Правова база розвитку кластеризації економіки
(Круглий стіл в Інституті законодавства Верховної Ради України, м. Київ, 15.06.2011)
1. Нова епоха розвитку – від економіки фірм до економіки об’єднань; реструктуризації виробництва; нові підходи; головне – інновації.
Сучасний рівень української економіки не відповідає вимогам сучасної ринкової економіки. Потрібні кластери.
2. Кластерна політика сьогодні широко поширена. Багато її інтерпретацій. Індія – 6500 кластерів (ММСП) забезпечують 60% ВВП, 40% – експорту;
у країні Угорщина – 150 технопарків, що забезпечують 57% робочих місць.
3. Кластерні стратегії і програми використовують набір підходів і інструментів з інноваційної, промислової, регіональної політик.
4. Відправна точка – аналіз процесів кластеризації, ідентифікація регіональних кластерів, наявність виробничих ланцюжків.
5. Головне в цьому процесі – визначення логіки об’єднання:
– спільний, або суміжний товар;
– схожі виробничі процеси;
– ключові технології;
– вимоги до рівня професійної підготовки.
6. Не всі ідентифіковані кластери можуть бути підтримані Урядом , враховуючи рамки бюджету. (Чи формується пілотний кластер).
7. Потрібна Національна програма кластеризації економіки на тривалий термін.
8. За останні 10-12 років багато зроблено:
– кластерні дослідження в усіх областях України;
– більшість областей приступили до формування кластерів. (Чернівці – початок травня цього року – обговорення транскордонних кластерів).
9. І все ж таки, порівняно з сусідами – наш ріст стриманий.
10. Фактори стримання:
– відсутня законодавча база;
– не створена система навчання;
– відсутнє інформаційне забезпечення;
– відсутня державна підтримка (початковий етап).
Сьогодні для України настав момент активних дій.
Демократична влада повинна створити умови і організувати сприятливе середовище.
Подразником має стати Держава.
Розпочинати потрібно не згори, а знизу – МСП – потрібні сервісні структури – Центри кластерного розвитку, завдання яких:
– реалізація принципів стійкого розвитку за рахунок орієнтації на розвиток МСП;
– використання високого інноваційного потенціалу і ринкових механізмів господарювання;
– створення ринку технологічного бізнесу з умовами переходу від сировинної до інноваційної економіки;
– пошук інвесторів для реалізації кластерних ініціатив;
– інформаційне забезпечення;
– розвиток міжнародних зв’язків.
Процес кластеризації – тривалий, потрібні зусилля для подолання бар’єрів. Без впровадження довго- і середньострокового прогнозування на всіх рівнях неможливо модернізувати економіку. Для кластерного буму в Україні необхідно мати попит на них, розуміння того, які завдання можуть вирішувати кластери.
Україні потрібна промислова політика, що ґрунтується на інноваціях. І тут без кластерів не обійтись.
Учасники «Круглого столу» рекомендують Уряду України:
1. в найкоротші терміни закінчити розробку й прийняти Концепцію виробничих кластерів.
2. Визначити орган виконавчої влади, що відповідає за розробку й реалізацію кластерної політики.
3. Провести аналіз законодавчої й нормативної правової бази і внести пропозиції з метою формування інституційного середовища для розвитку кластерів.
4. Розробити заходи (в податковій, бюджетній, кредитній політиці), які стимулюватимуть розвиток кластерів.
5. Прискорити прийняття нормативно-правових актів, які визначатимуть основні напрямки кластерної політики і регулюватимуть формування і функціонування кластерів.
6. Розробити і прийняти Національну комплексну програму формування в Україні промислових кластерів.
7. Створити при Уряді України координаційний орган з проблем кластерної політики.
8. Розробити спільно з УАН систему моніторингу і оцінки ефективності розвитку кластерів.
9. Розробити заходи з питань інформаційного забезпечення ( в т.ч. поширення практичного досвіду кластерів).
10. Розробити програму виходу кластерів на зовнішні ринки.
11. Внести в навчальні плани ВНЗів програми з розвитку кластерів.
Президент МФСР
Член президії ТПП України
Соколенко С. І.
