – Чорне море та кільцевого (Навкруги Чорного моря)
транспортного коридору, який зв’язує країни Чорноморського економічного співробітництва.

Територія Херсонської області є одним з центрів міжнародних економічних та транспортних
зв’зків, через який проходять залізничні, автомобільні магістралі та трубопроводи.
Перспективи його розвитку пов’язані із збільшенням вантажопотоків та підвищенням
ефективності перевезень.

Сприятливе економіко-географічне та геополітичне розташування, унікальна екологія
та природні ресурси аграрної і переробної галузей, транспортної мережі, курортно-рекреаційної
сфери та туризму, функціонування яких пов’язано із збільшенням пасажиро- і вантажообігу.

В Херсонській області діє розвинута транспортна система, до якої входять 2 діючі
міжнародні морські порти в м. Херсоні та м. Скадовську, 2 законсервованих морських
портопункти – в м. Генічеську та с.Хорли Каланчацького району, Херсонський міжнародний
річковий порт та 7 річкових портів на річці Дніпро, мережа залізничних пасажирських
та вантажних станцій, автомобільні та трубопровідні магістралі, міжнародній аеропорт
м.Херсон та законсервовані площадки аеропортів в мм. Скадовську, Генічеську, с.Лазурне
Скадовського району.

Через територію Херсонської області проходять транзитні автодорожні транспортні
коридори: Євроазійський транспортний коридор Одеса – Миколаїв – Херсон – Керч, Чорноморська
автомагістраль Рені- Ізмаїл – Одеса – Миколаїв – Херсон – Бердянськ – Ростов, автопаромна
переправа Зунгулдаг (Туреччина) – Скадовськ – Херсон – Миколаїв- Одеса.

Над територією Херсонської області пролягає декілька міжнародних повітряних шляхів,
які використовуються для перевезення вантажів важкими літаками і з’єднують Азію,
Європу, США. Вже сьогодні ці літаки можуть виконувати дозаправлення пальним в Херсонському
аеропорту.

Все це передумовлює створення вузлового Чорноморсько-Азовського контейнерного
терміналу, що буде задовольняти потреби України як транзитної країни по використанню
власних внутрішніх шляхів та внутрішніх шляхів сусідніх країн – Росії, Білорусі.
Разом з тим, термінальний комплекс буде задовольняти потреби регіональної економіки.
Херсонська область має переваги перед іншими регіонами по кількості з’єднань з іншими
видами транспорту для забезпечення швидкого перевантаження та транспортування контейнерів.

Рис.3.40.

Табл.3.47. Показники готовності
Херсонської області до процесу кластеризації

Індикатори

2000 р.

2003 р.

« Дохід»

1. Валова додана вартість (млн. грн.)

2349

-

2. Зайнятість (% від загальної кількості населення)

50,56

49,01

3. Середній рівень заробітної плати (грн.)

172,76

355,71

4. Наявність патентів (к-кість),

із яких використовуються (к-кість)

62

72

«Вклад»

1. Населення (тис. чол.)

1161,4

2. Рівень освіти:

- початкова (чол.)

- середня (чол.)

- вища (чол.)

160898

353174

120069

3. Інвестиції (тис. грн.)

168554

257482

4. Інфраструктура:

1) - шляхи (тис.км.):
 

- довжина автомобільних доріг загального користування, всього;
 

                        - експлуатаційна довжина залізниць;

                        - довжина тролейбусних шляхів;

 

2) - мобільний зв’язок (% покриття території;
 

- телефони (к-кість)
 

- доходи від надання послуг мобільного зв’язку (тис.грн.)
 

- кількість основних телефонних апаратів всього, одн.
 

                        - Інтернет (к-кість користувачів)


4887,4
452,3

110,5

30%

200654



4949,4
452,3

109,6

87%

120202*

19647,1*

215723

3369*

* дані за 9 місяців 2004 року

Рівень зареєстрованого безробіття
– на 1 січня 2001 р. – 3,6%;

на 1 січня 2004 р. – 5,8%.

Табл.3.48. Демографічні
дані Херсонської області:

2001 2003 9 міс. 2003 9 міс. 2004
Народжуваність (на 1000 жит) 8,9% 9,1% 9,0% 9,3%
Смертність (на 1000 жит.)
15,2% 15,8% 15,6% 15,1%

1. Зони високого ризику - Високопільський, Іванівський,
Нижньосірогозький райони.

2. Фондовий ринок.

