КАРПАТСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РЕГІОН

2011/01/18

3.3. КАРПАТСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ РЕГІОН

Площа – 56,6 тис.км2.

Населення – 6412,0 тис. чоловік (на 01.01.99р.)

Склад: Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька
області.

Прикордонне розташування, наявність важливих автомобільних та залізничних магістралей
сприяють налагодженню тісних економічних зв’язків як з різними регіонами України,
так і з країнами Європейського Союзу – Польщею, Словаччиною, Угорщиною, а також
з Румунією та Молдовою. Це дає можливість розвивати на території регіону експортоорієнтовані
галузі промисловості та забезпечувати логістичні послуги для іноземних та національних
підприємств.

Регіон відрізняє поліетничність (в ньому українці, росіяни, поляки, німці, євреї,
угорці, молдавани, вірмени, греки...), традиції магдебургського права, австро-угорські
закони та інше сприяли успішному розвитку європейських традицій і комунікаційного
центру соціокультурного діалогу між західними та східними територіями та населенням
України. Таким чином Карпатські гори не розділяють народи, а навпаки, міжцивілізаційний
діалог сприяє етнічній та поліетнічній консолідації. Прикордонне положення областей
регіону сприяє формуванню кооперативних зв’язків підприємств як на національному,
так і на міжнародному рівні. Особливо це стосується підприємств машинобудування,
хімічної та нафтохімічної промисловості, деревообробної та гірничодобувної галузей,
а також виробництва промислових матеріалів.

Під час реструктуризації економіки підприємств регіону значно поглибилася негативна
тенденція внаслідок порушення кооперативних зв’язків, зростання безробіття, загострення
демографічної ситуації, поглиблення диспропорції рівня життя населення рівнинної
та гірської частин, а також деградації природи Карпат.

Незважаючи на це, Карпатський економічний район має значні перспективи у розвитку
господарства за умови термінового вирішення низки проблем.

Наявні транспортні можливості дають змогу залучити населення невеличких містечок
у прикордонній частині в рамках тісної співпраці з закордонними партнерами на засадах
формування прикордонних транспортно-логістичних кластерів.

Реструктуризація економіки регіону може бути зорієнтована насамперед на виробництво
конкурентоздатної продукції на основі експлуатації місцевої сировинної бази, де,
в першу чергу, перспективним є формування деревообробних та агрохарчових кластерів,
перш за все кластерів виноробства та виробництва харчових продуктів для потужного
туристичного сектора.

Сумарний природно-ресурсний потенціал Карпатського економічного регіону становить
9,7% потенціалу ресурсів України. Найбільше значення у компонентному плані з них
мають:

·
земельні – 30,70%

·
водні – 26,45%

·
рекреаційні – 21,30%

·
лісові – 14,70% (порти 4,2% по Україні)

Досить пріоритетними мають також стати високотехнологічні кластери, враховуючи
наявність науково-дослідної бази, динамічних університетів та колишніх лідерів науково-технічного
прогресу СРСР, які все ще існують до цього часу – підприємств електротехнічного
машинобудування та приладобудування. Корисними для формування потенційних інноваційних
кластерів можуть бути підприємства військово-промислового комплексу, кількість яких
значна в цьому регіоні. Як свідчать проведені дослідження, найбільш перспективними
в Карпатському економічному регіоні мають бути High-Tech
кластери в галузі біотехнологій, в виробництві нових фармацевтичних продуктів,
в розвитку ефективних оздоровчих та рекреаційних технологій. В майбутньому важливими
можуть стати High-Tech
кластери в створенні спеціального обладнання для транспортних засобів, авіаційні
технології. Дослідники стверджують, що існує великий потенціал в розвитку креативних
напрямів, вилучаючи High-Tech
кластери по розробці програмних продуктів. Специфічним є формування промислових
кластерів для гірських районів, які дозволяють зберегти та примножити трудовий пул
регіону за умови створення гірсько - шахтних кластерів та кластерів, орієнтованих
на розвиток туристичного та медично-оздоровчого сектору.