За даними Херсонського обласного управління статистики на території області зареєстровано
776 акціонерних товариства, в тому числі: ВАТ - 419, ЗАТ - 357. З них зареєстрували
випуски акцій у документальній формі - 517, у тому числі ВАТ - 368, ЗАТ - 149.

За І півріччя 2004 року Херсонським територіальним управлінням Державної комісії
з цінних паперів та фондового ринку здійснено 6 реєстраційних випусків акцій емітентами
Херсонської області на суму 7058,8 тис. грн. Залучено додаткових інвестицій
- за 6 місяців 2003 року -94721 тис. грн., за 6 місяців 2004 року - 2471 тис.
грн.

3. На території Херсонської області вільних економічних
зон
немає. З 1 січня 2005 року починає діяльність технопарк «Текстиль»
в м. Херсоні. Існує 3 бізнес-інкубатори.

4. На кінець 2004 р. в області налічується 77 спільних
підприємств.

5. Система «в одне вікно» не запроваджена.

6. Ступінь транзитності території.

Херсонщина - транзитна область з потужною різногалузевою транспортною системою,
до складу якої входить залізничний, морський, річковий, автомобільний й авіаційний
транспорт. По території Херсонщини пролягають два міжнародні транспортні коридори:
перший - це Чорноморська економічна співдружність (ЧЕС), що формує транспортні потоки
країн Близького Сходу та Балканського півострова в напрямку Маріуполя й Новоазовська,
а другий - Євроазіатський транспортний потік з країн Європи через Чорноморські порти
до Криму, Росії, країн Закавказзя та Сходу.

Підприємствами транспорту та зв'язку виконано всі прогнозні показники розвитку.
За січень-червень поточного року перевезено 4524,4 тис. т. вантажів, що на 16,2%
більше, ніж за відповідний період минулого року.

7. Доля малих підприємств.

Завдяки постійному розширенню підприємницького сектору в області вдалося досягти
позитивних зрушень в сфері малого бізнесу. Кількість суб’єктів підприємницької діяльності
у 2003 році зросла до 55849 од., що на 18% більше попереднього року, у т.ч. юридичних
– 6131 од. (ріст – 1,8%), фізичних – 49718 од. (ріст – 20,3%).

8. Експортне виробництво.

Обсяги експорту в структурі зовнішньої торгівлі області товарами за січень-жовтень
2004 року становили 172,2 млн.дол.США, що на 60% більше ніж за аналогічний період
минулого року.

9. Концентрація потоків імпорту.

Обсяги імпорту в структурі зовнішньої торгівлі за січень-жовтень 2004 року становили
– 62,5 млн.дол.США, тобто в порівнянні з 2003 роком, збільшились на 19,2%.

Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами становило 109,7 млн.дол.США.
Частка області у загальному обсязі експорту та імпорту України залишається незначною
– відповідно 0,6 та 0,3 відсотка.

Зовнішньоторговельні операції з товарами підприємства області здійснювали з партнерами
78 країн світу.

Серед регіонів області найбільші обсяги зовнішньої торгівлі товарами припадали
на міста Херсон, Нову Каховку, Каховку.

10. Зони депресивного розвитку.

За даними 2003 року до зон депресивного розвитку віднесені наступні міста Херсонської
області: Берислав, Генічеськ, Гола Пристань, Каховка, Скадовськ, Таврійськ, Цюрюпінськ.

Підсумки кластерних досліджень Херсонської області

Загальні темпи матеріального виробництва в області не забезпечують вирішення проблем
в соціальній сфері. За останні 7-8 років значно зменшилась частка інвестиційно-спрямованих
галузей – машинобудування та промисловості будівельних матеріалів. Необхідною умовою
ефективних перетворень в економіці є перехід до активної структурно-інноваційної
політики з посиленням участі місцевої влади, бізнесових кіл та інституцій.

Згідно із Стратегією розвитку області, враховуючи географічне розташування, кліматичні
умови, сформована мета Херсонщини - стати перлиною Півдня України з соціально-економічним
розвитком на рівні кращих Європейських досягнень.

Наряду з чудовими природнокліматичними умовами, сприятливими для господарювання
та відпочинку, до потенціалу області можна віднести і такі чинники:

-наявність ресурсного потенціалу для розвитку галузі будівельних матеріалів: цементної
сировини, пісків;

-можливість розвитку рибопромислової галузі;

-висока природна родючість землі;

-забезпеченість сільськогосподарськими угіддями в розрахунку на одного мешканця;

-забезпеченість ранніми видами овочів, фруктів, баштанових культур;

-наявність унікальних заповідників, парків, заказників, видів флори і фауни;

-наявність пам’яток історії, археології, архітектури, культури та мистецтва.

В Стратегії розвитку визначено п’ять основних пріоритетних напрямів:

1. «Повний достаток харчових продуктів».

Зазначений напрям має не тільки економічне, але і соціальне значення. Збільшення
виробництва продукції харчової промисловості повинне пожвавити споживчий ринок,
забезпечити приріст податкових надходжень, а отже і збільшити доходи населення,
стимулювати розвиток ресурсної бази.

2. «Сільськогосподарський регіон».

Стратегією передбачається внесення змін у структуру посівних площ і підвищення
врожайності сільськогосподарських культур.

На сучасному етапі паралельно розвиваються дві моделі – товарне виробництво на
базі КСП (28%) і дрібнотоварне виробництво на базі невеликих ферм і особистих товариств
(72%).

У 1990р. в сільгосппідприємствах працювало 181,0 тис. осіб, в 2003р. – всього
44,7 тис. осіб. Це вимагає створення робочих місць в обслуговуючих кооперативах,
сприяє розвитку малого підприємництва.

3. «Розвиток курортно-рекреаційного комплексу та туризму».

Наявність в області двох біосферних заповідників – Чорноморського та Асканія-Нова,
унікальних видів флори і фауни, широкий спектр лікування мінеральними ресурсами,
забезпеченість екологічно чистими видами овочів та фруктів дає можливість краще
використати курортно-рекреаційний потенціал.

Станом на 01 січня 2004 року в туристичній та курортній галузі працювало близько
300 закладів відпочинку і оздоровлення, а також понад 150 суб’єктів підприємницької
діяльності; охоплено біля 500 тис. відпочиваючих.

4. «Транспортний вузол».

Передбачено подальший розвиток та реконструкцію морського торговельного порту
Херсона, Скадовська та порт-пункту Хорли, аеропорту, оновлення рухомого складу автотранспортних
підприємств.

5. «Енергозабезпечення та енергозбереження».

Орієнтирами розвитку енергетики є використання місцевих відновлювальних джерел
– вітряної, сонячної, теплової та фотоенергії, біогазу та газогідратів.

Зазначені напрямки розвитку енергетики можуть покрити 80% потреб житлово-комунального
господарства області в теплі і більше 50% потреб в електроенергії.

Узагальнюючи важливість визначених пріоритетів, слід підкреслити, що забезпечення
області більш високими темпами покращення якості життя населення потребує і більш
високих темпів економічного зростання.

Наведені пріоритетні напрямки є взаємопов’язаними: подальший розвиток харчової
промисловості неможливий без відповідного розвитку сировинної бази; створення необхідної
інфраструктури для курортно-розважальних та туристичних послуг потребує налагодження
постійного транспортного сполучення, тощо.

Формування та впровадження мережевих структур-кластерів, безумовно, буде сприяти
успішному виконанню пріоритетних напрямів розвитку економіки області. Тому, враховуючи
результати проведених досліджень та основних положень соціально-економічного розвитку
Херсонщини, актуальним є формування кластерних структур за наступними напрямами
економічної діяльності:

-виробництво продукції харчової промисловості

-виробництво сільськогосподарської продукції

-транспорт

-логістика

-суднобудування

-енергетика

-туризм та рекреація

Слід зазначити, що процес формування та розвитку кластерних ініціатив на Херсонщині
вже розпочато. На даний час на території області значного розвитку отримав транспортно-туристичний
кластер «Південні ворота України».

Проект формування даного кластеру був створений на виконання Розпорядження Кабінету
Міністрів України від 27 червня 2003 року №390 «Про затвердження заходів щодо розвитку
іноземного і внутрішнього туризму» та розробки і запровадження нової моделі організації
прискореного розвитку внутрішнього дитячого та сімейного туризму (п.10), а також
для забезпечення комплексного вирішення пріоритетних проблем розвитку транспорту
та туристичного бізнесу (в т.ч. сільського зеленого, рекреаційного, екстремального
туризму, історичної спадщини), створення сприятливого інвестиційного клімату в регіоні,
розгалуженої туристичної та сервісної інфраструктури в зоні міжнародних транспортних
коридорів і магістральних шляхів та курортно-рекреаційної мережі, великої кількості
робочих місць та поповнення бюджетів всіх рівнів.

Одним з напрямків діяльності кластера стає відновлення ярмаркових та торговельних
заходів, які мають глибокі історичні витоки, що починаються з ІІІ-ІІ ст. до н.е.
Перспективним також вбачається розвиток логістичного напряму, але в рамках загальнодержавного
транспортно-логістичного кластеру.